Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/431/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 28.06.2023. Зареєстровано: 30.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2023.
Дата набрання законної сили: 19.07.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 червня 2023 рокум. Черкаси Справа № 925/431/23
		 
		Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, м.Полтава, вул.Коцюбинського,6
		до Комунального підприємства "Боровичка" Сагунівської сільської ради, Черкаська область, Чигиринський район, с.Боровиця, вул.Крилівська,90-А, 
		за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  Сагунівської сільської ради, Черкаська обл., Черкаський р-н, село Сагунівка, вул. Л.Українки, 77/4
		про стягнення грошових коштів у сумі 344000,10 грн (збитки),
		за участю повноважних представників сторін:
		прокурор: Чустрак Д.В.  прокурор відділу  за посадою; 
		позивача: Александрова С.В.  самопредставництво  в режимі ВКЗ;
		відповідача: Кушнір А.С.  адвокат, за ордером,
		Козлов І.В.  директор  за посадою; 
		ІІІ особа: Зайченко Л.Ф.  за довіреністю. 
		Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до Комунального підприємства "Боровичка" Сагунівської сільської ради з вимогами про стягнення 344000,10 грн збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, та відшкодування судових витрат.
		Відповідачем подано відзив на позов  вх.суду №6635/23 від 20.04.2023 та письмові заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з мотивів складу сторін, предмету спору, предмету доказування, розміру стягнення та важливості вирішення спору для роботи комунального підприємства  вх.суду №6636/23 від 20.04.2023. 
		Позивачем подано до суду відповідь на відзив  вх.суду №7485/23 від 04.05.2023. Позивач вказує на відсутність у відповідача дозволу на користування надрами, а наявність дозволу на спецводокористування не дозволяє видобувати воду для господарсько-питного водопостачання, оскільки земельна ділянка під свердловинами не оформлена відповідачем в користування. 
		Відповідачем долучено докази у справу  рішення Сагунівської сільської ради від 03.09.2021 №1715/VIII про надання дозволу КП "Боровичка" на розробку проекту землеустрою під свердловинами  вх.суду №7898/23 від 12.05.2023 з доказами направлення учасникам. 
		Прокурором подано письмову відповідь на відзив  вх.суду №7948/23 від 12.05.2023  з доказами направлення учасникам. 
		Представники відповідача вказують на відсутність потреби в отриманні дозволу на користування надрами, оскільки є чинний дозвіл на спецводокористування; комунальне підприємство займається забезпеченням населення об`єднаної громади водопостачанням в межах села Боровиця та не перевищує встановлені ліміти відбору води зі свердловин. Надані паспорти свердловин. Діючі свердловини №№1,2,6, 1069, 1689 (резервна), 187є (резервна) отримані Боровицькою сільською радою від СТОВ (КСП) "Дружба" в процедурі розпаювання майна колективного сільгосппідприємства - як об`єкт соціальної сфери, разом з боргами по водопостачанню. Представники відповідача надали суду акти приймання-передачі свердловин від СТОВ "Дружба" до Боровицької сільської ради разом з об`єктами нерухомості та стаціонарним обладнанням. 
		Землевпорядна документація на ділянки під свердловинами перебуває в стадії розробки. 
		Представник третьої особи заперечив проти позовних вимог та вказав, що Комунальне підприємство "Боровичка" експлуатує свердловини для питного та побутового водопостачання населення на земельних ділянках комунальної власності. Норми дозволеного добового видобутку води для господарсько-побутових потреб не перевищені. Землевпорядна документація на ділянки під свердловинами в стадії розробки, але у зв`язку з введенням воєнного стану в державі заборонено здійснювати видатки бюджету, що не стосується питань оборони, в т.ч. на розробку землевпорядної документації для комунальних підприємств. Представник підтвердив волевиявлення ради на передачу земельних ділянок в користування відповідачеві під розміщеними свердловинами. Представник заперечив самовільне користування надрами з боку КП "Боровичка". Подано письмові заперечення проти позову з доказами направлення учасникам. 
		Представник третьої особи повідомив про прийняття в соціальну сферу системи водозабезпечення населення Боровиці та Топилівки від СТОВ "Дружба", а також режими використання спірних свердловин. Подані відповідні документи від СТОВ "Дружба" про передачу об`єкту централізованого водопостачання в соціальну сферу.
		В судовому засіданні при дослідженні доказів оглянуті оригінали документів учасників. Сумнівів, заперечень стосовно документів учасниками не висловлено.
		Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про перехід розгляду справи в загальне позовне провадження з призначенням підготовчого засідання. 
		За результатами судового розгляду оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст.233, 240 ГПК України. 
		Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини: 
		Позивачем видано Наказ №06-27/381 від 18.05.2021 "Про проведення планової перевірки КП "Боровичка" стосовно дотримання відповідачем КП "Боровичка" Сагунівської сільської ради вимог природоохоронного законодавства. Направлення на проведення перевірки №06-28/370 від 18.05.2021.
		Позивачем  Державною екологічною інспекцією Центрального округу  в період з 03.06.2021 по 07.06.2021  проведено перевірку діяльності комунального підприємства "Боровичка", в т.ч. користування надрами, видобування корисних копалин, робота з відходами, утилізація агрохімічних препаратів тощо. 
		За результатами проведеної перевірки складено акт позапланової перевірки від 03.06.2021 №44/03/3-10/2021/ПЛ та зафіксовано користування надрами (підземними водами) без спеціального дозволу в період з 03.06.2018 по 03.06.2021 (а.с.22-33).
		Відповідач КП "Боровичка" 02.04.2021 отримав дозвіл на спецводокористування №55/ЧР/49д-21 на свердловини №№1,2,6, 1069, 1689 (резервна), 187є(резервна), що розташовані в межах села Боровиця Чигиринського (зараз  Черкаського) району Черкаської області (а.с.49-53, 95-98). 
		Попередній дозвіл на спецводокористування був оформлений відповідачу 04.04.2016 №Укр731-А/Чрк строком на 5 років (а.с.90-94). 
		Позивач стверджує про факт самовільного використання надр (водних ресурсів) відповідачем за спірний період в об`ємі 364,6 тис.м3, що в грошовому перерахунку заподіяних збитків складає 344000,10 грн (розрахунок збитків станом на 2022 рік, а.с.38). 
		Довідка про об`єми використаної води складена самим підприємством-відповідачем та не оспорюється (а.с.48). 
		Акт перевірки від 03.06.2021 підписано директором КПР "Боровичка" І.В.Козловим. Примірник акту на 24 арк. вручено керівнику боржника (а.с.28). 
		Інспектором позивача на директора КП "Боровичка" І.В.Козлова 03.06.2021 складено протокол №00408, винесено постанову про адміністративне правопорушення за ст.47 КУпАП (порушення державної власності на надра, самовільне користування надрами без дозволу) та застосовано стягнення у виді штрафу 510 грн. за самовільне водокористування (а.с.43-44)  як порушення вимог ст.ст.19,21,23 Кодексу України про надра. Штраф сплачено  квитанція про сплату №94952273 від 29.06.2021 (а.с.45). 
		Позивачем направлено претензію №66/07-15/22 (вих.№03.3-08/5061 від 15.12.2022) (а.с.37-38) на адресу відповідача про сплату нарахованих збитків у розмірі 344000,10 грн за самовільне водокористування. Збитки не були відшкодовані. 
		Ухилення відповідача від сплати нарахованих збитків стали причиною звернення прокурора та позивача в господарський суд за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості. 
		Відповідач та його представник вимоги заперечили. Просять в позові відмовити, оскільки підприємство має чинний дозвіл на спецводокористування, займається статутною діяльністю. Земельні ділянки, на яких знаходяться свердловин  є власністю територіальної громади, від імені якої дії Сагунівська сільська рада, тому самовільне використання земельних ділянок і самовільне використання підземних вод відсутнє. Подано письмовийвідзив на позов (а.с.82-89). 
		Третя особа та її представник вимоги заперечили та підтримали позицію відповідача. Вважають позов безпідставним (а.с.220-226). 
		Оцінюючи письмові та усні пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
		Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
		Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. 
		Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
		З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
		Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
		Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).
		Щодо статусу прокурора та учасників в господарському процесі.
		Згідно із вимогами ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно з ч.4, ч.5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		Обираючи форму представництва, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст.89 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
		Позивач є органом державної влади, самостійною юридичною особою з присвоєнням коду та внесенням даних в ЄДРПОУ. Суд зазначає, що орган влади може діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше  приписи ст.19 Конституції України.
		Відповідач є суб`єктом господарювання, спеціалізованим комунальним підприємством з водозабезпечення та обслуговування водопровідних комунікацій в межах села Боровиця, самостійною юридичною особою з визначенням видів господарської діяльності та з внесенням запису в ЄДРПОУ. Засновником та власником комунального підприємства є Сагунівська сільська рада (з урахуванням змін адміністративного поділу та утворення ОТГ).
		Третя особа є органом місцевого самоврядування за законом та самостійною юридичною особою, засновником відповідача із внесенням даних до ЄДРПОУ. Діяльність ради регламентована ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні". Органи влади та місцевого самоврядування можуть діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше  приписи ст.19 Конституції України. 
		 
		Застосування судом норм права до спірних відносин: 
		Позивач та прокурор обґрунтовують свій позов необхідністю захисту державного інтересу на безпеку довкілля та користування корисними копалинами. 
		Згідно з вимогами ст.13 Конституції України:
		Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. 
		 
		Згідно з Водним кодексом України: 
		Стаття 48. Спеціальне водокористування.
		Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
		Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб….
		Стаття 49. Право на здійснення спеціального водокористування
		Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
		Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
		Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
		Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.
		Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) їй цього дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі.
		Стаття 59. Централізоване водопостачання населення
		Під час здійснення спеціального водокористування для задоволення питних і побутових потреб населення в порядку централізованого водопостачання підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають питні та господарсько-побутові водопроводи, здійснюють забір води безпосередньо з водних об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку проектів водозабірних споруд, нормативів якості води і дозволів на спеціальне водокористування.
		Ці підприємства, установи та організації зобов`язані здійснювати постійне спостереження за якістю води у водних об`єктах, підтримувати в належному стані зону санітарної охорони водозабору та повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, і місцеві ради про відхилення від встановлених нормативів якості води…
		Стаття 61. Використання підземних вод питної якості.
		Підземні води питної якості повинні використовуватися у першу чергу для задоволення потреб питного і господарсько-побутового водопостачання населення, а також харчової промисловості та тваринництва.
		 
		Згідно з Кодексом України про надра: 
		Стаття 19. Надання надр у користування
		Право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.
		При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами.
		Користування надрами здійснюється без надання спеціального дозволу на користування надрами у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Облік ділянок надр, наданих у користування, ведеться в єдиній державній електронній геоінформаційній системі, забезпечення ведення якої здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок ведення єдиної державної електронної геоінформаційної системи затверджується Кабінетом Міністрів України і має передбачати можливість внесення до неї інформації про видані спеціальні дозволи на користування надрами та гірничі відводи, зокрема за ініціативою користувачів надр...
		Стаття 23. Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей.
		Землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.
		Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб...
		 
		Згідно з Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення": 
		Стаття 18. Вимоги до господарсько-питного водопостачання і місць водокористування.
		Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування зобов`язані забезпечити жителів міст та інших населених пунктів питною водою, кількість та якість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм. Виробничий контроль за якістю питної води в процесі її добування, обробки та у розподільних мережах здійснюють підприємства водопостачання.
		{Частина перша статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1602-VII від 22.07.2014}….
		Для водопроводів господарсько-питного водопостачання, їх джерел встановлюються зони санітарної охорони із спеціальним режимом. Порядок встановлення і режим цих зон визначаються законодавством України.
		Згідно з вимогами ЗУ "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення":
		Стаття 2. Сфера дії цього Закону.
		Дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.
		 
		Згідно з вимогами ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища":
		Ст. 5. Об`єкти правової охорони навколишнього природного середовища
		Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
		Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.
		Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров`я і життя людей. 
		- Ст. 68. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
		Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
		Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у:
		а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;
		б) порушенні норм екологічної безпеки; …
		є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;
		ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів;
		з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів;
		{Пункт "и" частини другої статті 68 виключено на підставі Закону № 2756-VI від 02.12.2010} …
		Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
		Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
		ч. 1 ст. 69. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. 
		Згідно з вимогами ст.1166 ЦК України: Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду:
		Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Прокурор та позивач посилаються на приписи ст.ст.13 Конституції України, 1166, 1172 ЦК України (том 1 а.с.3), наполягаючи на відшкодуванні збитків, завданих навколишньому середовищу внаслідок самовільного видобування підземних вод без дозволу на користування надрами та з перевищенням лімітів добового видобування.
		Суд зазначає, що законодавцем не визначено поняття "шкоди", але визначені в ЦК України способи її відшкодування: або в натурі, або у виді збитків з посиланням на норми ст.22 ЦК України. 
		Суд зазначає, що між сторонами не існує договірних відносин і сторони перебувають в абсолютних правовідносинах на підставі Закону. Відповідач спростовує вимоги позивача у належний спосіб. Позивач при проведенні перевірки в червні 2021 діяв в межах своїх повноважень згідно приписів Закону, але не перевірив журнали обліку видобування води, а також не врахував звіти відповідача по формі 2-ТП водгосп за спірний період (а.с.99-113). Всі звіти (водгосп) погоджені відповідачем з регіональним управлінням водних ресурсів:
		На 2018 рік ліміт видобування був встановлений в об`ємі 104 тис м3 води. Перевищення ліміту відсутнє.
		На 2019 рік ліміт видобування був встановлений в об`ємі 104 тис м3 води. Перевищення ліміту відсутнє.
		На 2020 рік ліміт видобування був встановлений в об`ємі 104 тис м3 води. Перевищення ліміту відсутнє. 
		На 2021 рік ліміт видобування був встановлений в об`ємі 108,6 тис м3 води. Перевищення ліміту відсутнє.
		Фактичний і документально підтверджений ліміт забору води за період з 03.06.20218 по 03.06.2021 становить 296844,05 м3 води, або 270,5 м3 на добу. 
		 
		Прокурор та позивач вказують про відсутність права відповідача на видобування підземних вод для здійснення своєї статутної діяльності, оскільки у відповідача відсутні права на земельні ділянки під свердловинами на території Сагунівської об`єднаної громади (в межах села Боровиця), та необхідність отримання дозволу на користування надрами (приписи ст.19 Кодексу України про надра). 
		При цьому суд звертає увагу на вимоги ст.23 Кодексу України про надра про право суб`єкта господарювання на видобуток води для питних та господарсько-побутових потреб до 300 м3 на добу без дозволу на користування надрами. 
		 
		Суд враховує обставини, що залишились поза увагою доводів позивача та прокурора - перехід права власності на спірні споруди від КСП "Дружба" в сільські раду за приписами ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України на землях комунальної власності. Свердловини та нерухомість були передані в комунальну власністю. Діючі свердловини №№1,2,6, 1069, 1689 (резервна), 187є (резервна) побудовані спеціалізованими підприємствами господарським способом на замовлення колективного господарства "Дружба", частково ще при СРСР, з оформленням геологічної, технологічної документації та паспортів свердловин (а.с.194-215). Спору про приналежність об`єктів  свердловин та споруд до комунальної власності  та їх розміщення на землях комунальної власності  немає. 
		Відповідач є титульним користувачем спірних ділянок комунальної власності (приписи ст.83 ЗК України про землі комунальної власності) і волевиявлення Сагунівської сільської ради як об`єднаної територіальної громади на користування саме відповідачем цими ділянками в межах села Боровиця ОТГ  не спростовано прокурором та позивачем у належний спосіб. Сільська рада підтримала в судовому засіданні своє волевиявлення на право користування комунальним підприємством спірними земельними ділянками та оформлення санітарних зон навкруги свердловин (рішення Боровицької сільської ради №7-10/7 від 05.04.2016, а.с.217). 
		В такому випадку Комунальне підприємство "Боровичка" не потребує отримання спеціального дозволу на користування надрами з посиланням на вимоги ст.23 Кодексу України про надра. Видобування підземних вод здійснюється відповідачем на підставі отриманого дозволу на спец водокористування, погодженого і з службою надр. 
		 
		Суд враховує період проведення перевірки позивачем в червні 2021 року  акт від 03.06.2021 №44/03/3-10/2-21/ПЛ (а.с.22-33). Акт перевірки не містить фіксації об`ємів використаної води відповідачем і таке питання не ставилось (не розглядалось). Журнали обліку добутої води, показники лічильників, повірка лічильників  не перевірялись в ході перевірки. Звіти форми 2-ТП водгосп відповідача  не взяті позивачем до уваги. Довідка відповідача щодо об`ємів використаної води надана 27.10.2022 на інформаційний запит позивача (вх.№03.3-17/5085 від 24.09.2021)  тобто через рік і чотири місяці після перевірки (а.с.48), не стосується предмету проведеної перевірки позивача в червні 2021 року та не є ні первинним, ні звітним документом відповідача і не приймається судом як належний та допустимий доказ протиправності видобування відповідачем підземних вод. 
		Відповідачем надані звіти форма 2-ТП водгосп (а.с.99-113), які є первинними звітними та допустимими доказами, що не спростовані прокурором та позивачем у належний спосіб. 
		Суд також враховує, що відповідно до наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 15.09.2022 №366 до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (Наказ №389 від 20.07.2009)  внесені зміни та виключена можливість проводити нарахування збитків внаслідок користування надрами (підземними водами), тому розрахунок позивача (а.с.38), виконаний з посиланням на змінену Методику …. не є коректним. 
		Суд критично оцінює складений позивачем протокол №00408 від 03.06.2021 та винесену постанову про адміністративне правопорушення за ст.47 КУпАП (порушення державної власності на надра, самовільне користування надрами без дозволу) та застосовано стягнення у виді штрафу 510 грн за самовільне водокористування (а.с.43-44)  як порушення вимог ст.ст.19,21,23 Кодексу України про надра  стосовно директора КП "Боровичка" І.В.Козлова, оскільки ці документи не доводять вину посадової особи у самовільному водокористуванні.
		Суд вважає вимоги прокурора та позивача необґрунтованими, надуманими та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки відповідач як комунальне спеціалізоване підприємство є титульним користувачем земельними ділянками комунальної власності (приписи ст.83 ЗК України) під свердловинами №№1,2,6, 1069, 1689 (резервна), 187є (резервна) в межах села Боровиця, використовує свердловини і земельні ділянки за їх цільовим призначенням з оформленням санітарних охоронних зон, не перевищує норми видобутку води для питного та господарського забезпечення населення та не потребує отримання окремого дозволу на користування надрами. Сільська рада як власник КП "Боровиця"  не заявила про самовільне чи протиправне використання земель комунальної власності відповідачем. 
		Суд враховує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права чи господарського інтересу у випадку його порушення, невизнання або оспорювання, але в межах загальних засад цивільного законодавства  приписи ст.15 ЦК України. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства  вимоги ст.14 ЦК України. 
		За приписами ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
		Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Суд вважає, що прокурор та позивач використали неналежний спосіб захисту та поновлення свого порушеного права при відсутності його порушення.
		На підставі викладеного в задоволенні позову належить відмовити повністю. 
		Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України): 
		- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили  з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
		- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010); 
		- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29); 
		- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
		Відповідно до приписів ст.ст.129-130 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову судові витрати покладаються на прокурора та не стягуються.
		Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 250, 252 ГПК України, господарський суд
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, м.Полтава, вул.Коцюбинського, 6, код ЄДРПОУ 42149108
		до Комунального підприємства "Боровичка" Сагунівської сільської ради, Черкаська область, Чигиринський район, с.Боровиця, вул.Крилівська, 90-А, код ЄДРПОУ 35187679, 
		за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  Сагунівської сільської ради, Черкаська обл., Черкаський р-н, село Сагунівка, вул.Л.Українки, 77/4, код ЄДРПОУ 26324415
		про стягнення грошових коштів у сумі 344000,10 грн (збитки)  відмовити повністю.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повне рішення підписано 28.06.2023.
		 
		Суддя Г.М.Скиба

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...