Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/576/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2023.
Дата набрання законної сили: 28.06.2023
Номер судового провадження: 61-5845ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                                       
		Іменем  України                                   
		 
		28 червня 2023 року  
		м. Київ
		 
		справа № 369/576/22 
		провадження № 61-5845 св 23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
		суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,
		 
		учасники справи:
		позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Одеський бульвар»,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Одеський бульвар» на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., 
		Кирилюк Г. М., Ратнікової В. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
		 
		У січні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Одеський бульвар» (далі - ТОВ «УК «Одеський бульвар», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з останнього на свою користь заборгованість 
		за договором від 14 грудня 2020 року № 418/24-2020 про надання послуг 
		з управління багатоквартирним будинком, комунальних та додаткових послуг із 14 грудня 2020 року по 30 листопада 2021 року у розмірі 
		9 374,28 грн.
		У лютому 2022 року ТОВ «УК «Одеський бульвар» подало до суду першої інстанції заяву про закриття провадження у справі, яка мотивована тим, 
		що ОСОБА_1 сплатив грошові кошти на виконання вищевказаного договору.
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 
		від 17 лютого 2022 року заяву ТОВ «УК «Одеський бульвар» задоволено частково. Закрито провадження у справі. Стягнуто з ОСОБА_1 
		на користь ТОВ «УК «Одеський бульвар» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. Повернуто ТОВ «УК «Одеський бульвар» 
		із державного бюджету 50 % сплаченого судового збору при поданні позовної заяви до суду згідно з платіжним дорученням від 30 листопада 2021 року № 1270 (№ 865978473411) у розмірі 1 135,00 грн. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
		У липні 2022 року ТОВ «УК «Одеський бульвар» звернулося до суду 
		з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати оскаржувану ухвалу районного суду у частині повернення судового збору й повернути 
		ТОВ «УК «Одеський бульвар» із державного бюджету сплачений судовий збір при поданні позовної заяви до суду у розмірі 2 270,00 грн, а в іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін.
		Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «УК «Одеський бульвар» задоволено частково. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області 
		від 17 лютого 2022 року скасовано у частині розміру стягнення судового збору та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Повернуто 
		ТОВ «УК «Одеський бульвар» із державного бюджету сплачений судовий збір при поданні позовної заяви до суду згідно з платіжним дорученням 
		від 30 листопада 2021 року № 1270 (№ 865978473411) у розмірі 2 270,00 грн. 
		 
		 
		Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення
		 
		У жовтні 2022 року ТОВ «УК «Одеський бульвар» подало до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просило визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на подання вказаної заяви, а також стягнути з ОСОБА_1 на свою користь понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
		В обґрунтування заяви зазначало, що товариство понесло витрати 
		на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, на підтвердження чого надало відповідні докази. 
		Посилаючись на відповідні норми ЦПК України та судову практику Верховного Суду, вказало, що в апеляційній скарзі товариство повідомило суд про орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 
		10 000,00 грн, а в заяві від 18 вересня 2022 року було зазначено, що докази на підтвердження остаточного розміру витрат буде надано у визначений процесуальним законом спосіб. 
		У договорі про надання правової допомоги від 10 березня 2021 року № 17, укладеному між товариством та адвокатським об`єднанням «ВР Партнери» (далі - АО «ВР Партнери», адвокатське об`єднання), та додатку від 21 липня 2022 року № 37 до вищевказаного договору сторонами визначено розмір гонорару та порядок його сплати. При цьому товариство має право 
		на відшкодування понесених витрат на правничу допомогу незалежно 
		від фактичної сплати грошових коштів адвокатському об`єднанню, 
		а відповідачем не доведено неспівмірність таких витрат, що є його процесуальним обов`язком.
		Причини пропуску строку для подання відповідної заяви поважні, 
		так як товариство дізналося про результат розгляду справи 29 вересня 
		2022 року.
		З урахуванням наведеного, ТОВ «УК «Одеський бульвар» просило суд указану заяву задовольнити.
		 
		Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції  
		 
		Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 09 березня 
		2023 року поновлено строк ТОВ «УК «Одеський бульвар» на подання заяви про ухвалення додаткового рішення. Заяву ТОВ «УК «Одеський бульвар» 
		про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто 
		з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УК «Одеський бульвар» 1 000,00 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. 
		Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку доводам про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення, урахувавши факт отримання товариством постанови апеляційного суду від 22 вересня 2022 року лише 29 вересня 2022 року та подання вказаної заяви до суду 
		01 жовтня 2022 року, зазначення в апеляційній скарзі орієнтовного розміру судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, уважав 
		за необхідне поновити товариству строк для подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
		Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за апеляційний розгляд справи, суд апеляційної інстанції надав оцінку доказам, наданим позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу, застосував відповідні норми ЦПК України, Закону України 
		«Про адвокатуру та адвокатську діяльність», урахував судову практику Верховного Суду зі вказаного процесуального питання і зазначив 
		про можливість часткового задоволення заяви, оскільки ухвала 
		Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 лютого 
		2022 року, якою було закрито провадження у справі, переглядалася апеляційним судом за апеляційною скаргою товариства лише в частині повернення сплаченого судового збору. В іншій частині ухвала районного суду не оскаржувалася. 
		Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку положенням статей 137, 
		141 ЦПК України, вказав, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені 
		у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України. При цьому 
		це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених 
		у частині четвертій статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою 
		є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат. 
		З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважав завищеним визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу за розгляд справи в апеляційному суді - 10 000,00 грн. Указаний розмір, на думку апеляційного суду, не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості 
		та пропорційності, складності справи, обсягу послуг, наданих адвокатом, який, при цьому, не з`явився в судове засідання до апеляційного суду, 
		а тому його слід зменшити до 1 000,00 грн.
		Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що звернення товариства до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою спричинено не діями відповідача, а висновком суду першої інстанції, який закрив провадження 
		у справі й повернув позивачу не всю суму сплаченого судового збору. Водночас звернення ТОВ «УК «Одеський бульвар» із позовом до суду першої інстанції було обґрунтовано наявною заборгованістю, яка відповідачем погашена після пред`явлення позову позивачем.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У касаційній скарзі, поданій у квітні 2023 року до Верховного Суду, 
		ТОВ «УК «Одеський бульвар» просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду, заяву товариства задовольнити.
		Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
		у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 
		ЦПК України).
		Відповідач додаткову постанову апеляційного суду в касаційному порядку не оскаржив.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано дану цивільну справу із суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив 
		на касаційну скаргута надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року справу призначено 
		до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними 
		у ній матеріалами. 
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував судову практику Верховного Суду щодо вирішення питання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу і безпідставно зменшив розмір указаних витрат, які підлягали стягненню з відповідача на користь позивача, з 10 000,00 грн до 1 000,00 грн. 
		Визначений відповідачем розмір таких витрат підтверджено належними 
		та допустимими доказами, адвокат і клієнт погодили розмір гонорару 
		за надання адвокатом відповідних послуг.
		Суд апеляційної інстанції не надав належну правову оцінку поданим відповідачем доказам і не врахував, що суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу лише за клопотанням іншої сторони (частина п`ята статті 137 ЦПК України). Тобто відповідач повинен був довести неспівмірність таких витрат. Проте, відповідних клопотань ОСОБА_1 
		до суду апеляційної інстанції не подавав, а суд не мав права з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на правничу допомогу.
		Посилається на судову практику Великої Палати Верховного Суду 
		та Верховного Суду у справах про відшкодування витрат на правничу допомогу. 
		Крім того, попередній орієнтований розмір витрат на правничу допомогу 
		у суду касаційної інстанції складає 10 000,00 грн.
		 
		Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		В апеляційній скарзі на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 лютого 2022 року ТОВ «УК «Одеський бульвар» просило судові витрати покласти на ОСОБА_1 , визначивши попередній розмір судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції - 10 000,00 грн (а. с. 57-61).
		Постанову Київського апеляційного суду ухвалено 22 вересня 2022 року 
		(а. с. 89-91).
		ТОВ «УК «Одеський бульвар» отримало вказану постанову суду апеляційної інстанції 29 вересня 2022 року.
		01 жовтня 2022 року ТОВ «УК «Одеський бульвар» подало до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення разом 
		із доказами понесення витрат на правничу допомогу (а. с. 96-114).
		На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу ТОВ «УК «Одеський бульвар» надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги; договір про надання правової допомоги від 10 березня 2021 року № 17, укладений між АО «ВР Партнерс» та ТОВ «УК «Одеський бульвар»; додаток № 37 
		до вказаного договору від 21 липня 2022 року, акт наданих послуг 
		до цього договору від 29 вересня 2022 року та звіт про обсяг наданих послуг від 29 вересня 2022 року.
		Сторони погодили розмір гонорару за надання послуг, який складається 
		із загальної кількості годин, витрачених на надання послуг, одна година складає 1 000,00 грн. Гонорар за цим договором сплачується клієнтом протягом тридцяти робочих днів з дати набрання чинності судового рішення у справі на підставі виставленого рахунку (а. с.109).
		Згідно з актом наданих послуг від 29 вересня 2022 року адвокатським об`єднанням надано наступну правничу допомогу: проведення правового аналізу наданих клієнтом документів, аналіз законодавчої бази, вивчення судової практики, аналіз оскаржуваної ухвали, підготовка та подання апеляційної скарги - 9 500,00 грн (9,5 год), підготовка та подання заяви - 500,00 грн (0,5 год), загальна вартість наданих послуг - 10 000,00 грн 
		(а. с. 110).
		 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження 
		в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. 
		Підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Касаційна скарга ТОВ «УК «Одеський бульвар» задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		 
		Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої 
		або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права 
		і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, 
		що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання 
		про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, 
		які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, 
		частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного 
		у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог 
		і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд 
		і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи 
		чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної 
		в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно 
		до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода 
		на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати 
		на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
		Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, 
		а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. 
		Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
		Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю 
		або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру
		і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, 
		за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, 
		що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
		Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених 
		цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно 
		до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
		Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
		У справі, яка переглядається Верховним Судом, суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ «УК «Одеський бульвар» має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, зробило про це відповідну заяву й надало необхідні докази.
		Разом із цим, визнаючи розмір витрат на правничу допомогу, який слід стягнути з відповідача на користь позивача, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 лютого 2022 року, якою було закрито провадження у справі, переглядалася апеляційним судом за апеляційною скаргою товариства лише в частині повернення сплаченого судового збору. В іншій частині ухвала районного суду не оскаржувалася. 
		Суд апеляційної інстанції надав оцінку положенням статей 137, 
		141 ЦПК України, врахував відповідну судову практику Верховного Суду 
		з указаного процесуального питання і вказав про те, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України, а не у частині четвертій статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою 
		є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат. 
		З урахуванням фактичних обставин справи, яка переглядається, Верховний Суд погоджується з такими висновками апеляційного суду.
		Реалізація принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
		1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
		2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, 
		що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
		3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
		Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 
		1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 
		3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів 
		за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки 
		до її розгляду.
		Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу 
		між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт 
		та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною 
		або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, 
		які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів 
		у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, 
		що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову 
		та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, 
		за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
		Апеляційний суд, вирішуючи спір, надав оцінку вищенаведеним 
		нормам процесуального закону, проте застосував критерії, визначені 
		у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України.
		Відповідної до частин третьої-п`ятої, дев`ятої статті 141 ЦПК України 
		при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 
		1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат 
		її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, 
		що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження 
		або заперечення стороною певних обставин, які мають значення 
		для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 
		4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, 
		на якій такі дії вчинялися. 
		Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
		Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена 
		в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, 
		на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат 
		(крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
		У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		При цьому суд апеляційної інстанції послався на відповідну судову практику Верховного Суду з указаного процесуального питання.
		Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу у відповідних господарських справах, неодноразово зазначав, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:
		1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
		2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, 
		з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору 
		та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення 
		або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно 
		із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
		Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені 
		у постановах Великої Палати Верховного Суду з указаного процесуального питання, а також у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі 
		№ 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18, 
		від 24 жовтня 2019 року у справі № 905/1795/18, від 17 вересня 2020 року 
		у справі № 904/3583/19, від 18 березня 2021 року у справі № 910/15621/19 
		та інших.
		Суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував вищенаведену судову практику і, застосовуючи норми ЦПК України, зробив висновок про те, 
		що критерії, визначені частиною четвертою статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини другої статті 141 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною третьою статті 141 
		ЦПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.
		Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, 
		визначені статтею 141 ЦПК України.
		Апеляційний суд правильно зазначив, що таке застосовування 
		не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених 
		у частині четвертій статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою 
		є наявність клопотання іншої сторони.
		Указане спростовує доводи касаційної скарги про безпідставність зменшення апеляційним судом розміру витрат на правничу допомогу.
		Суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 лютого 2022 року, якою було закрито провадження у справі, переглядалася апеляційним судом за апеляційною скаргою товариства лише в частині повернення сплаченого судового збору. В іншій частині ухвала районного суду 
		не оскаржувалася. 
		Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми процесуального права і стягнув з відповідача на користь позивача судові витрати 
		за правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.
		Звернення товариства до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою спричинено не діями відповідача, а висновком суду першої інстанції, 
		який закрив провадження у справі й повернув позивачу не всю суму сплаченого судового збору. Звернення ТОВ «УК «Одеський бульвар» 
		із позовом до суду першої інстанції було обґрунтовано наявною заборгованістю, яка відповідачем погашена після пред`явлення позову позивачем.
		З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.
		Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із ухваленим апеляційним судом рішенням, проте вони спростовуються матеріалами справи, наведеними нормами права, а тому відхиляються Верховним Судом. 
		Зроблені апеляційним судом висновки по суті узгоджуються з висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених 
		у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У зв`язку з цим, безпідставними є посилання заявника касаційної скарги 
		на відповідну судову практику Верховного Суду. При цьому у кожній справі суд виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
		Судом апеляційної інстанції всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку 
		як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, 
		а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими (частина третя статті 89 ЦПК України).
		Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть 
		бути підставою для скасування судового рішення, оскільки вони 
		не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, 
		якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального 
		і процесуального права.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 
		ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення 
		та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Верховний Суд залишає без змін судове рішення суду апеляційної інстанції, тому розподіл судових витрат не здійснюється.
		 
		Керуючись статтями 137, 400, 410, 416, 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Одеський бульвар» залишити без задоволення.
		 
		Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 
		2023 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту 
		її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                           Д. Д. Луспеник
		Судді:                                                                                    Б. І. Гулько
		Г. В. Коломієць
		Р. А. Лідовець
		С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...