Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/5625/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2023. Зареєстровано: 05.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2023.
Дата набрання законної сили: 06.02.2024
Результат оскарження 06.02.2024 Апеляційний суд міста Києва: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/760/3360/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Справа №760/5625/18 2/760/3360/23
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		04 квітня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі
		головуючої судді - Усатової І.А.,
		за участю секретаря судового засідання - Омелько Г.Т.,  
		представника відповідача - ОСОБА_8.,
		представника третьої особи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради - Бак О.Л.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради, Головне управління Держгеокадастру у Київській області про повернення земельної ділянки, суд, -
		В С Т А Н О В И В:
		У лютому 2018 року Солом`янська окружна прокуратура міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки та просить суд зобов`язати ОСОБА_1 повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,0872 га по АДРЕСА_1 , привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованої будівлі.
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, Київською місцевою прокуратурою №9 під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12016100090013397 від 13.11.2016, встановлено порушення майнових прав та інтересів територіальної громади міста Києва. 
		Вказує, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 здійснюється будівництво об`єкту невизначеного призначення без правовстановлюючих документів на ділянку та документів, які дають право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому порядку проектної документації. 
		При цьому, відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 №370/1804, вказана земельна ділянка функціональним призначенням належить до території зелених насаджень загального користування та належить до Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепцію формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київради від 19 липня 2005 року № 806/3381 (витяг №0018906 від 14.12.2016 року). 
		Земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Києва, виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею. Будь-які рішення про передачу вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 та іншим особам Київською міською радою не приймалися, документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою відсутні (лист №057029-3875 від 03.03.17). 
		Депаратаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зафіксовано факт порушення ст. 126 Земельного кодексу України - використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (акти обстеження №19-8-0011-09 від 26.01.2018, №17-0606-09 від 03.05.2017). 
		Згідно з інформації Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища №064-791 від 25.01.2017 року, контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з будівництвом не видавалась. 
		Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області проведено перевірку щодо дотримання вимог законодавства при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_1 , за результатами якої встановлено факт за самовільного використання земельної ділянки площею 0,0872 га. 
		Зокрема, перевіркою встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 розташована недобудована одноповерхова споруда, функціональне призначення споруди не визначене. Також, на даній території побудована підпірна стінка, на території складовані будівельні матеріали. Територія частково огороджена дерев`яним парканом. Загальна площа території, що самовільно використовується становить 0,0872 га (акт №241-Дк/217/АП/09/01/-17 від 10.10.2017).
		За вчинене правопорушення відповідальності ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності (протокол про адміністративне правопорушення від 24.10.2017 №241-Д/0037П/07/01-1707, постанова про накладення адміністративного стягнення від 31.10.2017 №241-ДК/0034По/08/01/17 та вручено припис щодо усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства від 31.10.2017 №241-ДК/0015Пр/03/01-17. 
		Крім того, розраховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 35 092,68 грн. 
		Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-10.0.411-364/2-18 від 10.01.2018, постанова про накладення адміністративного стягнення не оскаржувалась, адміністративний штраф та шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сплачена у добровільному порядку. 
		Таким чином, стверджує, що ОСОБА_1 визнано свою вину за самовільне використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0872 га.
		Крім того, відповідно до інформації Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва №073-9998 від 02.11.2017 року, Департамент не видавав тa не реєстрував документів дозвільного декларативного характеру, які надавали право на виконання підготовчих та будівельних робіт та не приймав об`єкт будівництва в експлуатацію на АДРЕСА_1 . 
		У ході перевірки встановлено, що на замовлення ОСОБА_1 , виконуються будівельні роботи із будівництва двоповерхової будівлі невизначеного призначення без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому законодавством порядку проектної документації, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про peгулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». 
		За результатами перевірки складено акт від 18.09.2017 року, видано приписи про усунення правопорушення та зупинення будівельних робіт від 18.09.2017, складено протокол про адміністративне правопорушення №51/17 від 18.09.2017. 
		За вчинене правопорушення ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності (постанова по справі про адміністративне правопорушення №51/17 від 28.09.2017 року). 
		Вiдповiдно до інформації Департаменту з питань державного архітектурно- будівельного контролю міста Києва №073-441 від 15.01.2018 року, повідомлено про відсутність інформації про оскарження, а у зв`язку з несплатою штрафу, постанову про №51/17 від 28.09.2017 року направлено до органу державної виконавчої служби для примусового порядку. 
		Також позивач зазначає, що відповідно до інформації КП по утриманню зелених насаджень Солом`янського району м.Києва №064/234-177 від 13.02.2018, земельна ділянка по АДРЕСА_1 знаходиться на території ландшафтного парку й підпадає під дію норм Європейськоi ландшафтної конвенції (Україна приєдналася до неi 17 червня 2004 році і ратифікувала Законом від 7 вересня 2005 року №2831-IV). На території парку збереглась унікальна флора і фауна, яка частково охороняється Бернською конвенцією. Територія Ландшафтного парку містить унікальні, ще не повністю досліджені історичні та археологічні пам`ятки. Самочинне будівництво нерухомості, яке здійснювалось без згоди власника земельної ділянки є протиправним втручанням у право мирного володіння майном громади міста, особливо на таких цінних землях, що порушує суспільні інтереси, про що свідчать численні звернення громадян та ініціативних груп щодо захисту території Солом`янського ландшафтного парку. 
		Відповідно до листа Депаратаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №05707-2713 від 06.02.2018 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 872 кв.м. по АДРЕСА_1 станом на 2018 рік складає 1 888 821, 76 грн.
		Вищенаведене, зокрема, те, що земельна ділянка рекреаційного призначення як національне багатство Українського народу використовується всупереч чинному законодавству та суспільному інтересу, в обхід відповідної процедури надання земельної ділянки у користування, стало підставою для звернення позивача до суду.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2018 справу передано у провадження судді Усатовій І.А.
		Ухвалою суду від 05.03.2018 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
		10.05.2018 до суду надійшли пояснення представника третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в яких зазначає, що у відповідності до вимог статей 6 та 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Скрягою О.В. та Поночовним А. П. була проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , за результатами якої, складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.10.2017 № 241-ДК/0037-П/07/01/-17. 
		У подальшому 31.10.2017 винесено постанову №241-ДК/0034По/08/01/-17 про накладання адміністративного стягнення та притягнуто відповідача до адміністративної відповідальності і накладено штраф у розмірі 323 грн. 
		Вищевказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту б) ст. 211 Земельного кодексу України, чим заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 35 092 грн. 68 коп., яка розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963. 
		На виконання постанови про накладання адміністративного стягнення від 31.10.2017 №241-ДК/0034По/08/01/-17 адміністративний штраф та шкода, заподіяна за самовільно зайняття земельної ділянки сплачені у добровільному порядку. Вищезазначена постанова про накладення адміністративного стягнення не оскаржувалась. 
		23.05.2018 до суду надійшли пояснення представника третьої особи - Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в яких зазначає, що 31.07.2017 до Департаменту надійшов лист Київської місцевої прокуратури № 9 стосовно проведення спільної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при здійсненні будівництва на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , просили вжиття заходів реагування відповідно компетенції. 
		На час виїзду особами, що знаходились на зазначеній вище земельнiй ділянці, інформації щодо замовника будівельних робіт, а також документів які б надавали право на виконання підготовчих та будівельних робіт надано, суб`єкта містобудування не встановлено. За результатом перевірки в присутності слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Марусевич А.М. складено акт перевірки від 03.08.2017. 
		18.09.2017 посадовою особою Департаменту проведено перевірку на вказаному об`єкті, та встановлено, що згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 72:186:058) обліковується за ОСОБА_1 . Документи, що посвідчують право власності (користування) зазначеної земельної ділянки не реєструвалися (акт обстеження земельної ділянки від 28.11.2016 № 16-2038-09 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)). 
		Також відповідно до технічного паспорта Київського БТ вiд 24.10.2011 № НОМЕР_1 та згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.09.2017 97503245 на зазначеній земельній ділянці був розташований нежилий одноповерховий будинок (літ. А) загальною площею 97,1 кв. м. 
		У ході перевірки встановлено, що за вказаною вище адресою на замовлення ОСОБА_1 , виконуються будівельні роботи із нового будівництва двоповерхової будівлі невизначеного призначення без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому законодавством порядку проектної документації. 
		Замовнику будівництва ОСОБА_1 видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 18.09.2017 з вимогою з 18.09.2017 зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво будівлі, на АДРЕСА_1 » до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017 з вимогою усунути до 18.11.2017 виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства, стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.09.2017. 
		Розглянувши матеріали справи, Департаментом, було винесено постанову про накладення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення від 28.09.2017 № 51/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень. 
		На підставі перевірки виконання вимог приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, держаних стандартів і правил від 18.09.2017, 02.01.2018 посадовою особою Департаменту у присутності уповноважених осіб ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проведено позапланову перевірку на вказаному об`єкті та встановлено, що станом на час проведення перевірки згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо наявності документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за вказаною вище адресою. 
		Під час перевірки уповноваженими особами ОСОБА_1 не надано документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів із будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 . 
		ОСОБА_1 в установлений строк добровільно не виконано вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017, виданого Департаментом. 
		Таким чином, представник третьої особи зазначає, що відповідачем порушено визначений законодавством порядок виконання будівельних робіт. Департамент у встановленій законом формі видав ОСОБА_1 приписи з вимогою усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису, однак відповідач ухиляється від їх виконання.
		Враховуючи зазначене, просить задовольнити позовні вимоги.
		04.06.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні прозову просить відмовити, посилаючись на наступне.
		Щодо твердження про незаконне, без правовстановлюючих документів, використання земельної ділянки, зазначає, що 06 березня 2012 року мiж ним та ТОВ «СТОК ПЛЮС» було укладено Договір купівлі-продажу нежилого будинку, що розташований на земельній ділянці у АДРЕСА_1 , загальною площею 221 кв.м. Тому відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 06 березня 2012 року належить право власності на нерухоме майно (нежилий будинок), що розташований на спірній земельній ділянці у АДРЕСА_1 , загальною площею 221 кв.м. Право власності відповідача на зазначене нерухоме майно зареєстровано 24 квітня 2012 року, що підтверджується копією витягу Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Зазначений договір в судовому порядку недійсним не визнано та державна реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомого майна не скасована. Відповідно до Договору купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочковою І.Л. реєстровий номер №532, кадастровий номер земельної ділянки визначений відповідно до п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 №749 «Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці»: 72:186:058 (згідно витягу № ДК-00834/2012 виданого Головним управління земельних ресурсів Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 06 березня 2012 року за №574). Відтак, вважає, посилання позивача на те, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку, необгрунтованим.
		Окрім цього, наголошує, що Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації неодноразово в свої листах Київській місцевій прокуратурі №9 зазначає, що «земельна ділянка (код 72:186:0058) на АДРЕСА_1 обліковується за громадянином ОСОБА_1 на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористувань». Саме даний Технічний звіт визначає зміст плану зовнішніх меж, каталог координат кутів зовнішніх меж землекористування, кадастровий план земельної ділянки, схема розташування та iншi документи, межі та координати земельної ділянки були винесені в натурi i межi земельної ділянки належно погодженi iз суміжними землекористувачами. 
		Розпорядженням начальника відділу землеустрою Солом`янського району м.Києва було погоджено розроблені КП «Київський інститут земельних відносин» зміни до технічного звіту по встановленню зовнiшнiх меж землекористування земельної ділянки 72:186:0058, загальною площею 0,0221 га під будівлею за адресою АДРЕСА_1 . Дані Зміни до технічного звіту зареєстровані в Департаментi земельних ресурсів Київської міської ради 13 травня 2014 року, що підтверджується відтиском штампу на титульній сторінці документу під назвою «Внесення змін до технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування земельної ділянки 72:186:0058». Відповідно до пояснювальної записки «Зміна ділянки з обліковим кодом 72:186:058 здійснюється за доручення Департаменту земельних ресурсі м. Києва від 29.04.2014 року на підставі листа ОСОБА_1 , вх.№ 057/Г-736 від 29.04.2014 та супроводжуючих документів які є невід`ємною частиною технічного звіту.
		Відповідно до Викопіювання з планово-картографічних матеріалів з нанесенням меж земельних ділянок у кварталі 72:186, плану земельної ділянки №72:186:058 згідно витягу з бази даних земельного кадастру, та Акту встановлення та узгодження існуючих меж земельної ділянки в натурі 72.186:0058 від 24 квітня 2008 року визначено зміст плану зовнішніх меж, меж, каталог координат кутів зовнішніх меж землекористування, кадастровий план земельної ділянки, схема розташування та інші документи, межі та координати земельної ділянки були винесені в натурі і межі земельної ділянки належно погоджені із суміжними землекористувачами. 
		У зв`язку з цим, дані, викладені позивачем, щодо неналежного використання земельної ділянки, відповідач вважає хибними та такими, що протирічать реальним обставинам справи, що зокрема, підтверджується і наданими самим позивачем доказами - Актом обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів №17-0606-09 від 03.05.2017 та Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Департаменту земельних ресурсів №18-0011-09 від 26.01.2018, в яких вказується, що «згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка (код 72:186:0058) на АДРЕСА_1 обліковується за громадянином ОСОБА_1 ».
		Щодо твердження позивача про те, що відповідач визнав свою вину за самовільне користування спірною земельною ділянкою, відповідача вказує, що це не відповідає дійсності, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення стосувалась допущеного порушення щодо тимчасового складування на прилеглій до спірної земельної ділянки території та суміжній земельній ділянці відповідачем будівельних матеріалів, що ним було усунуто та за що понесено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
		Окрім того, зазначає, що на підтвердження здійснення самочинного будівництва на спірній земельній ділянці, позивачем не доведено порушення відповідачем суспільних інтересів та істотне порушення будівельних норм і правил, як і не надано доказів того, що відповідач, здійснюючи переоблаштування приміщення вийшов за межі ділянки, яка належить йому на праві користування та/або збільшив периметр нежилого приміщення, яке розташоване на спірній земельній ділянці.
		Враховуючи вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позову.
		11.06.2018 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача наголошує на тому, що єдиною підставою для громадян набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених законом. Земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м.Києва, має право розпоряджатися виключно Київська міська рада. Однак, будь-які рішення про передачу вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 та іншим особам Київською міською радою не приймалися, документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою, відсутні. Вказує, що доводи щодо невизнання вини за самовільне зайняття земельної ділянки, спростовуються тим, що перевірка не обмежувалась встановленням факту «складування будівельних матеріалів», відповідачу вручено припис щодо усунення всіх виявлених порушень, та за що притягнуто до адміністративної відповідальності. У свою чергу, наявність факту самовільного будівництва підтверджується тим, що в ході перевірки Департаментом встановлено, що на замовлення ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи із нового будівництва двоповерхової будівлі невизначеного призначення без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому законодавством порядку проектної документації, чим порушено ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
		05.07.2018 представником відповідача подані до суду заява про залишення позову без розгляду, клопотання про долучення доказів до справи, заява про витребування доказів.
		Протокольною ухвалою суду від 05.07.2018 задоволено клопотання про долучення доказів, відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів.
		Ухвалою суду від 05.07.2018 у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено.
		11.07.2018 до суду від представника Київської міської ради надійшли пояснення у справі, в яких наголошує на порушенні вимог земельного законодавства, а саме ст.126 Земельного кодексу України при використанні земельної ділянки 0,08 га по АДРЕСА_1 , без відповідного права, звертає увагу на відсутності у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, що свідчить про її самовільне зайняття.
		Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 31.07.2018 у прийнятті до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м.Києва від 05.07.2018 за заявою про залишення позову без розгляду відмовлено.
		28.09.2018 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких вказує про безпідставність тверджень позивача щодо відсутності рішення про відведення спірної земельної ділянки, оскільки нежилий будинок, розташований на спірній земельній ділянці належав ТОВ «СТОІК ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16.03.2006 
		Київською міською радою Товариству з обмеженою відповідальністю «СТОІК ПЛЮС» було погоджено оренду земельної ділянки (код 72:186:051к) на АДРЕСА_1 , на 1 рік (за умовами подальшого викупу), що підтверджується даними Державного земельного кадастру станом на 08.02.2012. Також відповідно до Витягу №ДК-00834/2012 виданого Головним управлінням земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 06.03.2012 за №574 користувачем земельної ділянки, на момент укладення 16.03.2006 ТОВ «СТОІК ПЛЮС» та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу нежилого будинку, що розташований на вказаній земельній ділянці, є Товариство з обмеженою відповідальністю «СТОІК ПЛЮС». У зв`язку з цим, дані, викладені позивачем щодо неналежного використання земельної ділянки відповідачем, використання без правовстановлюючих документів, є хибним та такими, що не відповідають дійсності.
		Акцентує увагу на тому, що відповідачем не було проведено нового будівництва на земельній ділянці в АДРЕСА_1 , а було здійснено роботи по відновленню нормального стану - придатного для експлуатації, у вигляді капітального ремонту та подальшої реконструкції; було посилено та замінено матеріал стін, не змінено геометричних розмірів будівлі, оскільки всі поліпшення були проведені без втручання в конструкцію фундаменту та в огороджувальні та несучі конструкції. Відтак, твердження позивача, що об`єкт нерухомості є новозбудованим не відповідає дійсності.
		Враховуючи наведене, просить врахувати дані пояснення та відмовити у задоволенні позову.
		Ухвалою суду від 02.10.2018 у справі закрито підготовче провадження та призначено страву до судового розгляду по суті.
		18.01.2019 до суд надійшли пояснення позивача, в яких зазначає про те, що у відповідача не могло виникнути право власності чи право користування спірною земельною ділянкою на підставі ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 ЦК України, оскільки у даному випадку таке право не було оформлене попереднім власником нерухомого майна. 
		Вказує, що заперечення відповідача щодо здійснення нового будівництва спростовуються матеріалами перевірок Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва. Зокрема, в ході перевірки Департаментом встановлено, що виконуються «будівельні роботи із нового будівництва двоповерхової будівлі невизначеного призначення» без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та затвердженої проектної документації.
		На переконання позивача, додані відповідачем до додаткових пояснень висновок від 2016 року та технічний звіт від 24.07.2018 не можуть бути прийняті до розгляду, оскільки не стосуються предмету доказування та жодним чином не спростовують факт використання земельної ділянки та будівництва на ній з порушенням земельного та містобудівного законодавства, належним чином не обґрунтовано їх використання на підтвердження заперечень.
		27.07.2020 від позивача до суду надійшли пояснення, в який зазначається про те, що будучи достеменно обізнаним про факт порушення інтересів територіальної громади, Київська міська рада до 27.02.2018 не вжила заходів щодо повернення земельної ділянки, що свідчить про неналежний захист державних інтересів уповноваженим на те суб`єктом та є підставою для здійснення прокуратурою покладених на неї функцій, передбачених ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
		01.09.2020 до суду надійшло клопотання позивача про прийняття додаткових доказів та поновлення процесуального строку для їх подання. В клопотанні позивач в обґрунтування підстав вважати здійснення відповідачем на спірній земельній ділянці самочинного будівництва, наголошує на тому, що дана земельна ділянка є зеленою зоною і відповідачу не відводилась. Звертає увагу на існування рішення Окружного адміністративного суду від 21.03.2019 (справа №826/11139/18), залишеним без постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019, за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, яким зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно збудовану підпірну стіну невизначеного призначення. Долучив до матеріалів справи висновок за результатам проведення комісійної будівельно-технічної експертизи від 20.02.2020.
		22.10.2020 до суду надійшли пояснення відповідача на клопотання позивача від 01.09.2020, в яких посилається на те, що наданий позивачем висновок експертів підтверджує здійснення відповідачем реконструкції. Проведення реконструкції без належного узгодження з органами місцевого самоврядування проекту не спростовує підстав набуття права власності на спірне майно. З врахуванням того, що внаслідок реконструкції не здійснено ніяких прибудов, а сама реконструкція проведена без порушень будівельних норм та правил, вважає, що відповідач є правомірним власником спірного майна. 
		У судове засідання представник позивача неодноразово не з`являвся, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. 03.04.2023 від Солом`янської окружної прокуратури м.Києва надійшла заява про відкладення розгляду справи. 
		У матеріалах справи міститься клопотання представника Київської міської ради від 20.01.2023 про розгляд справи без його участі.
		У судовому засідання представника відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених в заявах по суті справи.
		Представник третьої особи - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення відповідачем визначеного законодавством порядку виконання будівельних робіт.
		Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Київській області у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду.
		Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
		Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
		Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України  внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
		Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства.
		Згідно ч.ч.1,2 ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
		У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України виникнення право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Відповідно до ч.1 ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Відповідно до ч.4 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
		Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
		Згідно ч.ч.1,2,4,7 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
		Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
		У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
		Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
		Судом встановлено, що станом на 08.02.2012 землекористувачем земельної ділянки, кадастровий номер 71:186:058, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі права оренди земельної ділянки на 1 рік (за умови подальшого викупу) було Товариство з обмеженою відповідальністю «СТОІК ПЛЮС», що підтверджується Витягом з бази даних Державного земельного кадастру від 08.02.2012. (т.2 а.с.95)
		Відповідно до Витягу №ДК-00834/2012 з автоматизованої системи ведення земельного кадастру м.Києва станом на 06.03.2012, виданого Головним управлінням земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 06.03.2012 за №574, користувачем земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 72:186:058 (визначений відповідно до п.12 Постанови кабінету Міністрів України від 18.12.2010 №749 «Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці»), площею 221 кв.м, є Товариство з обмеженою відповідальністю «СТОІК ПЛЮС». (т.2 а.с.94)
		06 березня 2012 року мiж ТОВ «СТОІК ПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу нежилого будинку (літера А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), загальною площею 97,1 кв.м, що розташований на земельній ділянці площею 221 кв.м, кадастровий номер земельної ділянки визначений відповідно до п.12 Постанови кабінету Міністрів України від 18.12.2010 №749 «Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці»: 72:186:058 (згідно Витягу №ДК-00834/2012, виданого Головним управлінням земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 06.03.2012 за №574), посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бочковою І.Л., зареєстрований за №532. (т.1 а.с.185-186)
		Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що на момент укладення 06.03.2012 ТОВ «СТОІК ПЛЮС» та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу нежилого будинку, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 72:186:058 за адресою: АДРЕСА_1 , було Товариство з обмеженою відповідальністю «СТОІК ПЛЮС».
		Належність ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06 березня 2012 року права власності на нерухоме майно - нежилий будинок (літера А), загальною площею 97,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується наявними в матеріалах справи копією Витягу з Державного реєстру правочинів №11084347 від 06.03.2012 та копією Витягу про державну реєстрацію прав Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна №33936418 від 24.04.2012. (т.1 а.с.187, 188)
		25.04.2014 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту земельних ресурсів м.Києва із заявою про несення змін в базу даних міського кадастру та технічний звіт по ділянці 72:186:058 в частині користувача земельної ділянки, у зв`язку з переходом права власності на нежилу будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2012, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Бочковою І.Л.; просив зареєструвати ділянку 72:186:058 за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .
		Зміни до технічного звіту по встановленню зовнiшнiх меж землекористування земельної ділянки 72:186:0058, загальною площею 0,0221 га під будівлею за адресою АДРЕСА_1 , розроблені КП «Київський інститут земельних відносин», було погоджено начальником відділу землеустрою Солом`янського району м.Києва Савчук В.П.. Дані Зміни до технічного звіту зареєстровані в Департаментi земельних ресурсів Київської міської ради 13 травня 2014 року, що підтверджується відтиском штампу на титульній сторінці документу під назвою «Внесення змін до технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування земельної ділянки 72:186:0058». Відповідно до пояснювальної записки начальника відділу збору та обробки земельно-кадастрової інформації Сонець О.Г. , зміна ділянки з обліковим кодом 72:186:058 здійснюється за дорученням Департаменту земельних ресурсі м. Києва від 29.04.2014 на підставі листа ОСОБА_1 , вх.№ 057/Г-736 від 29.04.2014 та супроводжуючих документів які є невід`ємною частиною технічного звіту. (т.1 а.с.206-209)
		Відповідно до Викопіювання з планово-картографічних матеріалів з нанесенням меж земельних ділянок у кварталі 72:186, плану земельної ділянки №72:186:058 згідно витягу з бази даних земельного кадастру, та Акту встановлення та узгодження існуючих меж земельної ділянки в натурі 72.186:0058 від 24 квітня 2008 року визначено зміст плану зовнішніх меж, меж, каталог координат кутів зовнішніх меж землекористування, кадастровий план земельної ділянки, схема розташування та інші документи, межі та координати земельної ділянки були винесені в натурі і межі земельної ділянки належно погоджені із суміжними землекористувачами. (т.1 а.с.210-214)
		Звертаючись до суду з позовом до відповідача, позивач в обгрунтування вимог, зазначає, що відповідачем на земельній ділянці по АДРЕСА_1 здійснюється будівництво об`єкту невизначеного призначення без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тобто відповідач здійснено самовільне зайняття земельної ділянки, на підтвердження чого посилається на акти Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Головного управління Держгеокадастру у Київській області, протоколи про адміністративні правопорушення, скаредні на їх основі та постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за результатами розгляду протоколів. 
		Суд враховує, що правовідносини, які виникли між сторонами охоплюються змістом ст.1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, яка, як і практика Європейського Суду з прав людини застосовуються як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV). При цьому згідно з усталеною практикою Європейського суду, поняття «майно» може означати «існуюче майно» або «права», стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п.п.32-35 рішення у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»).
		Отже, відповідно до ст.1 Першого протоколу кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		У свою чергу право власності не є абсолютним і може бути обмежене. Європейський Суд підкреслює, що перше і найбільш важлива вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, щоб будь-яке втручання органів державної влади в право на повагу власності було «законним»: другий абзац встановлює, що держави уповноважені здійснювати контроль за користуванням майном шляхом забезпечення виконання «законів». Більш того, верховенство права, одна з основ демократичного суспільства, втілюється у всіх статтях Конвенції. Питання про те, чи було досягнуто справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (пункт 31 рішення у справі «Ісмайлов проти Росії»).
		У даній справі пред`явлення позивачем позовної заяви про повернення земельної ділянки у придатному для використання стані, шляхом знесення самовільного збудованого майна, являє собою право позивача контролювати використання земельної ділянки та здійснення на ній будівництва в межах, порядку та з підстав, передбачених законодавством.
		При цьому, суд враховує, що відповідач, як власник нерухомого майна та землекористувач має «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право, що може бути реалізовано у вигляді відновленого знищеного майна та права на користування земельною ділянкою.
		З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2017 Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), здійснено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , про що складено акт обстеження земельної ділянки №17-0606-09 від 03.05.2017.
		У вказаному акті зафіксовано, що згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка по АДРЕСА_1 (код ділянки 72:186:0058) обліковується за гр. ОСОБА_1 .. Під час обстеження встановлено, що земельна ділянка огороджена, на ній побудовано цокольний поверх будівлі, ведеться будівництво. Згідно з відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.12.2012 №36159099 на земельній ділянці по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 нежилий будинок (літ.А) загальною площею 97,1 кв.м. Рішень Київська міська ради за поданням Департаменту земельних ресурсів щодо передачі земельної ділянки у власність (користування) не приймала, документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою не зареєстровані.
		26.01.2018 Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_1 , про що складено акт №18-0011-09 від 26.01.2018.
		У вказаному акті зафіксовано, що згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка по АДРЕСА_1 (код ділянки 72:186:0058) обліковується за гр. ОСОБА_1 .. Під час обстеження встановлено, що земельна ділянка огороджена, на ній побудовано цокольний поверх будівлі, ведеться будівництво. Згідно з відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.12.2012 №36159099 на земельній ділянці по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 нежилий будинок (літ.А) загальною площею 97,1 кв.м. Рішень Київська міська ради за поданням Департаменту земельних ресурсів щодо передачі земельної ділянки у власність (користування) не приймала, документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою не зареєстровані. Виявлено порушення ст.126 Земельного кодексу України (використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів).
		10.10.2017 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області, здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_1 , про що складено акт №241-ДК/217/АП/09/01/-17 від 10.10.2017.
		У вказаному акті зафіксовано, що за адресою АДРЕСА_1 розташована недобудована одноповерхова споруда, функціональне призначення споруди не визначене. Також, на даній території побудована підпірна стінка, на території складовані будівельні матеріали. Територія частково огороджена дерев`яним парканом. Загальна площа території, що використовується становить 0,0872 га. Відповідно до інформації Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) рішення щодо надання у власність чи користування земельних ділянок на даній території Київською міською радою не приймалось. Згідно даних міського земельного кадастру міста Києва частина території обліковується за гр.  ОСОБА_1 . Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, сформовані земельні ділянки на даній території відсутні. Також, гр. ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 8000000000:72:186:0021) що межує з земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . Враховуючи викладене, вказується, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,0872 га самовільно зайнята.
		За вчинене правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності (протокол про адміністративне правопорушення від 24.10.2017 №241-Д/0037П/07/01-1707, постанова про накладення адміністративного стягнення від 31.10.2017 №241-ДК/0034По/08/01/17 та вручено припис щодо усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства від 31.10.2017 №241-ДК/0015Пр/03/01-17. 
		Крім того, розраховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 35 092,68 грн. 
		Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-10.0.411-364/2-18 від 10.01.2018, постанова про накладення адміністративного стягнення не оскаржувалась, адміністративний штраф та шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сплачена у добровільному порядку. 
		З огляду на обставини, зафіксовані у вказаному акті, посилаючись на те, що побудована будівля є самочинним будівництвом, а земельна ділянка на якій вона розташована належить Київській міській раді та використовується відповідачем за відсутності правовстановлюючих документів, позивач просив у своєму позові повернути земельну ділянку по АДРЕСА_1 Київській міській раді у придатному для подальшого використання стані, шляхом знесення існуючої самочинно побудованої будівлі.
		Разом з тим, суд враховує, що згідно Витягу №19082 з бази даних міського земельного кадастру від 07.11.2016, станом на 07.11.2016 землекористувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 72:186:058, площею 221 кв.м, є ОСОБА_1 . (т.1 а.с.190-191)
		З листа Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 03.03.2017 №057023-3875 на запит Київської місцевої прокуратури №9 від 27.02.2017 №(10-59) вих.-17, вбачається, що земельна ділянка (код 72:186:058) на АДРЕСА_1 обліковується за громадянином ОСОБА_1 на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористувань. (т.1 а.с. 189)
		Окрім того, наданими позивачем доказами - Актом обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів №17-0606-09 від 03.05.2017, Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Департаменту земельних ресурсів №18-0011-09 від 26.01.2018 підтверджується, що згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка (код 72:186:0058) на АДРЕСА_1 обліковується за громадянином ОСОБА_1 .
		З огляду на це, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, оскільки, як встановлено судом, на підставі положень ст.120 Земельного кодексу України, у зв`язку з набуттям відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна (нежилий будинок (літера А) за адресою: АДРЕСА_1 ), загальною площею 97,1 кв.м), що розміщений на земельній ділянці, яка перебувала у користуванні на праві оренди у відчужувача будинку - ТОВ «СТОІК ПЛЮС», до ОСОБА_1 одночасно перейшло і право користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 72:186:058, площею 221 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ), на якій розміщений такий об`єкт, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача ТОВ «СТОІК ПЛЮС». 
		Не переоформлення відповідачем права користування земельною ділянкою в порядку ст.ст.125,126 ЗК України, не свідчить про її самовільне зайняття та не припиняє його права користування відповідною земельною ділянкою з урахуванням положень ст.120 ЗК України, ч.1 ст.377 ЦК України.
		Враховуючи все вищевикладене, наявність технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування земельної ділянки 72:186:0058, загальною площею 0,0221 га під будівлею за адресою АДРЕСА_1 , розробленого КП «Київський інститут земельних відносин» зміни до технічного звіту та погодженого в законодавчо визначеному порядку, а також враховуючи те, що вказана земельна ділянка обліковується у реєстрах за відповідачем, він є законним користувачем даної земельної ділянки.
		Твердження позивача, щодо самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки кадастровий номер: 72:186:058, за адресою:  АДРЕСА_1 , є необґрунтованими та спростовуються наданими відповідачем доказами. 
		Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивачем заявляється вимога про повернення земельної ділянки площею 0,0872 га по АДРЕСА_1 , привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованої будівлі.
		Натомість, позивач, як вже зазначалось судом, є законним користувачем земельної ділянки кадастровий номер: 72:186:058, площею 221 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .
		Будь-яких доказів використання відповідачем земельної ділянки площею 0,0872 га по АДРЕСА_1 , позивачем не надано, як і не надано доказів на підтвердження місця розташування цієї ділянки .
		В Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 10.10.2017 №241-ДК/0015Пр/03/01-17, чітко зазначається, що 0,0872 га становить загальна площа обстежуваної земельної ділянки, в той час як за ОСОБА_1 обліковується лише частина від цієї території.
		Згідно зафіксованих, у протоколі про адміністративне правопорушення від 24.10.2017 №241-Д/0037П/07/01-1707, що складений на підставі акту №241-ДК/217/АП/09/01/-17 від 10.10.2017 за результатом перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, пояснень ОСОБА_1 , останній з протоколом частково не згоден, оскільки, будівля по АДРЕСА_1 , належить йому на праві власності, а фактична площа земельної ділянки значно більша.
		За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень позивача про використання відповідачем земельної ділянки площею 0,0872 га по АДРЕСА_1 .
		Перевіряючи доводи позовної заяви щодо здійснення відповідачем самочинного будівництва, в контексті заявлених вимог про повернення земельної ділянки по АДРЕСА_1 Київській міській раді у придатному для подальшого використання стані, шляхом знесення існуючого самовільно побудованої будівлі, суд враховує наступне.
		Як на підставу задоволення позовних вимог, окрім вищезгаданого, позивач також посилається на акт Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва Виконавчого органу КМР (КМДА) від 18.09.2017 за результатами проведення планового (позапланового) державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, яким встановлено, що на земельній ділянці на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 72:186:058) був розташований нежилий будинок (літ.А) загальною площею 97,1 кв.м, який згідно технічного паспорта Київського БТІ від 24.10.2011 №22030 був одноповерховий. Згідно даного акту, у ході перевірки встановлено, що за вказаною адресою на замовлення ОСОБА_1 , виконуються будівельні роботи із будівництва двоповерхової будівлі невизначеного призначення без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому законодавством порядку проектної документації.
		Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що за результатом вказаної перевірки видано приписи про усунення правопорушення та зупинення будівельних робіт від 18.09.2017, складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.09.2017 та постановою від 28.09.2017 №51/17 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності. 
		Водночас, з Висновку за результатами оцінки технічного стану нежитлової одноповерхової будівлі по АДРЕСА_3 на предмет можливості проведення її реконструкції, що був виконаний ТОВ «КОМПАНІЯ «ТОВТРИ», на замовлення ОСОБА_1 , вбачається, що технічний стан основних утримуючих конструкцій, як і в цілому одноповерхової нежитлової будівлі по АДРЕСА_4 класифікується, як задовільний. Технічний стан більшості круглопустотних панелей покриття класифікується як непридатний для нормальної експлуатації (стан ІІІ). Також було надано ряд рекомендацій для можливості проведення перепрофілювання обстежуваної будівлі з забезпеченням нормального технічного стану необхідно в результаті реконструкції забезпечити: 
		- заміну існуючих панелей перекриття на нові, або передбачити ребристу монолітну залізобетонну плиту; 
		- виконати укріплення тильної стіни з боку схилу за допомогою буронабивних паль з об`єднанням їх по верху за допомогою монолітного залізобетонного ростверку; чи провести демонтаж існуючої стіни до рiвня підошви фундаментних стрічок та запроектувати монолітну залізобетонну стінку «чобіткового типу»; 
		- для останнього варіанту передбачити пошарову грунтову засипку утворених пазух з контролем їх щільності; передбачити в проекті реконструкції водовідведення атмосферної води за допомогою відповідного лотка з верхньої пристінної поверхні; 
		- фасадну та торцеві стінки можна пристосувати для реконструйованої будівлі, при цьому забезпечити шляхом обетонування низу обличкувань бутовим тесаним каменем.
		Згідно Технічного звіту з оцiнки технічного стану нежитлової одноповерхової будiвлi по АДРЕСА_5 з метою проведення реконструкції, виконаного ДП «Українське науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів» Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.07.2018, на замовлення ОСОБА_1 , на період обстеження замовником проведено:
		- посилення опорних стін будівлі, які знаходилися у схилі пагорбу і є опорними, так як в результаті руйнування цих стін були можливі зсуви ґрунту і повне руйнування будівлі; 
		- переобладнання та перепланування приміщень, виконання яких не передбачало втручання в огороджувальні та несучі конструкції.
		Відновлення окремих конструкцій будівлі проводилося з метою відновлення функціонування об`єкту, без зміни його геометричних розмірів, так як шляхом візуального огляду при проведені обстеження у 2016 р. були виявлені сліди локального випирання з розтріскуванням по швах середньої тильноi поздовжньої стіни, яким сприяли, як вертикальні навантаження так і горизонтальні наявні зсуви, від підпору ґрунту. 
		Згідно наданого позивачем висновку експертів за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи від 20.02.2020 №9707/19-44/5186/5187/20-44, фактично проведені будівельні роботи із влаштування (будівництва) об`єкта по АДРЕСА_1 , класифікуються, як реконструкція. 
		Надаючи оцінку вищенаведеним доводам, суд констатує, що встановлення, за результатом перевірки від 18.09.2017, проведення ОСОБА_1 будівельних робіт із будівництва двоповерхової будівлі невизначеного призначення без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому законодавством порядку проектної документації, за результатом чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності та видано приписи про усунення правопорушення та зупинення будівельних робіт, не свідчить про існування на момент звернення позивача до суду самовільно побудованої ОСОБА_1 на спірній земельній ділянці будівлі.
		Більше того, наданий позивачем висновок експертів підтверджує здійснення відповідачем саме реконструкції будівлі, що знаходиться на земельній ділянці по АДРЕСА_1 . 
		Здійснення відповідачем реконструкції будівлі на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 72:186:058, площею 221 кв.м, законним користувачем якої він є, не може бути підставою для повернення позивачу земельної ділянки, тим паче, площею 0,0872 га.
		Посилаючись на те, що наявність самочинної будівлі перешкоджає позивачу в реалізації права користування та розпорядження земельною ділянкою, позивач належним чином не обґрунтував яким чином в даному випадку порушуються його права, як власника земельної ділянки та необхідності відновлення цих прав саме шляхом знесення реконструйованої будівлі, яка розташована в межах земельної ділянки, право користування якою має відповідач згідно ст.120 ЗК України, ч.1 ст.377 ЦК України та якою він користується тривалий час, протягом якого позивачем таке право останнього не оспорювалось.
		Не надано позивачем будь-яких доказів і щодо порушення прав інших осіб внаслідок здійснення реконструкції будівлі.
		Окрім того, позивачем не надано доказів і тому, що вказана реконструкція будівлі була проведена з істотним порушенням будівельних норм і правил, а також доказів неможливості її перебудови та введення в експлуатацію і узаконення, або відмови особа, яка здійснила (здійснює) будівництво від проведення перебудови.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		За умовами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Вищенаведені обставини в своїй сукупності свідчить про недотримання в цій справі «справедливого балансу» між інтересом позивача та правом відповідачки, про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог, не доведеність їх належними та достатніми доказами.
		В зв`язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,83,116,120,125,126,152,212 Земельного кодексу України, ст.376,377 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10,11,12,13,43,76-81,141,223,258,259,263-268,280,281 ЦПК України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позову відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Суддя І.А.Усатова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...