Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/14956/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2023. Зареєстровано: 19.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2023.
Дата набрання законної сили: 27.06.2023
Номер судового провадження: 2/523/598/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 523/14956/22
		Провадження №2/523/598/23
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		"22" червня 2023 р.                                 м. Одеса
		 
		Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
		головуючого судді: Далеко К.О.,
		за участю секретаря: Дмітрієвої В.С.,
		позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2 ,
		представника відповідача: Сокуренко І.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 міста Одеси, клопотання представника відповідача  ОСОБА_3  прозмінуюрисдикціїта направленнясправи№523/14956/22запозовом ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональноїполіціїв Одеськійобластіпровизнання незаконнимтаскасуваннянаказу прозвільнення,поновленнянароботі тастягненнясередньогозаробітку зачасвимушеногопрогулу до іншого суду за підсудністю,
		ВСТАНОВИВ:
		У проваджені суду перебуває цивільна справа №523/14956/22за позовом ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті провизнання незаконнимта скасуваннянаказу прозвільнення,поновлення нароботі тастягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу.
		Представником відповідача Головного управлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті Сокуренко І.А. було подано до суду заяву про зміну юрисдикціїта направленнясправи №523/14956/22 за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
		Обґрунтована заява тим, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду є оскарження наказу ГУНП в Одеській області від 18.10.2022 №1685 о/с, який є нормативно-правовим актом суб`єкта владних повноважень. Предметом спору у даній справі є поновлення на публічній службі, якою є служба в поліції. Начальник ГУНП в Одеській області є суб`єктом владних повноважень. До звільнення ОСОБА_1 обіймала посаду документознавця управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Одеській області, тобто була працівником поліції. Оскільки спір, що виник під-час звільнення позивачки зі служби в поліції, є публічно-правовим, то він підлягає розгляду в порядку передбаченому КАС України. 
		У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 підтримав подану ним раніше до суду заяву, надав пояснення аналогічні викладеним у заяві, просив передати справу за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду. Додав, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оспорюваний позивачем наказ прийнятий суб`єктом владних повноважень. 
		Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заперечували проти задоволення заяви та передачі справи за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду. Представник позивача зазначив, що вимоги позивачки не пов`язані із вирішенням публічно-правового спору. Як вбачається із наказу від 31.12.2021 року за № 2243 о/с Головного управління Національної поліції в Одеській області, ОСОБА_1 з 04 січня 2022 року призначено на посаду документознавець управління головної інспекції ГУНП в Одеській області, та встановлено посадовий оклад у розмірі 5039,00 грн., та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 за №112 встановлено надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 20% від посадового окладу. Таким чином, з урахуванням того що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 за №1112 «Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу», позивачку було прийнято на посаду документознавець управління головної інспекції ГУНП в Одеській області, вона не є держслужбовцем, та не є поліцейським, а є працівником державного органу, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу». Також, позивачка при прийнятті на посаду документознавець управління головної інспекції ГУНП в Одеській області не приймала присягу, що також свідчить про те що спір між сторонами не носить публічно-правовий характер, а є трудовим спором. 
		Дослідивши доводи заяви про передачу справи за підсудністю, вислухавши учасників, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.
		Судом встановлено, що наказом від 31.12.2021 року за № 2243 о/с Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 з 04 січня 2022 року призначено на посаду документознавець управління головної інспекції ГУНП в Одеській області, та встановлено посадовий оклад у розмірі 5039,00 грн., та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 за №112 встановлено надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 20% від посадового окладу.
		У тому числі з метою визначення підсудності спору, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2023 року та ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2023 року витребувано з Головного управління Національної поліції в Одеській області:
		1) належним чином завірені документи, які підтверджують чи спростовують відношення посади з якої було звільнено ОСОБА_1 - документознавець управління головної інспекції ГУНП в Одеській області до державної (публічної) служби; 
		2) посадові інструкції по посаді - документознавець управління головної інспекції ГУНП в Одеській області; 
		3) належним чином завірену копію особової справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка 04.01.2022 року згідно Наказу від №2234 о/с Головного управління Національної поліції в Одеській області була призначена на посаду - документознавець управління головної інспекції ГУНП в Одеській області;
		4)інформацію щодо того,чи приймала ОСОБА_1 присягу тачи передбачаєїї посада-документознавець управлінняголовної інспекціїГУНП вОдеській області,прийняття присяги;
		5)завірену належнимчином копіюнаказу №2243о/сГоловного управлінняНаціональної поліції вОдеській областівід 31.12.2021року пропризначення ОСОБА_1 на посаду-документознавець управлінняголовної інспекціїГУНП вОдеській області.
		На виконання наведених ухвал суду, представником відповідача було надано суду копії матеріалів особової справи колишнього працівника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 . Також зазначено, що посада документознавця управління головної інспекції ГУНП в Одеській області, яку обіймала ОСОБА_1 , не передбачає прийняття присяги.
		Згідно зіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
		Згідно із частиною 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових правовідносин.
		Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1ст. 2 КАС України).
		Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1, 2 ч. 1ст. 4 КАС Україниє переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		За пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
		Пунктом 2 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
		З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, що пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.
		Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Водночас до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ.
		Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Під-час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15 (провадження № 11-1106апп19).
		Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу від 18.10.2022 №1685 о/с Головного управління Національної поліції в Одеській області по звільнення ОСОБА_1 , поновлення ОСОБА_1 на посаді документознавець управління головної інспекції ГУНП в одеській області, стягнення компенсації за заподіяну моральну шкоду в розмірі 10000 грн., стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 19.10.2022 року по день винесення рішення. 
		Судом встановлено, що посада ОСОБА_1 не відноситься до публічної служби, вона не є держслужбовцем, та не є поліцейським, а є працівником державного органу, на якого не поширюється дія Закону України «Про державну службу». При прийнятті на посаду - документознавець управління головної інспекції ГУНП в Одеській області, ОСОБА_1 не приймала присягу. 
		Таким чином, між ОСОБА_1 та Головним управлінням Національної поліції в Одеській області існує невирішений трудовий спір, який не носить публічно-правовий характер, а тому не може бути вирішений за правилами адміністративного судочинства.
		При цьому, лише прийняття наказу суб`єктом владних повноважень, без прийняття до уваги суті спірних правовідносин, не робить спір між сторонами публічно-правовим, та таким що повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
		Зважаючи на наведене й ураховуючи суть та суб`єктний склад спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що спір про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, має розглядатися як спір, що пов`язаний із захистом цивільних, трудових прав позивача.
		Керуючись ст.ст. 260, 261, 263 ЦПК України, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання представника відповідача  ОСОБА_3  прозмінуюрисдикціїта направленнясправи№523/14956/22запозовом ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональноїполіціїв Одеськійобластіпровизнання незаконнимтаскасуваннянаказу прозвільнення,поновленнянароботі тастягненнясередньогозаробітку зачасвимушеногопрогулу до іншого суду за підсудністю - залишити без задоволення. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
		Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
		Повний текст ухвали суду складений 27.06.2023 року. 
		 
		Суддя:                                 К.О. Далеко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...