Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-124/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.09.2010. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2010.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                        
		                                     Кримінальна справа № 1-124/10          
		                  В И Р О К     
		                               ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		      
		15 вересня  2010 року Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:  
		         головуючого - судді  Іващенка А.І.   
		          секретаря -      Шевкун О.Є. 
		за участю : 
		     прокурора   Лиходід О.О. 
		    захисника-адвоката  ОСОБА_1,  
		   розглядаючи у судовому засіданні в приміщенні суду в місті Новгород-Сіверський кримінальну справу №1-124/10 по обвинуваченню:  
		 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гомель Білорусь, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна-середня, неодруженого, невійськовозобов'язаного, не працюючого, раніше судимий 12.03.1999 року Новгород-Сіверським районним судом по ст. 101 ч.З КК України до десяти років позбавлення волі, постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 06.11.2007 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 17 днів,  
		 в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України,- 
		 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця с.Мураї Новгород-Сіверського району Чернігівської області українця, громадянина України, освіта неповна-середня, неодруженого, невійськовозобов'язаного, не працюючого, раніше не судимого,  
		 в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.396 КК України,- 
		                   
		                  В С Т А Н О В И В: 
		 24 травня 2010 року біля 16 год. 00 хв., ОСОБА_2, знаходячись на полі, яке розташоване на відстані біля 1,5 км. від села Мурав'ї в сторону села Грем'яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, переслідуючи мету вбивства, завдав не менше чотирьох ударів руками, ногами та дерев'яною палкою по голові та тулубу ОСОБА_4, внаслідок чого останній отримав, згідно висновку експерта №40 від 22 липня 2010 року, тілесні ушкодження  у  вигляді відкритої внутрішньочерепної травми з переломом кісток основи черепа, забою головного мозку, дірчастий перелом лівої надбрівної дуги, який проникає в ліву очницю, лінійний перелом основи черепа, прямі переломи ребер ліворуч 3,4 ребра, праворуч 2-ге ребро та поперечний перелом грудини на рівні 3-го міжребір'я, від яких потерпілий ОСОБА_4 помер на місці події.                         Смерть ОСОБА_4 виникла внаслідок забою головного мозку, який є ускладненням відкритої внутрішньочерепної травми з переломом кісток основи черепа. 
		26 травня 2010 року біля 10-00 год. ОСОБА_3, перебуваючи урочищі «Танковий рів», котрий розташований між с.Мурав'ї та с.Грем'яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області, достовірно знаючи про вчинення ОСОБА_2 особливо тяжкого злочину - умисного вбивства ОСОБА_4, з метою заздалегідь не обіцяного приховування зазначеного злочину, разом з ОСОБА_2 здійснив активні дії, спрямовані на приховування трупу, а саме допоміг ОСОБА_2 закопати труп ОСОБА_4. 
		В судовому засіданні ОСОБА_2, свою вину у вчиненні ним злочину передбаченого ч.І ст.115 КК України визнав  частково, мотивуючи це тим, що потерпілий ОСОБА_4 після того як він ударив його рукою при падінні можливо ударився  областю горла та голови об оглоблі воза  та надав суду показання, що 24.05.2010 року він разом із ОСОБА_3 погнали пасти корів. Біля 09-00 години на коні з возом до них під'їхав ОСОБА_4, котрий привіз із собою 1 літр самогону. У них із собою також було 0,5 л. самогона. Вони втрьох почали розпивати самогон і поступово за коровами почали рухатися в сторону «Танкового рову». Біля 15-30 год. між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 виникла словесна сварка, як йому здалось, сварка виникла із-за того, що ОСОБА_4 захотілось створити конфліктну ситуацію. Біля 16-00 год. він відійшов в сторону від возу десь на 5-6 метрів. Після чого він повернувся в сторону воза, на котрому він не помітив ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_3. Він підійшов до воза і побачив на землі, як ОСОБА_4 пугою душив ОСОБА_3. Він узяв у руки палку, яка лежала на траві біля воза і ударив нею по затилку ОСОБА_4 один раз. Коли палка зламалась він став бити його кулаком руки в область ока. Від його удару ОСОБА_4 упав на оглоблі возу і вдарився об голоблі воза. Після чого він підійшов до ОСОБА_4 і побачив, що він «хропе». Він із ОСОБА_3 витягли його із-під воза і відтягли його за віз. В цей час вони побачили наряд прикордонних військ. Він побачив, що у ОСОБА_4 з брови та роту пішла кров та злякавшись накрив його курткою, щоб ніхто не побачив. Прикордонники підійшли до них і спитали, що то за людина та чому він хропе, на що він відповів, що ОСОБА_4 спить пяний, після чого прикордонники пішли далі. Потім до них підійшов ОСОБА_5, у якого він спитав цигарок. ОСОБА_5 також спитав, що ОСОБА_4 п'яний, на що він відповів, що так і ОСОБА_5 пішов в сторону с.Грем'яч. Після того як ОСОБА_5 не було видно, він підійшов до ОСОБА_4, котрий вже не хропів. Він зняв куртку і перевірив пульс на руці, пульсу не було. Він та ОСОБА_3 дуже злякалися. Він запропонував відвезти ОСОБА_4 куди-небудь, для того, щоб скрити сліди злочину. ОСОБА_3 допоміг йому погрузити на віз ОСОБА_4 і він на коні повіз тіло ОСОБА_4 в «Танковий рів». Він скинув труп ОСОБА_4 з воза а потім скотив його в низ «Танкового рову», сам спустився до низу, присипав листям і поїхав на коні, ненабагато далі від того місця. Від'їхавши на деяку відстань він розпріг коня і прив'язав його до дерева. Також він викинув сідельник з коня для того, щоб пізніше ввести в оману слідство, що можливо ОСОБА_4 десь повісився в лісі, оскільки будучи на підпитку він весь час казав, що повішусь. Після чого він пішов до корів, але ОСОБА_3 вже не було. Потім він пас корів, через якийсь час прийшов ОСОБА_3. Вони разом придумали версію, що ОСОБА_4 уїхав на коні в с.Грем'яч. Допасли корів і пішли додому. Дома про вбивство вони нічого не розповідали, сказали, що ОСОБА_4 поїхав за самогоном в с.Грем'яч. 25.05.2010 року він і ОСОБА_3 знову погнали пасти корів. В цей час вони підійшли до коня, запрягли його і пустили, кінь сам пішов додому. На возу лежав плащ і фуфайка ОСОБА_4, котрі він поклав неподалік від того місця, де він сховав труп. 26.05.2010 року він запропонував ОСОБА_3 закопати труп ОСОБА_4, ОСОБА_3 погодився. Із-дому вони узяли лопату, машинне масло і клейонку пішли до того місця, де лежав труп ОСОБА_4. Землю кидали по черзі і брали її з боків, але перед цим на труп поклали клейонку. Після того як труп закидали землею, то землю він облив маслом, щоб запах трупа не почули собаки. Потім вдвох закидали листям та різного роду гілками. Після цього пішли додому. Каністру він викинув в сипуче болото, попередньо положив каністру в сумку. В сумку поклав цеглину, щоб каністра відразу потонула. Болото топке, і каністра відразу потонула. Лопату сховав в кущі. Після цього пішли додому. 27.05.2010 року одяг ОСОБА_4 він кинув у р.Судасть. Коли йому і ОСОБА_3 прийшли повістки в міліцію вони домовились, що ОСОБА_4 від них поїхав в с.Грем'яч і вони його більше не бачили. Приїхав в Н-Сіверський РВ УМВС він вирішив написати явку з повинною, бо він шкодує про скоєне. 
		В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні ним злочину передбаченого ч.І ст.396 КК України  визнав повністю та надав показання, що  24 та 25 травня 2010 року була черга пасти корів його матері. 24.05.2010 року корів погнав пасти він та ОСОБА_2. Корів вони пасли на полі, між селами Мурав'ї та Грем'яч Н-Сіверського району. Десь біля 09-00 год. до них на коні з возом приїхав ОСОБА_4, допомагати їм пасти корів. ОСОБА_4 привіз із собою 1 л. самогону, оскільки в них з собою також був самогон вони сіли розпивати спиртні напої та поступово йшли за коровами у сторону «Танкового рову». Десь о 16-00 год. скінчився самогон. Він і ОСОБА_4 сиділи на возі, і між ними виникла словесна сварка, але до бійки вона не дійшла. Під час словесної сварки ОСОБА_4 зіштовхнув його з возу, він упав а ОСОБА_4 зверху накинув пугу йому на шию ззаду, але не душив. ОСОБА_2, котрий стояв поряд із возом, в цей час підійшов до ОСОБА_4, відштовхнув його від нього та вдарив його кулаком по обличчю, в область ока. Після даного удару ОСОБА_4 узявся руками за око, випустивши при цьому пугу з рук, а потім ОСОБА_4 виставив руки, та зжав їх у кулаки, але ОСОБА_2 він так і не вдарив. ОСОБА_2 в цей час узяв у руки палку, котра лежала на землі та ударив нею один раз по голові ОСОБА_7 спереду. Від даного удару ОСОБА_4 упав на землю, поряд із возом, об віз ОСОБА_4 головою, або іншими частинами тіла не ударявся. Потім ОСОБА_2 підійшов до лежачого на землі ОСОБА_4 та декілька разів вдарив його палкою по голові. Після даних ударів палка поламалась. ОСОБА_4 відразу «захропів» і більше із землі він не вставав. В цей час вони побачили як в їх сторону йшли прикордонники. ОСОБА_2 відразу накрив курткою голову ОСОБА_7 та відтяг ОСОБА_4 за віз. Коли працівники прикордонних військ проходили повз них, то вони спитали, чому він хропить, а ОСОБА_2 відповів, що ОСОБА_4 спить. Потім до них підійшов ОСОБА_5, якому ОСОБА_2 сказав, що ОСОБА_4 спить і ОСОБА_5 пішов далі. Після того як вони пішли, він відразу побіг у село, ОСОБА_4 був живим. В село він побіг тому, що дуже злякався ОСОБА_2, він думав, що він і його може побити. Швидку допомогу він не викликав, тому, що він думав, що ОСОБА_4 залишиться живим, що ОСОБА_3 не буде його «добивати». Прибігши у село Мурав'ї, він сів у кущі навпроти їхнього будинку, де посидів та покурив десь біля 1 години.  Заспокоївшись він пішов додому, бо вже йшли корови. Ввечері він спитав у ОСОБА_2, де ОСОБА_4, на що ОСОБА_2 йому відповів, що ОСОБА_4 помер, а він кинув його у «Танковий рів» і прикидав листям. ОСОБА_2 попрохав, його сказати, що ОСОБА_4 поїхав у с.Грем'яч за горілкою і не кому не розповідати про те, що він бачив. Про те що сталося він нікому не розповідав. Сестрі і матері ОСОБА_2 сказав, що ОСОБА_4 попас із ними корів та поїхав на коні у с.Грем'яч за самогоном та не повернувся. Наступного дня була їхня черга знову пасти корів. Погнав він та ОСОБА_2. Вони пройшли до «Танкового рову», де він побачив перевернутий воза та коня. ОСОБА_2 показав, де лежить труп, він побачив кучу листя, трупа він не бачив. ОСОБА_2 сказав, що потрібно продати коня, щоб ніхто нічого не запідозрив. Він сказав, що без коня в селі жити не можна. Тоді він запряг коня, а ОСОБА_2 сів на віз та поїхав в сторону села, а він залишився пасти корів. того ж дня, коли вони пасли корів, то ОСОБА_2 розпалив багаття та спалив палку, якою він бив по голові ОСОБА_4. Про те щоб сховати труп ОСОБА_4 вони не домовлялись. 26.07.2010 року біля 10.-00 год. ОСОБА_2 запропонував йому закопати труп ОСОБА_4, він погодився. Він боявся, що якщо вони не закопають труп, то всі подумають, що вони вдвох убили ОСОБА_4 і тому, щоб труп не знайшли він погодився його закопати. ОСОБА_2 узяв лопату і машинне масло, а він ніс клейонки, які ОСОБА_8 по збирав по двору і вони вдвох пішли до «Танкового рову». Коли спустилися в рів в метрах 15 від того місця де стояв віз унизу рову, під листям він побачив труп ОСОБА_4. ОСОБА_2 накрив труп клейонкою та почав обливати клейонку машинним маслом. Він спитав у ОСОБА_2 навіщо він обливає маслом, на що він відповів, що він обливає маслом, для того, щоб собаки не почули запах трупа. Потім ОСОБА_2 прикидав клейонку землею та дав йому лопату. Він також почав прикидати труп ОСОБА_4 землею а потім прикидали листям та гілками. Одяг ОСОБА_4, а саме плащ та фуфайку ОСОБА_2 викинув у річку «Судасть». Потім ОСОБА_2 пішов викидати лопату та-каністру із-під масла, куди саме він не бачив. Коли йому і ОСОБА_2 прийшли повістки, в яких було зазначено, що їх викликають у міліцію то ОСОБА_2 попрохав його сказати, що він вдарив ОСОБА_7 кулаком руки по обличчю, а той упав та вдарився головою о віз. Він погодився. Але в міліції на допиті він розповів як було все на справді. Він ОСОБА_7 не вбивав і взагалі його не бив, він тільки допоміг закопати його груп. В скоєному щиро кається та погоджується з любим покаранням, що йому буде призначене судом. 
		Суд критично відноситься до показів підсудного ОСОБА_2 щодо того, що він не міг нанести тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4, від яких він помер, оскільки вони є непослідовними, суперечать власним показам наданими ними в ході досудового слідства та вважає це природньо захисною реакцією підсудного, з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин, оскільки, вони також протирічать показам  свідків та інших матеріалів справи. 
		Незважаючи на таку позицію підсудного, його вина у скоєнні інкримінованого йому злочині у повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Такий висновок суд грунтує наступними доказами. 
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 дав показання, що в с.Мурав'ї у нього проживав (нині покійний) рідний брат ОСОБА_4. Він співмешкав разом із ОСОБА_10. У них є спільна донька. Також у ОСОБА_10 є ще двоє старших дітей син ОСОБА_11 і ОСОБА_12. З ким співмешкала ОСОБА_12 йому не відомо, бо його брат ОСОБА_4 сам приїжджав до нього у гості. В середині квітня 2010 року він останній раз бачив свого брата живим. Він йому тоді розповідав, також розповідав і раніше, що останній 2 роки у нього були негаразди в сім'ї. Що у нього були постійні конфлікти із ОСОБА_12 та ОСОБА_6, що навіть доходило до бійок. Він у нього питав, навіщо він там живе, на що він відповідав, що у нього донька і він не може покинути ОСОБА_10 із-за цього. Свого брата ОСОБА_4 він знав як спокійну, порядну людину. 26.05.2010 ввечері йому подзвонила співмешканка ОСОБА_10 і сказала, що зник його брат ОСОБА_4, і спитала, чи нема його у нього вдома, він відповів, що нема. Потім він їй сказав, щоб вона написала заяву про зникнення людини у міліцію. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 дав показання , що він працює в прикордонній службі в с.Грем'яч Н-Сіверського району. 24.05.2010 року він перебував на роботі. В післяобідній час, точно о котрій годині він не пам'ятає він разом із своїми колегами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 патрулювали прикордонний район, а саме вони йшли польовою дорогою, із с.Мурав'ї до с.Грем'яч. На полі неподалік від «Танкового рову» розташованого на відстані біля 1,5 км. від с.Мурав'ї в сторону с.Грем'яч вони побачили віз. Поряд із возом стояли дві особи, які намагались щось положити на воза. Підійшовши до сторону річки «Судость» до них підійшли ОСОБА_3 та ОСОБА_16 останній спитав у них цигарку. Вони дали їм цигарку. Після чого вони поцікавились хто то лежить біля возу, на що ОСОБА_16 відповів, що то лежить п'яний ОСОБА_4. До возу вони не підходили, оскільки вирішили , що він дійсно спить п'яним, так як з його сторони чувся хропіт. Після цього вони пішли. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 надав показання, аналогічні показанням ОСОБА_13 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дала показання, що вона проживає за вищевказаною адресою разом із своїм братом ОСОБА_3 та співмешканцем ОСОБА_2. Із своїм чоловіком ОСОБА_17 вона не проживаю уже два роки, бо він зловживає спиртними напоями, хоча офіційно вони не розлучені. Останні два роки вона спів мешкає із ОСОБА_2  Вона знала, що ОСОБА_2 був раніше засуджений за вбивство її дяді і відсидів 10 років у в'язниці. Неподалік від неї проживає її мати разом із співмешканцем ОСОБА_4 (нині покійним). На скільки їй відомо у її співмешканця та ОСОБА_4 конфліктів не було. 24 і 25 травня була черга пасти корів матері. Корів погнали пасти її брат та співмешканець. ОСОБА_4 останній раз вона бачила живим вранці 24.05.2010 року біля 05-30 год.. Чи пас він корів чи ні їй не відомо. Ввечері корів пригнали біля 18-00 год.. її брат та співмешканець сказали їй, що ОСОБА_4 поїхав у с.Грем'яч. 26.05.2010 року вона цілий день була на городі, а її брат та співмешканець були у дворі. Чи ходили вони куди чи ні їй не відомо. 27.05.2010 року її мати заявила в міліцію про зникнення ОСОБА_4 Потім на городі її матері вона побачила працівників міліції та свого співмешканця ОСОБА_2. Вона підійшла до них. ОСОБА_2 сказав їй щоб вона видала працівникам міліції його ніж, який він брав із собою коли пас корів. Ввечері їй зателефонував слідчий, та повідомив, що її співмешканець затриманий, за підозрою у вчиненні злочину. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 дала показання, що останні 10 років вона проживала разом із ОСОБА_4 (нині покійним). Ії донька та син живуть окремо від неї, в будинку, який вона купила для них. Її донька ОСОБА_12 співмешкала із ОСОБА_2. ОСОБА_2 раніше судимий, за вбивство її брата ОСОБА_18 в 1998 році. Коли ОСОБА_4 та ОСОБА_2 разом вживали спиртні напої, то у них виникали словесні суперечки, до бійок діло не доходило. У ОСОБА_4 з її сином ОСОБА_3 ніколи конфліктів не було. 24 та 25 травня 2010 року була її черга пасти корів. Корів погнав її син ОСОБА_3 та співмешканець її доньки ОСОБА_2 Вона дала їм 0,5 л. самогону, який зберігала для власних потреб. ОСОБА_4 запріг коня десь о 07-00 год. та сказав їй, що він їде в с.Грем'яч за горілкою.. Більше вона його живим не бачила. Ввечері біля 18-00 год. до неї додому прийшов син ОСОБА_11 та ОСОБА_2 Вона спитала у них чи був з ними ОСОБА_4 на що вони відповіли, що був, але поїхав в с.Грем'яч за горілкою. Її здивувало, що ОСОБА_7 не прийшов додому, але були випадки, що він по декілька днів не бував вдома. Наступного дня 25.05.2010 її син та ОСОБА_2 знову погнали корів. Цього дня він поїхала в м.Н-Сіверський, а коли приїхала то її донька ОСОБА_12 сказала, що їх кінь прийшов додому. Ввечері її син та ОСОБА_2 пригнали корів. 27.05.2010 року вона почала хвилюватися за свого співмешканця та зателефонувала до міліції. Потім їй стало відомо, що вбивство скоїв ОСОБА_2,та його було затримано. Деталі вбивства її співмешканця їй не відомі. 
		   Так з досліджених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_5. видно, що 24.05.2010 року біля 16-00 год. він йшов із с.Мурав'ї до с.Грем'яч у власних справах. Пройшовши біля 1,5 км. на полі неподалік від «танкового рову» він побачив віз. Підійшовши ближче до возу до нього підійшов ОСОБА_2, котрий з ним поздоровався і спитав у нього цигарку. Також до нього підійшов і ОСОБА_3 Біля возу на землі він побачив лежачого ОСОБА_4 він спитав у них, невже він з самого ранку напився, на що ОСОБА_2 відповів, що так. Близько до ОСОБА_4 він не підходив. Після цього він відразу пішов до с.Грем'яч. 06.06.2010 року він був запрошений у якості понятого при проведенні відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_2 Під час відтворення обставин подій ОСОБА_2 детально все розповідав та показував про всі обставини вбивства ОСОБА_4 та про те, як в подальшому він вчиняв дії спрямовані на те, щоб сховати сліди злочину. 
		   Так з досліджених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_19 видно, що вона також була запрошена в якості понятої під час проведення слідчої дії-відтворення обстановки та обставин подій за участю ОСОБА_2,  який детально розповідав та показував про всі обставини вбивства ОСОБА_4 та про те, як в подальшому він вчиняв дії спрямовані на те, щоб сховати сліди злочину. 
		Так з досліджених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_14 видно , що 24.05.2010 року під час перебування його на службі він разом із своїми колегами ОСОБА_13 та ОСОБА_15 патрулювали прикордонний район, а саме вони йшли польовою дорогою, із с.Мурав'ї до с.Грем'яч. На полі неподалік від «Танкового рову» розташованого на відстані біля 1,5 км. від с.Мурав'ї в сторону с.Грем'яч вони побачили віз. Поряд із возом стояли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яких він особисто знав в обличчя, котрі пасли корів. Вони пройшли повз них і йшли в сторону річки «Судость». Підійшовши до річки «Судасть», до них підійшли ОСОБА_3 та ОСОБА_13 С, щоб попросити цигарок. Вони дали їм цигарку. Після чого він спитав, хто то лежить біля возу, на що ОСОБА_2 йому відповів, що то лежить п'яний ОСОБА_4, котрого він також особисто знав. До возу вони не підходили. ОСОБА_4 лежав на боку, спиною до них. На тілі та на обличчі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він ніяких тілесних ушкоджень він не бачив. До ОСОБА_4 вони не підходили, він бачив як той ворочався і вирішив, що він дійсно спить п'яним.  
		Так з досліджених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_20 видно, що  04.06.2010 року вона проводила розтин трупу ОСОБА_4. В ході розтину трупа ОСОБА_4 було встановлено, що його смерть виникла внаслідок забою головного мозку, який є ускладненням відкритої внутрішньочерепної травми з переломом кісток основи черепа. Смерть ОСОБА_4 могла настати 24.05.2010 року, встановити точний час настання смерті небуло можливим через виражені гнійні зміни трупа. Також були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої внутрішньочерепної травми з переломом кісток основи черепа, забій головного мозку, дірчастий перелом лівої надбрівної дуги, який проникає в ліву очницю, прямі переломи ребер ліворуч 3,4 ребра, праворуч 2-е ребро та поперечний перелом грудини на рівні 3-го міжребір'я. Всі зазначені тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, на тілі ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, які б були спричинені після настання його смерті немає. На її думку, спочатку мали місце тілесні ушкодження у вигляді відкритої внутрішньочерепної травми з переломом кісток основи черепа, потім, коли потерпілий знаходився в горизонтальному положенні, йому були нанесені тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів ребер та грудини, котрі могли бути спричинені ударами ногою по грудній клітині. По тілу ОСОБА_4 було нанесено не менше 4-х ударів. Точну кількість; нанесених ударів по тілу ОСОБА_4 визначити неможливо, через виражені гнійні зміни трупа. Можливо ударів по тілу ОСОБА_4 було і більше, але визначити їх не  
			можливо. Потерпілий ОСОБА_4 з моменту нанесення йому тілесних ушкоджень і до моменту  
				настання його смерті міг прожити 15-30 хв.. Виявлені тілесні ушкодження на тілі трупа  
					ОСОБА_4 у вигляді відкритої внутрішньочерепної травми з переломом кісток основи  
						черепа та забоєм головного мозку могли утворитися шляхом нанесення сторонньою особою  
							ударів дерев'яною палицею діаметром 5 см. довжиною 69-74 см., тілесні ушкодження у вигляді  
								закритих прямих переломів ребер та грудини могли бути спричинені ударами руками та ногами.  
									В момент завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 він міг знаходитись в різноманітних  
										положеннях (лежачи, сидячи, стоячи), але обличчям повернутим до нападника. Також спростовує доводи ОСОБА_2 щодо можливості спричинення тілесних ушкоджень самим потерпілим ОСОБА_4 коли той падав після того як ОСОБА_2 наніс йому удар по голові та можливо вдарився різними чистинами голови об віз, що тілесні ушкодження виявлені на трупі ОСОБА_4 не відповідають показам обвинуваченого ОСОБА_2, даними останнім під час відтворення обстановки та обставин події, оскільки він вказує: по-перше, що він наносив удари палицею по потиличній ділянці голови, але ці покази ОСОБА_2 не відповідають виявленим тілесним ушкодженням на тілі ОСОБА_4. По-друге, при допиті у якості  
											підозрюваного ОСОБА_2 показав, що після того як він вдарив палицею ОСОБА_4 по  
												потилиці, то ОСОБА_4 впав, піднявся і спробував його вдарити, але промахнувся, у відповідь  
													ОСОБА_2 вдарив його кулаком в область глаза. Від даного удару ОСОБА_4 впав та вдарився кадиком  
														об оглоблі. А ОСОБА_13 підійшов до ОСОБА_4 і побачив, що він «хропе». Дані покази ОСОБА_2 не  
															підтверджуються виявленими тілесними ушкодженнями на трупі ОСОБА_4, оскільки, навіть  
																якщо ОСОБА_4 і падав кадиком об оглоблі, то все одно від даного падіння ОСОБА_4 померти  
																	не міг. При розтині пошкоджень кадика (під'язикової кістки та хрящів гортані) не виявлено.  
																		ОСОБА_4 не міг померти від одного удару кулаком у голову та послідуючому падінні  
																			кадиком на оглоблі. При цьому, зазвичай, після отримання внутрішньочерепної травми  
																				втрачається свідомість, тому після спричинення йому ударів по голові, ОСОБА_4  
																					виконувати які-небудь дії та вчиняти опір ОСОБА_4 не міг. Тілесні ушкодження виявлені на  
																						трупі ОСОБА_4 відповідають показам свідка ОСОБА_3, даними останнім під час  
																							відтворення обстановки та обставин події, дійсно обвинувачений ОСОБА_2 міг нанести кілька  
																								ударів по голові ОСОБА_4 палицею спереду, після котрих ОСОБА_4 упав на землю і  
																									«захропів».     
																								
																								    Також вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину ч.1 ст.396 КК України в повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні іншими зібраними по справі доказами, а саме:                      - карткою обліку, інформації, яка надійшла по телефону, в котрому зазначено, що 24.05.2010 року о 07-00 год. пішов з дому ОСОБА_4 /Т.1 а.с.4/; 
																							
																							   - Заявою ОСОБА_10, в котрій остання просить допомоги в пошуку її співмешканця ОСОБА_4     / Т.І а.с. 5/; 
																						
																						- явкою з повинною ОСОБА_2, в якій він зізнається, що саме він вбив ОСОБА_4./Т.1 а.с.6/; ;  - рапортом про виявлений злочин в ході розслідування кримінальної справи /Т.1 а. с.  7 /; 
																					
																					- протоколами огляду місця події, де вилучені речі та предмети , що мають значення по справі /Т.1 а.с. 8-31/; 
																				
																				  -    протоколом виїмки, котрим вилучений одяг ОСОБА_2, в котрий останній був вдягнений 24.05.2010 року з слідами злочину /Т.1 а.с. 52/; 
																			
																			- протоколом виїмки, котрим вилучено коня та віз, на котрому ОСОБА_2 перевозив труп ОСОБА_4/Т.1 а.с.56/; 
																		
																		  -    постановою та протоколом про відібрання зразків для експертного дослідження /Т.1 а.с.58-59/; 
																	
																	- речовими доказами по справі - клейонкою (3 пак.), черевиком ОСОБА_4 (1 пак.), кросівками та сорочкою ОСОБА_2 (І пак.), лопатою (1 пак.), ножем (1 пак.), джинсами та курткою ОСОБА_2, змивами з возу /Т.1 а.с.60/, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів в Новгород-сіверському РВ УМВС /Т.1а.с.61-63/; пенсійним посвідчення ОСОБА_4 /Т.1 а.с.60/, яке знаходиться під с охоронною розпискою у потерпілого ОСОБА_9 /Т.1 а.с.64/, конем та возом /Т.1а.с. 65/, що знаходяться під с охоронною розпискою у ОСОБА_10 /Т.1 ас. 66/; 
																
																- лікарським свідоцтвом про смерть №54, в якому зазначена причина смерті ОСОБА_4 /Т.1 ас. 73/; 
															
															- висновком експерта №40 від 22.07.2010 року в якому зазначено причина смерті ОСОБА_4 та які тілесні ушкодження маються на його трупі /Т.1 ас. 86-89/; 
														
														  -    висновком ;експерта №125 від 23.06.2010 року згідно якого у змиві з возу знайдено кров людини. При серологічному дослідженні в слідах виявлено антиген В. Таким чином, кров в слідах ймовірно відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А і могла походити від потерпілого ОСОБА_4. /Т.1 а.с. 115-118/; 
													
													- висновком експерта №126 від 23.06.2010 року, в якому зазначено, що в слідах на куртці та джинсах, вилучених у ОСОБА_2 знайдено кров людини. При серологічному дослідженні цих слідів виявлено антиген В і антиген А.. Таким чином, ймовірно походження антигену В від крові особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А. Такою особою міг бути потерпілий ОСОБА_4. /Т.1 а.с. 133-137/; 
												
												- протоколами відтворення обстановки та обставин події, та фото таблицями до них, під час проведення котрих на місці були перевірені та уточнені покази ОСОБА_2 та ОСОБА_3 
											
											/Т.1 а.с. 192-209/; 
										
										  -    протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /Т.1 а.с. 160-162/; 
									
									та іншими речовими доказами по справі. 
								
								Відповідно до акту №305 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 25.06.2010 року, у ОСОБА_2 на даний час мають місце клінічні ознаки дисоціального розладу особистості, але він може правильно сприймати обставини, які мають значення для справи та давати про них правильні свідченні і примусові заходи медичного характеру йому не показані. /Т.1 а.с. 97-100/ 
							
							Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд вважає, що вина підсудного  ОСОБА_2  в скоєні злочину, передбаченого ст. 115 ч.1, КК України, доведена повністю, його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за ст.115 ч.1, що виразилися в умисному вбивстві. Суд не приймає до уваги показання підсудного щодо не заподіяння ним ОСОБА_4 тілесних ушкоджень від яких могла настати смерть потерпілого, те що він сам собі зміг причинити ці пошкодження, оскільки, вони є непереконливими, не послідовними та не ґрунтуються на будь-яких доказах. Суд вважає ці покази спробую покращення своєї долі шляхом уникнення відповідальності за дійсно скоєний злочин. 
						
						Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд вважає, що вина  ОСОБА_3  в скоєні злочину, передбаченого ст. 396 ч.1 України, доведена повністю, його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за ст.396 ч.1, що виразилися в умисних діях, які виразились у заздалегідь не обіцяному приховуванні особливо тяжкого злочину. 
					
					Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд вважає, що вина  ОСОБА_2   в скоєні злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 доведена повністю, його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за ст.296 ч.2, що виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені групою осіб та за ст. 121 ч 2 КК України  як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вчинене групою осіб.  
				
				Обставини , що згідно ст.67 КК України обтяжують покарання  ОСОБА_2   є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння та рецидив злочинів.  
			
			Обставини, що згідно ст.66 КК України помякшують  покарання  ОСОБА_2   є щире каяття. 
		
		Обставини , що згідно ст.67 КК України обтяжують покарання  ОСОБА_3   є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. 
		Обставини, що згідно ст.66 КК України помякшують  покарання  ОСОБА_3   є щире каяття. 
		Обговорюючи питання про призначення покарання  ОСОБА_2   суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, дані, що характеризують особу, і вважає, що  ОСОБА_2   має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів,  у межах санкції відповідної статті Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі.  
		Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - на взяття під варту.  
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_2   у відповідності до ст.115 КПК України рахувати з часу затримання з 04 червня 2010 року.  
		Переходячи до обговорення питання про вид та міру покарання  ОСОБА_3  , у відповідності до ст. 65 КК України, Суд в повній мірі приймає до уваги та враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу підсудного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності . обставини що обтяжують та помякшують покарання та вважає, що його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів  неможливе без ізоляції від суспільства і підсудному має бути призначено покарання  у межах санкції відповідної статті Кримінального кодексу України у виді обмеження волі. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати у відповідності до ст..58 Кримінально-виконавчого Кодексу України. 
		Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, залишити без змін  підписку про невиїзд.  
		Обговорюючи питання про цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки заподіяна матеріальна шкода в сумі 3927 грн. 45 коп. підтверджується документально і є реальною а моральна шкода в розмірі 10 000 тисяч гривень, є співрозмірною моральним стражданням, які потерпілий зазнав внаслідок втрати близької їй людини-рідного брата. Задовольняючи заявлені вимоги у вказаному розмірі суд, враховуючи майновий стан відповідача підсудного ОСОБА_2  виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. 
		 Судові витрати в справі за проведення експертизи холодної зброї підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави. 
		   Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог КПК України. 
		 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324, 93 КПК України, суд 
		  З А С У Д И В : 
		 ОСОБА_2  визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді  12 (дванадцяти) років 6 місяців позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання  ОСОБА_2  рахувати з 04 червня 2010 року. 
		Міру запобіжного заходу  ОСОБА_2  до вступу вироку в законну силу, залишити без змін -  на взяття під варту .  
		 ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.396 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати у відповідності до ст..58 Кримінально-виконавчого Кодексу України. 
		Міру запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, підписку про невиїзд залишити без змін. 
		 Цивільний позов ОСОБА_9 -  задовольнити . 
		Стягнути з  ОСОБА_2  на користь ОСОБА_9 3927(три тисячі девятсот двадцять сім) гривень матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.  
		Стягнути  з  ОСОБА_2  на користь держави судові витрати в сумі (триста шістдесят одну ) гривню 20 копійок  за проведення експертизи холодної зброї. 
		   Речові докази - клейонка, черевик ОСОБА_4, кросівки та сорочка ОСОБА_2 змиви з возу, які зберігаються в камері схову Н-Сіверського РВ УМВС- знищити, після набрання вироком законної сили.                                     Речові докази : пенсійне посвідчення ОСОБА_4, коня та воза залишити в розпорядженні власників, після набранням вироком законної сили.                На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Н-Сіверський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку. 
		                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            
		   Суддя                          А.І.Іващенко.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...