Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-4779/09/2670 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 23.09.2010. Оприлюднено: 23.09.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		 
			 Справа: № 2а-4779/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинського М.І. 
			Суддя-доповідач: Мельничук В.П. 
			 
				 У Х В А Л А
				Іменем України
				"07" вересня 2010 р. м. Київ 
				 
				Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: 
				Головуючого-судді: Мельничука В.П.
				суддів: Шведа Е.Ю., Попович О.В.
				 
				при секретарі: Плаксі В.І.,
				 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «РОІ Комьюнікейшинз»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових вимог, -
				 В С Т А Н О В И Л А:
				 У травні 2009 року Закрите акціонерне товариство «РОІ Комьюнікейшинз»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових вимог. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач неправомірно визначив суму податкового боргу позивача, у звязку з чим спірні податкові вимоги є необгрунтованими, оскільки борг по бютжетним зобовязанням виник з вини банку, який належним чином не здійснив перерахування відповідних коштів, сплачених вчасно позивачем.
				Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року позов задоволено частково. Визнано недійсними першу та другу податкову вимогу № 1/10073 від 09.12.2008 року та № 2/588 від 12.01.2009 року, якими позивачу визначено суму податкового боргу з податку на додану вартість за жовтень 2008 року в сумі 95933,05 грн. В іншій частині позову відмовлено. 
				Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
				Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.
				Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
				Судом першої інстанції встановлено наступне.
				Закрите акціонерне товариство «РОІ Комьюнікейшинз»зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 19.09.2005 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АГ № 973628.
				Відповідачем на адресу вказаного товариства була направлена перша податкова вимога № 1/10073 від 09.12.2008 року, згідно з якою товариству було визначено суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями з ПДВ у розмірі 95933,05 грн. Податковий борг виник у зв'язку ненадходженням на бюджетний рахунок Держказначейства задекларованої та сплаченої товариством суми податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2008 року.
				Не погоджуючись з прийнятим рішенням, скориставшись своїм законним правом на адміністративне оскарження товариством була подана первинна скарга до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про перегляд податкової вимоги. Згідно із рішенням про результати розгляду скарги від 08.01.2009 року скарга товариства залишена без задоволення та прийнята друга податкова вимога № 2/588 від 12.01.2009 року.
				22.01.2009 року товариством подана повторна скарга до ДПА у м. Києві. 
				20.02.2009 року ДПА у м. Києві було надано лист-відповідь, в якому відсутній висновок щодо задоволення або незадоволення скарги товариства. При цьому в листі зазначено, що нормами п. 16.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 не передбачено звільнення платника податків від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, від стягнення такого податкового боргу, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ грошей.
				Не погоджуючись з вищезазначеним висновком ДПА у м. Києві Позивачем була подана скарга до ДПА України про перегляд та скасування податкових вимог. За результатами розгляду скарги товариства ДПА України своїм рішенням від 23.03.2009 року спірні податкові вимоги залишає без змін, а скаргу товариства без задоволення.
				Відмовляючи в задоволенні скарги ДПА України зазначила, що у разі ненадходження грошових коштів на бюджетні рахунки органу державного казначейства та не зарахування їх до у доходну частину державного бюджету - податкові зобов'язання вважаються не погашеними і у платника податків виникає податковий борг. Вказаний податковий борг підлягає перерахуванню до бюджету безпосередньо платником податків.
				Задовольняючи даний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг позивача виник не з вини платника податків, а з вини банківської установи.
				З таким висновком колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.
				Судом першої інстанції встановлено факт перерахування позивачем платіжним дорученням від 25.11.2008 року та від 26.11.2008 року спірної суми податку на додану вартість.
				Наведені платіжні доручення були передані позивачем на виконання АКБ "Національний кредит", який кошти до бюджету не перерахував. 
				Спірні відносини регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". 
				Згідно преамбули вказаного Закону цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. 
				Відповідно до пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 цього ж Закону за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. 
				Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів. 
				Згідно пп. 16.3.1 п. 16.3 зазначеної статті нарахування пені платнику податку закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку. 
				Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого пп. 16.5.3 п. 16.5, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків. 
				Викладене свідчить про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності. 
				Аналогічна правова позиції по спірним правовідносинам викладена Вищим адміністративним судом України в Ухвалі від 06.09.2007 року.
				За таких обставин колегія суддів вважає юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та про наявність підстав для задоволення заявленого позову. 
				Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги, а тому колегія суддів вважає її такою, що задоволенню не підлягає.
				Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
				З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
				Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів 
				 У Х В А Л И Л А :
				 Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року без змін.
				 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
				 Головуючий-суддя: В.П. Мельничук 
				 Судді: Е.Ю. Швед 
				 
				О.В. Попович

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...