Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 927/1206/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; оренди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2023.
Дата набрання законної сили: 16.08.2023
Номер судового провадження: 12-31гс23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ОКРЕМА ДУМКА
		судді Ткача І. В.
		до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 927/1206/21 (провадження № 12-31гс23)
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 06.06.2023 передав справу № 927/1206/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		 
		Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 16.08.2023 прийняла справу № 927/1206/21 до розгляду.
		 
		Не погоджуючись з зазначеною ухвалою Великої Палати Верховного Суду та керуючись частиною третьою статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) викладаю окрему думку, суть якої полягає у такому.
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, передаючи цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду,вважав за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.10.2022 у справі № 557/303/21, від 17.05.2023 у справі № 748/1335/20 про те, що ефективним способом захисту права держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, є негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.
		 
		Велика Палата Верховного Суду, прийнявши цю справу для розгляду, послалась на подібність правовідносин у справі, що перебуває на розгляді, та у справах № 748/1335/20 та № 557/303/21.
		 
		Однак, Велика Палата Верховного Суду у своїх судових рішеннях неодноразово зазначала, що для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. 
		 
		З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
		 
		У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначала, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід виходити з того, які правовідносини є спірними, порівнювати права та обов`язки сторін цих правовідносин відповідно до правового чи їх договірного регулювання (пункт 31) з урахуванням обставин кожної конкретної справи (пункт 32).
		 
		У справі № 927/1206/21 прокурор в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністраціїзвернувся до Господарського суду Чернігівської областіз позовом про:
		 
		1)     визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо передачі у власність Плисківської сільської ради земельної ділянки;
		2)     скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за цим суб`єктом права комунальної власності на земельну ділянку та припинення за Плисківською сільською радою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідного права на вказану земельну ділянку;
		3)     визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, придбаної на земельних торгах (аукціоні).
		 
		У справі № 557/303/21 виконувач обов`язків керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації звернувся до Гощанського районного суду Рівненської області з позовом про:
		 
		1)     визнання незаконними та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Рівненській області щодо передачі у власність ОСОБИ_1 земельної ділянки, а також розпорядження голови Гощанської районної державної адміністрації щодо зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки;
		2)     скасування рішення реєстраційної служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області про державну реєстрації за ОСОБОЮ_1 права власності на земельну ділянку та рішення про реєстрацію змін до права власності на вказану земельну ділянку;
		3)     зобов`язання ОСОБИ_1 повернути земельну ділянку державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації.
		 
		Окрім того, при зверненні до суду з указаним вище позовом виконувач обов`язків керівника Здолбунівської місцевої прокуратури просив поновити строк звернення до суду з цим позовом. Гощанський районний суд Рівненської області рішенням від 23.06.2021 у справі № 557/303/21 поновив строк на звернення до суду з позовом виконувачу обов`язків керівника Здолбунівської місцевої прокуратури та повністю задовольнив позов.
		 
		Рівненський апеляційний суд постановою від 27.01.2022 у справі № 557/303/21 задовольнив апеляційну скаргу, рішення Гощанського районного суду Рівненської області рішенням від 23.06.2021 скасував та в задоволенні позову відмовив.
		 
		Переглядаючи цю справу, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 05.10.2022 у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними й скасування наказів Головного управління Держземагентства у Рівненській області, розпорядження голови Гощанської районної державної адміністрації та рішень реєстраційної служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області відмовив у зв`язку з неефективністю такого способу захисту.
		 
		Окрім того, Верховний Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 557/303/21 виснував, що позовні вимоги про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
		 
		Верховний Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 557/303/21 вказав, що суд першої інстанції, установивши, що спірна земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології національного значення та не може перебувати в приватній власності громадян, зробив правильний висновок про задоволення позовної вимоги щодо повернення земельної ділянки в державну власність.
		 
		Таким чином, у справі, що переглядається, немає позовної вимоги про зобов'язання повернути земельну ділянку, а Верховний Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 557/303/21 виснував щодо застосування негаторного позову саме в контексті цієї позовної вимоги про зобов`язання повернути земельну ділянку.
		<s> </s>
		Отже, предмет позову у справі № 927/1206/21, що впливає на застосування норм права, не є подібним до предмета позову у справі № 557/303/21, від висновків якої Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити. 
		 
		У справі № 748/1335/20 Чернігівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації звернулась до Чернігівського районного суду Чернігівської області з позовом про:
		1)     визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо передачі у власність ОСОБИ_1 земельної ділянки;
		2)     скасування державної реєстрації права власності ОСОБИ_1 на зазначену земельну ділянку.
		 
		Таким чином, на відміну від справи № 557/303/21, у справі № 748/1335/20, як і у справі № 927/1206/20, не заявлені позовні вимоги про зобов`язання повернути земельну ділянку.
		 
		Чернігівський районний суд Чернігівської області рішенням від 25.11.2020 у справі № 748/1335/20 відмовив у задоволенні позову з підстав недоведенняпрокурором того, що на час прийняття оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області спірна земельна ділянка належала до земель історико-культурного призначення. Чернігівська обласна державна адміністрація не приймала рішення про зміну категорії земель у Чернігівському районі із земель сільськогосподарського призначення на землі історико-культурного призначення.
		 
		Чернігівський апеляційний суд постановою від 25.10.2022 у справі № 748/1335/20 апеляційну скаргу задовольнив частково, рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25.11.2020 змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Зокрема, суд апеляційної інстанції виснував, що в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними й скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та рішень про державну реєстрацію права власності слід відмовити внаслідок обрання позивачем неефективного способу захисту порушених та оспорюваних прав.
		 
		Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 23.02.2023 справу № 748/1335/20 передавав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29.03.2023 у справі № 748/1335/20 про повернення справи на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертала увагу, що і суд першої інстанції, і апеляційний суд, відмовляючи в позові, вказали на недоведеність позивачем заявлених позовних вимог. З посиланням на висновок судової земельно-технічної експертизи № 10-21 від 08.08.2022 апеляційний суд зазначив, що земельна ділянка, надана у власність ОСОБА_1, не перетинається із земельною ділянкою, яка має обмеження як охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини.
		 
		Відповідно до частини першої статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		 
		За приписами статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		 
		Господарський суд Чернігівської області у рішенні від 25.10.2022 при розгляді цієї справи встановив, що рішенням Виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 23.03.1992 № 66 «Про взяття під державну охорону нововиявлених пам`ятників археології» взято під державну охорону пам`ятки археології, розташовані на території області, зокрема в Борзнянському районі, поселення Рудка-2, ІІІ-V ст. н. е. / черняхівська культура, що розташована в с. Плиски, Плисківська сільська рада, 1,5 км на південний схід від МТФ с. Плиски, на схід від дороги Плиски-Шевченко, на лівому березі річки Рудка; групу курганів-1, 
		ІІ-І тис. до н. е., що розташовані в с. Плиски, Плисківська сільська рада, 1,5 км на південний схід від села.
		 
		З технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Плисківської сільської ОТГ Борзнянського району Чернігівської області з урахуванням Перспективного плану формування території Чернігівської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 899 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.02.2017 № 57-р, зі змінами, внесеними згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 555-р), виготовленої Київською обласною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» у 2018 році на замовлення відповідача-1, встановлено наявність у межах об`єкта інвентаризації земельної ділянки площею 34,8071 га (Плисківська сільська рада) обмеження (обтяження) у вигляді охоронної  зони навколо об`єкта культурної спадщини.
		 
		Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації при погодженні зазначеної технічної документації із землеустрою в довідці від 14.05.2018 № 120-П указував, що на земельній ділянці, площею 34,8071 га, яка знаходиться на території Плисківської об`єднаної територіальної громади Борзнянського району Чернігівської області розташовані пам`ятки археології місцевого значення: поселення Рудка-2, ІІІ-V ст. н. е. (№ 3629-Чр, взято на облік за рішенням Виконавчого комітету Чернігівської  обласної ради народних депутатів від 23.03.1992 № 66) та курган з групи курганів-1, ІІ-І тис. до н.е. (№ 3652-Чр, взято на облік за рішенням Виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 23.03.1992 №66), відносно яких в обов`язковому порядку мають бути укладені охоронні договори на пам`ятки археології.
		 
		Окрім того, у рішеннях суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі зазначається, що факт наявності на спірних земельних ділянках площею 17,4036 га, кадастровий номер 7420886000:02:002:0096, та площею 17,4035 га, кадастровий номер 7420886000:02:002:0097 (утворених у результаті поділу земельної ділянки площею 34,8071 га, кадастровий номер 7420886000:02:000:2138), пам`яток археології фактично сторонами не заперечується та не спростовується.
		 
		Отже, у справі, що переглядається, спір стосується земельної ділянки історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології. Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської  обласної ради народних депутатів вказану земельну ділянку взято під державну охорону пам`ятки археології. Сторони у справі не заперечують наявності пам`яток археології на вказаній ділянці.
		 
		Натомість у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного від 17.05.2023 року у справі № 748/1335/20, щодо висновків якої порушується питання про відступ, предметом спору є земельна ділянка, щодо якої не встановлено факту її розташування в межах охоронної зони навколо об`єкта культурної спадщини.
		 
		Вважаю, що фактичні обставини справи № 927/1206/20, що формують зміст правовідносин, не є подібними фактичним обставинам справи № 748/1335/20, від висновків якої Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити. 
		 
		Підсумовуючи викладене вище слід зазначити, що обставини справ № 748/1335/20 та № 557/303/21 не є подібними до обставин справи, що перебуває на розгляді, у зв`язку із чим відсутні підстави для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
		 
		Окрім того, у справі, що переглядається, відсутні позовні вимоги, характерні для негаторних та віндикаційних позовів (про витребування майна або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном). Так, прокурором заявлено позовні вимоги про визнання незаконним і скасування наказу розпорядника земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора та визнання недійсним договору оренди. Таким чином, перегляд цієї справи Великою Палатою Верховного Суду в межах заявлених прокурором позовних вимог не стосується вирішення питання про розмежування негаторних та віндикаційних позовів. 
		 
		Отже, у Великої Палати Верховного Суду були відсутні підстави для прийняття цієї справи до розгляду для вирішення питання щодо відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
		 
		За вказаних обставин Велика Палата Верховного Суду повинна була повернути справу № 927/1206/21 Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.
		 
		 
		Суддя                                                                                                      І. В. Ткач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...