Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-6513 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.09.2010. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		  
		Справа  № 22 - 6513 / 2010 р.                         Головуючий у 1-й інстанції: Прінь І.П. 
		        Суддя-доповідач: Дашковська А.В. 
		                                      УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		„22” вересня 2010 року                          м. Запоріжжя 
		      Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі: 
		Головуючого:         Крилової О.В. 
		Суддів:              Дашковської А.В. 
		                     Спас О.В.           
		При секретарі:         Волчановій І.М. 
		 розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Комунального підприємства Бердянської міської ради ?итлосервіс-2а”  на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 грудня 2008 року у справі за позовом Комунального підприємства „Житлосервіс-2а” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, спонукання до укладання договору,  
		 В С Т А Н О В И Л А : 
		 У січні 2008 року КП БМР „Житлосервіс-2а” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, спонукання до укладання договору, зазначивши в позові, що житловий будинок №97 по вул. Свободи в м. Бердянську є власністю територіальної громади міста Бердянська в особі Бердянської міської ради, перебуває на балансі комунального підприємства Бердянської міської ради „Житлосервіс-2а”. Квартира АДРЕСА_1 є власністю відповідачів. Оскільки відповідачі своєчасно не сплачували квартирну плату, утворилась заборгованість по квартирній платі в сумі 858 грн. 51 коп. З цих підстав просило суд стягнути з відповідачів заборгованість по квартирній платі в сумі 858 грн. 51 коп., спонукати відповідача укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у письмовій формі. 
		У жовтні 2008 року КП БМР „Житлосервіс-2а” уточнило позовні вимоги, зазначивши, що, станом на 01.01.2008 року, заборгованість за користування житлом складає 2665 грн. 83 коп., з цих підстав просило суд поновити строк позовної давності, стягнути з відповідачів заборгованість по квартирній платі в сумі 2665 грн. 83 коп. та спонукати відповідача укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у письмовій формі. 
		Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 грудня 2008 року в задоволені позову відмовлено. 
		      Не погоджуючись з вказаним рішенням суду,  КП БМР ?итлосервіс-2а” подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.  
		      Рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 14 квітня 2009 року апеляційну скаргу КП „Житлосервіс-2а” задоволено частково, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 грудня 2008 року по цій справі в частині відмови в позові про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 2665 грн. 83 коп. скасовано. В цій частині ухвалено рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь КП „Житлосервіс-2а” заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 2665 грн. 83 коп.. В іншій частині рішення суду залишено без змін. 
		       Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 28 липня 2010 року касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 14 квітня 2009 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.      
		 Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.  
		 Згідно з п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. 
		  Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. 
		  Судом першоі інстанції встановлено і не оскаржено сторонами, що Комунальне підприємство Бердянської міської ради „Житлосервіс-2а” обслуговує АДРЕСА_1 якого приватизована відповідачами: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які в ній постійно проживають. 
		  З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку. Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції дотримався вимог ст. 212 ЦПК України і оцінив всі надані сторонами докази на ґрунті всебічного, повного, обєктивного та безпосереднього їх дослідження, а також оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, відобразив в рішенні результати оцінки доказів.       
		      Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги, міськрайонний суд належним чином застосував норми матеріального права, які регулюють правовідношення сторін. 
		      Зокрема, судом правильно застосовані положення: ст.10Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до якої утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок їх власників., ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за змістом якої вбачається, що визначення виконавця житлово-комунальних послуг віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з якою споживач має право: одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством, одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості, а також право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством, ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством; своєчасно, за власний рахунок, проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини. 
		      Виходячи з встановлених судом першої інстанції обставин, належно досліджених доказів та вірно застосованих вищевказаних норм матеріального права, є правильним висновок про відмову в позовних вимогах. 
		       Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 4 цієї статті передбачено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. 
		       Всупереч вимогам ст.10,60ЦПК України позивач не надав суду першої інстанції належних та переконливих доказів заявлених ним вимог. 
		      З досліджених судом першої інстанції письмових доказів у справі: плану заходів по підготовці житлового фонду КП «Житлосервіс-2а» до експлуатації в осінньо-зимовий період в 2007-2008 роки, плану проведення робіт на 2006 - 2007р.р., договору від 27.02.2007 року, укладеному між позивачем і КП «Профдезінфекція» на виконання робіт по дератизації, дезінсекції, дезінфекції (а.с. 44-47, 121) виявилося неможливим встановити дійсний обсяг наданих позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність фактів, якими обґрунтовувалися позовні вимоги. 
		      Будь-яких доказів, які апеляційний суд міг би дослідити та оцінити в порядку ч.2 ст.303 ЦПК України, позивач не надав.  
		Зазначені позивачем в якості доказів копії актів прийомки виконаних робіт позивачем з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по зазначеному житловому будинку за грудень 2006 року, за січень - лютий місяці 2007 року (а.с. 99-100, 216-225), план заходів по підготовці житлового фонду КП «Житлосервіс-2а» до експлуатації в осінньо-зимовий період в 2007-2008 роки, план проведення робіт на 2006- 2007 р.р., договір від 27.02.2007 року, укладений між позивачем і КП «Профдезінфекція», на виконання робіт по дератизації, дезінсекції, дезінфекції (а.с. 44-47, 121) не могли бути покладеними в основу рішення суду, оскільки за наявності належно підтверджених відповідачами заперечень, а саме: копії технічного паспорту на житловий будинок, листа управління та реформування ЖКГ Бердянської міської ради, листа КП «Бердянська профдезінфекція» Запорізької обласної ради, відповіді начальника ЖКК ЗАТ «Бердянськбуд»  (а.с.85-97,107,137,34) мали характер припущень, на яких, згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України, заборонено обгрунтовувати висновки рішення суду. 
		Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 12.07.2005року №560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» структура нарахованої щомісячної квартплати містить оплату з надання таких послуг як: вивезення та утилізація твердих побутових відходів; прибирання прибудинкової території, дератизація, дезінсекція, дезінфекція; освітлення клітин, підвалів; обслуговування димовентиляційних каналів; підготовка житлового фонду до експлуатації в осінньо-зимовий період; поточний ремонт; обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації. 
		 Судом першої інстанції правильно встановлено і не спростовано позивачем ані в суді першої ані в суді апеляційної інстанції, що будинок №97 по вул. Свободи в м. Бердянську до дислокації об»єктів, які підлягають дератизації, дезінсекції, дезінфекції, згідно з укладеними впродовж 2004-2007років КП „Житлосервіс-2а” та КП „Житлосервіс-2” договорів не включався ( а.с.102).  
		 Також судом встановлено, що жильці будинку №97 по вул. Свободи зносять сміття у контейнер, який встановлений у дворі будинку №60 по вул. Свободи, який обслуговується ЖКК ЗАТ «Бердянськбуд», оскільки смітний бак для збору сміття позивачем не установлювався(а.с.34). 
		З наданої відповідачами копії технічного паспорту будинку №97 по вул. Свободи. Вбачається, що в будинку відсутні підвальне приміщення, а як слідство, в будинку відсутні внутрішньодомові мережі теплопостачання, водовідведення і каналізації, які розташовуються в підвальних приміщеннях, а обслуговування зовнішніх мереж здійснюється не КП „Житлосервіс-2а”, а відповідними службами теплопостачання та водопостачання (а.с.85-97). 
		 Обсяг виконаних робіт, зазначених в заходах по підготовці зазначеного житлового будинку до експлуатації в осінньо-зимові періоди в 2007 -2008 роки, а також заходах щодо утримання будинку, споруд та прибудинкової території за грудень 2006 року, за січень - лютий місяці 2007 року не можна встановити, оскільки надані позивачем Акти прийомки виконаних робіт не містять  інформації щодо переліку виконаних робіт, витрачених матеріалів, вартості матеріалів (а.с.98-107), до того позивачем ані в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного розгляду не було надано переконливих доказів, що плата за надані послуги нарахована відповідно до обсягу виконаних робіт.   
		      Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки рішення суду першої інстанції. Частина доводів полягає в переліченні нормативно-правових актів, які регулюють відносини виконавців житлово-комунальних послуг із споживачами, а тому не в змозі будь-яким чином вплинути на вирішення питання про відповідність закону оскаржуваного рішення. 
		     Інша частина доводів стосується статусу житлового будинку, де проживають відповідачі і рішень органів місцевого самоврядування з питань визначення тарифів на житлово-комунальні послуги, а тому не можуть спростувати рішення суду. 
		     Подальші доводи апеляційної скарги є неприйнятними, оскільки містять в собі оцінку пояснень відповідачів у справі, що не може дозволити зробити висновок про правильність рішення суду. 
		 Відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживача дійсно покладений обовязок укладання договору на надання житлово-комунальних послуг, але лише у тому випадку, коли такий договір підготовлений виконавцем на основі типового договору.  
		      Довід апеляційної скарги про неправильність висновку суду щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог про спонукання відповідачів до укладення договору на надання житлово-комунальних послуг з позивачем є голослівним і суперечить обставинам справи та вищенаведеним нормам матеріального права, які регулюють дані правовідносини, з урахуванням тієї обставини, що позивач не заперечував такої обставини, як ненадання споживачам договору, які вони пропонують укласти. Не надійшло від позивача такої пропозиції і на час розгляду справи апеляційним судом.  
		     Враховуючи наведені обставини, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. 
		     Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, 
		 УХВАЛИЛА: 
		Апеляційну скаргу  Комунального підприємства Бердянської міської ради ?итлосервіс-2а” відхилити. 
		       Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 грудня 2008 року по цій справі залишити без змін. 
		       Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.  
		  Головуючий: 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...