Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/13293/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2023.
Дата набрання законної сили: 16.08.2023
Номер судового провадження: 61-13061ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		 
		16 серпня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 758/13293/18
		провадження № 61-13061св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Київська міська рада,
		третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року в складі судді Захарчук С. С. та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог 
		У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради та просив визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		На обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в Ізраїлі померла його матір ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на  частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ) та земельної ділянки за вказаною адресою.
		Його матір тривалий час хворіла, після її смерті він перебував у тяжкому стресовому стані, був юридично необізнаний щодо строків подачі заяви про прийняття спадщини, а тому пропустив строк звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим просив позов задовольнити.
		Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
		Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що він є сином померлої ОСОБА_3 . Доказів того, що ОСОБА_1 через стресовий стан не міг подати заяву про прийняття спадщини у встановлені законом строки, суду не надано. Юридична необізнаність позивача щодо порядку та строку прийняття спадщини не може бути визнана поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року залишено без змін.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що не може бути визнано поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини юридична необізнаність позивача щодо строку, порядку прийняття спадщини, наявності спадкового майна.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва та Постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову, визначивши йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 .
		На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року в справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року в справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року в справі № 487/2375/18 та від 31 січня 2020 року в справі № 450/1383/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		ОСОБА_3 виховувала його одна, довго хворіла та у жовті 2017 року поїхала до Ізраїлю для проходження курсу лікування, де померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Внаслідок смерті матері він тривалий час перебував у стресовому та депресивному стані. 
		На цей час йому щойно виповнилося 18 років, він перебував на території України під наглядом подруги матері та очікував на оформлення документів, оскільки є громадянином Ізраїлю та повинен був отримати посвідку на постійне проживання на території України як повнолітня особа.
		Його бабуся отримала свідоцтво про смерть матері 18 грудня 2017 року , апостиль на свідоцтві був проставлений 11 лютого 2018 року. З метою отримання свідоцтва про смерть матері він полетів до Ізраїлю 06 червня 2018 року та у зв`язку з труднощами у придбанні квитків повернувся до України 13 червня 2018 року, тобто після закінчення строку для подання заяви про прийняття спадщини. 
		Враховуючи викладене, причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, оскільки пов'язані з об'єктивними труднощами, які не залежали від його волі.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Подільського районного суду м. Києва.
		27 січня 2023 року справа № 758/13293/18 надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду. 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 в Ізраїлі померла ОСОБА_3 
		09 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В. С. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , однак йому було відмовлено у заведенні спадкової справи до майна померлої у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
		Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
		Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
		За загальними нормами про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
		Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		Таким чином, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		Норми частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
		Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
		Залишаючи без задоволення вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , суди першої та апеляційної інстанції не звернули увагу, що незадовго до смерті матері позивачу виповнилося 18 років, внаслідок її хвороби та смерті ОСОБА_1 перебував у довготривалому стресовому стані. 
		Окрім того, у зв`язку зі смертю матері на території Ізраїлю він тривалий час не міг отримати свідоцтво про її смерть з проставленим апостилем для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
		З огляду на зазначене, враховуючи те, що у спадкоємця існували перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, а саме тяжкий стресовий стан, спричинений втратою матері у 18-річому віці, необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавця з апостилем, суди дійшли помилкового висновку про те, що відсутні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		Враховуючи обставини справи, незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (менше двох місяців), а також наведені позивачем причини, які є об`єктивними та істотними труднощами, Верховний Суд відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України дійшов висновку, що наявні правові підстави для визначення ОСОБА_1  додаткового строку для прийняття спадщини.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України).
		Згідно з частиною третьою статті 412 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Зважаючи на те що у справі допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 рокускасувати і ухвалити нове судове рішення.
		Позов  ОСОБА_1 задовольнити.
		Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з моменту прийняття цієї постанови.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,  є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		  Головуючий  М. Є. Червинська  СуддіА. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко   В. М. Коротун   М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...