Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/13527/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності.
Надіслано для оприлюднення: 24.08.2023. Зареєстровано: 25.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.08.2023.
Дата набрання законної сили: 25.09.2023
Номер судового провадження: 2/523/3827/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 523/13527/22
		Провадження №2/523/3827/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"16" серпня 2023 р.                 м.Одеса                                                        
		Суворовський районний суд м. Одеси у складі: 
		 
		головуючого судді - Аліна С.С.
		при секретарі          -  Сервачук О.В., 
		 
		розглянувши в судовому  засіданні матеріали  цивільної справи  за позовною заявою заступника керівника Суворовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію прав, скасування записів про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зобов`язати звільнити земельну ділянку, про стягнення судових витрат,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		       До Суворвоського районного суду м.Одеси з позовом звернувся заступник керівника Суворовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішеня державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Антоненко Інни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51452557 від 04.03.2020 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 16 кв.м., реєстраційний номер розділу - 2046156851101; - зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення судових витрат.
		Суворовською окружної прокуратурою м. Одеси вивченням інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 04.03.2020 державним реєстратором Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Антоненко Інною Олександрівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51452557 від 04.03.2020 щодо об`єкту житлової нерухомості, загальною площею 16 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2046156851101).
		Підставою для реєстрації права власності на вказаний об`єкт державним реєстратором зазначено наступні документи: 1) технічний паспорт, серія та номер: № НОМЕР_2 , виданий 25.12.2019, видавник: ФОП ОСОБА_2 ; 2)рішення, серія та номер: 265, видане 19.04.1991 Виконком Ленінської районної Ради депутатів трудящихся. В зазначених документах міститься інформація щодо будівництва будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами до 05.08.1992 року.
		Разом з тим, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51452557 від 04.03.2020, прийнято із порушенням вимог діючого законодавства, у зв`язку із чим вказане рішення є незаконним та підлягає скасуванню, з одночасним припиненням речових прав, зареєстрованих на об`єкт нерухомості.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон про реєстрацію) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою : актів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
		Статтею 3 вищевказаного Закону встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності,достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
		Частиною 2 ст. 18 Закону про реєстрацію передбачено, що перелік : документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого становою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (діючого на час - реєстрації) (далі - Порядок реєстрації).
		Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону про реєстрацію державній реєстрації влягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
		Особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 27 від 25.12.2015 (діючого на час реєстрації) (далі - Порядок реєстрації).
		Так, п. 40 вищевказаного Порядку передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом про реєстрацію та Порядком реєстрації.
		Згідно положень Порядку реєстрації державна реєстрація вперше на новозбудоване майно здійснюється на підставі документів, визначених пунктами 41,42,43 Порядку реєстрації (в редакції чинній на момент реєстрації).
		При цьому, п. 41 Порядку реєстрації передбачено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна вдаються у тому числі: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2)документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
		Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
		Також, п. 42 Порядку реєстрації передбачено, що для державної реєстрації трава власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні 5) тинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
		Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
		У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що ти закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон про реєстрацію).
		Відповідно до ст. 31 Закону для проведення державної реєстрації прав гласності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
		Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
		Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених суб`єктів нерухомості є необов`язковим.
		Таким чином, вищевказаними положеннями законодавства визначено вичерпні переліки документів, необхідних для проведення державної реєстрації на новозбудоване майно вперше.
		Поряд з цим, як зазначалось вище, підставою для реєстрації права власності на вказаний об`єкт державним реєстратором зазначено наступні документи: 1) технічний паспорт, серія та номер: № НОМЕР_2 , виданий 25.12.2019, : видавник: ФОП ОСОБА_2 ; 2) рішення, серія та номер: 265, видане 19.04.1991, - видавник Виконком Ленінської районної Ради депутатів трудівників. В зазначених документах міститься інформація щодо будівництва господарчих будівель до 05.08.1992.
		Проте, згідно відповіді Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради за № 1118-11.1-31 від 22.06.2022 « ОСОБА_3 депутатов трудящихся №265 от 19.04.1991» щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , не існує.
		Технічний паспорт, на підставі якого зареєстроване право власності, не підтверджує право власності на зареєстрований об`єкт нерухомості та не дає можливості встановити підстави набуття права власності ОСОБА_1 ..
		Технічний паспорт на об`єкт нерухомості є документом, що підтверджує ведення технічної інвентаризації об`єкту та не може бути самостійною з підставою виникнення права власності.
		Технічний паспорт може бути умовою державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна виключно у сукупності з іншими документами або відомостями, визначеними пунктами 41, 42 Порядку реєстрації ст.31 Закон про реєстрацію.
		Тобто, заявником для державної реєстрації права власності не подано документів, які у сукупності відповідають вимогам Порядку реєстрації та які можуть бути підставою для реєстрації права власності на житловий будинок, загальною площею 16 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
		Отже, державним реєстратором Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Антоненко Інною Олександрівною рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51452557 від 04.03.2020р., щодо житлового будинку, загальною площею 16 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2046156851101) прийнято незаконно, всупереч встановленому Порядку реєстрації, за відсутності усіх необхідних документів.
		Крім того, незаконність дій заявника та державного реєстратора підтверджується також з отриманих окружною прокуратурою відомостей від уповноважених органів влади про відсутність інших документів, необхідних для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідно до листа Комунального підприємства « Право» Одеської міської ради від 27.06.2022р. №42 окружну прокуратуру повідомлено, що адреса: АДРЕСА_1 в Адресному реєстрі м.Одеси відсутня, а відповідні довідки про її резервування та підтвердження підприємством не видавались.
		Зазначене свідчить про проведення реєстрації прав на нерухоме майно за відсутності документа, що підтверджує присвоєння адреси.
		Отже, зазначена адреса, а саме: АДРЕСА_1 самовільно використана заявником та внесена державним реєстратором до Державного реєстру прав з порушенням вимог чинного законодавства, без її присвоєння в установленому порядку та без надання підтверджуючих документів, які вимагаються та передбачені п.п.41, 42 Порядку реєстрації, як обов`язків документ для державної реєстрації права власності.
		Відповідно до листа Управління державного архітектурно- будівельного контролю Одеської міської ради від 04.07.2022 за № 01-6/66 в Реєстрі будівельної діяльності, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт або прийняття в єксплуатацію закінченого будівництва об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Також, повідомлено, що до Управління не надходили та не реєструвались документи дозвільного характеру за зазначеною адресою.
		Відсутність відповідних дозвільних та декларативних документів на будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , також вказує на проведення державної реєстрації без документів, визначених чинним законодавством.
		Крім того, окружну прокуратуру повідомлено, що 23.02.2022 Управлінням самоврядного контролю за використанням і охороною земель та і дотримання вимог земельного законодавства оглянуто земельну ділянку АДРЕСА_1 . За результатами обстеження -встановлено, що вищезазначена земельна ділянка, орієнтовною площею 0,05 га та на земельній ділянці розташований житловий будинок з господарськими спорудами, вказана земельна огороджена парканом.
		Право на земельну ділянку за вказаною адресою не оформлено відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», крім того, згідно акту обстеження Управління самоврядного контролю ОМР за № 22-0008-09 від 23.02.2022, вказана земельна ділянка самовільно зайнята та використовується без належним чином оформлених документів на землекористування, передбачених ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
		З відкритих даних публічної кадастрової карти України, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відповіді Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 10-15-0.82-1732/2-22 від 28.06.2022 року встановлено, що відсутні відомості про реєстрацію права власності, права постійного користування, а також договори оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
		Оскільки, як зазначалось раніше, у Департаменті земельних ресурсів Одеської міської ради відсутня інформація про прийняття рішення щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою, має місце забудова та використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на листування.
		З наведеного вбачається, що земельна ділянка під зазначеним об`єктом нерухомого майна знаходиться у комунальній власності територіальної громади м.Одеси в особі Одеської міської ради, яка відповідно до ч. 1 ст. 142 Конституції України, п. «б» ч. 1 ст. 80, ст. 83 Земельного Кодексу України , ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - зневаженнями власника цієї земельної ділянки, та яка не приймала рішення про передачу земельної ділянки у власність або користування з метою її забудови.
		Отже, ОСОБА_1 здійснив самовільне захоплення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що належить територіальній громаді м. Одеса, без належних правових підстав та в порушенні вимог чинного законодавства, що легалізовано, шляхом проведення незаконної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.
		Враховуючи викладене, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в розумінні статті 376 Цивільного кодексу України є об`єктом самочинного будівництва, оскільки розміщений на земельній ділянці, що не була відведення для цієї мети.
		Отже, з вищевикладеного встановлено, що самочинне будівництво житлового будинку проведено за рахунок земельної ділянки комунальної власності Одеської міської ради, яка ОСОБА_1 у власність або користування, для будівництва та/або експлуатації нежитлової будівлі, не передавалась.
		Також, з наведеного вбачається, що державним реєстратором під час проведення державної реєстрації проігноровано вимоги п.п. 41-43 Порядку реєстрації щодо необхідності таких документів, як: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
		Тобто, державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав на нерухоме майно без наявності усіх необхідних документів, що надало змогу об`єкта нерухомого майна з порушенням вимог чинного законодавства зареєструвати речові права на об`єкт самочинного будівництва, а також незаконно використовувати земельну ділянку, чим прямо порушено інтереси держави та територіальної громади в особі уповноважених органів.
		Зареєстрований ОСОБА_1 об`єкт знаходиться на земельній ділянці, яка йому не належить, а перебуває у власності територіальної громади.
		Враховуючи той факт, що рішення Одеською міською радою з приводу розпорядження вищевказаною земельною ділянкою не приймалися та інформація щодо оформлення будь-який правоустановчих документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 відсутня, будівництво об`єкта нерухомості відбулося за рахунок земель Одеської міської ради, всупереч вищевказаного законодавства.
		Оскаржуваним рішенням про реєстрацію права власності порушено інтереси територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, яка збавлена можливості розпоряджатися земельною ділянкою, на якій розташований спірний об`єкт.
		Крім того, департаментом земельних ресурсів ОМР 23.02.2022 (акт № 22-0008-09) на виконання листа окружної прокуратури №53-7231вих-21 від 16.12.2021 проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено факт незаконної реєстрації права власності на житловий будинок та самовільного зайняття земельної ділянки, проте ніяких заходів Одеською міською радою вжито не було.
		У зв`язку з викладеним, наявні підстави для звернення органів прокуратури з вказаним позовом.
		Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 28 жовтня 2022 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче засідання на 22 листопада 2023 року на 12 годин 45 хвилин.
		Одночасно з подачею позову представник позивача звернулась до суду з заявою, якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 16 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
		Ухвалою суду від 28 жовтня 2022 року заяву представника позивача задоволено в повному обсязі, та вжито заходи забезпечення позову.
		Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 02 червня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 серпня 2023 року на 12 годин 30 хвилин.
		В судове засідання з`явилася представник позивача Суворовської окружної прокуратури м.Одеси Потомська В.Ю. позовну заяву підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.
		В судове засідання з`явилася представник позивача Одеської міської ради Танасійчук І.М. позовну заяву підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.
		В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином ( арк.сп.111-114), про причини неявки суд не повідомив.
		Суд, вислухавши сторони по справі, дослідивши докази по справі, вважає, про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доказаними, тому підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено про те, що Одеською місцевою прокуратурою № 4 за результатами вивчення стану додержання земельного та містобудівного законодавства на території Суворовського району міста Одеси за допомогою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) виявлено факти проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з суттєвими порушеннями вимог земельного, містобудівного законодавства, а також законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: 
		АДРЕСА_1  матеріалах справи міститься реєстраційна справа № 2046156851101, яка видана управлінням державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, на нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
		Із матеріалів реєстраційної справи вбачається, заява про державну реєстрацію від 02.03.2020 року, реєстраційний номер № 38753828, яка видана державним реєстратором речових прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Антоненко Інни Олександрівни. 
		04 березня 2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Антоненко І.О., розглянув заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 02.03.2020 року за реєстраційним номером № 38753828, яку подав ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації права власності форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 , та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: № 51452557 про проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 , за відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до письмового витягу від 02.03.2020 р. за № 202860215 ( арк.сп.63-64);
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон про реєстрацію) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
		Відповідно до ст.3Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
		Частиною 2 ст. 18 Закону про реєстрацію передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону про реєстрацію державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
		Особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (діючого на час реєстрації) (далі - Порядок реєстрації).
		Так, п. 40 вищевказаного Поряду передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону про реєстрацію та Порядком реєстрації.
		Пунктом 7 Порядку реєстрації передбачено, що разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації.
		Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону про реєстрацію відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.
		Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.
		Згідно положень Порядку реєстрації державна реєстрація впершена новозбудоване майно здійснюється на підставі документів, визначених пунктами 41,42,43 Порядку реєстрації.
		Пунктом 41 Порядку реєстрації визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:
		1)документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;
		2)технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;
		3)документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;
		4)письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);
		5)договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
		Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
		Також, п. 42 Порядку реєстрації передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:
		1)технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;
		2)документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
		Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
		Пунктом 43 Порядку реєстрації встановлено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:
		1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;
		2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.
		Із письмової інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно вбачається про те, що підставою виникнення права власності на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 , у відповідача ОСОБА_1 , є наступні документи: рішення, серія та номер 265,видавник: Виконком Ленінської районної Ради депутатів трудящих; технічний паспорт серія та номер: інвентар.№ 19-009, виданий 25.12.2019,видавник: ФОП ОСОБА_2 .
		Відповідно до листа з Департаменту архівної справи та діловодства від 22.06.2022 року за № 1118-11.1-31 встановлено, що рішення Виконавчого комітету Ленінської районної ради депутатів трудящих від 19.04.1991 року за №265 щодо виділення земельної ділянки громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 не існує. В перевірених документах Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних дерутатів м.Одеси за 1991 рік та Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів за 1989 рік рішення щодо виділення земельних ділянок громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 або 166/5 не значаться ( арк.сп.37-39);
		Так, згідно п. 1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України № 127 від 24.05.2001 (в редакції, що діяла на момент видачі технічного паспорта та проведення державної реєстрації), технічна інвентаризація проводиться у таких випадках, зокрема, перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів, у тому числі після проведення реконструкції та капітального ремонту; перед проведенням державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва; перед проведенням державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об`єднання об`єкта нерухомого майна або виділення частки з об`єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об`єднання або виділення частки завершений будівництвом об`єкт приймався в експлуатацію.
		Технічний паспорт на об`єкт нерухомості є документом, що підтверджує проведення технічної інвентаризації об`єкту та не може бути самостійною підставою виникнення права власності.
		Технічний паспорт може бути умовою державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна виключно у сукупності з іншими документами або відомостями, визначеними пунктами 41, 42, 43 Порядку реєстрації.
		Із матеріалів справи вбачається про те, що відповідач ОСОБА_1 для державної реєстрації не подав жодних інших документів або відомостей, які у сукупності відповідають вимогам Порядку реєстрації та можуть бути підставою для реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 .
		Відповідно до ст.ст. 23, 24 Закону про реєстрацію визначено перелік підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав,а також перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав.
		Відповідно до п. 4-5 ч. 1 ст. 18 Закону про реєстрацію порядок проведення державної реєстрації включає перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, а також прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав).
		Таким чином, п.п. 41, 42, 43 Порядку реєстрації визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на новозбудоване нерухоме майно, реєстрація якого здійснюється вперше, і з огляду на закріплені положення у статтях 9, 18, 24, 25 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
		Отже, державним реєстратором прав на нерухоме майно Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Антоненко І.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: № 51452557 від 04 березня 2020 року щодо реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 , прийнято незаконно, всупереч встановленому Порядку реєстрації, за відсутності усіх необхідних документів.
		Із листа від 20.07.2022 № 1178/03.01-09 який надійшов з КП «БТІ» ОМР вбачається про те, що в архіві підприємства станом на 31.12.2012 року право власності на об`єкт нерухомого майна житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 , не зареєстровано ( арк.сп.40);
		Відповідно до п.п. 10 п. «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
		Згідно п.п. 3.1-3.3 Положення про Адресний реєстр міста Одеси, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2009 №809 (далі - Положення), резервування адрес здійснюється на строк два роки за замовленням власника (наймача, балансоутримувача, забудовника) об`єкта або уповноваженої ним особи, зокрема у випадках визначення можливості надання адрес.
		Надання та зміна адрес без їх попереднього резервування забороняється.
		За результатами резервування адреси уповноваженим органом оформлюється довідка встановленого зразка.
		Пунктом 4.4. Положення передбачено, що на підставі довідки про резервування адреси районні адміністрації за заявою власника (наймача, балансоутримувача) об`єкта видають розпорядження про надання або зміну адреси протягом десяти робочих днів після отримання заяви, довідки, документів, що відповідно до законодавства посвідчують майнові права на об`єкт, та документів, які підтверджують особу заявника.
		Таким документом має бути відповідне розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради або рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради.
		Листом Комунального підприємства «Право» від 27.06.2022 року  № 42 місцеву прокуратуру повідомлено про те, що відомості про адресу:  м.Одеса, вул.Миколаївська дорога, буд.№166/11 відсутні в Адресному реєстрі міста Одеси, а відповідні документи про її резервування та підтвердження підприємством не видавалися ( арк.сп.26);
		При таких обставинах, зазначене свідчить про проведення реєстрації за відсутності документа, що підтверджує присвоєння адреси.
		Згідно відповіді Головного управління Держгеокадасту в Одеській області № 10-15-0.8- 1732/2-22 від  28.06.2022, відкритих даних публічної кадастрової карти України, інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про зареєстровані земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні, у тому числі щодо кадастрового номеру вказаної земельної ділянки.
		Судом встановлено про те, що зазначена адреса, а саме:  АДРЕСА_1 самовільно використана заявником та внесена державним реєстратором до Державного реєстру прав з порушеннями вимог чинного законодавства, без її присвоєння в установленому порядку та надання підтверджуючих документів, які вимагаються та передбачені пунктами 41, 42 Порядку реєстрацію, як обов`язкова умова проведення державної реєстрації.
		Із листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 04.07.2022 року № 01-6/1662 ПР яким повідомлено місцеву прокуратуру, вбачається про те, що інформація щодо видачі/реєстрації документів дозвільного та декларативного характеру на будівництво за адресою:  АДРЕСА_1 - відсутня, внаслідок чого зареєстровано право власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна без відповідних дозвільних документів на будівництво.
		Відповідно до ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (яка діяла на той час) (далі - Закон про містобудування) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
		Згідно зі ст. 39 Закону про містобудування прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
		Листом Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 20.05.2022 року за № 01-19/1345(21) повідомлено, що у департаменті земельних ресурсів Одеської міської ради відсутня інформація про прийняття рішень щодо відведення земельних ділянок у власність чи оренду за адресою:  АДРЕСА_1 ( арк.сп.28);
		Інформація про прийняття рішення щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою у Департаменті комунальної власності Одеської міської ради відсутня.
		На підставі вказаної інформації відділом складено Акт огляду земельної ділянки від 23.02.2022 року, за результатами обстеження якої було встановлено, що на земельній ділянці за адресою:  АДРЕСА_1  розташований житловий будинок з господарськими спорудами. Зазначена земельна ділянка огороджена парканом  (арк.сп. 29-30).
		Судом встановлено про те, що земельна ділянка під вищевказаним об`єктом нерухомого майна знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, яка відповідно до ч. 1 ст. 142 Конституції України, п. «б» ч. 1 ст. 80, ст. 83 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наділена повноваженнями власника цієї земельної ділянки, та яка не приймала рішення про передачу земельної ділянки у власність або користування з метою її забудови.
		Так, ч. 1 ст. 79-1 ЗК України визначає, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
		Частиною 2 ст. 79-1 ЗК України визначено, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
		Згідно ч.ч. 3,4 ст. 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
		Згідно з ч. 4 ст. Закону про містобудування право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		Частиною 1 ст. 35 Закону про містобудування визначено, що після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		При таких обставинах, суд вважає про те, що відповідач ОСОБА_1 здійснив самовільне захоплення земельної ділянки, розташованої під житловою будівлею за адресою:  АДРЕСА_1 , що належить територіальній громаді міста Одеса, незаконно використав та продовжує використовувати зазначену ділянку під об`єктом нерухомості, без належних правових підстав та в порушення вимог чинного законодавства, що легалізовано шляхом проведення незаконної реєстрації на об`єкт нерухомого майна.
		Враховуючи вищевикладене, вбачається, що вказана будівля в розумінні ст. 376 ЦК України, є об`єктами самочинного будівництва, оскільки відомості про документи, які б підтверджували наявність прав власності на вказані об`єкти, прийняття об`єктів до експлуатації або інші документи дозвільного характеру, державним реєстратором у реєстрі не зазначено.
		Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Отже, державним реєстратором під час проведення державної реєстрації не виконано вимоги п.п. 41-43 Порядку реєстрації щодо необхідності таких документів, як:1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
		З наведеного вбачається, що державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав на нерухоме майно без наявності усіх необхідних документів, що надало змогу відповідачу, з порушенням вимог чинного законодавства зареєструвати речові права на об`єкт нерухомості, а також незаконно використовувати земельну ділянку, чим прямо порушено інтереси держави та територіальної громади в особі уповноважених органів.
		Відповідно до ст. 24 Закону про реєстрацію у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема у разі, якщо заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
		Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону про реєстрацію у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з п. З ч. 2 ст. 16 ЦК України, встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.
		Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
		Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Частиною 2 ст. 4 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
		Відповідно до ч. 3 ст. 131-1Конституції України на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Згідно з ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Відповідно до ч.1 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
		Відповідно до ч.4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. 
		Згідно рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 за №3-рп\99, «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор або його заступник у кожному випадку самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах, які підлягають вирішенню в судовому порядку.
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
		Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інш.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.
		Так, згідно пункту 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
		Як вбачається з пункту 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
		Відповідно до п. 1 Порядку здійснення архітектурно- будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23.05.2011, п. З Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
		Отже, уповноваженим державою органом здійснювати повноваження у сфері контролю за додержанням вимог містобудівного законодавства є Державна архітектурно-будівельна інспекція України.
		Згідно з п. 2.1. Положення про управління державного архітектурно- будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 3043-VII від 21.03.2018 основними завданнями Управління є здійснення на території м. Одеси відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.
		Суд, вважає про те, що існування реєстрації права власності на житловий будинок який розташований за адресою:  АДРЕСА_1 , є перешкодою для реалізації територіальною громадою м. Одеси своїх повноважень, як власника щодо земельної ділянки, на якій незаконно відповідач ОСОБА_1 набув право власності на житловий будинок, який розташований за адресою:  АДРЕСА_1 ,а тому з урахуванням вищевикладеного підлягає скасовуванню державна реєстрація права власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
		Згідно  ч.ч. 1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.  Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій
		Відповідно до ст.76 ЦПК України  доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.  Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами;  висновками експертів;  показаннями свідків.
		Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.  Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.  Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до   ст. 263  ЦПК  України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.  Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.  Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.  При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду  Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.
		Відповідно до п.1ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи  у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
		При таких обставинах позовні вимоги заступника керівника Суворовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію прав, скасування записів про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зобов`язати звільнити земельну ділянку, про стягнення судових витрат - підлягають задоволеню.
		На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 265, ЦПК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов заступника керівника Суворовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію прав, скасування записів про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зобов`язати звільнити земельну ділянку, про стягнення судових витрат - задовольнити.
		Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Антоненко Інни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51452557 від 04.03.2020 за ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 16 кв.м., реєстраційний номер розділу - 2046156851101.
		Зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
		Стягнути з  ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків:  НОМЕР_1 )на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір у розмірі 6 202 гривен 50 копійок на рахунок прокуратури Одеської області за наступними реквізитами отримувач коштів - прокуратура Одеської області (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 03528552, рахунок отримувача № UA 808201720343100002000000564; банк отримувача: в ДКСУ м. Київ; код банку отримувача 820172, код класифікації доходів бюджету 22030101.
		Копію заочного рішення направити сторонам по справі.
		Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. 
		Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Повний текст заочного рішення складено та підписано 23.08.2023 року.
		 
		 
		 
		Суддя:                                        Аліна С.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...