Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/368/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 29.08.2023. Зареєстровано: 30.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2023.
Дата набрання законної сили: 29.08.2023
Номер судового провадження: 850/3120/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		29 серпня 2023 року справа №360/368/23 
		 
		м. Дніпро
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 р. у справі № 360/368/23 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 5436,94 грн.,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		14 квітня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду поштовим зв`язком надійшла позовна заява Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 5436,94 грн..
		Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника): заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом; першої-третьої сторінок паспорту відповідача та сторінки з інформацією про його зареєстроване місце проживання (якщо паспорт у формі ID-картки  лицьовий та зворотний боки паспорту, довідку про зареєстроване місце проживання), довідку про присвоєння відповідачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків; рапорту відповідача від 23 березня 2022 року про звільнення зі служби; доказів вручення відповідачу наказу Департаменту патрульної поліції від 23 березня 2022 року № 653 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції; наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування та доказів ознайомлення з ним відповідача; роздавальних відомостей про видачу відповідачу предметів однострою, про стягнення вартості яких заявлено позов, з підписом позивача.
		28 квітня 2023 року від позивача засобами поштового зв`язку через відділ діловодства та обліку звернення громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 3918/2023 надійшло клопотання від 21 квітня 2022 року №0828-юр про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.
		Клопотання обґрунтовано тим, що представництво інтересів Департаменту патрульної поліції по справі здійснюється відділом правового забезпечення управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. Документи, які необхідно надати для виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, містяться в архівній особовій справі відповідача та яка знаходиться не в розпорядженні відділу правового забезпечення управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. З метою надання до суду витребуваних документів відділом правового забезпечення управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на адресу Департаменту патрульної поліції направлено відповідну доповідну записку з проханням надати документи, визначені ухвалою суду, яка після вчинення необхідної резолюції керівника підлягає направленню для виконання до уповноваженого підрозділу Департаменту патрульної поліції. Департамент патрульної поліції знаходиться в м. Києві, відділ правового забезпечення управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції - в м. Дніпро, що потребує додаткового часу для вчинення вищезазначених дій. З урахування викладеного, позивач просить продовжити процесуальний строк для виконання вимог ухвали у цій справі.
		Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2023р. відмовлено у задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви. Позовну заяву Департаменту патрульної поліції повернути позивачу згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
		Суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню внаслідок не подання позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в зазначений судом строк (випадок, передбачений частиною другою статті 123 КАС України).
		Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		В обґрунтування апеляційної скарги вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що порушення строку звернення до суду мале місце саме з поважних причин, зокрема, у зв`язку із запровадженням з 24.02.2022р. воєнного стану.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення з наступних підстав. 
		Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
		За приписами частин першої та другої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається з відповідною заявою, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
		Крім того, суд звертає увагу на те, що пунктами 6 та 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
		Для цього позивач як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених на нього завдань.
		Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із клопотанням про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, позивач не надав будь-яких доказів щодо вчинення ним дій, спрямованих на виконання процесуальних обов`язків. Також позивачем не зазначено строк, на який суд має продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
		Відтак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.
		Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
		Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
		Як встановлено судом, позивачем на виконання ухвали суду від 19 квітня 2023 року не надано заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
		З огляду на те, що станом на 02 травня 2023 року позивачем не було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 17 травня 2022 року у справі № 826/13250/18.
		Доводи позивача про те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що порушення строку звернення до суду мале місце саме з поважних причин, зокрема, у зв`язку із запровадженням з 24.02.2022р. воєнного стану, колегією суддів не прийнято до уваги виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
		В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що наказом Департаменту патрульної поліції від 23 березня 2022 року № 653 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції з 23 березня 2022 року, відтак починаючи з 23 березня 2022 року у Департаменту патрульної поліції виникли обставини для звернення до суду у тримісячний строк, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, а саме з позовом про відшкодування вартості предметів однострою, строк експлуатації яких не закінчився. При цьому, тримісячний строк звернення до суду у Департаменту патрульної поліції закінчився 23 червня 2022 року.
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та проведенням на території України воєнних дій, на території України з 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан, що обмежило можливості позивача вчасно звернутись до суду з позовною заявою.
		Формально введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства. Зокрема, відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється. Водночас Рада суддів України для забезпечення безперебійної роботи судів в період війни прийняла ряд важливих рішень. Зокрема, 24 лютого 2022 року Рада суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією збоку Російської Федерації», яким ухвалила, що розгляд справ по можливості відкладається (за винятком невідкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
		Також позивач зазначив, що Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Органи й підрозділи, що входять до системи Національної поліції України, в тому числі й Департамент патрульної поліції, беруть участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, а також у виконанні завдань територіальної оборони. Особливості організації діяльності органів Національної поліції в умовах воєнного стану залежать насамперед від стану оперативної обстановки, що має місце на визначеній території.
		З урахуванням оперативної обстановки функціональні можливості Департаменту патрульної поліції, а саме щодо звернення до суду із позовною заявою були обмежені. Весь особовий склад з моменту введення посиленого варіанту несення служби залучався до посиленої охорони адміністративних будівель, супроводження критично важливих вантажів, охорони громадського порядку в посиленому варіанті, що фізично ускладнювало здійснення діяльності претензійно-позовної роботи за функціональними обов`язками начальника відділу правового забезпечення Управління.
		Відповідно до доручення керівництва Національної поліції України від 19 січня 2022 року № 635/04/41-2022 Департаментом патрульної поліції було утворено координаційну групу для евакуації особових справ поліцейських Департаменту патрульної поліції. Національним агентством України з питань державної служби 17 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо дій керівників державної служби, служб управління персоналом та інших державних службовців у разі захоплення населеного пункту та/або державного органу чи безпосередньої загрози його захоплення (далі - Рекомендації). Відповідно до Рекомендацій, при безпосередній загрозі захоплення населеного пункту необхідно здійснити вивезення документів з питань основної діяльності в безпечне місце. Аналогічні рекомендації щодо евакуації документів зазначені у розпорядженні голови Верховного Суду від 13 березня 2022 року № 6/0/9-22. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та проведенням на території України воєнних дій відповідно до вимог Порядку забезпечення евакуації, зберігання та знищення документів в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17 жовтня 2019 року № 3194/5, особову справу відповідача та інші службові документи що стосуються предмету позову евакуйовано за межі Луганської області. Вказане унеможливило звернення з вказаним позовом до суду в межах строку, визначеного статтею 122 КАС України.
		Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що зазначені позивачем причини для поновлення строку звернення до адміністративного суду, є неповажними.
		Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
		Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022 і від 6 лютого 2023 року. Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, тобто він діє і дотепер.
		Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків та їх обчислення до КАС України не вносилось.
		За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
		Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
		Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
		Позивачем не зазначено та не підтверджено жодними доказами, як саме запроваджений воєнний стан унеможливив своєчасне звернення до суду.
		Посилання позивача на доручення керівництва Національної поліції України від 19 січня 2022 року № 635/04/41-2022 про утворення координаційної групи для евакуації особових справ поліцейських Департаменту патрульної поліції суд зазначає, що евакуація особової справи відповідача за межі Луганської області не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки позивачем необґрунтовано та недоведено, як така евакуація унеможливила звернення до суду протягом майже року. 
		Колегія суддів також звертає увагу, що відповідача звільнено зі служби в поліції з 23 березня 2022 року, тобто вже після видання цього наказу.
		Посилання позивача на те, що особовий склад з моменту введення посиленого варіанту несення служби залучався до посиленої охорони адміністративних будівель, супроводження критично важливих вантажів, охорони громадського порядку в посиленому варіанті, оскільки такі факти не доведені належними та допустимими доказами - позивачем не надано до суду доказів того, що весь особовий склад з моменту введення посиленого варіанту несення служби до квітня 2023 року включно був залучений до посиленої охорони адміністративних будівель, супроводження критично важливих вантажів, охорони громадського порядку в посиленому варіанті, зокрема було залучено до виконання вказаних завдань весь без виключень підрозділ правового (юридичного) забезпечення Департаменту, що фізично унеможливило здійснення діяльності претензійно-позовної роботи та звернення з цим позовом до суду.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час прийняття ухвали від 19 квітня 2023 року правомірно дійшов висновку про те, що підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду, є неповажними та запропоновано позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
		З огляду на те, що станом на 02 травня 2023 року позивачем не було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.
		Колегія суддів також звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до вимог частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
		За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
		Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
		Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 р. у справі № 360/368/23 - залишити без задоволення.
		Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023р. у справі №360/368/23 - залишити без змін.
		Постанова у повному обсязі складена 29 серпня 2023 року.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 29 серпня 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
		 
		Судді: А.А. Блохін
		 
		І.В. Сіваченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...