Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/8742/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції).
Надіслано судом: 30.08.2023. Зареєстровано: 31.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2023.
Дата набрання законної сили: 30.08.2023
Номер судового провадження: К/990/29014/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		30 серпня 2023 року 
		м. Київ 
		 
		справа № 320/8742/22
		адміністративне провадження № К/990/29014/23  
		Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ ОЙЛ» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 у справі №320/8742/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ ОЙЛ» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування розпорядження про анулювання ліцензії,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ ОЙЛ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним і скасування розпорядження Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у Київській області №297 від 14.06.2022 «Про анулювання ліцензій» в частині анулювання виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ ОЙЛ» ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900388 від 01.07.2019; зобов`язання Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у Київській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (відомості) про анулювання ліцензії №990614201900388 від 01.07.2019, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ ОЙЛ» на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі; зобов`язання Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу -Головне управління ДПС у Київській області поновити інформацію, а саме внести відомості в Єдиному державному реєстрі суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (відомості) про ліцензію №1990614201900388 від 01.07.2019, видану Товариству з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ ОЙЛ» на право оптової торгівлі пальним, без місць оптової торгівлі.
		 
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 адміністративний позов задоволено.
		 
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ ОЙЛ» 11.04.2023, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
		 
		При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
		 
		Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
		 
		Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
		 
		Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
		 
		Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
		 
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		 
		При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.
		 
		Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
		 
		З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
		 
		У касаційній скарзі позивач визначає підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
		 
		Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №200/3265/21-а, від 21.02.2020 №826/17123/18, від 08.09.2020 №640/21536/19, від 04.03.2021 №803/1171/17, від 02.12.2021 №120/3918/20-а, від 20.07.2023 №160/9720/22, від 02.03.2023 №380/13375/21.
		 
		Перевіркою змісту наведених доводів щодо обраної підстави касаційного оскарження встановлено, що касаційна скарга містить виклад фактичних обставин у справі, посилання на норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини без наведення обґрунтування неправильного застосування судами норм права у взаємозв`язку із тими висновками, які стали підставою для задоволення позову.
		 
		Варто зазначити, що судами першої та апеляційної інстанцій враховані інші висновки Верховного Суду, при цьому касаційна скарга не містить доводів щодо помилковості врахування цих висновків.
		 
		У касаційній скарзі позивач визначає підставою касаційного оскарження відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України, частини першої, частини одинадцятої статті 60-2 Кодексу законів про працю України, статті 93 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.
		 
		Варто зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права.
		 
		При цьому норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.
		 
		Перевіркою змісту доводів щодо обраної підстави касаційного оскарження судом встановлено, що фактично скарга позивача містить лише посилання на фактичні обставини у справі без зазначення в чому полягає порушення судом апеляційної інстанції при застосуванні вказаної норми права у взаємозв`язку з тими висновками, що стали підставою для задоволення позову.
		 
		В цілому доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, а також незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам.
		 
		Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
		 
		Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
		 
		Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
		 
		Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ ОЙЛ» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 у справі №320/8742/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ ОЙЛ» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування розпорядження про анулювання ліцензії повернути особі, яка її подала.
		 
		Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами скаржнику.
		 
		Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддяВ.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...