Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 685/547/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 31.08.2023. Зареєстровано: 01.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2023.
Дата набрання законної сили: 21.08.2023
Номер судового провадження: 22-ц/4820/1532/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		21 серпня 2023 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 685/547/23
		Провадження № 22-ц/4820/1532/23
		 
		Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., ТалалайО.І., 
		секретар судового засідання Цугель А.О.
		за участю представника позивача Яблокової Л.О.
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Теофіпольської селищної ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2023 року (суддя Бурлак Г.І.).
		Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
		 
		в с т а н о в и в:
		У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Теофіпольської селищної ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.
		В обґрунтування позову зазначав, що 31 березня 2015 року між позивачем та Теофіпольською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди №14 земельної ділянки, кадастровий номер 6824755100:02:005:0095, площею 42,9130 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із нерозподілених (не витребуваних) земель, які знаходяться на території Теофіпольської селищної ради за межами населеного пункту смт Теофіполь. Прикінцевими положеннями вказаного договору визначено, що договір набуває чинності після підписання та державної реєстрації. 
		Право оренди було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.02.2016 за номером запису № 39280208. 
		Додатковою угодою від 07.06.2017 внесено зміни в пункт 8 договору оренди землі, відповідно до якого сторони домовились, що договір укладено на термін до моменту посвідчення їх власниками права власності на земельні ділянки, але не більше як на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір його продовжити. За позицією позивача, строк дії договору оренди закінчується 04.02.2023. 
		Згідно з абзацом 8 пункту 5 Постанови КМУ від 27 травня 2022 року №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» якщо граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжуються на строк воєнного стану та 3 місяці після. Відповідно, позивач вважає, що оскільки, договір оренди землі закінчується 04.02.2023, а граничний строк для подання заяви про продовження цього договору оренди припадає на період воєнного стану, то, в силу абз. 8 п. 5 Постанови, цей строк продовжується на строк дії воєнного стану та 3 місяці після для звернення. 
		Вказував, що на виконання вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» 05 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з листом-повідомленням, в якому повідомив, що бажає скористатись своїм переважним правом на продовження дії договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6824755100:02:005:0095, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 42,9130 га, розташованої на території Теофіпольської селищної ради, договір оренди від 31.03.2015.
		09.12.2022 проведено засідання постійних комісій відповідно до розпорядження селищного голови від 24 листопада 2022 року №317-р «Про скликання двадцять сьомої сесії Теофіпольської селищної ради восьмого скликання» на порядок денний засідання винесено 38 питань, що потребують невідкладного розгляду, серед них було питання №31: «Про укладання договору оренди землі на новий строк. На якому вирішили рекомендувати селищній раді прийняти проект рішення, як рішення ради, голосували: за - 15: проти - 0; утримався 0». 
		Таким чином, комісія з земельних питань проголосувала за затвердження проекту щодо поновлення ОСОБА_1 договору оренди землі від 31 березня 2015 року №14 на земельну ділянку, площею 42,9130 га, кадастровий номер 6824755100:02:005:0095, яка розташована за межами населеного пункту смт. Теофіполь, встановивши розмір річної орендної плати 12% від її нормативної грошової оцінки, без зміни інших істотних умов договору строком на 7 (сім) років з дня його закінчення. 
		Проте, 23.12.2022 проект рішення винесено на голосування Теофіпольської селищної ради та відхилено по формальним підставам, а саме через те, що 7 депутатів утримались від голосування, а 7 депутатів взагалі не були присутні, рішення не було розглянуто по суті, і як наслідок в укладенні договору оренди позивачу на новий строк не було відмовлено або задоволено. 
		У відповідь на адвокатський запит від 27.12.2022 Теофіпольська селищна рада листом № 2083/02-40 від 28.12.2022 повідомила, що питання щодо надання згоди ОСОБА_1 на продовження дії договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6824755100:02:005:0095, площею 42,9130 га, для ведення товарного сільського виробництва, розташованої на території Теофіпольської селищної ради, договір оренди від 31.03.2015 року №14, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №39280208 від 04.02.2016 було включено в порядок денний 28 сесії Теофіпольської селищної ради 23 грудня 2022 року, проте рішення по даному питанню не було прийнято, через недостатню кількість голосів депутатів. 
		Після прийняття відповідачем заяви позивача від 05.12.2022 про укладення договору оренди на новий строк, органом місцевого самоврядування не було прийнято жодного рішення на пленарному засіданні сесії ради.
		Протягом місяця, починаючи з дня звернення позивача з відповідним клопотанням 05.12.2022, на адресу ОСОБА_1 . Тефіпольською селищною радою не було відправлено листа-повідомлення про прийняте рішення щодо надання згоди або відмови в укладенні договору оренди землі на новий строк, тобто має місце «мовчазна згода» на укладення договору оренди на новий строк.
		А тому, на думку позивача, договір оренди №14 на земельну ділянку, площею 42,9130 га, кадастровий номер 6824755100:02:005:0095, для ведення товарного сільського виробництва, є поновлений на той самий строк і на тих же умовах.
		Ефективним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 є визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.
		Вважав, що ОСОБА_1 є добросовісним користувачем земельної ділянки, користується нею на законних підставах, будь-яким чином права держави щодо користування земельною ділянкою не порушує, а тому відсутні правові підстави для відмови ОСОБА_1 поновлювати договір оренди землі.
		Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. При цьому, посилається на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи. Так, зазначає, що суд першої інстанції зробив помилкові юридичні висновки, що положення Постанови КМУ від 27 травня 2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» втратили чинність з 19 листопада 2022 року, коли набув чинності Закон України від 9 жовтня 2022 року №2698-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», адже внесені зміни не стосувались Постанови КМУ від 27 травня 2022 року №634, яка є чинна й досі. 
		Вказує, що договір оренди закінчується 04.02.2023, а граничний строк для подання заяви про продовження цього договору оренди припадає на період воєнного стану, то, в силу вимог ст. 8 ЦК України можливо застосувати аналогію закону, передбачений абз. 8 п. 5 зазначеної постанови цей строк продовжується на строк дії воєнного стану та 3 місяці після для звернення. Зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не звернув уваги та не надав належної оцінки протиправної бездіяльності відповідача Теофіпольської селищної ради. Адже, ОСОБА_1 , виконавши вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі», не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, а саме: 05 грудня 2022 року звернувся до орендодавця з листом - повідомлення, в якому повідомив, що бажає скористатись своїм переважним правом на продовження дії договору оренди земельної ділянки. Однак, відповідачем у місячний строк не було прийнято жодного рішення про відмову в укладенні договору оренди землі на новий строк, як і не було надіслано заперечення з цього питання.
		Суд першої інстанції не використав у повному обсязі своїх повноваження, передбачені процесуальним законом, внаслідок чого не перевірив повно та всебічно матеріали справи, належним чином їх не оцінив та здійснив необґрунтовані юридичні висновки.
		У відзиві на апеляційну скаргу, Теофіпольська селищна рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що скаржником не обґрунтовано норми процесуального права, котрі на його думку було порушено судом першої інстанції, а також норми матеріального права, які було неправильно застосовано. Вказує, що посилання позивача на положення абз.8 п.5 Постанови КМУ від 27.05.2022 №634 є необґрунтованими та помилковими. Вважає, що договір оренди земельної ділянки №14 від 31.03.2015 є укладеним 31.03.2015, з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, а тому закінчення договору оренди землі є 31.03.2022, а отже позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі з порушенням строку, визначеного договором оренди землі та законодавством. Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач несвоєчасно звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог. 
		В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу.
		Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. 
		Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди зареєстровано 04.02.2016, відповідно, строк дії вказаного договору закінчився 04.02.2023, а тому позивач зобов`язаний був звернутися до відповідача із заявою про продовження строку дії договору оренди відразу після набрання чинності Законом України від 09.10.2022 №2698-IX, тобто 19 листопада 2022 року, а не 5 грудня 2022. 
		Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись з таких підстав.
		Встановлено, що 31 березня 2015 року між ОСОБА_1 та Теофіпольською районною державною адміністрацією укладено договір оренди №14 земельної ділянки, кадастровий номер 6824755100:02:005:0095, площею 42,9130 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із нерозподілених (не витребуваних) земель, які знаходяться на території Теофіпольської селищної ради за межами населеного пункту смт Теофіполь. 
		Відповідно до Прикінцевих положень договору, договір набирає чинності після підписання та державної реєстрації. 
		04.02.2016 зареєстровано речове право - право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису № 39280208. 
		Додатковою угодою від 07.06.2017 про внесення змін до договору оренди землі №14 від 31.03.2015, змінено положення договору, пункт 8 договору оренди землі викладено в такій редакції: «договір укладено на термін до моменту посвідчення їх власниками права власності на земельні ділянки, але не більше як на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір його продовжити». 
		05.12.2022 ОСОБА_1 звернувся з листом-повідомленням, в якому просив продовжити дію договору оренди земельної ділянки, площею 42,9130 га, кадастровий номер №6824755100:02:005:0095, для ведення товарного сільського виробництва, розташованої на території Теофіпольської селищної ради, договір оренди від 31.03.2015 №14, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №39280208 від 04.02.2016 та долучив копії документів до нього. 
		За результатом розгляду Теофіпольська селищна рада листом №2083/02-40 від 28.12.2022 повідомила, що проект рішення «Про поновлення, договорів оренди землі» було включено до порядку денного двадцять восьмої сесії Теофіпольської селищної ради 23.12.2022. Рішення «Про поновлення договорів оренди землі» не прийняте.
		Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
		За змістом статей 11, 15 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
		Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
		Згідно з частиною першою статті 33Закону України«Про орендуземлі» (у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору землі.
		Аналогічні положення містяться у частині першій статті 33 Закону України «Про оренду землі», у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до суду.
		Відповідно до частини першої - п`ятої статті 33 цього Закону, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на невідповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
		Крім того, частиною шостою статті 33Закону України«Про орендуземлі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Отже, для продовження договірних орендних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди на поновлення договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах, (частина перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі) або пасивна згода сторін договору на продовження договору на тих самих умовах на той самий строк - пролонгація договору (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
		Для застосування частини першої статті 33Закону України«Про орендуземлі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою - п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, у тому числі зі зміненими умовами договору; орендодавець протягом місяця погодив умови додаткової угоди або не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
		Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. У цьому випадку договір оренди земельної ділянки продовжується на той самий строк та на тих самих умовах.
		З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та Теофіпольською районною державною адміністрацією діяв до 31 березня 2022 року. Разом з тим, лист-повідомлення ОСОБА_1 про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк надіслав орендодавцю з порушенням строку, встановленого у договорі, а саме  05 грудня 2022 року, тоді як повідомлення повинно було бути надіслано не пізніше 31 грудня 2021 року (не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору).
		Таким чином, позивач у встановлений договором строк не надіслав орендодавцю повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, тим самим не реалізував механізм поновлення договору оренди землі, що передбачений умовами укладеного між сторонами договору, а тому відсутнє порушення його переважного права на поновлення договору оренди.
		Не заслуговують посилання апелянта на те, що строк дії договору від 31.03.2015 закінчується 04.02.2023, з врахуванням того, що право оренди земельної ділянки зареєстровано 04.02.2016.
		У ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.
		Статтею 252ЦК України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
		Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 ЦК України).
		Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 ЦК України).
		Переважною більшістю правовідносин, урегульованих нормами цивільного законодавства, є відносини, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.
		Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.
		Це загальне правило закріплене у статті 631 ЦК України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
		Договір набирає чинності з моменту його укладення.
		У частині третій статті 640ЦК України в редакції Закону № 1878-VI від 11 лютого 2010 року, що діє з 01 січня 2013 року, визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
		Разом із цим, у частині п`ятій статті 6Закону №161-XIV (доповнено на підставі Закону від 11 лютого 2010 року № 1878-VI) визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
		Тобто з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки.
		З огляду на викладене, договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792ЦК України та статті 15 Закону 161-ХIV.
		З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою.
		Зареєстроване право оренди землі є речовим правом.
		Тобто використання земельної ділянки неможливе без державної реєстрації права оренди, оскільки відсутні правові підстави для цього.
		Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі №357/8277/19.
		Таким чином, відлік строку дії договору оренди землі №14 від 31 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та Теофіпольською районною державною адміністрацією, розпочався з дати його підписання та закінчився 31.03.2022.
		Безпідставним є посилання апелянта на положення постанови КМУ від 27 травня 2022 року №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», абзацом 8 п. 5 якої передбачено, що у разі коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування. Оскільки умовами договору землі №14 від 31 березня 2015 року визначено граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди, який припадає на грудень 2021 року (не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору  31.03.2022), а тому положення вказаної постанови до спірних правовідносин застосовані бути не можуть.
		Крім того, не підлягають до застосування до спірних правовідносин і положення п. 27 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України у редакції Закону України від 24 березня 2022 року №2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який передбачав, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, оскільки вказаний Закон набув чинності 07.04.2022, і не був чинний на момент закінчення строку дії договору оренди землі №14 від 31 березня 2015 - 31.03.2022. 
		З огляду на викладене вище, позивачем не доведено переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, відповідно позовні вимоги щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №14 від 31.03.2015 на земельну ділянку, кадастровий номер 6824755100:02:005:0095, площею 42,9130 га, задоволенню не підлягають.
		Відповідно до частини 4 статті 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		З огляду на викладене вище, рішення суду першої інстанції щодо відмови в позові необхідно змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
		Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на протиправну бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення в межах визначених законом повноважень за листом-повідомленням ОСОБА_1 від 05.12.2022 щодо його наміру скористатись переважним правом на продовження договору оренди землі. Оскільки позивач, вважаючи таку бездіяльність протиправною, не позбавлений звернутись до суду за захистом свого права, а в межах позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі вказані обставини не перевіряються (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
		Оскільки апеляційний суд змінює судове рішення у частині мотивів його ухвалення, то розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Повне судове рішення складено 30 серпня 2023 року.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач                        І.В. П`єнта
		 
		Судді:                                А.П. Корніюк
		 
		   О.І. Талалай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...