Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 285/2941/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Надіслано судом: 06.09.2023. Зареєстровано: 06.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2023.
Дата набрання законної сили: 05.09.2023
Номер судового провадження: 22-ц/4805/1673/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА 
		Житомирський апеляційнийсуд 
		 
		 
		Справа №285/2941/20 Головуючий у 1-й інст. Мозговий В. Б. 
		Категорія 44 Доповідач Павицька Т. М. 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 вересня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
		 
		головуючого      Павицької Т. М.,
		суддів         Трояновської Г.С., Галацевич О.М.
		 
		за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №285/2941/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвіт», акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1  ОСОБА_4 та представника товариства зобмеженою відповідальністю«Євросвіт»  Дички Анжеліки Русланівни на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2023 року та на додаткові рішення Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року, ухвалені під головуванням судді Мозгового В.Б. в м. Звягель,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		У вересні 2020 року ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду у кримінальному провадженні №12020060090000490 з позовом, у якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог просив стягнути з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_1 : - завданих матеріальних збитків в розмірі 464418,41 грн.; - моральної шкоди у розмірі 650000 грн; - судові витрати на професійну правову допомогу.
		В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 , 04.06.2020, будучи пасажиром автомобіля Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , який керував автопоїздом DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_2 та спричинив дорожньо-транспортну пригоду отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. Вказує, що дотепер ОСОБА_1 змушена проходити лікування, велику кількість хірургічних втручань та розпочинати тривалий курс реабілітації. Зазначає, що ані винуватцем ДТП, ані власником транспортного засобу матеріальна та моральна шкода ОСОБА_1 не була відшкодована. Вказує, що власником транспортного засобу DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ТОВ «Євросвіт», а водій ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах із вказаним товариством та обіймав посаду водія-експедитора. Відтак, зазначає, що суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки внаслідок ДТП є власник автомобіля DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_2  ТОВ «Євросвіт». Вказує, що матеріальна шкода складається з витрат на лікування, збитків у вигляді пошкодженого одягу та речей, які перебували з ОСОБА_1 під час ДТП та упущеної вигоди. Зазначає, що внаслідок ортопедичних ушкоджень, стану нервової системи та невиліковного порушення зору ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності. Крім того, посилається на те, що ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити позов в повному обсязі.
		У лютому 2021 року ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду у кримінальному провадженні №12020060090000490 з позовом, у якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог просила стягнути з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_2 : - завдані матеріальні збитки в розмірі 149785,30 грн.; - моральну шкоду у розмірі 500 000 грн.
		В обґрунтування позову зазначає, що 04.06.2020 ОСОБА_2 керуючи автомобілем Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , який керував автопоїздом DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_2 та спричинив дорожньо-транспортну пригоду отримав тілесні ушкодження, які належать до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Вказує, що після ДТП, ОСОБА_2 дотепер змушений проходити лікування, переніс велику кількість хірургічних втручань та розпочав тривалий курс реабілітації. Стверджує, що винуватцем ДТП, матеріальна та моральна шкода ОСОБА_2 не відшкодована. Зазначає, що внаслідок ДТП ОСОБА_2 став інвалідом першої групи «А» з 23.09.2020 із загальним захворюванням опорно рухового апарату. Враховуючи вищевикладене просила позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
		Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 20 липня 2022 року вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня 2021 року щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
		У жовтні 2022 року ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 звернувся до суду із уточненою позовною заявою, у якій з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив стягнути:
		- з АТ «СК «Інго» на користь ОСОБА_2 : - мінімальний розмір страхового відшкодування в розмірі - 141690 грн.; - в рахунок відшкодування заподіяної шкоди здоров`ю  115 810 грн.; - в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди  12875 грн.; 
		- з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_2 : - матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП в розмірі 111603,82 грн.; - матеріальну шкоду, завдану каліцтвом та заробіток втрачений внаслідок втрати загальної працездатності за період з 04.06.2020 по жовтень 2022 року в розмірі 171755,00 грн.; - матеріальну шкоду, завдану каліцтвом та заробіток втрачений внаслідок втрати загальної працездатності за період з січня 2023 року у розмірі мінімальної заробітної плати; - моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.
		У листопаді 2022 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, у якій з урахування заяви про зменшення позовних вимог просив стягнути: 
		- з АТ «СК «Інго» на користь ОСОБА_1 : - в рахунок відшкодування заподіяної шкоди здоров`ю  64778,70 грн.; - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 30979 грн.; - в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди  7489,63 грн.;
		- з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_1 : - матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 90170,25 грн.; - матеріальну шкоду, завдану каліцтвом та заробіток втрачений внаслідок втрати загальної працездатності (упущеної вигоди) за період з 01.06.2020 по жовтень 2022 року в розмірі 2320 000 грн.; - щомісяця у якості відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, завданої каліцтвом заробіток, втрачений внаслідок втрати загальної працездатності, починаючи з листопада 2022 року у розмірі 80000 грн.; - моральну шкоду у розмірі 1000000 грн.; - судові витрати.
		Ухвалою Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2023 року задоволено заяву представника ОСОБА_2  ОСОБА_7 про відмову від позову в частині позовних вимог до АТ «СК «Інго». Закрито провадження по цивільній справі в частині позову ОСОБА_2 до АТ «СК «Інго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. 
		Рішенням Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 350 000 грн. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_1 з АТ «Страхова компанія «ІНГО» страхового відшкодування відмовлено. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Євросвіт» матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 500000 грн. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_2 з ТОВ «Євросвіт» матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП відмовлено.
		30 травня 2023 року представником ТОВ «Євросвіт» - Дичкою А.Р. подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просила стягнути з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 60689,60 грн без ПДВ, з яких: - 36560,00 грн без ПДВ  за надання правової допомоги під час розгляду справи; - 7677,60 грн без ПДВ  за надання правової допомоги адвокатами АО «СП» в судових засідання за допомогою підсистеми відеоконферензв`язку; - 16452,00 грн без ПДВ - за надання правової допомоги адвокатами АО «СП» в судових засідання у приміщені суду.
		Додатковим рішенням Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євросвіт» судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Євросвіт» судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
		01 червня 2023 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з ТОВ «Євросвіт» та АТ «СК «Інго» на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 22922,03 грн. 
		Додатковим рішенням Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року стягнуто з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2000 грн. В частині стягнення судових витрат на професійну правову допомогу з АТ «СК «Інго» на користь ОСОБА_1 відмовлено. 
		29 червня 2023 року представник ТОВ «Євросвіт» - Дичка А.Р. подала апеляційну скаргу на рішенням Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2023 року, у якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
		На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зазначає, що 03.07.2020 ТОВ «Євросвіт» добровільно і добросовісно виплатила ОСОБА_2 50000 грн. Також, стверджує, що СК «Інго» виплатило ОСОБА_2  260000 грн та ОСОБА_1  198001,87 грн. Вказує, що судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини справи, не наводиться жодного обґрунтування прийнятих висновків, не вказано жодного доказу та не зазначено за якими критеріями та з врахуванням яких обставин суд визначив розмір відшкодування моральної шкоди, а саме стягнення на користь ОСОБА_2  500000 грн та відповідно, ОСОБА_1  350000 грн. Зазначає, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів того, що інвалідність настала внаслідок ДТП, яке трапилося 04.06.2020. Вважає, що всі твердження щодо моральної шкоди побудовані виключно на припущеннях та жодним чином не обґрунтовано грошову оцінку моральної шкоди. Зазначає, що ОСОБА_1 не надано жодного документа, який підтверджує, що остання звернулася за допомогою кваліфікованого спеціаліста з психо-неврологічних розладів і документу на оплату послуг такого спеціаліста. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо факту прямого причинно  наслідкового зв`язку між ДТП та встановленням групи інвалідності ОСОБА_2 , оскільки причиною інвалідності є загальне захворювання. 
		Вказує, що вироком, на який посилається суд першої інстанції в рішенні, як на підставу для стягнення моральної шкоди, не встановлено ступінь тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а тільки зазначається про ймовірність відповідних тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, яке трапилося 04.06.2020. Зазначає, що висновок експерта №346 від 15.07.2020 та висновок експерта №345 від 15.07.2020, на які посилається суд першої інстанції в рішенні відсутні в матеріалах справи та взагалі не досліджувалися судом першої інстанції при винесенні рішення. Стверджує, що суд першої інстанції всупереч чинному законодавству України дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Євросвіт» на користь позивачів грошового відшкодування моральної шкоди у дуже великій сумі без належного обґрунтування. Враховуючи викладене просила скасувати рішення Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2023 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
		10 липня 2023 року представник ОСОБА_1  ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на рішення Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2023 року, у якій просить його скасувати в частині незадоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі та на додаткові рішення Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року, у якій просить скасувати додаткове рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу на користь ТОВ «Євросвіт» та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, а в частині стягнення з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу змінити, стягнувши пропорційно з відповідачів судові витрати на професійну правову допомогу.
		На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки всім доказам, що містяться в матеріалах справи щодо суми коштів витрачених на лікування. Зазначає, що АТ «СК «Інго» після добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням ОСОБА_1 у сумі 107607,30 зобов`язана відшкодувати залишок витрат, розрахованих на підставі документів, наявних в матеріалах справи, у розмірі 67778,70 грн. Також вважає, висновок суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Євросвіт» про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 90175,25 грн необґрунтованим, оскільки матеріали справи підтверджують проведенні позивачем витрати на лікування. Вказує, що пропозиція про прийом на роботу від 15.05.2020 містить істотні умови договору, а тому підписавши вказану пропозицію позивач погодилася із зазначеними умовами праці та стала зобов`язаною стороною, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у стягнені упущеної вигоди. Також, вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову до АТ «СК «Інго» про стягнення моральної шкоди є незаконним, оскільки матеріали справи місять достатні докази про її заподіяння. Зазначає, що внаслідок моральних страждань ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода у розмірі 1000 000 грн., яка підлягає стягненню з ТОВ «Євросвіт».
		Щодо оскарження додаткових рішень суду першої інстанції, вказує, що факт надання професійної правової допомоги підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуг, в яких зазначено обсяг наданих адвокатських послуг під час супроводження справи в суді першої інстанції, а тому суд першої інстанції мав би задовольнити вимоги щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, а вимоги ТОВ «Євросвіт» відхилити, оскільки такі витрати позивач понесла з вини відповідача. 
		Враховуючи вищевикладене просить рішення Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області в частині стягнення матеріальної шкоди скасувати та постановити в цій частині нове, яким: - стягнути з АТ «СК «Інго» на користь ОСОБА_1 відшкодування заподіяної шкоди здоров`ю  64778,70 грн та відшкодування моральної шкоди  7489,63 грн.; - стягнути з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану каліцтвом, заробіток втрачений внаслідок втрати загальної працездатності (упущена вигода) за період з 01 червня 2020 року по жовтень 2022 року у загальному розмірі 2320000 грн.; - стягнути з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_1 щомісяця у якості відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, завданої каліцтвом, заробіток втрачений внаслідок втрати загальної працездатності починаючи з листопада 2022 року у розмірі 80000 грн.; змінити рішення суду в частині стягнення моральної шкоди та стягнути з ТОВ «Євросвіт» 1000 000 грн моральної шкоди; скасувати додаткове рішення Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08.06.2023 в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євросвіт» 10000 грн судових витрат та постановити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у їх стягненні; змінити додаткове рішення Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08.06.2023 в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу та стягнути з ТОВ «Євросвіт» та АТ «СК «Інго» на користь ОСОБА_1 пропорційно сплачені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 22922,03 грн.
		10 липня 2023 року представник ТОВ «Євросвіт» - Дичка А.Р. подала апеляційну скаргу на додаткове рішення Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ «Євросвіт» та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 30344,80 грн судових витрат. Зазначає, що твердження суду першої інстанції про часткове задоволення заяви з урахуванням матеріального стану ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суперечить чинному законодавству України, оскільки матеріальний стан останніх судом першої інстанції не перевірявся. Вказує, що суд першої інстанції не міг самостійно досліджувати обґрунтування зменшення судових витрат.
		19 липня 2023 року представником ТОВ «Євросвіт» - Дичкою А.Р. подано відзиви на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1  ОСОБА_4 , у яких заперечує проти заявлених вимог, вважає, що доводи наведені в апеляційній скарзі є надуманими, не спростовують висновки суду першої інстанції. Зазначає, що апеляційна скарга підписана особою, повноваження якої не підтверджено станом на 30.06.2023 та яка оформлена з порушенням ст. 356 ЦПК України. Вказує, що обставини, на які посилається апелянт щодо стягнення матеріальної шкоди були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції було дотримано норми матеріального і процесуального права. Зазначає, що доводи апеляційної скарги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції. Вказує, що розмір витрат в сумі 22922,03 грн не є співмірними зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та не обґрунтовані відповідною кваліфікацією адвоката. Враховуючи викладене просила залишити апеляційну скаргу представника ОСОБА_1  ОСОБА_4 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2023 року та на додаткові рішення Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року без задоволення.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня 2021 року, залишеного апеляційним судом без змін в частині призначеного покарання, ОСОБА_9 , який працював водієм ТОВ «Євросвіт», визнано винним та засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 2 (два) роки.
		Зазначеним вироком встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, важкого забою головного мозку, відкритих переломів обох кісток правої гомілки, закритих переломів 2-5 плесневих кісток лівої стопи, рани на нижній губі, забою грудної клітини та легень, які належать до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
		Пасажиру автомобіля Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді переломів 2-7 ребер справа та 1-5 ребер зліва грудини, закритих переломів правої стегнової кістки, обох кісток правої гомілки, обох наколінників, правої променевої кістки, 2-4 плесневих кісток правої стопи, переломів кісток лицевого черепа, крововилива під м`яку мозкову оболонку правої тім`яної долі, ран на лобі та верхній повіці лівого ока, які належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
		Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною установою комісією №320080, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 29.06.2021 внаслідок загального захворювання до 01.07.2022.
		Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною установою комісією №522710, ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності з 25.09.2020 внаслідок загального захворювання до 01.10.2022.
		Відповідно до платіжного доручення №2788 від 03 липня 2020 року ТОВ «Євросвіт» в добровільному порядку виплатило ОСОБА_2 на лікування 50000 грн.
		27 березня 2023 року відповідач АТ СК «Інго» в добровільному порядку виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 198 001,87 грн., яке складається з: - 107 607,30 грн витрати пов`язані з лікуванням; - 85 014,00 грн стійка втрата працездатності; - 5 380,37 грн моральна шкода. 
		04 квітня 2023 року АТ СК «Інго» в добровільному порядку виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 260 000 грн., яке складається з: - 82 899,50 грн витрати пов`язані з лікуванням; - 170 028,00 грн стійка втрата працездатності; - 7 072,50 грн моральна шкода. 
		Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.
		У частині першій статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог та доводів апеляційної скарги.
		Щодо вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП та шкоди заподіяної здоров`ю.
		Положеннями частини першої статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
		Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
		Статтею 3 вказаного закону встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
		Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) сформульовано висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
		Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 по справі №426/16825/16-ц зазначено наступні висновки щодо застосування норм права: «Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
		Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм».
		Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, саме страховик має відшкодувати шкоду в межах суми ліміту страхового відшкодування. 
		У справі, що переглядається встановлено, що відповідно до полісу №1531051 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, транспортний засіб DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на 04.06.2020 належав ТОВ «Євросвіт», відповідальність якого була зареєстрована в АТ «СК «Інго».
		Згідно ліміту відповідно до полісу №1531051 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів становить 260000,00 грн на одну особу за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, і 130 000,00 грн за шкоду, заподіяну майну.
		Відповідно до виписок із медичних карток амбулаторного (стаціонарного) хворого №2915 та №3938, а також відповідей КПП Харківської обласної ради «Обласна клінічна травматологічна лікарня» №748 від 09.10.2020 та відповіді КНП «Новоград  Волинське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» №2189 від 15.10.2020 пасажиру автомобіля Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді переломів 2-7 ребер справа та 1-5 ребер зліва грудини, закритих переломів правої стегнової кістки, обох кісток правої гомілки, обох наколінників, правої променевої кістки, 2-4 плесневих кісток правої стопи, переломів кісток лицевого черепа, крововилива під м`яку мозкову оболонку правої тім`яної долі, ран на лобі та верхній повіці лівого ока, які належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
		Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною установою комісією №320080, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 29.06.2021 внаслідок загального захворювання до 01 липня 2022 року.
		Звертаючись до суду з позов про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю (витрати на лікування) ОСОБА_1 , посилалася на те, що сума понесених нею витрат на лікування складає 262556,25 грн. Оскільки, вважала, що з АТ СК «Інго» підлягає стягненню відшкодування у розмірі 172386,00 з яких сплачено 107607,30 грн то з АТ СК «Інго» підлягає стягненню 64778,70 грн., а з ТОВ «Євросвіт» різниця у сумі 90170,25 грн.
		Згідно зі статтею 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
		Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я (пункт 24.1 ст.24 Закону).
		Аналогічну норму містить частина перша ст.1195 ЦК України, яка передбачає, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому, зокрема, додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
		Відповідно до розрахунку витрат №2570207, понесених у зв`язку з лікуванням потерпілої ОСОБА_1 , складеного лікарем судово  медичним експертом Волобуєвим О.Є., витрати на медикаменти медичного призначення та медичні послуги, що застосовуються при діагностиці і лікуванні отриманих травм та її наслідків складають  107607,630 грн., що підтвердженні чеками та є такими, що відносяться до травми отриманої потерпілою в ДТП від 04.06.2020.
		На підставі зазначено розрахунку, 27 березня 2023 року АТ СК «Інго» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 198 001,87 грн., яке складається з: - 107 607,30 грн витрати пов`язані з лікуванням; - 85 014,00 грн стійка втрата працездатності; - 5 380,37 грн моральна шкода.
		Вказаний розрахунок ОСОБА_1 не оскаржувався, не спростований, а тому враховується колегією суддів як належний та допустимий доказ на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на лікування.
		Оскільки, розрахунком витрат №2570207, складеним лікарем судово  медичним експертом Волобуєвим О.Є., витрати на медикаменти медичного призначення та медичні послуги, що застосовуються при діагностиці і лікуванні отриманих ОСОБА_1 травм в результаті ДТП  04.06.2020 складають  107 607,630 грн., та які виплачені в добровільному порядку АТ СК «Інго», а також враховуючи, що ОСОБА_1 вказаний розрахунок не спростовано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що загальні витрати на лікування, які вона понесла через ДТП  04.06.2020 і які відносяться до тих, що зазначені в п.24.1 ст.24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» складають - 262 556,25 грн.
		Доводи апеляційної скарги про те, що офіційний розрахунок  підтвердження сплачених сум на лікування ОСОБА_1 , останньою не отримано, колегією суддів не враховується, оскільки розрахунок витрат №2570207, понесених у зв`язку з лікуванням потерпілої ОСОБА_1 , складеного лікарем судово  медичним експертом ОСОБА_10 був долучений до матеріалів справи  20 квітня 2023 року, з яким ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 могли ознайомитися до ухвалення рішення по вказаній справі.
		Також, колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки відсутні підстави для збільшення ОСОБА_1 розміру страхової виплати, тому і відсутні підстави для збільшення виплати на відшкодування моральної шкоди з АТ СК «Інго».
		Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення упущеної вигоди та щомісячного відшкодування заробітку, втраченого внаслідок втрати загальної працездатності.
		На підтвердження позовних вимог щодо стягнення упущеної вигоди та щомісячного відшкодування заробітку представником ОСОБА_1  ОСОБА_4 надано лист пропозицію про прийом на роботу від 16 травня 2020 року, згідно якої позивачці було запропоновано прийняти її на посадуопераційного директораіз заробітною платою на час випробувального періоду 80 000 грн. 
		Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення.
		Відповідно до ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
		Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
		Згідно зі ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
		Зі змісту пропозиції про прийом на роботу від 15 травня 2020 року слідує, що ОСОБА_11 прийняла пропозицію про прийом на посаду в групу компаній «Vitagro» - 28.05.2020, що підтверджується її особистим підписом.
		Відповідно до абз. 2 пропозиції про прийом на роботу вказано: «Ви будете прийняті на посаду операційний директор, з місцем роботи у м. Хмельницький. Від Вас буде очікуватися виконання тих службових обов`язків, які було обговорено з Вами на співбесіді. Ми розраховуємо, що Вашим першим днем роботи буде 01 червня 2020 року».
		Дорожньо  транспортна пригода, у якій ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження відбулася  04 червня 2020 року.
		Згідно зі ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Крім того, ст. 26 КЗпП України передбачено, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
		Відтак, доказів того, що ОСОБА_1 прибула 01.06.2020 на місце роботи, яка обумовлена пропозицією, матеріали справи не містять. Крім того, суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 у період з 01.06.2020 по 03.06.2020 працювала на посаді, що зазначена в пропозиції, так і доказів того, що з останньою був укладений трудовий договір з випробувальним терміном чи наказу, відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято на роботу з випробувальним терміном.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення упущеної вигоди та щомісячного відшкодування втраченого заробітку, оскільки підписана сама по собі пропозиція, не свідчить про те, що ОСОБА_1 на виконання її умов прибула до місця роботи  01.06.2020 та до моменту ДТП виконувала обумовлену пропозицією роботу. 
		Щодо стягнення моральної шкоди.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт З частини другої статті 11 ЦК України). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України).
		Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно з частиною четвертою статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		З огляду на викладене можна дійти висновку про те, що власник автомобіля є зобов`язаною особою та несе відповідальність перед потерпілим за завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду у випадку, якщо в момент дорожньо-транспортної пригоди він керував транспортним засобом (тобто є заподіювачем шкоди) або у випадку, передбаченому частиною першою статті 1172 ЦК України.
		Враховуючи, що за завдану моральну шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а також те, що визнаний винним у скоєнні ДТП водій ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Євросвіт», висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог до ТОВ «Євросвіт» про стягнення моральної шкоди є правильним.
		Згідно із роз`ясненнями, наданими у пунктах 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		При оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, а тому принцип еквівалентного відшкодування, що властивий цивільному праву, при відшкодуванні моральної шкоди неможливий, оскільки вона не має вартісного еквівалента.
		Визначаючи розмір завданої позивачам моральної шкоди колегія суддів враховує перебування позивачів на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, характер неправомірних дій відповідача, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), глибину душевних та психічних страждань позивачів, тяжкості отриманих позивачами ушкоджень, в результаті яких ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 29.06.2021 до 01.07.2022, а ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності з 23.09.2020 по 01.10.2022, а також у урахуваннях виплачених АТ СК «Інго» страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 198001,87 грн на користь ОСОБА_2 у сумі 260000 грн., та виплачених ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_2  50000 грн., враховуючи при цьому вимоги розумності і справедливості вважає за необхідне зменшити розмір стягнутої з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди з 350000 грн до 200000 грн., а також зменшити розмір стягнутої з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди з 500000 грн до 350 000 грн.
		Щодо додаткових рішень Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року про стягнення судових витрат на правову допомогу.
		Встановлено, що 30 травня 2023 року представником ТОВ «Євросвіт» - Дичкою А.Р. подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просила стягнути з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 60 689,60 грн без ПДВ, з яких: - 36 560,00 грн без ПДВ  за надання правової допомоги під час розгляду справи; - 7677,60 грн без ПДВ  за надання правової допомоги адвокатами АО «СП» в судових засідання за допомогою підсистеми відеоконферензв`язку; - 16 452,00 грн без ПДВ - за надання правової допомоги адвокатами АО «СП» в судових засідання у приміщені суду. 
		Додатковим рішенням Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євросвіт» судові витрати у розмірі 10 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Євросвіт» судові витрати у розмірі 10 000 грн.
		Також, 01 червня 2023 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з ТОВ «Євросвіт» та АТ «СК «Інго» на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 22 922,03 грн. 
		Додатковим рішенням Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року стягнуто з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2000 грн. В частині стягнення судових витрат на професійну правову допомогу з АТ «СК «Інго» на користь ОСОБА_1 відмовлено.
		Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога ТОВ «Євросвіт» надавалася адвокатами адвокатського об`єднання «Секелик та партнери» на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 20.09.2022.
		Згідно п. 4.1 додатку №1 до договору про надання (професійної) правничої допомоги від 20.09.2022 сторони погодили, що за надання правової допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції клієнт сплачує 36560,00 грн без ПДВ.
		Відповідно до п.4.4 та п.4.5 додатку №1 до договору про надання (професійної) правничої допомоги від 20.09.2022 сторони також домовилися, що окремо оплачується правова допомога адвоката АО «СП», яка буде надана в судовому засіданні при розгляді справи в суді першої інстанції у розмірі 5484,00 грн за кожне судове засідання проведене безпосередньо за участю адвоків АО «СП» у приміщенні суду першої інстанції та 2559,20 грн за кожне судове засідання проведене за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку. 
		На підтвердження факту надання професійної правничої допомоги представником ТОВ «Євросвіт» - Дичкою А.Р. за вищевказаним договором надано до суду акт приймання-передачі послуг від 25.05.2023, за змістом якого вбачається, що правова (професійно - правнича) допомога надана на загальну суму 60689,60 грн без ПДВ, з яких - 36 560,00 грн без ПДВ  за надання правової допомоги під час розгляду справи в Новоград  Волинському міськрайонному судді Житомирської області; - 7677,60 грн без ПДВ  за надання правової допомоги адвокатами АО «СП» в судових засідання за допомогою підсистеми відеоконферензв`язку; - 16 452,00 грн без ПДВ - за надання правової допомоги адвокатами АО «СП» в судових засідання у приміщені Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області.
		Колегія суддів погоджується з тим, що загальний розмір витрат на правову допомогу ТОВ «Євросвіт» в сумі 60 689,60 грн підтверджений належними та допустимими доказами.
		Разом з тим, оцінюючи обґрунтованість понесених ТОВ «Євросвіт» витрат на правову допомогу, колегією суддів встановлено, що представником ТОВ «Євросвіт» - Дичкою А.Р. було подано до суду першої інстанції: клопотання про вступ у справу як представника, клопотання про відкладення розгляду справи, заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання про залишення заяви без розгляду, клопотання про залучення третьої особи, відзиви по позовні заяви, заяву про ознайомлення зі справою, відзиви на уточнені позовні заяви та промову у судових дебатах.
		Також встановлено, що в суді першої інстанції було проведено 6 судових засідань, а саме:
		- 27.10.2022 з 14 год 12 хв до 14 год 45 хв (тривалістю 33 хв), представник ТОВ «Євросвіт» брала участь в режимі відеоконференції (власними засобами);
		-14.12.2022 з 14 год 23 хв до 14 год 50 хв (тривалістю 27 хв), представник ТОВ «Євросвіт» брала участь в режимі відеоконференції (власними засобами);
		- 07.02.2023 з 13 год 50 хв до 14 год 41 хв (тривалістю 51 хв), представник ТОВ «Євросвіт» брала участь в режимі відеоконференції (власними засобами);
		- 20.04.2023 з 14 год 06 хв до 16 год 11 хв (тривалістю 2 год 5 хв), представник ТОВ «Євросвіт» брала участь особисто;
		- 05.05.2023 з 10 год 27 хв до 10 год 41 хв (тривалістю 14 хв), представник ТОВ «Євросвіт» брала участь особисто;
		- 23.05.2023 з 13 год 58 хв до 14 год 56 хв (тривалістю 58 хв), представник ТОВ «Євросвіт» брала участь особисто. Загальна тривалість судових засідань 5 год 8 хв.
		Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
		Колегія суддів зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
		Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.
		Таким чином враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті приймання-передачі послуг згідно договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 20.09.2022, а також засад розумності, справедливості та співмірності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення на користь ТОВ «Євросвіт» з ОСОБА_1 10 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. 
		Професійна правнича допомога ОСОБА_1 надавалася адвокатом Рудик В.Р. на підставі договору про надання правової допомоги №37 від 02.09.2022 та №18 від 02.12.2022.
		На підтвердженняфакту наданняпрофесійної правничоїдопомоги представником ОСОБА_1  ОСОБА_4 за вищевказанимидоговорами наданодо судуакт приймання-передачіпослуг №1-07/22від 07.10.2022,за змістомякого вбачається,що правова(професійно-правнича)допомога наданана загальнусуму 6000грн/6год.;акт приймання-передачіпослуг №1-27/22від 27.10.2022за змістомякого правова(професійно-правнича)допомога наданана загальнусуму 1500грн.;акт приймання-передачіпослуг №1-14/12від 14.12.2022за змістомякого правова(професійно-правнича)допомога наданана загальнусуму 5840,00грн.;акт приймання-передачіпослуг №1-10/02/2023від 10.02.2023за змістомякого правова(професійно-правнича)допомога наданана загальнусуму 3000грн.;акт приймання-передачіпослуг №1-20/04/2023від 20.04.2023за змістомякого правова(професійно-правнича)допомога наданана загальнусуму 3000грн.;акт приймання-передачіпослуг №1-05/05/2023від 05.05.2023за змістомякого правова(професійно-правнича)допомога наданана загальнусуму 3000грн.; акт приймання-передачі послуг №1-23/05/2023 від 23.05.2023 за змістом якого правова (професійно - правнича) допомога надана на загальну суму 3000 грн.
		Відповідно до п.2.1 додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №37 від 02.09.2022 та №18 від 02.12.2022 за надання юридичних послуг клієнт сплачує гонорар у розмірі 1500 грн за участь у кожному судовому засіданні у суді першої інстанції, а за вчинення інших дій та підготовку документів  1000 грн за 1 годину роботи адвоката.
		Колегія суддів погоджується з тим, що загальний розмір витрат на правову допомогу ОСОБА_1 в сумі 22922,03 грн підтверджений належними та допустимими доказами.
		Разом з тим, оцінюючи обґрунтованість понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, колегією суддів встановлено, що представником ОСОБА_1  ОСОБА_4 було подано до суду першої інстанції: клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заяву про збільшення позовних вимог, уточнену позовну заяву, заяву про розгляд справи за відсутності, клопотання про долучення доказів, заяву про зменшення позовних вимог.
		Як зазначалося вище, в суді першої інстанції було проведено 6 судових засідань, з яких представник ОСОБА_1  ОСОБА_4 був присутній:
		- 27.10.2022 з 14 год 12 хв до 14 год 45 хв (тривалістю 33 хв);
		- 07.02.2023 з 13 год 50 хв до 14 год 41 хв (тривалістю 51 хв);
		- 20.04.2023 з 14 год 06 хв до 16 год 11 хв (тривалістю 2 год 5 хв);
		- 05.05.2023 з 10 год 27 хв до 10 год 41 хв (тривалістю 14 хв;
		- 23.05.2023 з 13 год 58 хв до 14 год 56 хв (тривалістю 58 хв). Загальна тривалість судових засідань, в яких був присутній представник ОСОБА_1  ОСОБА_4  4 год 41 хв.
		Відтак, враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в актах приймання-передачі послуг згідно договорів про надання правової (професійної правничої) допомоги від 02.09.2022 та від 02.12.2022, засад розумності, справедливості та співмірності, а також часткове задоволення позовних вимог до ТОВ «Євросвіт» колегія суддів вважає за необхідне змінити додаткове рішення Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року в частині стягнення з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу з 2000 грн до 5000 грн.
		Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		У зв`язку з викладеним, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2023 року підлягає зміні в частині стягнення моральної шкоди, а додаткове рішення Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року підлягає зміні в частині стягнення з ТОВ «Євросвіт» на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, в решті підлягають залишенню без змін.
		Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		У разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно до задоволення позовних вимог.
		Оскільки апеляційну скаргу представника ОСОБА_1  ОСОБА_4 задоволено лише в частині збільшення розміру судових витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, а в решті залишено без задоволення, то питання розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції не вирішується.
		Оскільки апеляційну скаргу ТОВ «Євросвіт» на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2023 року задоволено частково, а саме з 850000 грн до 550000 грн, то на їх користь підлягає компенсація судового збору за рахунок держави за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 8287,50 грн.
		Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційні скарги представника ОСОБА_1  ОСОБА_4 та представника товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвіт»  Дички Анжеліки Русланівни задовольнити частково.
		Рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2023 року змінити в частині стягнення моральної шкоди з товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвіт» на користь ОСОБА_1 з 350000 грн до 200000 грн та в частині стягнення моральної шкоди з товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвіт» на користь ОСОБА_2 з 500000 грн до 350000 грн.
		В решті рішення залишити без змін.
		Додаткове рішення Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвіт» судових витрат на професійну правничу допомогу залишити без змін.
		Додаткове рішення Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвіт» на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу змінити, збільшивши розмір судових витрат з 2000 грн до 5000 грн.
		В решті додаткове рішення Новоград  Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року залишити без змін.
		Компенсувати товариству з обмеженою відповідальністю «Євросвіт» за рахунок держави 8287,50 грн судового збору. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Дата складення повного судового рішення 06 вересня 2023 року.
		 
		Головуючий 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...