Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/498/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання ринків фінансових послуг, з них; операцій із цінними паперами.
Надіслано для оприлюднення: 07.09.2023. Зареєстровано: 08.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2023.
Дата набрання законної сили: 07.09.2023
Номер судового провадження: A/855/9842/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/498/22                                                                  
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		07 вересня 2023 року                                                                                                      м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Судді-доповідача: Бужак Н. П.
		Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
		За участю секретаря: Єжелі А.О.
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року, суддя Гаращенко В.В., у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Азот» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови,-
		 
		У С Т А Н О В И Л А:
		 
		Приватне акціонерне товариство "Азот" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №498-Е від 20.12.2021 про накладення санкцій за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в оскаржуваній постанові зазначено, що станом на 17.11.2021 річна інформація ПрАТ «Азот»: за 2019 рік подана до Комісії з порушенням встановленого законодавством строку, а саме - 27.09.2021; за 2020 рік подана до Комісії з порушенням встановленого законодавством строку, а саме - 16.08.2021. Постанова про накладення санкції за правопорушення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» приймається саме за неподання, подання не в повному обсязі та/або подання недостовірної інформації. В даному випадку, як вбачається з акту від 17.11.2021 № 562-Е про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках та оскаржуваної постанови, регулярна річна інформація ПрАТ «Азот» подана за 2019 та 2020 роки, однак подана з порушенням встановлених законодавством строків, тобто - несвоєчасно. Отже, до позивача не може бути застосовано відповідальність саме на підставі п. 7 ч. 1 ст. 11 наведеного Закону.
		Також представник позивача наголосив, що Приватним акціонерним товариством «Азот» направлено на адресу уповноваженої особи відповідача обґрунтоване клопотання від 16.12.2021 №101-05/35 про відкладення розгляду справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках у зв`язку з неможливістю явки представника з поважних причин. Однак, не зважаючи на заявлене клопотання, уповноваженою особою відповідача за відсутності керівника та/або представника ПрАТ «Азот» розглянуто матеріали справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, та винесено оскаржувану постанову від 20.12.2021, чим позбавлено права надавати пояснення та документи.
		Позивач вважає, що оскаржена постанова підлягає скасуванню ще й на підставі того, що справа про правопорушення на ринку капіталу та організованих товарних ринків відносно ПрАТ «Азот» підлягала до закриття за відсутністю складу правопорушення, відповідно, і застосування штрафної санкції відносно позивача є протиправним.
		За твердженням позивача, товариством у 2020 та 2021 роках проведено конкурс та визначено аудиторську компанію, яка здійснює аудит фінансової звітності за 2019 та 2020 роки. Оскільки проведення аудиторської перевірки є довготривалим процесом (предметом дослідження є діяльність великого підприємства за фінансовий рік), який не можливо виконати в дистанційному режимі, та враховуючи ті обмежувальні заходи спрямовані на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), які діють в державі, аудиторська перевірка фінансової звітності була здійснена із порушенням строків, що в стою чергу вплинуло на своєчасність оприлюднення ПрАТ «Азот» регулярної річної інформації.
		У відзиві на адміністративний позов відповідач просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючи свою позицію тим, що у відношенні позивача санкція застосована не за несвоєчасне подання інформації, як зазначає в своєму позові ПрАТ «Азот», а за неподання інформації до Комісії у встановлений законодавством строк до 30 квітня року наступного за звітним.
		Відповідач звернув увагу, що у випадку несвоєчасного подання до Комісії інформації, визначеної статтею 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», застосовується фінансова санкція як за неподання інформації.
		Також відповідач наголосив, що у разі відсутності керівника або представника юридичної особи справа про правопорушення розглядається за умови своєчасного повідомлення юридичної особи про місце і час розгляду справи. ПрАТ «Азот» було своєчасно повідомлено про місце і час розгляду справи постановою про розгляд справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 29.11.2021 вих. №14/01/25410. Розгляд справи призначено на 20.12.2021 о 16 год. 30 хв. До розгляду справи ПрАТ «Азот» були надані письмові пояснення від 08.11.2021 №101-05/27 (вх. №28484 від 10.11.2021), які враховані уповноваженою особою Комісії під час розгляду справи та не спростовують факту вчинення правопорушення.
		17.11.2021 за вхідним №29119 Комісія отримала клопотання про відкладення розгляду справи про правопорушення на ринку капіталу та організованих товарних ринках у відношенні ПрАТ «АЗОТ», даний документ опрацьовано та встановлено, що клопотання не підлягає задоволенню.
		За твердженням відповідача, у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), в законодавстві на ринках капіталу були внесені зміни, зокрема, щодо строків розкриття річної інформації про емітента, однак ці зміни були тимчасовими та застосовувалися до окремих статей Закону, тому не розкриття позивачем регулярної річної інформації про емітента в термін, визначений законодавством, з причин дистанційної роботи працівників позивача у зв`язку з епідеміологічною ситуацією в Україні та в Черкаській області, не звільняє ПрАТ «Азот» від відповідальності.
		Відповідач вважає, що оскаржена постанова про накладення санкцій за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 20.12.2021 №498-Е винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законом.
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №498-Е від 20.12.2021 в частині застосування до Приватного акціонерного товариства «Азот» штрафу за неподання річної інформації про емітента за 2019 рік в розмірі 5100 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 37956207) на користь приватного акціонерного товариства «Азот» (вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси, Черкаська обл., 18028, код ЄДРПОУ 00203826) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
		Щодо клопотання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про розгляд справи за участю сторін у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, то колегія суддів не вбачає підстав для його задаоволення з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
		Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Відповідно до частин другої, третьої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.
		Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
		Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
		Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції справа була розглянута в порядку спрощеного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
		Так, частинами 4 та 6 статті 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
		1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
		2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
		4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
		6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
		Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
		1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
		2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
		3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
		4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
		5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
		6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
		8) типові справи;
		9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
		10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
		11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
		Колегія суддів зазначає, що у даному випадку адміністративна справа у розумінні КАС України є справою незначної складності, що маже бути розглянута без проведення судового засідання.
		Про необхідність розгляду справи у відкритому судовому засіданні, представники відповідачів жодних обґрунтувань не навели.
		Колегія суддів, враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є малозначною і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у відкритому судовому засіданні представники відповідача не навели, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
		В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.
		З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
		Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Судом встановлено першої інстанції встановлено, що 17 листопада 2021 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) складено акт № 562-Е про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яким встановлено порушення ПрАТ «Азот» ч. 1 ст. 126 та ч. 2 ст. 124 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», п. 4 глави 4 Розділу II Положення №2826 в частині неподання до Комісії річної інформації за 2019, 2020 рік у встановлений законодавством строк.
		29 листопада 2021 року НКЦПФР прийнято постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку капіталу та організованих товарних ринках, якою постановлено, що розгляд справи про правопорушення на ринку капіталу та організованих товарних ринках у відношенні ПрАТ «Азот» відбудеться 20 грудня 2021 року о 16 год. 30 хв.
		За результатами розгляду справи про правопорушення на ринку капіталу та організованих товарних ринках, уповноваженою особою НКЦПФР прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 20 грудня 2021 року №498-Е, відповідно до якої до ПрАТ «Азот» застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн.
		В постанові № 498-Е від 20.12.2021 про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках встановлено, що товариством порушені вимоги ч, 1 ст. 126 та ч. 2 ст. 124 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», п. 4 глави 4 Розділу II Положення № 2826 в частині неподання до Комісії річної інформації за 2019, 2020 рік у встановлений законодавством строк.
		Вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
		В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 року №448/96-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.
		У відповідності до статті 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків - здійснення державою в особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринками капіталу, регулювання правил функціонування організованих товарних ринків і провадження клірингової діяльності щодо правочинів, вчинених на таких ринках, а також заходів щодо запобігання і протидії зловживанням і порушенням на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
		Згідно зі статтею 3 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків здійснюється у випадках і в межах, встановлених законом, у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків; провадження нагляду, здійснення регулювання та контролю щодо реалізації прав та виконання обов`язків учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків; регулювання емісії (видачі), обігу, викупу та погашення цінних паперів, укладення і виконання деривативних контрактів та вчинення і виконання правочинів щодо інших фінансових інструментів; видача ліцензій на провадження відповідного виду діяльності в межах професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також забезпечення контролю за такою діяльністю; заборона здійснення професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках у разі відсутності ліцензії на відповідну діяльність або зупинення такої діяльності на певний строк (до одного року) відповідно до законодавства, а також притягнення до відповідальності за порушення правил здійснення такої діяльності згідно із законом; реєстрація випусків цінних паперів, звітів про результати емісії цінних паперів та затвердження проспектів цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів, звіту про результати емісії цінних паперів та затвердження проспекту цінних паперів; створення системи захисту прав інвесторів у фінансові інструменти і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які провадять професійну діяльність на ринках капіталу; контроль за достовірністю та повнотою розкриття інформації емітентами та особами, які провадять професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також провадження контролю за дотриманням таких правил і стандартів; пруденційний нагляд за професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків у межах діяльності, яка провадиться такими учасниками на підставі виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензії; реєстрація специфікацій деривативних контрактів, які укладаються на організованому ринку деривативних контрактів; контроль за діяльністю осіб, які провадять діяльність, пов`язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками; проведення інших заходів відповідно до закону.
		Частиною 1 статті 5 Закону № 448/96 передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
		Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 6 Закону № 448/96 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку складається з Комісії як колегіального органу та центрального апарату. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може утворювати територіальні органи у випадках, передбачених у положенні про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.
		Так, повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку визначені статтею 8 Закону № 448/96, відповідно до п. 8 якої Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що здійснюється емітентами, суб`єктами системи накопичувального пенсійного забезпечення (крім вкладників та учасників) та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам.
		Вимогами пункту 50 частини 1 статті 2 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» передбачено, що регульована інформація на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - регульована інформація) - регулярна та особлива інформація про емітента, інсайдерська інформація, інформація про власників голосуючих акцій понад порогові значення пакетів акцій, інша інформація, що підлягає розміщенню в базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, а також розкривається відповідно до вимог цього Закону.
		Частиною 2 статті 124 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» встановлено, що учасники ринків капіталу та професійні учасники організованих товарних ринків зобов`язані розкривати регульовану інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Комісії.
		Окрім того, аналогічні положення містила норма частини 2 статті 39 цього Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», в редакції, що діяла на дату вчинення правопорушення.
		Частиною 1 статті 124 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» визначено, що регульована інформація розкривається у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку шляхом її розміщення в базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті.
		Так, відповідно до частини 2 статті 124 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» регульована інформація також розкривається шляхом:
		1) розміщення її на власному веб-сайті учасника ринків капіталу та/або професійного учасника організованих товарних ринків;
		2) подання її до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
		Згідно з частиною 1 статті 126 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» регулярна інформація про емітента - це річна та проміжна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на ринках капіталу та організованих товарних ринках, у тому числі шляхом подання до Комісії. Звітним періодом для складання річної інформації про емітента є календарний рік.
		Частиною 4 статті 126 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» встановлено, що річна інформація про емітента є регульованою інформацією та підлягає розкриттю емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним.
		Аналогічні положення містила норма статті 40 цього Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», в редакції, що діяла на дату вчинення правопорушення.
		Разом з тим, пунктом 4 глави 4 розділу II Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії від 03.12.2013 № 2826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 2180/24712 (далі - Положення № 2826) встановлено, що емітенти цінних паперів до подання регулярної річної інформації до Комісії розміщують її на власному веб-сайті та в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку.
		При цьому, пунктом 12 розділу І Положення, зокрема, встановлено, що інформація подається до Комісії у формі електронних документів відповідно до нормативно - правового акту Комісії, що регулює порядок подання адміністративних даних, та інформації у формі електронних документів.
		Подання до Комісії інформації у вигляді електронних документів здійснюється відповідно до Положення про подання адміністративних даних та інформації у вигляді електронних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Комісії 13.05.2011 №492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 за №789/19527.
		Відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, з аналізу вищезазначиних правових норм слідує, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право застосувати фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі регульованої інформації емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним.
		Водночас, колегія суддів зазначає, що пункту 7 розділу VII Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції Закону від 30.03.2020 № 540-IX) передбачено, що тимчасово, у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), положення статті 40 цього Закону щодо строків розкриття річної інформації про емітента за 2019 рік  не застосовуються у 2020 році. Така річна інформація може бути розкрита емітентами цінних паперів до 30 квітня 2020 року, а після зазначеної дати розкривається протягом п`яти робочих днів після проведення загальних зборів акціонерів в порядку, встановленому пунктом 10 розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства».
		Таким чином, після внесення Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» змін до чинної на той час редакції Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» №448/96, емітенти не зобов`язані розкривати річну інформацію про емітента за 2019 рік до 30 квітня 2020 року.
		Така інформація розкривається протягом п`яти робочих днів після проведення загальних зборів акціонерів в порядку, встановленому пунктом 10 розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства».
		Відповідно до пункту 10 розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції Закону від 30.03.2020 № 540-IX) тимчасово, у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), норми статті 32 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо строків проведення річних загальних зборів акціонерів не застосовуються у 2020 році. При цьому проведення загальних зборів акціонерів у 2020 році в строки, встановлені цим Законом під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не є порушенням цього Закону. Річні загальні збори акціонерів за результатами 2019 фінансового року мають бути проведені у строк не пізніше трьох місяців після дати завершення карантину,  встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
		У разі якщо в силу дії обмежувальних заходів у зв`язку з дією карантину на території України неможливим є проведення загальних зборів акціонерів в порядку, встановленому цим Законом, загальні збори акціонерів можуть бути проведені дистанційно в порядку та строки, визначені тимчасовим порядком дистанційного проведення загальних зборів, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
		Отже, розкриття річної інформації про емітента за 2019 рік поставлено в залежність від проведення загальних зборів акціонерів, які своєю чергою мають бути проведені у строк не пізніше трьох місяців після дати завершення карантину пов`язаного з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236 із змінами та доповненнями, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 року, N23, ст. 896, N 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 року N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 43, ст. 1394, N 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 року N 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
		Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач повинен був перевірити чи проведені позивачем загальні збори акціонерів з урахуванням дії на території України карантину, і виходячи з цього, встановити кінцевий строк подання інформації про емітента за 2019 рік.
		Разом з тим, як свідчать матеріали справи, ні в акті перевірки, ні в оскаржуваній постанові не міститься відомостей про зазначені обставини, а тому вказаний відповідачем строк подання інформації про емітента за 2019 рік до 30 квітня 2020 року - визначений помилково, що є підставою для скасування фінансові санкції за порушення в цій частині.
		Таким чином, враховуючи обставини даної справи та дослідженні докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №498-Е від 20.12.2021 в частині застосування до приватного акціонерного товариства «Азот» штрафу за неподання річної інформації про емітента за 2019 рік в розмірі 5100 грн.
		Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №498-Е від 20.12.2021 про накладення санкцій за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках щодо подання інформації про емітента за 2020 рік, то рішення суду в цій частині не оскаржується, а відповідачем в апеляційній скарзі не наведено доводів та міркувань незаконності рішення в цій частині, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
		При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року.
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року - без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач:                                                                                Бужак Н.П.
		 
		Судді:                                                                                          Костюк Л.О.
		 
		                                                                                                    Кобаль М.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...