Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 25/31-10-666 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Охорона навколишнього природного середовища.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.09.2010. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			"21" вересня 2010 р.Справа № 25/31-10-666
			Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
			Головуючого судді: Савицького Я.Ф. 
			Суддів: Гладишевої Т.Я.
			Лавренюк О.Т.
			при секретарі судового засідання Кубік О.В.
			за участю представників сторін в судовому засіданні від 21.09.2010р.: 
			від позивача: Ісатченко М.Ю., довіреність №6026/10 від 22.02.2010р.;
			від відповідача: Штепа Н.М., довіреність №697 від 04.08.2010р.;
			від прокуратури: не зявилися;
			Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський портовий елеватор”
			на рішення господарського суду Одеської області 
			від 21 травня 2010 року 
			по справі № 25/31-10-666
			за позовом: Прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря
			до відповідача: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський портовий елеватор”
			про стягнення 55620,46 грн.
			 Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
			Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
			Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.07.2010р., на 22.07.2010р. та 21.09.2010р..
			В судовому засіданні 21.09.2010р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
			В с т а н о в и в:
			Рішенням господарського суду Одеської області від 21.05.2010р. по справі №25/31-10-666 (суддя Малярчук І.А.) задоволено позов Прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” про стягнення 56620,46 грн.: стягнуто з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря 56620,46 грн. шкоди, стягнуто з відповідача до Державного бюджету України 556,20 грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що : 1) 03.09.2009р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря за вимогою прокуратури Суворовського району м. Одеси проведена перевірка щодо охорони надр ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор”, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Хлібна гавань, 4, в результаті якої державними інспекторами складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України №134 від 03.09.2009р., який підписали представники ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор”, зокрема головний енергетик Станєв І.С., інженер-еколог ОСОБА_1, в якому зафіксовано наступне: водокористування підприємством здійснюється з існуючої артсвердловини; наявність паспорту артсвердловини №3089; глибина артсвердловини №3089 складає 69,65 м., вода питна; перша санітарна зона виділена; на момент перевірки на території санітарної зони виявлено несанкціоноване складування запчастин редуктора елеватора; загальна площа засміченої земельної ділянки складає 3 м2, відповідно до протоколу про адміністративне порушення №102871 від 03.09.2009р. інженера-еколога ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за несанкціоноване складування відпрацьованих запчастин редуктора елеватора, на підставі якого Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №102904 від 03.09.2009р., відповідно до якої накладено на ОСОБА_1. штраф у розмірі 170,00 грн., з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1318 від 09.09.2009р. вбачається, що ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” оплачено адміністративний штраф, накладений на ОСОБА_1., у розмірі 170,00 грн., на підставі встановлених в результаті перевірки фактів, зафіксованих в акті №134 від 03.09.2009р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок засміченої земельної ділянки та виставлено претензію ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” №100047 від 06.11.2009р. з пропозицією відшкодувати добровільно збитки, спричинені державі в сумі 55620,46 грн.; 2) відповідно до вимог чинного законодавства п. б ч. 1 ст. 9, п. б ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, Закону України „Про відходи”, Закону України „Про охорону земель”, Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. № 171, з огляду на встановлені Інспекцією та зафіксовані в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України №134 від 03.09.2009р., протоколі про адміністративне порушення №102871 від 03.09.2009р., Постанові про накладення адміністративного стягнення №102904 від 03.09.2009р., підписаних посадовими особами відповідача, факти засмічення земельної ділянки, суд констатує наявність порушення з боку ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” природоохоронного законодавства та відповідно притягнення підприємства до відповідальності у вигляді нарахованої до стягнення шкоди, при цьому, суд вважає, що порядок розрахунку та розмір заподіяної шкоди у сумі 55620,46 грн. здійснений позивачем обґрунтовано, з врахуванням довідки Управління Держкомзему у м. Одеса №01-03-05/1881 від 25.09.2009р., так як дана довідка визначає грошову оцінку 1 кв.м. земельної ділянки ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор”, що відповідає її реальному розміру станом на 2009р., у звязку з чим позовні вимоги Прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря підлягають задоволенню судом у повній мірі; 3) твердження відповідача щодо тимчасового знаходження в період перевірки редуктора на санітарній зоні підприємства не підтвердженні ним належними документами та доказами, в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, тому судом до уваги не приймається.
			Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2010р. по справі №25/31-10-666 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, оскільки розрахунок шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, здійснений позивачем неправомірно та безпідставно, оскільки грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки підприємства складає 227,33 грн., а з врахуванням індексації в 2009 році складала 335,90 грн., що підтверджується податковим розрахунком земельного податку на 2009 рік, коефіцієнт еколого-господарського значення земель повинен бути 1.0, замість 5,5, так як згідно з довідкою Держкомзему в м. Одесі земля, на якій знаходиться відповідач, за основним цільовим призначенням землі промисловості транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення, а тому розрахунок шкоди повинен бути здійснений таким чином (Ршз = 0,5 х 10 х 335,90 х3 1,25 х 1,0 х1,0) та складати 6298,12 грн., при цьому заперечення відповідача судом взагалі не були прийняті та розглянуті господарським судом першої інстанції. Господарським судом першої інстанції було порушено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки безпідставно відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у звязку з розглядом Одеським окружним адміністративним судом справи за позовом ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” до Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-західного регіону Чорного моря. Крім того, господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги п. п. 1.3, 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. № 171, відповідно до яких шкода може бути нарахована, якщо відходи знаходяться на відкритому ґрунті та їх розміщення є несанкціонованим, в акті вказано, що редуктор знаходився на відкритому ґрунті, проте вказане спростовується паспортом земельної ділянки та технічним паспортом, в яких вказано, що земельна ділянка заасфальтована, крім того, з фотографій також вбачається, що земельна ділянка заасфальтована. До того ж судом безпідставно вказано, що редуктор є відходами в розумінні ст. 1 Закону України „Про відходи”, що спростовується актами про демонтаж та установку редуктора від 31.08.2009р. та 07.09.2009р., крім того відповідачу надано дозвіл на розміщення відходів №51401179 на 2009 рік, який наявний в матеріалах справи.
			Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2010р. продовжено строк розгляду справи.
			Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДП Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський портовий елеватор”, заслухавши представників сторін та прокуратури, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду скасувати з огляду на таке.
			Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 03.09.2009р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря за вимогою прокуратури Суворовського району м. Одеси проведена перевірка щодо охорони надр ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор”, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Хлібна гавань, 4, в результаті якої державними інспекторами було складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України №134 від 03.09.2009р., який підписали представники ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор”, зокрема головний енергетик Станєвим І.С., інженер-еколог ОСОБА_1, отриманий нарочним головним енергетиком Станєвим І.С., в якому зафіксовано наступне: водокористування підприємством здійснюється з існуючої артсвердловини; наявність паспорту артсвердловини №3089; глибина артсвердловини №3089 складає 69,65 м., вода питна; перша санітарна зона виділена; на момент перевірки на території санітарної зони виявлено несанкціоноване складування запчастин редуктора елеватора; загальна площа засміченої земельної ділянки складає 3 м2.
			Відповідно до протоколу про адміністративне порушення №102871 від 03.09.2009р. інженера-еколога ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за несанкціоноване складування відпрацьованих запчастин редуктора елеватора.
			На підставі вищезазначеного протоколу Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №102904 від 03.09.2009р., відповідно до якої накладено на ОСОБА_1. штраф у розмірі 170,00 грн. 
			З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1318 від 09.09.2009р. вбачається, що ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” оплачено адміністративний штраф, накладений на ОСОБА_1., у розмірі 170,00 грн.
			На підставі встановлених в результаті перевірки фактів, зафіксованих в акті №134 від 03.09.2009р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря здійснено розрахунок розміру шкоди та направлено на адресу ДП ДАК „Хліб Україна” „Одеський портовий елеватор” претензію №100047 від 06.11.2009р., в якій просила підприємство сплатити збитки, завдані державі, у розмірі 55620,46 грн..
			Між тим, ДП ДАК „Хліб Україна” „Одеський портовий елеватор” збитки, завдані державі засміченням земельної ділянки, у розмірі 55620,46 грн. не сплатило, що стало підставою для звернення на підставі п.2 ст.121 Конституції України, ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 3-рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 АПК України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-західного регіону Чорного моря до господарського суду Одеської області з позовом до ДП ДАК „Хліб Україна” „Одеський портовий елеватор” про стягнення заподіяної шкоди у розмірі 55620,46 грн..
			При цьому Прокурор Суворовського району м. Одеси зазначив, що підставою його звернення до суду з даним позовом є неправомірні дії ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор”, яким порушено природоохоронне законодавство України, повязане із забрудненням земель промисловими та іншими відходами, у звязку з чим прокуратурою було встановлено, що спір, який виник, зачіпає інтереси держави в особі Міністерства охорони навколишнього середовища України в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, яка є державним органом та фінансується за рахунок державних коштів.
			Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-західного регіону Чорного моря заявлений прокурором позов підтримувала, подала до суду обґрунтування позовних вимог від 08.04.2010р. за вх.№8901, пояснення по справі від 26.04.2010р. за вх.№10781.
			Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, чинне законодавство яким регулюються дані правовідносини, в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що заявлені прокурором позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
			Відповідно до Державного акту на постійне користування землею ІІ-ОД №000005 за №233 від 30.12.2002р. ДП ДАК „Хліб України” є постійним користувачем земельної ділянки, площею 4,8657 га, розташованої за адресою: м. Одеса, Хлібна Гавань, 4, яка передана користувачу для експлуатації та обслуговування будівель і споруд портового елеватора.
			Пунктом „б” ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобовязані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
			Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України „Про відходи” відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
			Згідно з абз. 16 ст. 1 Закону України „Про відходи” спеціально відведені місця чи обєкти - місця чи обєкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
			Пунктом „з” ст. 17 Закону України „Про відходи” передбачено, що субєкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобовязані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи обєктах.
			Зі змісту ч. 7 ст. 33 Закону України „Про відходи” вбачається, що забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних обєктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоровя людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
			Положеннями п.п. а, б ч. 1 ст. 42 Закону України „Про відходи” особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоровя людини та економічних збитків, самовільне розміщення чи видалення відходів.
			Статтею 43 Закону України „Про відходи”, встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства, зобовязані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України. 
			Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України „Про охорону земель”, підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких повязана з накопиченням відходів, зобовязані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні обєкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. 
			За ст. 56 Закону України „Про охорону земель” юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом, застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. 
			Розрахунок розмірів спричиненої шкоди, внаслідок порушення природоохоронного законодавства визначається відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. №171.
			Засмічення земель наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення (п.п. 2, 3.2., 3.3., 4.1., 4.2. Методики).
			Так, п. 3.5 та п.п. 3.5.1 Методики встановлено, що при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди; обєм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за обємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів, товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням, відповідно до п. 4.7. Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. 
			Пунктом 5 Методики визначено порядок визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель: 5.1. розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення; 5.2. основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена; 5.3. відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 „Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоровя населення”, що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999р. № 29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами (додаток 5); 5.4. віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, затверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо; 5.5. розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6: 
			РШЗ = А х Б х ГОЗ х ПДЗ х КЗЗ х КНВ х КЕГ, 
			де РШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами 100; ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м2; ПДЗ - площа засміченої земельної ділянки, м2; КЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; КНВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.; 5.6. довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів; 5.6.1. грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється за підпунктом 4.7.1 цієї Методики; 5.6.2. Розрахована за підпунктом 4.7.1 цієї Методики грошова оцінка використовується в формулі (6) замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки (ГОЗ); 5.7. значення коефіцієнта засмічення земельної ділянки (КЗЗ) приймається за ступенем її засмічення, визначеного в залежності від обєму відходів, згідно з додатком 6; 5.8. значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (КЕГ) приймається відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з додатком 2; 5.8.1. якщо за шкалою еколого-господарського значення земель (додаток 2) земельна ділянка, що зазнала засмічення, може бути класифікована за декількома категоріями земель чи особливостями охорони, для розрахунків обирається коефіцієнт еколого-господарського значення земель (КЕГ) з максимальним значенням серед відповідних коефіцієнтів; 5.8.2. Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів; 5.8.3. Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до особливо цінних земель надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. 
			На підставі вказаного розрахунку Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-західного регіону Чорного моря здійснено розрахунок розмірів шкоди від засмічення земель, за яким розмір шкоди становить 55620,46 грн..
			Між тим, дослідивши наведене вище законодавство з охорони навколишнього природного середовища та матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступне.
			В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України №134 від 03.09.2009р. вказано, що під час перевірки „на території санітарної зони виявлено несанкціоноване складування відпрацьованих запчастин редуктора елеватору, ... площа земельної ділянки заміченої складає ..., висота 0,53 м”.
			Відповідно до п. 3.2 Методики головною ознакою засмічення є наявність на відкритому ґрунті сторонніх предметів та матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
			Проте, в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України №134 від 03.09.2009р. не зазначено, що саме на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети.
			До того ж, з матеріалів справи технічного паспорту на виробничий будинок, складеному КП „Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості” 24.03.2006р. плані схематичному земельної ділянки ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” (арк. спр. 47-49 т. І) під літ. І значиться мостіння площею 3659 км.м (покриття асфальтове), що свідчить про відсутність відкритого ґрунту.
			Про відсутність відкритого ґрунту на ніби-то засміченій земельній ділянці свідчать також фотографії території підприємства, які знаходяться поряд з артезіанською свердловиною, (арк. спр. 43-44 т. І).
			Наведене спростовує факти, викладені в позовній заяві та рішенні господарського суду першої інстанції.
			Щодо відсутності дозволу на розміщення відходів, про що вказувалося у акті перевірки, слід зазначити, що в матеріалах справи, наявна копія дозволу №51401179 на розміщення відходів у 2009 році (дійсний з 01.01.2009р. до 31.12.2009р.) (арк. спр. 50 т. І), який свідчить про наявність дозволу на розміщення відходів, зокрема брухту металевого, що також спростовує доводи позивача та прокуратури щодо порушення відповідачем природоохоронного законодавства. 
			Крім того, слід звернути увагу на той факт, що в акті перевірки вказано на розміщення на земельній ділянці відпрацьованих запчастин редуктора елеватору відходів.
			За абз. 2 ст. 1 Закону України „Про відходи” відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення 
			Між тим, ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” надало до апеляційного господарського суду копії актів від 31.08.2009р. та 07.09.2009р., в яких вказано, що у звязку з пошкодженням підшипнику бистрохідного валу редуктор портового елеватору було демонтовано 31.08.2009р. для ремонту та після ремонту 07.09.2009р. було піднято на девятий поверх для резерву після ремонту.
			Наведене свідчить про те, що редуктор елеватору не являється відходами в розумінні абз. 2 ст. 1 Закону України „Про відходи”.
			Відповідно до ст. ст. 32 та 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
			У позовній заяві Прокурор Суворовського району м. Одеси та в обґрунтуваннях позовних вимог позивач посилаються як на доказ на акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №134 від 03.09.2009р., протокол про адміністративне правопорушення від 03.09.2009р. та постанову про накладення адміністративного штрафу від 03.09.2009р., які складені на підставі акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №134 від 03.09.2009р., проте вказані документи не підтверджені іншими доказами як-то фотографії місця порушення природоохоронного законодавства, та, на думку апеляційного господарського суду, вказані документи спростовуються наявними у справі доказами, які надані відповідачем, та вимогами чинного законодавства. 
			За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що порядок розрахунку та розмір заподіяної шкоди у сумі 55620,46 грн. здійснений позивачем безпідставно, у звязку з чим позовні вимоги Прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря не підлягають задоволенню у повній мірі.
			Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2010р. по справі №25/31-10-666 скасувати.
			Керуючись ст. ст. 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, 
			П о с т а н о в и в :
			Апеляційну скаргу задовольнити.
			Рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2010р. по справі №25/31-10-666 скасувати.
			У задоволенні позову відмовити.
			Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
			Повний текст постанови підписано 22.09.2010р..
			 
				 Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
				Суддя Гладишева Т.Я.
				Суддя Лавренюк О.Т.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...