Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/38872/18-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2023. Зареєстровано: 14.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2023.

Номер судового провадження: 2-925/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/38872/18-ц 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 серпня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді:        Козлова Р.Ю.,
		при секретарі:        Іваненку С.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»; ОСОБА_2 ; третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Серджіо», про визнання недійсними прав інтелектуальної власності на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» засвідчені патентом України№ НОМЕР_1 від 25.05.2015р. та зобов`язання вчинити дії,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Серджіо», в якому просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним повністю патент України № НОМЕР_1 від 25 травня 2015 року на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», власником якого є ОСОБА_2 та зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі (в частині патенту України НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1») про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є виробником кондитерських виробів, які реалізуються на території України. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018р. у справі №904/55/18 задоволені позовні вимоги ТОВ «Серджіо», яке діяло на підставі ліцензійних договорів №11/01-1 та 11/01-2 від 11.01.2017р. укладених останнім з ОСОБА_2 на право використання корисних моделей за патентами України НОМЕР_1 та НОМЕР_2, заборонено позивачу - ОСОБА_1 виготовляти кондитерські вироби з використанням корисних моделей, які охороняються зазначеними патентами.
		Вивчивши відповідність корисної моделі «Кондитерський виріб», яка охороняється патентом України № НОМЕР_1 від 25.05.2015р. позивачем було виявлено, що ця корисна модель не відповідає умовам патентоспроможності, оскільки не є промислово придатною. За твердженням позивача відсутність промислової придатності корисної моделі, патент на яку оспорюється, доводиться наявними в загальному доступі джерелами, висновком ДП «Український інститут інтелектуальної власності» від 289.05.2018р. №13903/ЗУ/18, висновком судового експерта ОСОБА_3 від 26.07.2018р. №31/13.3/173/
		На думку позивача реалізація запатентованої корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України № НОМЕР_1 від 25.05.2015р. (дата подання заявки 17.03.2015р.) є неможливою, а отже означена корисна модель не відповідає умові патентоздатності «промислова придатність».
		За наведених вище обставин, позивач вважає, що патент України № НОМЕР_1 від 25.05.2015р. на корисну модель « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, відтак просить суд постановити рішення про повне задоволення позову.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києві від 07 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження проведенням підготовчого судового засідання.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року задоволено заяву представника позивача і з метою забезпечення даного позову заборонено ОСОБА_2 передавати будь-якій особі право власності на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», який захищений патентом України № НОМЕР_1. Заборонено Міністерству економічного розвитку і торгівлі України приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів України стосовно корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1», захищеного патентом України № НОМЕР_1 та вносити відповідні зміни до даного реєстру та здійснювати пов`язані з цим патентом публікації.
		05 жовтня 2018 року на адресу суду надійшов відзив Мінекономрозвитку у справі №757/38872/18-ц в якому міністерство просило відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на відсутність доказів наявності у позивача порушених прав чи інтересів, та на те, що оспорюваний патент № НОМЕР_1 був зареєстрований у повній відповідності до вимог закону України «Про охорону прав на промислові зразки», а саме: що патенти на корисні моделі видаються без проведення кваліфікаційної експертизи і під відповідальність власника за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності.
		12 листопада 2018 року на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 в якому вона заперечила проти позовної заяви мотивуючи помилковістю тверджень експертів, висновки яких додано до позову.
		12 листопада 2018 року до суду надійшло клопотання представника позивача про виклик в судове засідання та допит експертів, в якому позивач просить допитати експертів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які складали висновки за клопотаннями позивача.
		12 листопада 2018 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про призначення у справі судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої просить доручити судовому експерту Дорошенку О.Ф.
		Ухвалою суду від 19 січня 2019 року у справі призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, виконання якої доручене Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, код ЄДРПОУ 33499693, адреса: 01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 28/2, н/п №43 (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, оф. 501).
		Ухвалою суду від 07 червня 2019 року у справі поновлено провадження після повернення справи з експертної установи.
		Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року задоволено клопотання представника позивача і залучено до участі у справі в якості співвідповідача ДП «Український інститут інтелектуальної власності», який виконує функцію Національного органу інтелектуальної власності.
		Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року у справі заяву представника позивача про відвід судових експертів залишено без розгляду.
		Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року у справі у справі призначено повторну комісійну судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, виконання якої доручене Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Львів, вул. Липинського, буд. 54).
		Ухвалою суду від 15 вересня 2020 року у справі поновлено провадження після повернення справи з експертної установи без виконання через несплату позивачем вартості проведення експертизи.
		Ухвалою суду від 01 грудня 2020 року у справі після повної оплати позивачем вартості проведення експертизи справа повторно направлена до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Львів, вул. Липинського, буд. 54).
		Ухвалою суду від 24 вересня 2021 року у справі поновлено провадження після повернення справи з експертної установи з висновком судової експертизи.
		Ухвалою суду від 09 вересня 2022 року у зв`язку із неповним виконанням експертною установою Ухвали суду від 03 грудня 2019 року справа була направлена до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Львів, вул. Липинського, буд. 54).
		Ухвалою суду від 20 квітня 2023 року у справі поновлено провадження після повернення справи з експертної установи з висновком судової експертизи.
		16.11.2021р. до суду надійшла заява представника позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач посилався на те, що Законом України від 21 липня 2020 року № 816-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства» до названого вище закону були внесені зміни до ст.33, згідно із якими визнанню в судовому порядку підлягають «права на винахід (корисну модель)». Разом із тим, згідно із п.2.2. 2.3. Положення про Державний реєстр патентів на винаходи, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2001р. №469 до реєстру зокрема вносяться відомості про визнання патенту недійсним, а підставою для такого внесення є зокрема рішення судів. Також зазначає, що згідно із ч.ч. 3, 4, ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в чинній редакції при визнанні прав на винахід (корисну модель) недійсними повністю або частково в судовому порядку НОІВ повідомляє про це у Бюлетені. Права на винахід (корисну модель), визнані недійсними повністю або частково в судовому порядку, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі). Таким чином, стверджуючи, що формально законодавцем було змінено предмет визнання недійсним з патенту на права очевидно з метою приведення тексту Закону у відповідність з текстом ст. 469 ЦК України, позивач не змінюючи при цьому матеріально-правового змісту позовних вимог, вважав за необхідне формально змінити редакцію прохальної частини позову і просить суд визнати недійсним повністю патент України № НОМЕР_2 від 10.03.2016р. та права на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», засвідчені патентом України № НОМЕР_1 від 25.05.2015р. та зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі (в частині визнання недійсним патенту України № НОМЕР_1 від 25.05.2015р. та визнання недійсними прав на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1») і здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені - «Промислова власність».
		Ухвалою суду від 17 липня 2023 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
		 
		В судовому засіданні представник позивача підтримав пред`явлені вимоги.
		Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував.
		Представник відповідача: ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», а також представник третьої особи: ТОВ «Серджіо» у судове засідання не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
		В матеріалах справи наявний відзив ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник відповідача заперечує проти задоволення позову. Крім того, до суду надійшла заява представника ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про розгляд справи за його відсутності.
		Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
		Судом встановлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України за результатами формальної експертизи поданої 17.03.2015р. заявки № u2015 02401, проведеної Державним підприємством «Український інститут промислової власності», видало ОСОБА_2 патент України № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		Відповідно до інформації щодо патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», заявка № u2015 02401 на видачу патенту на вказану корисну модель була подана17 березня 2015 року, публікація про видачу патенту була здійснена 25 травня 2015 року, Бюлетень №10. Формула корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 складається з одного незалежного пункту та трьох залежних пунктів, які викладені наступним чином:
		«1. ІНФОРМАЦІЯ_1 в вигляді скрученого рулету або листкового пирога, при якому у виробах використовують щонайменше один формоутворюючий ягідно-фруктовий пласт, приготування якого включає такі етапи: підготовку ягідно-фруктової сировини, тушкування компонентів сировини (за необхідності), видалення кісточок, подрібнення з додаванням цукру до утворення однорідної маси, розливання підготовленої маси для сушіння, її сушіння, охолодження підсушеного пласта, формування скрученого рулету або щонайменше двошарового листкового пирога, різання в розмір, обсипання цукровою пудрою і запаковування для подальшого зберігання та/або реалізації, який відрізняється тим, що для приготування формоутворюючих пластів ягіднофруктову сировину сортують на групи за вмістом яблук при наступному співвідношенні компонентів:
		яблука - 0-10 %, полуниці або груші, або абрикоси, або персики, або сливи, або алича - решта;
		яблука - 30-50 %, мандарини або апельсини, або смородина, або порічки, або малина, або вишня, або чорниця, або ожина, або морква, або гарбуз - решта;
		яблука - більше 60 %, лимони, калина, дерен, обліпиха, журавлина, брусниця - решта, 
		а для виготовлення формоутворюючих пластів підготовлену ягідно-фруктову масу розливають на листи для запікання шаром від 5 мм до 10 мм і сушіння здійснюють в сушильних камерах при температурі 50-65 °C протягом 4-10 годин до залишкової вологості, яка не перевищує 45 %.
		2. Спосіб за пп. 1-2, який відрізняється тим, що подрібнення ягідно-фруктової сировини здійснюють з додаванням натуральних цукрозамінників. 
		3. Спосіб за пп. 1-3, який відрізняється тим, що подрібнення ягідно-фруктової сировини здійснюють з додаванням натуральних прянощів та/або ароматичних та/або смакових речовин.
		4. Спосіб за пп. 1-4, який відрізняється тим, що сушіння підготовленого пласта здійснюють в сушильних камерах з застосуванням конвекційного методу сушіння в поєднанні з інфрачервоними випромінювачами.
		Як на правову підставу своїх вимог позивач посилається на ч.ч. 2, 8 ст. 7, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та просить суд визнати недійсними права на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», що охороняється патентом України НОМЕР_1 з підстав невідповідності цієї корисної моделі такій умові патентоздатності як промислова придатність, а також, про зобов`язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ДП «Український інститут інтелектуальної власності», внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі стосовно визнання недійсними прав інтелектуальної власності на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», що охороняється патентом України НОМЕР_1 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.
		Згідно ч. 1 ст. 460 ЦК України корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання.
		Об`єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (ч. 2 ст. 460 ЦК України).
		Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», в редакції, чинній за станом на дату подання заявку на видачу патенту на корисну модель, права на яку оспорюються, об`єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на корисну модель засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою корисної моделі.
		Майнові права інтелектуальної власності на корисну модель належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом (ч. 2 ст. 464 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною. Згідно з ч. 8 ст. 7 наведеного Закону винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.
		Відповідно до п. 6.5.1. Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002 № 197: «Винахід є промислово придатним, якщо його може бути використано в промисловості або в іншій сфері діяльності.
		6.5.1.1. Для встановлення промислової придатності винаходу 
		перевіряють:
		наявність у матеріалах заявки посилання на призначення заявленого об`єкта винаходу (для нових хімічних сполук - його можливе застосування);
		наявність у первинних матеріалах заявки описаних засобів і 
		методів, за допомогою яких можливе здійснення винаходу в тому вигляді, як він охарактеризований в будь-якому пункті формули. Якщо такі відомості в матеріалах заявки відсутні, допускається, щоб засоби і методи, на які є осилання в заявці, були описані в джерелах інформації, що стали загальнодоступними до дати пріоритету винаходу.
		Крім цього, у разі здійснення винаходу за будь-яким пунктом формули, перевіряють, що реалізація вказаного заявником призначення дійсно можлива.
		6.5.1.2. Якщо на дату пріоритету винаходу дотримані всі зазначені в пункті 6.5.1.1 вимоги, то охарактеризований у незалежному пункті формули винахід визнають як такий, що відповідає умові промислової придатності.
		6.5.1.3. Якщо хоча б одна із зазначених вимог не дотримана, 
		то робиться висновок, що винахід не відповідає умові промислової 
		придатності. Заявнику (власнику) надсилають попереднє рішення про 
		відмову у видачі патенту з мотивованим обґрунтуванням та 
		пропозицією висловити свою думку щодо цих доводів і, за потреби, 
		надіслати відредаговану формулу винаходу. У запиті або 
		попередньому рішенні про відмову у видачі патенту можуть бути 
		наведені конкретні пропозиції щодо редагування формули винаходу.
		6.5.1.4. Щодо винаходу, для якого встановлена невідповідність 
		умові промислової придатності, перевірку на відповідність іншим 
		умовам патентоздатності не проводять.
		Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.
		Згідно з п. 6.6.1 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, від 22 січня 2001 року № 22, суть винаходу (корисної моделі) виражається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід (корисна модель).
		Відповідно до п. 7.1.1 вищенаведених Правил, формула винаходу (корисної моделі) призначена для визначення обсягу правової охорони, яка надається патентом.
		Отже, обсяг правової охорони винаходу (корисної моделі) визначається за формулою винаходу, яка складається зі всіх його (її) суттєвих ознак.
		Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи свої порушені права і законні інтереси позивач посилається на невідповідність корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1», що охороняється патентом України НОМЕР_1 такій умові патентоздатності, як промислова придатність.
		З урахуванням матеріально-правового обґрунтування даного позову необхідно встановити, чи відповідає корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 зазначеній умові патентоздатності.
		Вказане питання належать до предмету доказування по справі, а для встановлення новизни і промислової придатності корисної моделі необхідні спеціальні знання.
		Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Ці дані встановлюються письмовими, речовими та електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
		Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
		У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та те що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
		Користуючись правом, передбаченим наведеною нормою, до початку розгляду справи по суті, представником позивача при зверненні до суду з даним позовом було подано висновок експерта № 31/13.3/173 від 26.07.2018р. складеного експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_3 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.
		Як вбачається зі змісту зазначеного висновку, на вирішення судового експерта було поставлені зокрема питання: «Чи наявні у матеріалах заявки описані засоби і методи, за допомогою яких можливе здійснення щонайменше одного формоутворюючого пласта, приготування якого описане у всіх ознаках п.1 формули корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1»?. «Чи дійсно можлива реалізація вказаного заявником призначення корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1»: поліпшення структурних-механічних властивостей, а саме в`язкості, пластичності, пружності готових пластів для солодощів, при збереженні цінних харчових компонентів натуральної сировини в процесі виробництва та покращення органолептичних показників якості готового продукту, - у разі здійснення корисної моделі у тому вигляді, як вона охарактеризована в п.1 формули? Чи відповідає корисна модель за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» умові патентоздатності промислова придатність?
		Відповідно до дослідницької частини висновку, для відповіді на поставлені перед експертом питання досліджувались з точки зору дотримання вимог Правил розгляду заявки на винахід і заявки на корисну модель затверджених наказом Міністерства освіти і науки, від 22 січня 2001 року № 22 та аналізувались можливі варіанти виготовлення продукту за технологією, описаною у формулі спірної корисної моделі.
		В дослідницькій частині цього висновку встановлено невідповідність такої ознаки як «сортування сировини» положенням самої формули, де сортування не відбувається, оскільки просто береться певна кількість компонентів.
		Також експертом відмічено, що в корисній моделі не описано параметрів приготування сировини, а тільки зазначено, що таку сировину вже сортують за вмістом яблук. При цьому, не зазначено, який чином і виходячи з яких параметрів вибирати кількість яблук і кількість решти ягід чи фруктів. 
		На цих підставах експерт дійшов наступних висновків:
		1. У матеріалах заявки не описані засоби і методи, за допомогою яких можливе здійснення щонайменше одного формоутворюючого пласта, приготування якого описане у всіх ознаках п.1 формули корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		2. Реалізація вказаного заявником призначення корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1»: поліпшення структурних-механічних властивостей, а саме вязкості, пластичності, пружності готових пластів для солодощів, призбереженні цінних харчових компонентів натуральної сировини в процесі виробництва та покращення органолептичних показників якості готового продукту, - у разі здійснення корисної моделі у тому вигляді, як вона охарактеризована в п.1 формули не можлива.
		3. Корисна модель за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» не відповідає умові патентоздатності «промислова придатність».
		Зі змісту наданого позивачем висновку вбачається, що експертизу проведено ОСОБА_3 , який має вищу юридичну світу, вищу юридичну освіту, спеціальну вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової експертизи за експертною спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов`язані з винаходами і корисними моделями» свідоцтво № 12585, видане ЕКК МВС України 12.03.2014р.), стаж експертної роботи з 2005 року. Про кримінальну відповідальність за ст. 384 експерт обізнаний.
		Таким чином наданий позивачем висновок експерта відповідає вимогам процесуального закону і у суду відсутні підстави для відхилення цього висновку.
		Як вбачається з матеріалів справи позивачем подано до суду Висновок експертизи щодо умов патентоздатності від 29.05.2018р. №13903/ЗУ/18, складений ДП «Український інститут інтелектуальної власності» згідно із яким корисна модель за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» не є промислово придатною.
		Вказаний висновок підготовлено за клопотанням ТОВ «Патентно-правове бюро «СКТ» у відповідності до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».
		Відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», в редакції за станом на час складення розглядуваного Висновку, з метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності.
		Як слідує зі змісту цього Висновку, експертом було з`ясовано, що фактично спірна корисна модель не може визнаватись такою, яка стосується однієї корисної моделі, оскільки в тексті її п.1 формули йдеться про два різні способи виробництва, один з яких містить тушкування, а інших - ні. Крім того, формула корисної моделі містить як альтернативу функціонально самостійні групи ознак, що включають різну за складом сировину, що суперечить вимогам п.7.3.4. вищевказаних Правил.
		Також експертом зроблено висновок про те, що в матеріалах заявки на наведені відомості, які б свідчили про можливість одержання технічного результату.
		Таким чином, враховуючи норму ч.2 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», беручи до уваги, що зазначений висновок не скасований і не визнаний недійсним, та те, що підтвердження факту складення такого висновку зазначено у відзиві Мінекономрозвитку на позовну заяву, судом зазначений доказ береться до уваги, як такий, який додатково з іншими доказами підтверджує позовні вимоги.
		Крім цього, за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_2 ухвалою суду від 18.01.2019р. була призначена судова експертиза проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, перед яким поставлені питання про те: «Чи наявні у матеріалах заявки ОСОБА_2 описані засоби і методи, за допомогою яких можливе здійснення щонайменше одного формоутворюючого пласта, приготування якого описане у всіх ознаках п.1 формули корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1»?. «Чи дійсно можлива реалізація вказаного ОСОБА_2 призначення корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» у разі здійснення корисної моделі у тому вигляді, як вона охарактеризована в будь-якому пункті формули? «Чи відповідає корисна модель за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» умові патентоздатності «промислова придатність» відповідно до матеріалів заявки?»
		Відповідно до дослідницької частини отриманого судом висновку від 21.05.2019р. №056/19, для відповіді на поставлені перед експертом питання зокрема досліджувались відомості, вказані в заявці на патентування спірної корисної моделі по патенту України НОМЕР_1 від 25.05.2015р. «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		Ґрунтуючись на проведених дослідженнях зроблені висновки про те, що:
		1. В матеріалах заявки ОСОБА_2 описані засоби і методи, за допомогою яких можливе здійснення корисної моделі за незалежним п.1 патенту України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		2. Реалізація вказаного ОСОБА_2 призначення корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» у разі здійснення корисної моделі у тому вигляді, як вона охарактеризована в будь-якому пункті дійсно можлива.
		3. Корисна модель за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» відповідає умові патентоздатності «промислова придатність» відповідно до матеріалів заявки.
		З висновку від 21.05.2019р. №056/19 вбачається, що експертизу проведено ОСОБА_5 , яка має вищу технічну освіту, вищу освіту в сфері інтелектуальної власності та юридичну освіту, є атестованим судовим експертом з правом проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов`язані з винаходами і корисними моделями» (свідоцтво № 41, видане ЕКК Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності 12.05.2016р.), стаж експертної роботи з 2016 року, та ОСОБА_6 , яка має вищу економічну освіту, вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, є атестованим судовим експертом з правом проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов`язані з винаходами і корисними моделями» (свідоцтво № 48, видане ЕКК Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності 20.07.2016р.), стаж експертної роботи з 2016 року.
		Про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 експертів попереджено.
		Таким чином наданий на виконання ухвали суду висновок від 23.09.2019р. №075/19 відповідає вимогам процесуального закону.
		Проте, вказаний висновок не може бути взятий судом до уваги при ухваленні рішення, оскільки містить ряд протиріч і неточностей, таких як посилання на те, що корисна модель передбачає заміну цукру на цукрозамінники (наприклад мед) хоча ні у формулі ні в описі не наведено кількісних характеристик ні самого цукру ні цукрозамінників. У висновку сказано про поліпшення органолептичних властивостей, такий як в`язкість пружність, пластичність, в то час, як пружність і пластичність - це протилежні властивості. У висновку йдеться про желеподібну структуру, хоча у формулі корисної моделі вказується на сушіння сировини, що саме по собі протирічить стану желейної структури.
		Заперечуючи проти наданих цього висновку експертизи представником позивача Дєєвої ОВ. надано до суду висновок від 21.08.2019р. №20-ОВМ/18 складений судовим експертом Оцалюком В.М.
		Висновок підготовлений за заявою адвоката Чернобая О.В.
		Перед експертом поставлені наступні питання: «Чи наявні у матеріалах заявки ОСОБА_2 описані засоби і методи, за допомогою яких можливе здійснення щонайменше одного формоутворюючого пласта, приготування якого описане у всіх ознаках п.1 формули корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1»?. «Чи дійсно можлива реалізація вказаного ОСОБА_2 призначення корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» у разі здійснення корисної моделі у тому вигляді, як вона охарактеризована в будь-якому пункті формули? «Чи відповідає корисна модель за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» умові патентоздатності «промислова придатність» відповідно до матеріалів заявки?».
		Керуючись п. 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 експерт об`єднав питання в одне: « Чи відповідає корисна модель за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» умові патентоздатності «промислова придатність» відповідно до матеріалів заявки?».
		Відповідно до дослідницької частини висновку експертом було з`ясовано, що в матеріалах заявки присутнє посилання на призначення корисної моделі, але відсутні описані засоби і методи за допомогою яких можливе її здійснення та відсутні підтвердження можливості реалізації заявленого заявником призначення. 
		Ґрунтуючись на проведених дослідженнях експертом зроблений висновок про те, що:
		«Корисна модель за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» не відповідає умові патентоздатності «промислова придатність» відповідно до матеріалів заявки.»
		З розглядуваного висновку від 21.08.2019р. №020-ОВМ/18 вбачається, що експертизу проведено ОСОБА_7 , який має вищу технічну освіту в галузі хімії, юридичну освіту та вищу освіту в сфері інтелектуальної власності та юридичну освіту, є судовим експертом за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов`язані з винаходами і корисними моделями» (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1863 від 10.02.2017р.)
		Про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384 ККУ експерт обізнаний.
		Таким чином вказаний Висновок відповідає вимогам процесуального закону і береться судом до уваги.
		З метою усунення протиріч між наявними у справі висновками експертиз Ухвалою суду від 03.12.2019р. була призначена комісійна експертиза, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз  (79024, м. Львів, вул. Липинського, буд. 54).
		На вирішення експертизи поставлені питання: «Чи наявні у матеріалах заявки ОСОБА_2 описані засоби і методи, за допомогою яких можливе здійснення щонайменше одного формоутворюючого пласта, приготування якого описане у всіх ознаках п.1 формули корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1»?. «Чи дійсно можлива реалізація вказаного ОСОБА_2 призначення корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» у разі здійснення корисної моделі у тому вигляді, як вона охарактеризована в будь-якому пункті формули? «Чи відповідає корисна модель за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» умові патентоздатності «промислова придатність» відповідно до матеріалів заявки?».
		Оскільки після отримання висновку судової експертизи від 08.04.2021р. №680 було виявлено, що він складений не у відповідності до вимог Ухвали суду від 03.12.2019р., так як складений одноособово експертом Захарцем Д.В., в той час, як Ухвалою суду від 03.12.2029р. призначалась комісійна експертиза, то Ухвалою суду від 09.09.2022р. матеріали справи були повторно направлені до експертної установи для виконання вимог ухвали від 03.12.2019р. за результатами чого до суду надійшов висновок експертизи від 07.03.2023р. №4001-Е.
		Відповідно до дослідницької частини отриманого судом висновку від 07.03.2023р. №4001-Е експертами досліджувались матеріали судової справи та матеріали заявки від 17.03.2015р. 
		Виходячи із проведених досліджень в наявних в тексті дослідницької частини висновку таблицях експертами зроблено висновки, що «дотримана вимога щодо призначення корисної моделі для використання в промисловості, описаний метод виробництва формоутворюючого пласта, не описані засоби і методи підготовки ягідно-фруктової сировини, не описані засоби і методи тушкування сировини, описаний засіб для подрібнення, не вказаний метод для розливання, відсутні засоби і методи сортування тощо.
		З огляду на вищеописане, експерти дійшли висновків, що:
		1. В матеріалах заявки №u2015 02401 від 17.03.2015р. «ІНФОРМАЦІЯ_1» (в ухвалі ОСОБА_2 ) не описані засоби і методи, за допомогою яких можливе здійснення щонайменше одного формоутворюючого пласта, приготування якого описане у всіх ознаках п.1 формули корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		2. Реалізація вказаного ОСОБА_2 призначення корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» у разі здійснення корисної моделі у тому вигляді, як вона охарактеризована у незалежному пункті формули (п.1), є неможливою за причин, викладених в дослідницькій частині висновку.
		Реалізація вказаного ОСОБА_2 призначення корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» у разі здійснення корисної моделі у тому вигляді, як вона охарактеризована у залежних пунктах 2, 3 і 4 є неможливою за причин, викладених в дослідницькій частині висновку.
		3. Корисна модель за патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» не відповідає умові патентоздатності «промислова придатність» відповідно до матеріалів заявки за причин, викладених в дослідницькій частині висновку.
		Відповідно до змісту висновку від 07.03.2023р. №400-Е Львівського науково-дослідного інститут судових експертиз вбачається, що експертизу проведено ОСОБА_8 , яка має вищу технічну освіту, спеціальну освіту в сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов`язані з винаходами і корисними моделями» (свідоцтво № 6-Д, видане ЦЕКК Міністерства юстиції від 25.05.2020р.), стаж експертної роботи з 1998 року, та ОСОБА_9 , який має вищу освіту за спеціальністю «радіофізика та електроніка», кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов`язані з винаходами і корисними моделями» (свідоцтво № 352, видане ЕКК ЛНДІСЕ 20.02.2008р.), стаж експертної роботи з 1977 року.
		Про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 експертів попереджено.
		Таким чином наданий на виконання ухвали суду висновок від 07.03.2023р. №400-Е відповідає вимогам процесуального закону і береться судом до уваги в якості доказу, який підтверджує заявлені позовні вимоги в частині відсутності промислової придатності корисної моделі по патенту НОМЕР_1.
		Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
		За змістом ч.1 та ч.2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		В той же час допитами в судовому засіданні експертами підтверджені їх висновками, а сторонами справи такі висновки проведених на виконання ухвал суду експертиз не спростовані.
		Права інтелектуальної власності, зокрема на корисну модель, визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 469 ЦК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (в редакції, чинній на день ухвалення судового рішення) права на винахід (корисну модель) можуть бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.
		Оцінивши додані позивачем висновки до матеріалів справи, висновки проведених на виконання ухвал суду експертиз в сукупності з іншими доказами в справі за правилами ст. 89 ЦПК України суд не знайшов обставин, які б давали підстави стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновків чи суперечливість їх іншим матеріалам справи. За таких обставин вони є належним та допустимим доказами у справі.
		Враховуючи викладене суд доходить висновку, що надані позивачем докази, висновки судових експертів, у тому числі, висновки судових експертиз, проведених відповідно до ухвал суду свідчать, що корисна модель по патенту України НОМЕР_1 від 25.05.2015р. «ІНФОРМАЦІЯ_1» (заявка від 17.03.2015р.) не відповідає умові патентоздатності «промислова придатність».
		З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин та враховуючи, що судом встановлено невідповідність спірної корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України НОМЕР_1 від 25.05.2015р. умові патентоздатності «промислова придатність», позов в частині вимог про визнання повністю недійсними прав інтелектуальної власності на корисну модель підлягає задоволенню.
		Вирішуючи питання стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання недійсним прав на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України НОМЕР_1 від 25.05.2015р., власником якого є ОСОБА_2 та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність», суд враховує наступне.
		Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» при визнанні прав на винахід (корисну модель) недійсними повністю чи частково в судовому порядку НОІВ повідомляє про це у Бюлетені. Права на винахід (корисну модель), визнані недійсними повністю або частково в судовому порядку, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі).
		Згідно ст. 1 наведеного Закону національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022  року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності» визначено, що Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» виконує функції національного органу інтелектуальної власності.
		Відповідно до ст. 3-1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в редакції вищевказаного Закону України від 16.06.2020р. № 703-IX до функцій національного органу інтелектуальної власності входить зокрема опублікування відомостей щодо винаходів і корисних моделей.
		Враховуючи викладене, протокольною Ухвалою суду від 15 травня 2023 року було задоволено клопотання позивача а також відповідача Міністерства економіки України та замінено попередніх відповідачів на ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».
		За викладених обставин функції по внесенню відомостей до Державного реєстру корисних моделей та публікації відомостей про визнання патентів недійсними, про що вимагається позивачем в позові, входять до повноважень ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».
		Відповідно до п. 2.2 Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 20 червня 2001 року № 469, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема, щодо визнання патенту (деклараційного патенту) недійсним повністю або частково.
		Згідно п. 2.3 Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі підставою для внесення відомостей до реєстру визначено, зокрема, рішення судових органів.
		На підставі наведених законодавчих положень, суд визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, позовну вимогу щодо зобов`язання ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання недійсними прав на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України НОМЕР_1 від 25.05.2015р., власником якого є ОСОБА_2 та опублікувати відомості про це в Бюлетені.
		Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів , зокрема, юридичних осіб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		Право на звернення позивача ОСОБА_1 до суду мотивоване тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018р. у справі №904/55/18 їй заборонено здійснювати використання у тому числі корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України НОМЕР_1 від 25.05.2015р.
		Як вбачається, з наявних в матеріалах справи судових рішень у господарські справі №904/55/18, позовне провадження було ініційоване позивачкою ОСОБА_2 лише в 2018 році. Відповідачка в господарській справі - ОСОБА_1 почала свою господарську діяльність в 2016 році. Отже, представником відповідачки ОСОБА_2 у даній справі не надано переконливих доказів того, що позивачка ОСОБА_1 знала чи могла знати про те, що спірна корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України НОМЕР_1 від 25.05.2015р. порушує її права відразу після публікації про видачу зазначеного патенту.
		В цьому відношенні суд відмічає, що поняття «знала чи могла знати про існування патенту» та «знала чи могла знати про те, що цей патент порушує права» не є тотожними. Оскільки статтею 261 ЦК України встановлено початок перебігу строку позовної давності від дня, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення своїх прав, тобто питання строку позовної давності має відношенні саме до питання існування юридичного факту (дії або події) яка унеможливлює реалізацію позивачем своїх прав чи досягнення інтересів. Отже, посилання представника відповідача ОСОБА_2 на дату публікації відомостей про видачу патенту, яка сама по собі ще не впливає на конкретні вже існуючі права, як на дату початку відліку строку позовної давності в даному разі є необґрунтованим.
		За таких обставин підстави для застосування позовної давності до вимог у даному спорі відсутні, оскільки строк позивачем не було пропущено.
		Також судом не береться до уваги посилання представника відповідача ОСОБА_2 на те, що в матеріалами господарської справи №904/55/18 та висновком судового експерта Дорошенка О.Ф. від 13.07.2017р. №551нібито встановлені обставини, які мають значення для даної справи, а саме - факт виготовлення виробів з використанням спірного патенту № НОМЕР_1 , що, на думку представника позивача, підтверджує промислову придатність спірної корисної моделі.
		Як свідчать наявні матеріали господарської справи №904/55/18 в ній питання відповідності корисної моделі по патенту № НОМЕР_1 умовам патентоздатності не вирішувалось і обставини щодо цього не встановлювались. Отже, в матеріалах справи відсутні обставини які мають значення для цієї цивільної справи, а тому, посилання і доводи представника відповідачки ОСОБА_2 не спростовують доводів позовної заяви. 
		Також судом не береться до уваги твердження представника відповідачки ОСОБА_2 з посиланням на відповідну практику Європейського суду з прав людини на те, що нібито ОСОБА_2 є неналежним, а тільки потенційним відповідачем. Цивільне процесуальне право України не містить поняття потенційний відповідач. В той же час ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», передбачає, що деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається під відповідальність його власника за відповідність винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності.
		За викладених обставин, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_2 (яка несе відповідальність за патентоздатність корисної моделі) та ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» є належними відповідачами у справі.
		Аналогічно, оскільки матеріалами господарської справи №904/55/18 не встановлені обставини, що мають значення для справи, та позов пред`явлений до належних відповідачів і в межах строку позовної давності, то суд не погоджується з доводами представника відповідача ОСОБА_2 про нібито зловживання позивачкою своїми процесуальними правами.
		Враховуючи викладені обставини, суд не бере до уваги твердження відповідачів про нібито недоведеність наявності у позивача порушених прав чи законних інтересів, і доходить висновку про наявність у позивача права на звернення до суду з розглядуваним позовом. 
		Отже, суд вважає, що звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним прав на спірну корисну модель відповідає способу захисту, що передбачений нормами чинного законодавства.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
		Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається під відповідальність власника за відповідність винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності.
		З огляду на те, що на час видачі патенту України № НОМЕР_1 закладом Установи не було порушено вимог чинного законодавства щодо процедури видачі такого патенту, та те, що відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається під відповідальність його власника за відповідність винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, та що права на корисну модель по цьому патенту визнані недійсними з підстав невідповідності корисної моделі умовам патентоспроможності суд вважає, що понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 .
		Таким чином, оскільки судом позов до відповідача ОСОБА_2 задоволено на користь позивача підлягає стягненню сума витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 290,60 грн.
		Крім цього, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати на проведення судових експертиз, у розмірі 21 279,64 грн.
		Керуючись, «Правилами складання, подання заявки на винахід та заявки на корисну модель», ст.ст. 1, 6, 7,33, Законом України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", ст.ст.16, 420, 460, 462, 496 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання недійсними прав інтелектуальної власності на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» засвідчених патентом України № НОМЕР_1 від 25.05.2015р. та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
		Визнати повністю недійсними права інтелектуальної власності на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» засвідчені патентом України № НОМЕР_1 від 25.05.2015р. власником якого є ОСОБА_2 .
		Зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (ЄДРПОУ: 44673629, місцезнаходження: вул. Дмитра Годзенка (Глазунова), 1, Kиїв-42, 01601) внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання недійсними прав інтелектуальної власності на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» засвідчених патентом України № НОМЕР_1 від 25.05.2015р. власником якого є ОСОБА_2 та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 409,60 грн. та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 881,00 грн., а разом 2 290,60 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової експертизи у розмірі 21 279,64 грн.
		Повне рішення суду складено 30 серпня 2023 року.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...