Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/5787/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2023. Зареєстровано: 14.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2023.
Дата набрання законної сили: 18.05.2023
Номер судового провадження: 2/359/488/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 2/359/488/2023
		Справа № 359/5787/22
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 квітня 2023 року    Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:  
		головуючого судді -                          Муранової-Лесів І.В. 
		при секретарі -                        Івковій Д.Л., 
		за участі позивача -                         ОСОБА_1 ,
		представника позивача -                 ОСОБА_2 ,
		представників відповідача -        Лисова Д.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову, Ярмак Андрій Миколайович , про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання виплачувати середню заробітну плату, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		02.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним позовом з проханням: 
		- стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) на його середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 25.02.2022 по 23.03.2022, а також з 24.03.2022 до дня винесення рішення та в подальшому зобов`язати виплату середньої плати до завершення контракту або до моменту його розірвання (а.с. 1-2).
		 
		Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. Відповідно до трудового договору з 27.08.2018 року по теперішній час він працює на посаді контролер контрольно-пропускного пункту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України», що підтверджується даними довідки доданої до позову. З 25 лютого 2022 р. по 24 березня 2022 р. він брав безпосередню участь у виконанні завдань територіальної оборони в межах Бориспільської міської територіальної громади в складі сил та засобів Добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади №1, 137 ОБТрО , в/ч НОМЕР_2 відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 р. №65/2022 «Про введення військового стану» та Закону України «Про основи національного супротиву» №2024-ІХ від 27.01.2022. р. З 24.03.2022 по даний час він проходить службу в складі Добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади № 1 при в/ч НОМЕР_2 , залучений до виконання громадських та державних обов`язків, що здійснюються у робочий час на постійній основі та приймає безпосередню участь у виконанні завдань територіальної оборони у відповідності до підписаного Контракту добровольця територіального оборони.
		 
		Позивач зазначає, що в порушенням вимог ч.1 ст.119 КЗпП України відповідач з не врахував період з 25.02.2022 по 23.03.2022, а також в подальшому з 23.03.2022 та по час подачі даної заяви не виплачує йому середній заробіток. Зокрема вказує, що його заробітна плата за останні 2 місяці роботи, що передували місяцю укладення контракту (січень 2022 р. - лютий 2022 р.) склала 18855,51 грн. (9935,18 грн за січень 2022 р. + 8920,33 грн. за лютий 2022 р. , що підтверджується довідкою №ОК5 від 10.08.2022, наданою йому автоматизованою системою Пенсійного фонду України.
		 
		З урахуванням викладеного, позивач вважає, що з відповідача на його користь слід стягнути середній заробіток за час з дня дії довідки та в подальшому з дня укладення контракту до дня винесення рішення суду, а також зобов`язати здійснювати виплату середньої заробітної плати в подальшому до завершення дії контракту або до моменту його розірвання.
		 
		29.12.2022 від відповідача надійшов відзив (а.с.39-46), за змістом якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Заперечуючи проти позову, відповідач звертає увагу, що добровольчі формування територіальних громад не є військовими формуваннями і не перебувають у складі Збройних Сил України, а члени ДФТГ не є військовослужбовцями і не проходять там військову службу, а також, що добровольцем територіальної оборони як членом ДФТГ громадянин стає після підписання ним контракту добровольця територіальної оборони. Звертають увагу, що уклав контракт добровольця територіальної оборони 24.03.2022 , копію якого Украерорух отримав від позивача лише 27.04.2022. Також зазначає, що відповідно до наказу Украероруху №139 від 30.03.2022 дія трудового договору з позивачем припиняється з 01.04.2022 у відповідності до ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного станув до скасування воєнного стану. Згідно з вказаним наказом призупинення дії трудових договорів було зумовлено об`єктивними причинами закриття повітряного простору України для виконання польотів цивільної авіації через військову агресію РФ та, як наслідок, відсутністю фінансових надходжень за аеронавігаційне обслуговування на невизначений термін, через непередбачувані події і обставини, що можуть поставити під загрозу життя чи нормальні умови існування людей, що виключає можливість виконання частини виробничих завдань і функцій підприємства. Згідно п.1 наказу, призупинення дії таких договорів застосовано - до скасування воєнного стану. Вказують, що наказ не скасований і є діючим. 
		 
		Зазначають, що на час призупинення дії трудового договору виплата заробітної плати та інших належних виплат не проводиться; і у відповідності до вимог ч. 4 ст. 13 закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» - відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України. 
		 
		Також зазначають, що на працівників, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, може поширюватись дія лише ч.1 ст. 119 КЗпП за умови, що такі працівники виконували свої обов`язки щодо участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконували завдання територіальної оборони України у робочий час.
		 
		Звертають увагу, що, у випадку призупинення з працівником дії трудового договору, працівник фактично не виконує свої трудові обов`язки, тобто поняття «робочий час» у працівника відсутнє увесь період часу від призупинення до поновлення з ним трудового договору, також, що у цей період часу працівник не несе ніяких зобов`язань перед роботодавцем щодо необхідності знаходитись на своєму робочому місці, виконувати роботу, виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, а також звітувати про те, де він перебуває, чим займається та як використовує свій вільний час.
		 
		Вказують, що працівники, які уклали контракти добровольця територіальної оборони після призупинення з ними трудових договорів, фактично свідомо розпоряджались своїм «вільним часом», а не «робочим часом», і роботодавець, який в період воєнного стану призупинив дію трудового договору з працівником, не зобов`язаний зберігати за ним середній заробіток в контексті ч.1 ст. 119 КЗпП, за таким працівником зберігається лише місце роботи (посада).
		 
		09.01.2023 представником позивача Селецькою О.В. через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив (а.с.59-75), за змістом якої не погоджується з запереченнями відповідача, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Додатково зазначає, що фактична кількість робочих днів за період з 24.03.2022 року по 12.01.2023 становить 211 днів; розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 459,89 грн. (18855,51грн./211 днів); загальний розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 24 березня 2022 року по 12 січня 2023 року становить 97036,79 грн. (459,89грн. х 211днів).
		 
		Вважають необґрунтованими твердження сторони відповідача про те, що на підставі наказу від 30.03.2022 №139 була зупинена дія трудового договору з ОСОБА_1 , посилаючись на те, що до відзиву долучений витяг з наказу без номера, без дати та підпису керівника підприємства, а також посилаючись на те, що позивача з наказом не ознайомлювали і зміст даного документа стороні позивача невідомий.
		 
		Також зазначають, доводи відповідача щодо зупинення дії трудового договору спростовується змістом наказу від 18.07.2022 №437/о «Про увільнення від роботи у зв`язку з виконанням обов`язків добровольця територіальної оброни», відповідно до якого ОСОБА_1 вважати увільненим від роботи з 24.03.2022 у зв`язку з виконанням обов`язків добровольця територіальної оборони зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період виконання таких обов`язків, на період виконання обов`язків добровольця територіальної оборони ОСОБА_1 переведений зі змінного на щоденний режим роботи.
		 
		Також зазначає, що чинними нормативними актами не визначено будь-якого особливого порядку інформування працівниками свого роботодавця про вступ працівниками до ДФТГ, а тому інформування має відбуватися в загальному порядку, і та обставина, що відповідач отримав копію контракту добровольця територіальної оборони та копію посвідчення добровольця територіальної оборони 27.04.2022 через месенджер свідчить про те, що працівником підприємства в загальному порядку було поінформовано роботодавця про вступ до ДФТГ.
		 
		Крім того, представник позивача звертає увагу, що положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», на які посилається відповідач, набрали чинності 19.07.2022.
		 
		Також звертає увагу, що Украерорух щомісячно (29.04.2022, 30.05.2022, 30.06.2022,. 29.07.2022, 30.08.2022) видавав накази про надання матеріальної допомоги працівникам підприємства, з якими призупинено дію трудових договорів, проте позивача ОСОБА_1 до переліку таких осіб включено не було.
		 
		Викладені обставини на думку представника позивача свідчать про те, що ОСОБА_1 не було віднесено до переліку осіб, з якими призупинений трудовий договір.
		 
		Посилаючись на положення ст.65 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про основи національного супротиву», зазначає, що члени ДФТГ належать до переліку осіб, які виконують державний або громадський обов`язок, закріплений в ст.65 Конституції України щодо захисту вітчизни, належності та територіальної цілісності України.
		 
		Також звертає увагу, що контракт добровольця територіальної оборони було укладено 24.03.2022 року, раніше ніж керівництво Украероруху прийняло наказ про призупинення трудових договорів по підприємству. Вважають, що невключення позивача до переліку осіб, яким надається матеріальна допомога як працівнику, з яким призупинений трудовий договір, свідчить про відсутність наказу про призупинення трудового договору саме з ОСОБА_1 , а тому роботодавець зобов`язаний зберігати за позивачем середній заробіток в контексті ч.1 ст.119 КЗпП України, дію якої в умовах воєнного стану жодною нормою не обмежено.
		 
		Аналогічні за змістом доводи викладені в письмових поясненнях (а.с.113-120), поданих 09.02.2023 представником позивача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд».
		 
		24.03.2023 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.159-162), за змістом яких представником відповідача додатково зазначено, що, дійсно 
		18 липня 2022 року на підставі рекомендацій Держпраці та Мінсоцполітики Украерорухом було винесено наказ про увільнення працівників, при цьому не взято до уваги, що з такими працівниками вже було призупинено дію трудових договорів. Вважають, що вказаний наказ від 18 липня 2022 року не породив ніяких нових правовідносин між позивачем і Украерорухом, так як дію трудового договору з позивачем поновлено не було в порядку визначеному в законі України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», за змістом ч.1 ст. 13 якого, у разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
		 
		Також повідомляють, що для уникнення протиріч між наказами Украерорух того ж дня виніс наказ № 442/о від 18.07.2022 «Про призупинення дії наказів», згідно якого було призупинено і дію наказу № 437/о від 18.07.2022 про увільнення від роботи ОСОБА_1 . 
		 
		Звертають увагу, що положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.
		 
		Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 06.09.2022 (а.с.17) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
		 
		У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.
		 
		Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
		 
		В подальшому сторонами подано заяви про розгляд справи без їх участі, за змістом яких позивач та його представник позовні вимоги підтримую в повному обсязі за викладених обставин та правових підстав. Представник позивача просив у задоволенні позову відмовити (а.с.167,168).
		 
		Залучений позивачем до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, директор Украероруху Ярмак А.М. у призначене судове засідання не з`явився, пояснень по суті справи не надав.
		 
		Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		 
		За змістом ч. 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Як визнано сторонами, та долученою до матеріалів справи копією наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про призупинення трудових договорів з працівниками головного підприємства на період воєнного стану» від 30.03.2022 №139 (а.с.50,51) фактично підтверджується, що позивач перебуває з відповідачем у трудових відносинах та станом на 24.02.2022 працював на посаді контролера контрольно-пропускного пункту групи контролю допуску Служби авіаційної безпеки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
		 
		Сторонами не заперечується, та долученою представником позивача копією наказу від 01.03.2022 №126 «Про впровадження режиму простою й оплати праці на період воєнного стану» (а.с.130-131) підтверджується, що вказаним наказом Украерорух запровадив режим простою на підприємстві з 01 березня 2022 року до прийняття відповідного рішення для всіх працівників, окрім тих, що вказані у переліках, зазначених у пунктах 2.1-2.3 цього наказу.
		 
		Пунктом 4.1 Наказу було передбачено забезпечити нарахування заробітної плати на підставі статті 113 КЗпП України усім працівникам, крім тих, що вказані у підпунктах 2.1-2.3 цього наказу.
		 
		Також встановлено, що 24.03.2022 позивач на добровільній основі уклав з командиром добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади №1 ОСОБА_4 . Контракт добровольця територіальної оборони строком на три роки, відповідно до якого добровільно взяв на себе зобов`язання виконувати завдання територіальної оборони в межах відповідної територіальної громади протягом строку дії Контакту, відповідно до вимог, визначених Законом України «Про основи національного супротиву», Положенням та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють порядок діяльності добровольчих формувань територіальних громад, та цим Контрактом (а.с.5) . 
		 
		Відповідно до копії довідки від 19.04.2022 №1346 про безпосередню участь особи у підготовці та виконанні завдань територіальної оброни в межах Бориспільської міської територіальної громади, виданої за підписами командира ДФ БМТГ №1 та Бориспільського міського голови, зазначено про те, що ОСОБА_1 в період з 25 лютого 2022 р. по 24 березня 2022 року безпосередньо брав участь у виконанні завдань територіальної оборони в межах Бориспільської міської територіальної громади в складі сил та засобів добровольчого формування Бориспільської міської територіальної громади №137 ОБТрО, в/ч НОМЕР_2 відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про введення військового стану» та закону України «Про основи національного супротиву» №2024-ІХ від 27.01.2022 (а.с.8).
		 
		Згідно з копією Довідки від 21.04.2022 №1581, виданої командиром добровольчого формування ДФБМТГ №1 (а.с.79), копією Довідки від 07.11.2022 №2544, виданої т.в.о командира добровольчого формування ДФБМТГ №1 (а.с.98), ОСОБА_1 з 24 березня 2022 року по даний час перебуває на військовій службі в Добровольчому формуванні Бориспільської міської територіальної громади №1 в/ч НОМЕР_2 Сил Територіальної Оборони на підставі укладеного контракту добровольця територіальної оборони. 
		 
		Наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху №139 від 30.03.2022 
		відповідно до ст. 64 Конституції України, ст. 13 Закону України 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану в Україні», Указами Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 №341/2022, наказу Украероруху від 24.02.2022 №124 «Про режим роботи Украероруху», наказу Украероруху від 01.03.2022 №126 «Про впровадження режиму простою й оплати на період воєнного стану», а також у зв`язку з закриттям повітряного простору України для виконання польотів цивільної авіації через військову агресію Російської Федерації та, як наслідок, відсутність фінансових надходжень за аеронавігаційне обслуговування на невизначений термін, через непередбачувані а непереборні події, які відбулися незалежно від волі й бажання підприємства, а також обставини, які можуть поставити під загрозу життя чи нормальні умови існування людей, що виключає можливість виконання частини виробничих завдань та функцій підприємства, - з 01.04.2022 було призупинено дію трудового договору з позивачем, зі збереженням місця роботи і посади до скасування воєнного стану (а.с.50,51).
		 
		Згідно з поданими до суду заявами по суті справи сторонами визнано, що Наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху №437/о від 18.07.2022 позивач був увільнений від роботи у зв`язку з виконанням обов`язків добровольця територіальної оборони зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на період виконання таких обов`язків.
		 
		В хоча сторонами такого наказу надано не було, з наданої суду копії наказу Украероруху «При призупинення дії наказів» №442/о від 18.07.2022 (а.с.163) встановлено, що з метою урегулювання питання щодо виплат добровольцям добровольчих формувань територіальних громад, було призупинено дію раніше виданих наказів «Про увільнення від роботи у зв`язку з виконання обов`язків добровольця територіальної громади» в частині збереження середнього заробітку працівникам Украероруху з дати увільнення працівників відповідно до наказів, у тому числі: наказу №437/о від 18.07.2022 (дата увільнення 24.03.2022).
		 
		Відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		 
		Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		 
		Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		 
		Строк дії воєнного стану було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2119-ІХ від 15 березня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
		 
		В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває по цей час.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
		 
		Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.
		 
		Згідно з ч.1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
		 
		Суд звертає увагу, що ч.1 ст.119 КЗпП України не зазнала змін з 24.02.2022 та, дійсно, передбачає, що на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
		 
		Відповідно до ст. 13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», в редакції, що була чинною на 30.03.2022, передбачено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
		 
		Згідно з пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2136-ІХ главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		 
		Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
		 
		Суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.13 Закону № 2136-ІХ, в редакції закону, що набрала чинності 18.07.2022, у разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов`язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.
		 
		Як визнано сторонами, зазначені вище накази №126 від 01.03.2022 «Про впровадження режиму простою й оплати на період воєнного стану» та №442/о від 18.07.2022 «Про призупинення дії наказів» позивачем не оскаржувалися та не були скасовані.
		 
		Крім того встановлено, що в лютому позивачу відповідачем було нараховано 8920,33 грн., а в березні - 6500,00грн., що сторонами не оспорюється та фактично підтверджується Довідкою, сформованою засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, від 10.08.2022 (а.с.9).
		 
		Таким чином, оскільки з 01.03.2022 відповідачем було запроваджено на підприємстві простій, час простою (по 01.04.2022, до дати призупинення дії трудового договору з позивачем) оплачувався позивачу у встановленому законом порядку (2/3 окладу).
		 
		Крім того, судом встановлено, що з моменту призупинення трудового договору (з 01.04.2022) обумовлений трудовим договором робочий час та трудові обов`язки у позивача були відсутні, а тому у відповідача відсутній обов`язок щодо виплати середнього заробітку позивачу в порядку, визначеному ст.119 КЗпП України. 
		 
		При цьому суд звертає увагу, що позивачем не обґрунтовано та не доведено виконання ним безперервно, на постійній основі добровільно взятих на себе обов`язків з виконання завдань територіальної оборони, оскільки надані позивачем вищевказані довідки, видані Добровольчим формуванням Бориспільської міської територіальної громади №1 на підтвердження виконання ним державних або громадських обов`язків з виконання завдань територіальної оброни, не можуть бути належними і достатніми доказами, які підтверджують виконання позивачем таких обов`язків у робочий час протягом зазначеного в позові періоду з 25.02.2022 по 23.03.2022 та з 24.03.2022 по дату ухвалення рішення. 
		 
		Так, в силу вимог ч.1 ст.23 Закону України «Про основи національного спротиву» фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел.
		 
		Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1702-ІХ на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		 
		Отже, законодавець закріплює положення, що діяльність членів добровольчих формувань територіальних громад прирівнюється до військової лише на час безпосереднього залучення до участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання завдань територіальної оборони.
		 
		Таким чином, доводи позивача, що чинне законодавство (КЗпП України) не покладає на працівника (позивача)) обов`язку щодо доведення залучення до виконання своїх обов`язків щодо участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання завдання територіальної оборони, суперечать вищенаведеним вимогам Закону України «Про основи національного супротиву», а також вимогам чинного цивільного процесуального законодавства щодо принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.
		 
		З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, щодо відсутності підстав для задоволення позову та необхідності відмови у позові, у зв`язку з чим понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу відшкодуванню не підлягають, а судовий збір, від сплати якого позивач звільнений при зверненні з позовом до суду, підлягає віднесенню за рахунок держави. Відповідачем вимоги щодо відшкодування судових витрат заявлено не було. 
		.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,258,259,263-265,266,273 ЦПК України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.02.2022 по 23.03.2022, а також з 24.03.2022 до дня винесення рішення та зобов`язання здійснювати виплату середньої заробітної плати до завершення (розірвання) контракту добровольця територіальної оборони - відмовити повністю
		 
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів,який обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлений 17.04.2023.
		 
		Суддя І. В. Муранова-Лесів

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...