Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 33-341 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.09.2010. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		копія 
		Справа № 33-341, 2010 року                           Головуюча в 1-й інстанції Сарбей В.Л. 
		Категорія: ст.130 ч.1 КУпАП України                Доповідач              Ващенко С.Є.                                            
		 П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 23 вересня 2010 року                                   м. Хмельницький  
		 Суддя апеляційного суду Хмельницької області Ващенко С.Є., з участю секретаря Інжиєвської Ю.А., розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2010 року.  
		в с т а н о в и в: 
		Цією постановою  ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, не працюючого, 
		визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді  2550 грн. штрафу.  
		ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 23 червня 2010 року у м. Хмельницькому по вул. Пушкіна керував транспортним засобом з ознаками алкогольного спяніння, від проходження медичного огляду на стан спяніння в медичній установі відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. 
		 В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому зазначає, що про слухання справи повідомлений не був, подав клопотання, в якому просив призначити розгляд справи на кінець серпня 2010 року у звязку з його перебуванням на стаціонарному лікуванні в Хмельницькій обласній лікарні та тривалим реабілітаційним періодом, що повязаний з операцією на щелепі. Стверджує, що у протоколі написав, що відмовляється від проходження огляду на стан спяніння на прохання працівника ДАЇ Безносюка, який сказав, що насправді проходити огляд не потрібно і запевнив, що такий протокол йому потрібен лише для того, щоб зробити показник у вигляді попередження, чим ввів його в оману. Вказує, що після вилучення у нього посвідчення водія він поїхав в наркологічний диспансер, де пройшов огляд на стан алкогольного спяніння, в результаті огляду йому було видано довідку №5192 від 22.06.2010 року, що він тверезий. 
		Заслухавши ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, у тому числі шляхом дослідження нових доказів, вважаю, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. 
		Однак така розписка у справі відсутня, запису в протоколі про вручення його копії ОСОБА_1 немає. А сам ОСОБА_1 факт вручення йому копії протоколу заперечив.  
		Згідно з вимогами ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 
		Як встановлено при апеляційному розгляді, на час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 з 25 липня по 09 серпня 2010 року знаходився на лікуванні в щелепно-лицевому відділенні Хмельницької обласної лікарні, у звязку з чим він двічі (26.07.10р. і 02.08.10р.) через знайомого юриста ОСОБА_5 подавав до Хмельницького міськрайонного суду (на імя судді Продана Б.Г.) клопотання про відкладення розгляду справи на останні числа серпня. 
		Перебування ОСОБА_1 в лікарні та подання таких клопотань, крім показань ОСОБА_1, свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, підтверджується даними досліджених апеляційним судом „Епікризу”, складеного лікарем щелепно-лицевого відділення Хмельницької обласної лікарні та наданих ОСОБА_1 копій клопотань, на яких є запис про дату їх прийняття працівником Хмельницького міськрайонного суду та підпис, як стверджує ОСОБА_4, цього працівника. 
		Те, що вказані клопотання написані на імя не того судді, який розглядав справу, не спростовує доводів апелянта, що він їх подавав, і не може ставитися йому у вину, що їх немає у справі, оскільки обовязок своєчасно передати клопотання за належністю лежить на уповноважених на це працівниках суду, в провадженні якого знаходиться справа.  
		Таким чином, як при порушенні провадження у справі про адміністративне правопорушення, так і при розгляді справи в суді, було порушено право ОСОБА_1 на захист, що є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови.  
		Розглядаючи справу по суті апеляційний суд виходить з наступного. 
		Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2). 
		Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. 
		За змістом цього закону до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тільки тоді, коли вона відмовилася від проходження огляду лише у встановленому чинним законодавством порядку. 
		Такий порядок визначений ст.266 КУпАП та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Постанова). 
		Відповідно ж до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого спяніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Сам огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться працівником міліції на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення (ч.ч.1 і 2 ст.266 КУпАП, пункти 2-5 Постанови). 
		І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст.266 КУпАП, пункти 6-7 Постанови). 
		Огляд же особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним (ч.5 цієї статті). 
		Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому викладене обвинувачення ОСОБА_1 лише у відмові о 8 год. 55 хв. від огляду на стан алкогольного спяніння в медичному закладі. Обвинувачення його у відмові від проходження огляду  на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів у протоколі відсутнє. Хоча в наявному в протоколі поясненні  ОСОБА_1 зазначено, що він відмовляється пройти огляд і в медичному закладі, і на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу („продути в трубку КТ”). 
		В апеляційному ж суді ОСОБА_1 стверджував, що ніякого спеціального технічного засобу у працівників ДАІ тоді не було, таке пояснення він написав на чистому бланку протоколу на прохання і під диктовку працівника ДАІ, який запевняв його, що йому за це нічого не буде і, що протокол потрібен лише для того, щоб зробити показники щодо стягнень у виді попереджень. При цьому працівник ДАІ без складання протоколу вилучив у нього посвідчення водія, сказав приїхати за ним до нього і дозволив продовжити рух. 
		ОСОБА_1 також розповів, що за пропозицією родича, якому він повідомив про вказані події, він одразу поїхав в наркологічний диспансер і о 10 годині обстежився на стан спяніння. Обстеженням було встановлено, що він тверезий.  
		Факт обстеження ОСОБА_1 в наркологічному диспансері підтверджується даними довідки цього закладу, відповідно до якої о 10 годині він був оглянутий лікарем наркологом, після чого був зроблений висновок, що він тверезий.  
		Крім того, відповідно до ст.260 КУпАП  у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, крім іншого, допускаються адміністративне затримання особи, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч.1). Порядок адміністративного затримання, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами та огляд на стан алкогольного сп'яніння з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч.2). 
		Зокрема, відповідно до ст.265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, перелічені у ч.1-й цієї статті, у тому числі частинами першою, другою, третьою і четвертою ст.130 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб, після чого зобовязаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місце знаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації. 
		Згідно ж із ст.266 КУпАП  особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного спяніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння (ч.1). У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.  
		Проте під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що жодного з наведених заходів з метою припинення адміністративного правопорушення працівниками ДАІ щодо ОСОБА_1 та його автомобіля, яким він керував, вжито не було, що саме по собі вже викликає сумнів у тому, що у ОСОБА_1 в той час були ознаки спяніння і відповідно підстави для проходження огляду.  
		У протоколі про адміністративне правопорушення записи з відомостями про відсторонення його від керування транспортним засобом та вилучення посвідчення водія відсутній, як відсутні у справі й пояснення зазначених у протоколі свідків, в присутності яких він нібито відмовлявся від огляду. Хоча за змістом ч.2 ст.266, ч.1 ст.256 КУпАП, пунктів 4.2., 5.1. та 7.1. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у протоколі  про адміністративне правопорушення мають робитися записи про вилучення посвідчення водія та відсторонення його від керування, а пояснення свідків повинні обовязково долучатися до протоколу. 
		Наведене свідчить про те, що працівники ДАІ при порушенні щодо ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення діяли не у відповідності до своїх повноважень та способу, що передбачені чинним законодавством. 
		За таких обставин в сукупності відомості у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема про те, що  ОСОБА_1  керував транспортним засобом з ознаками алкогольного спяніння і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан спяніння, не можуть бути визнані достовірними, а сам протокол як доказ викликає сумніви у його допустимості.  
		А будь-які інші  належні, допустимі та достовірні докази, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у справі відсутні, апеляційним судом такі докази не встановлені. 
		Самі ж по собі пояснення ОСОБА_1, власноручно записані ним у протоколі про адміністративне правопорушення під час його складання, від яких він відмовляється і які не підтверджені іншими доказами, аналогічно до положень ст.ст. 73 та 74 КПК України не можуть бути покладені в основу його обвинувачення у вчиненні вказаного правопорушення.  
		До того ж відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.  
		Отже висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими. 
		З урахуванням наведеного та вимог ч.1 п.1 ст.247 КУпАП, вважаю, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.  
		На підставі викладеного, керуючись ч.8 п.2 ст.294 КУпАП, - 
		 п о с т а н о в и в: 
		 Апеляційну скаргу задовольнити. 
		Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2010 року щодо  ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.  
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення і є остаточною. 
		 Суддя /підпис/ 
		Згідно з оригіналом: 
		   Суддя апеляційного суду 
		   Хмельницької області                         С.Є.Ващенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...