Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/9591/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2023. Зареєстровано: 16.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2023.
Дата набрання законної сили: 14.09.2023
Номер судового провадження: Зі/990/150/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		14 вересня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа №640/9591/20
		адміністративне провадження №Зі/990/150/23
		Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства «ДБР-3» про відвід судді            Чиркіна С.М. від участі у справі № 640/9591/20 за позовом Приватного підприємства «ДБР-3» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
		у с т а н о в и в :
		Як вбачається з відомостей Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиного Державного реєстру судових рішень, у квітні 2020 року Приватне підприємство «ДБР-3» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило: 
		- визнати протиправними дії по поверненню відповідачем листом від 26 березня 2020 року №5533/01/11-20 ПП «ДБР-3» заяви від 16 березня 2020 року з додатками документів щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування ільменіт-апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Народицькому районі Житомирській області;
		- визнати за позивачем право з урахуванням принципу мовчазної згоди через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами, здійснювати господарську діяльність з користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин - ільменіт-апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Народицькому районі Житомирській області;
		- зобов`язати відповідача прийняти рішення у формі наказу про надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин - ільменіт-апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Народицькому районі Житомирській області.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року, позов задоволено.
		Постановою Верховного Суду від 07 червня 2023 року (головуючий суддя - Чиркін С.М., судді: Єзеров А.А., Шарапа В.М.) касаційну скаргу відповідача задоволено частково.
		Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання за позивачем права з урахуванням принципу мовчазної згоди через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами, здійснювати господарську діяльність з користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин - ільменіт-апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Народицькому районі Житомирській області та зобов`язати Держгеонадра України прийняти рішення у формі наказу про надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин - ільменіт-апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Народицькому районі Житомирській області і у цій частині ухвалено нову постанову.
		Позов приватного підприємства «ДБР-3» задоволено частково.
		Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву №88 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з доданими до неї документами, що подана позивачем 16 березня 2020 року.
		В решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі №640/9591/20 залишено без змін.
		10 липня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла заява позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 07 червня 2023 року на підставі пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2023 року для розгляду судової справи № 640/9591/20 (провадження № Зн/990/21/23) визначено склад колегії суддів: Чиркін С.М. (головуючий суддя Шарапа В.М., Єзеров А.А.).
		Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2023 року (суддя Чиркін С.М.) заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі                 № 640/9591/20 залишено без руху, заявнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом направлення на адресу суду уточненої заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у відповідності до статей 361КАС України.
		Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2023 року заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 640/9591/20 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки заявником не усунуто недоліки заяви, які визначені в ухвалі Верховного Суду від 13 липня 2023 року.
		28 серпня 2023 року на адресу Верховного Суду вдруге надійшла заява позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 07 червня 2023 року на підставі пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2023 року для розгляду судової справи № 640/9591/20 (провадження № Зн/990/26/23) визначено склад колегії суддів: Чиркін С.М. (головуючий суддя Шарапа В.М., Єзеров А.А.
		Разом із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 07 червня 2023 року позивачем подано і заяву про відвід судді Чиркіна С.М. з підстав виникнення сумнівів у заявника щодо об`єктивності та неупередженості вказаного судді Верховного Суду.
		В обґрунтування заяви скаржник зазначив, що під час розгляду справи у касаційній інстанції, прийнятою постановою Верховного Суду порушено права позивача необ`єктивним підходом головуючого судді Чиркіна С.М. до розгляду справи, що призвело до винесення суперечливого рішення та може свідчити у його прямій чи побічній заінтересованості у результаті розгляду цієї справи. Також головуючий суддя Чиркін С.М. відмовивши у розгляді заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 07 червня 2023 року за надуманими підставами здійснив недопущення позивача до правосуддя.
		З огляду на зазначене на думку заявника об`єктивність і неупередженість цього судді під час розгляду заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 640/9591/20 викликає сумніви та є підставою для відводу.
		За результатами розгляду вказаної заяви про відвід, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 12 вересня 2023 року визнано необґрунтованою заявою Приватного підприємства «ДБР-3» про відвід судді Чиркіна С.М у справі № 640/9591/20.
		Постановлюючи зазначену ухвалу Верховний Суд виходив з того, що заява про відвід не містить обставин, визначених статтями 36 та 37 КАС України. Наведені у заяві мотиви фактично свідчать про незгоду заявника з рішенням суду під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі за його заявою, що за правилами статей 36, 37 КАС України не може бути підставою для відводу, та не свідчить про неупередженість або об`єктивність судді.
		За результатами автоматизованого розподілу заяву приватного підприємства «ДБР-3» про відвід судді Чиркіна С.М. від участі у справі № 640/9591/20  13 вересня 2023 року передано на розгляд судді Стрелець Т.Г.
		Перевіривши заяву, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу з огляду на таке.
		Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
		1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 
		2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 
		3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 
		4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 
		5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
		Згідно з вимогою, визначеною у пункті 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.
		Відповідно до частин першої, третьої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
		Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
		Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
		Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
		У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.
		Разом з цим, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
		Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
		При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
		Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
		Проаналізувавши аргументи, якими обґрунтовано відвід судді, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Чиркіна С.М. від участі у справі № 640/9591/20, оскільки заявником не наведено жодного факту прояву суддею поведінки, яка б свідчила про упередженість чи безсторонність у цій справі.
		Одночасно Верховний Суд зауважує, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
		Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді Чиркіна С.М. від участі у справі                                № 640/9591/20 Верховний Cуд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
		За правилами частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
		Доводи заявника свідчать саме про незгоду сторони з рішеннями суді у цій справі, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
		Інших обставин, які б могли викликати сумнів в необ`єктивності і неупередженості судді, заявником не наведено.
		Відтак, сумнів у неупередженості судді у зв`язку з прийняттям рішень у справі № 640/9591/20 не є таким, що може свідчити про упередженість чи необ`єктивність суду.
		Отже, з огляду на наведені аргументи у заяві та положення статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя вважає, що підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.
		Керуючись статтями 36, 37, 39, 40 КАС України, Суд-
		У Х В А Л И В :
		У задоволенні заяви Приватного підприємства «ДБР-3» про відвід судді Чиркіна С.М. від участі у справі № 640/9591/20 за позовом Приватного підприємства «ДБР-3» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                    Т. Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...