Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/4037/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 15.09.2023. Зареєстровано: 16.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2023.

Результат оскарження 08.08.2024 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передано справу повністю на новий розгляд
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		15 вересня 2023 року Справа№200/4037/23 
		 
		 
		Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		26 липня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду через свого представника  адвоката Мандрика В.В., який діє на підставі ордеру від 25.07.2023, звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі- відповідач), в якій просить суд:
		- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 по 10.11.2022 р., з 21.11.2022 по 08.01.2023 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
		- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 по 10.11.2022 р., з 21.11.2022 по 08.01.2023 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходить військову службу в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України. Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 гриф., сержанта ОСОБА_1 направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ), де позивач перебував з жовтня 2022 року по січень 2023 року. Під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) позивач виконував бойові завдання на кордоні з ОСОБА_2 на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		У зв`язку з чим вважає, що у нього існує безумовне право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі до 100000 грн., а тому звернувся до суду із цим позовом.
		27 липня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
		Відповідач правом на відзив не скористався.
		Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та проходить службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
		Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 гриф., сержанта ОСОБА_1 направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ), де позивач перебував з жовтня 2022 року по січень 2023 року.
		Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії УБД, виданого 23.09.2020.
		Відповідно до довідки № 3683 від 08.01.2023, виданою Військовою частиною НОМЕР_4 , сержант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони на території Чернігівської області:
		з 10.10.2022 по 31.10.2022 року;
		з 01.11.2022 по 10.11.2022 року;
		з 21.11.2022 по 31.12.2022 року;
		з 01.01.2023 по 08.01.2023 року.
		Листом від 24.04.2023 представник позивача звернувся до відповідача з вимогою про виплату щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022р., військовослужбовцю ОСОБА_1 за його безпосередню участь у бойових діях та здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з 10.10.2022 по 08.01.2023 року.
		Листом № 14-3524-23-вих від 03.05.2023 відповідачем повідомлено, що ОСОБА_3 виплачено додаткову винагороду з розрахунку до 30 000 гривень за весь час виконання обов`язків військової служби. Щодо виплати додаткової грошової винагороди до 100 000 гривень, повідомлено, що військовослужбовець з 09.10.2022 до 10.01.2023 року перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно пункту 5, 11 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №392-АГ, інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (командирами військових частин), які ведуть (вели) бойові дії та, до яких для виконання завдань відряджені військовослужбовці (органів військового управління (штабів угрупуваиь військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупуваиь військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. (Визначені аналогічні вимоги зазначені в наказі Адміністрації Державної прикордонної служби 628 - АГ, який діє з 01 грудня 2022 року.) У зв`язку з не наданням 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого підтверджуючих документів для виплат на даний час в НОМЕР_3 прикордонного загону відсутні підстави для внесення військовослужбовця в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100000 гривень за вказаний період (період перебування військовослужбовця у відряджені на ділянці НОМЕР_6 прикордонного загону імені князя Володимира Великого, окрім грудня 2022 року).
		У разі надання 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого НОМЕР_3 прикордонного загону підтверджуючих документів у відповідності до вимог наказу №392-АГ (наказу №628-АГ) щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, військовослужбовцю буде нарахована та виплачена додаткова винагорода до 100 000 гривень за відповідні періоди (дні) такої участі. 
		Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частинами 1 та 2 статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 року № 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу (далі  Закон № 2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
		Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, посилаючись на своє ж Рішення від 6 липня 1999 року №8-рп/99, зауважив, що служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов`язані з постійним ризиком для життя і здоров`я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п`ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов`язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
		Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 року № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-ХІІ).
		За приписами статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
		Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
		Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
		Частиною 2 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять:
		- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
		- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
		- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Згідно частини 3 статті 9 Закону № 2011-XII, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		В подальшому воєнний стан продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 2593/2022, від 17.05.2022 року №341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2023 року №58/2023, від 01.05.2023 року № 254/23 та ін.
		На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі  Постанова № 168) (у редакції чинній на дату прийняття), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
		Постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 року, № 350 від 22.03.2022 року, № 400 від 01.04.2022 року, № 754 від 01.07.2022 року, № 793 від 07.07.2022 року, № 1066 від 27.09.2022 року, № 1146 від 08.10.2022 року, № 43 від 20.01.2023 року до Постанови № 168 від 28.02.2022 року були внесені відповідні зміни та доповнення.
		Разом із цим, пунктом 1 Постанови № 168 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах 
		Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
		З аналізу пункту 1 Постанови № 168 можна дійти висновку, що передбачена ним додаткова винагорода в розмірі до 100 000,00 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців. Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру.
		При цьому, виплата винагороди здійснюється тільки у період дії воєнного стану та залежить від певних умов: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а її розмір залежить від днів участі у таких діях та заходах.
		Таким чином, для нарахування та виплати додаткової винагороди збільшеної до 100 000,00 гривень, яка встановлена пунктом 1 Постанови № 168, позивач мав надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази:
		- безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії,
		- безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
		Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
		Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533 (далі - Положення).
		Згідно з пунктами 1, 2 Положення Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Адміністрація Держприкордонслужби у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
		Відповідно до пункту 9 Положення Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
		30 липня 2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 виданий наказ №392-/0/81-22-АГ Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Наказ № 392-/0/81-22-АГ), який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року.
		З 01 грудня 2022 року був уведений в дію та застосовується наказ Адміністрації Держприкордонслужби № 628/0/81-22-АГ від 09 грудня 2022 року Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (далі Наказ №628/0/81-22-АГ).
		Разом із цим, згідно зі статтею 1 Закону України від 6 грудня 1991 року №1932-XII Про оборону України особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Як у спірний період, так і нас час розгляду цієї справи на території України діє також особливий період.
		Згідно з пунктом 1 розділу І Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 №188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за №488/28618 (далі - Інструкція), Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
		Таким чином, положення Інструкції також мають застосовуються до спірних правовідносин.
		Порядок виплати збільшеної винагороди за безпосередньо участь у бойових діях регламентований розділом IV Інструкції.
		Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається у разі: виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ). Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється також за ті дні, коли у районі ведення бойових дій (районі проведення АТО, заходів із забезпечення НБО, районі воєнних конфліктів та проведення інших заходів в умовах особливого періоду) військовослужбовці беруть участь у: здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км); веденні морського бою.
		Пунктом 3 розділу IV Інструкції встановлено, що безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби; запису в журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; рапорту (донесення) начальника (командира) прикордонного підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях. До рапорту долучаються підписані начальником органу Держприкордонслужби (командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях. Кожен аркуш списків завіряється підписом начальника органу Держприкордонслужби (начальника штабу, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою органу Держприкордонслужби; бойового донесення.
		Згідно з пунктом 4 розділу IV Інструкції документи про безпосередню участь у бойових діях подаються начальником органу Держприкордонслужби за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО, ООШ).
		У пункті 5 розділу IV Інструкції, зазначено, що орган військового управління (штаб АТО, ООШ) розглядає документи, зазначені в пункті 3 цього розділу, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди.
		Згідно пункту 6 розділу IV Інструкції на підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО, ООШ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях органом Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.
		Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року №558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
		Отже, на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
		Виплата цієї винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця.
		Водночас, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
		При цьому суд зазначає, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
		Не є підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях та відповідних заходах бойові накази (розпорядження), оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом його виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.
		Крім того, виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.
		Суд не приймає, як доказ довідку № 3683 від 08.01.2023, видану Військовою частиною НОМЕР_4 , згідно якої сержант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони на території Чернігівської області: з 10.10.2022 по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 по 10.11.2022 року; з 21.11.2022 по 31.12.2022 року; з 01.01.2023 по 08.01.2023 року, оскільки вказана довідка не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168.
		Зі змісту наведеної довідки вбачається, що вона видана на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165 гриф., за яким позивача направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ).
		Наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.
		Отже, вказана довідка не може бути належним доказом участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів.
		Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується можливість нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, але за умови надання підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах. 
		Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 по 10.11.2022 р., з 21.11.2022 по 08.01.2023 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 по 10.11.2022 р., з 21.11.2022 по 08.01.2023 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, задоволенню не підлягають. 
		Враховуючи те, що норми КАС України та Закону України "Про судовий збір" не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
		Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,  відмовити повністю.
		Повний текст рішення складено та підписано 15 вересня 2023 року.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/). 
		 
		Суддя О.В. Зінченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...