Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 483/204/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2023. Зареєстровано: 19.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2023.
Дата набрання законної сили: 17.10.2023
Номер судового провадження: 2/483/174/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
		       Справа № 483/204/23
		Провадження № 2/483/174/2023
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		15 вересня 2023 року м. Очаків
		Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
		головуючого  судді Рак Л.М.,
		за участю секретаря Гречки С.Є.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа  Куцурубська сільська рада об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області, про визнання права користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом, 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		28 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,50 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Миколаївського (до перейменування Очаківського) району Миколаївської області та надана для ведення особистого підсобного господарства, яка належала померлому на праві постійного користування, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ІІІ-МК № 007085, виданого 03 червня 1994 року на підставі рішення виконкому Дмитрівської сільської ради народних депутатів Очаківського району Миколаївської області від 16 березня 1994 року № 9. На момент смерті батька вона була зареєстрована та проживала з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим, відповідно до ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину. Іншими спадкоємцями майна померлого ОСОБА_5 є відповідачі: дружина  ОСОБА_2 та діти  ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті чоловіка та батька не звертались. З метою юридичного оформлення спадкових прав після смерті батька, вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки земельна ділянка належала спадкодавцю на праві постійного користування, а не на праві власності та роз`яснено її право звернутися з позовом до суду. Посилаючись на викладене просила позов задовольнити.
		Особи, які беруть участь у справі, будучі належним чином повідомленими про дату, час та місце її розгляду, в судове засідання не з`явилися. 
		Позивачка та відповідачі надали заяви, в яких просили розглянути справу без їхньої участі; позивачка, крім цього, зазначила, що повністю підтримує заявлені вимоги, відповідачі вказали, що з позовом згодні. 
		Представник третьої особи Куцурубської сільської ради об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області надала до суду лист за підписом голови сільської ради Копійки І.І., в якому просить розглянути справу за відсутності їх представника, та крім того, зазначила, що проти задоволення позову не заперечує.
		У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
		Дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.
		Як вбачається з копії Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-МК № 007085 від 03 червня 1994 року, ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Дмитрівської сільської ради народних депутатів Очаківського району Миколаївської області від 16 березня 1994 року № 9 надана в постійне користування земельна ділянка площею 0,50 га, що розташована в межах Дмитрівської сільської ради за цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 13).
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 08 червня 2004 року (а.с. 12).
		Позивачка ОСОБА_7 є донькою ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та про шлюб серії НОМЕР_3 , і у відповідності зі ст. 1261 ЦК України, є спадкоємицею першої черги (а.с. 7-9).
		Відповідно до довідки Куцурубської сільської ради № 405 від 23 листопада 2022 року на момент смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані дружина  ОСОБА_2 та дочка  ОСОБА_8 .
		Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 73438705 від 02 серпня 2023 року у спадковому реєстрі відсутня інформація щодо ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 100).
		З роз`яснення приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О. від 01 грудня 2022 року № 102/01-16 вбачається, що позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , оскільки земельна ділянка належала спадкодавцю на праві постійного користування, а не на праві власності, в зв`язку з чим рекомендовано звернутися до суду (а.с. 11).
		Як визначено у п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
		Статтею 16ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.
		Згідно зі ст. 7 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 561-XII), постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель,що перебувають у державній власності громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, для ведення особистого підсобного господарства.
		Відповідно до ст. 19 Закону № 561-XII, сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами, зокрема, для особистого підсобного господарства.
		Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23 Закону № 561-XII).
		Статтею 56 Закону № 561-XII передбачено, що для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара. За бажанням громадян їм додатково можуть надаватися земельні ділянки у користування. Загальна площа цих ділянок не повинна перевищувати 1 гектара.
		01 січня 2002 року набрав чинності Земельний КодексУкраїни від25жовтня 2001 року, згідно з ч. 1 ст. 92 якого право постійного користування земельною ділянкою  це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
		Суд бере до уваги позицію ВП ВС у постанові від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц, яка з урахуванням позиції ВП ВС, висловленій у постанові від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 дійшла наступного, а саме, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).
		Право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 1 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його не переоформлення користувачем. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов`язків щодо вказаної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства.
		Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з передбачених у статті 141Земельного КодексуУкраїни від25жовтня 2001року підстав, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою поза межами підстав, визначених у ст. 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою (постанова ВП ВС від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18).
		Статті 27 і 114 Земельного Кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141Земельного КодексуУкраїни від25жовтня 2001року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.
		Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Відповідно до ст.1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
		У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той із подружжя, який його пережив та батьки (ст.1261 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунках  уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
		До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
		Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини визначений у ст. 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини.
		Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		Враховуючи викладене, беручи до уваги, що право постійного користування землею відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані, а також те, що позивачка ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
		Судові витрати слід віднести на рахунок позивачки.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа  Куцурубська сільська рада об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області, про визнання права користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом  задовольнити.
		 
		Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право постійного користування земельною ділянкою площею 0,50 га, для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Куцурубської сільської ради об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області (раніше  Дмитрівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області), яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІІІ-МК № 007085 виданого Дмитрівською сільською радою народних депутатів Очаківського району Миколаївської області 03 червня 1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 176.
		 
		Судові витрати віднести на рахунок позивачки.
		 
		Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...