Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/114/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про припинення права користування земельною ділянкою; щодо припинення права оренди.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2023. Зареєстровано: 19.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2023.
Дата набрання законної сили: 12.09.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" вересня 2023 р.           Справа№ 925/114/22
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Гончарова С.А.
		суддів:            Кравчука Г.А. 
		          Корсака В.А. 
		 
		 
		за участю секретаря судового засідання Кузмінській О.Р.,
		за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 12.09.2023
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Шевченкове-Л"
		на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.07.2023 (повний текст складено 06.07.2023)
		у справі № 925/114/22(суддя - Чевгуз О.В.)
		 
		за позовом Селянського (фермерського) господарства "Зоря"
		до Фермерського господарства "Шевченкове-Л",
		 
		третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області,
		третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державний реєстратор Виконавчого комітету Тальнівської міської ради Черкаської області Борзенкова Оксана Василівна
		 
		про визнання договору суборенди земельних ділянок недійсним та скасування записів про державну реєстрацію речового права, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Селянське (фермерське) господарство «Зоря» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства «Шевченкове-Л», у якому просить суд визнати недійсним договір суборенди земельних ділянок № б/н, укладений 28 травня 2020 року між Селянським (фермерським) господарством «Зоря» (орендар) та Фермерським господарством «Шевченкове-Л» (суборендар) та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи від 13 серпня 2020 року про державну реєстрацію речового права суборенди за Фермерським господарством «Шевченкове-Л» щодо земельних ділянок за кадастровими номерами:
		7124086600:01:001:0743 (номер запису про інше речове право 38398019),
		7124086600:01:001:0742 (номер запису про інше речове право 38401993),
		7124086600:01:001:0741 (номер запису про інше речове право 38402343),
		7124086600:01:001:0740 (номер запису про інше речове право 38399166),
		7124086600:01:001:0744 (номер запису про інше речове право 38403273).
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наявні підстави для визнання недійсним договору суборенди земельних ділянок на підставі ст. 203 ЦК України, ч. 1 ст. 215 ЦК України, як такого, що укладений всупереч вимогам ст. 774 ЦК України та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі», оскільки на час укладання оспорюваного договору суборенди та його державної реєстрації у орендаря позивача була відсутня згода власника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на передачу земель у суборенду. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Таким чином, позивачу підлягає поверненню його втрачене право користування земельними ділянками з підстав недійсності договору суборенди земельних ділянок.
		Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.07.2023 позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір суборенди земельних ділянок № б/н, укладений 28 травня 2020 року між Селянским (фермерським) господарством "Зоря" (орендар) та Фермерським господарством "Шевченкове-Л" (суборендар) та скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи від 13.08.2020 про державну реєстрацію речового права суборенди за Фермерським господарством "Шевченкове-Л" (ЄДРПОУ 34043712) щодо земельних ділянок за кадастровими номерами:- 7124086600:01:001:0743 (номер запису про інше речове право 38398019);- 7124086600:01:001:0742 (номер запису про інше речове право 38401993);- 7124086600:01:001:0741 (номер запису про інше речове право 38402343);- 7124086600:01:001:0740 (номер запису про інше речове право 38399166);- 7124086600:01:001:0744 (номер запису про інше речове право 38403273). Стягнуто з Фермерського господарства "Шевченкове-Л" на користь Селянського (фермерського) господарства "Зоря" 2481,00 грн витрат по сплаті судового збору.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням, 19.07.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Фермерське господарство "Шевченкове-Л" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.07.2023 у справі № 925/114/22, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 03.07.2023 у справі №925/114/22 та прийняти постанову, якою у позовній заяві Селянського (фермерського) господарства "Зоря" до Фермерського господарства "Шевченкове-Л" про визнання недійсним договору суборенди земельних ділянок від 28.05.2020 року №б/н та скасуванні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів від 13.08.2020 про державну реєстрацію речового права суборенди за Фермерським господарством "Шевченкове-Л" щодо земельних ділянок за кадастровими номерами :- 7124086600:01:001:0743 (номер запису про інше речове право 38398019);- 7124086600:01:001:0742 (номер запису про інше речове право 38401993);- 7124086600:01:001:0741 (номер запису про інше речове право 38402343);- 7124086600:01:001:0740 (номер запису про інше речове право 38399166);-7124086600:01:001:0744 (номер запису про інше речове право 38403273) - відмовити повністю.
		Апеляційна скарга Фермерського господарства "Шевченкове-Л" обґрунтована тим, що на думку відповідача у рішенні суду першої інстанції від 03.07.2023 не встановлено чим саме порушено права позивача при укладанні договору суборенди землі від 28.05.2020 №б/н, не наведено жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваного договору на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача, а також не визначено, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов?язаний його інтерес.
		Апелянт вмотивовує скаргу також тим, що за нового керівництва позивача, останній на регулярній основі отримував від відповідача грошові кошти за договором суборенди землі від 28.05.2020 №б/н, вказані грошові кошти сплачувались відповідачем згідно відповідних рахунків, які самостійно формувались безпосередньо позивачем та надсилались для їх оплати, тобто воля позивача була направлена на отримання грошових коштів, a нe на користування відповідними земельними ділянками, подальше ініціювання позивачем визнання правочину недійним є недобросовісною поведінкою, яка суперечить принципу правової визначеності.
		Скаржник вказує, що неможливо визнати правочин недійсним, який фактично виконується обома сторонами, під виконанням слід розуміти використання відповідачем земельних ділянок, які орендовані позивачем та сплата за таке користування грошових коштів. Тобто, при досить тривалому перебуванні у суборенді відповідних земельних ділянок у відповідача та незгоди власника з таким станом справ, позовна заява про визнання правочину недійсним мала бути заявлена виключно власником такого майна.
		Також, апелянт вказує, що як наслідок є нелогічним визнавати правочин недійсним при його фактичному виконанні обома сторонами (орендарем, суборендарем), при заявлені позовної заяви виключно орендарем, з підстав неповідомлення власника суборендарем про укладання правочину суборенди, адже вказане порушує правовий баланс який існує між сторонами. При цьому, слід вказати, що за час виконання договору суборенди землі від 28.05.2020 року №б/н жодних претензій від власника майна не виникало, позовна заява від власника майна про визнання вказаного договору до судів не надходила.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Кравчук Г.А., Корсак В.А.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 витребувано у Господарського суду Черкаської області  матеріали справи № 925/114/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Шевченкове-Л" на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.07.2023 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.
		03.08.2023 від Господарського суду Черкаської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 925/114/22.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Шевченкове-Л" на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.07.2023 у справі № 925/114/22. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Шевченкове-Л" на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.07.2023 у справі № 925/114/22. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 12.09.2023.
		04.09.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) від Селянського (фермерського) господарства "Зоря", в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим просить апеляційний суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області залишити без змін.
		Відзив обґрунтовано тим, що на час укладання договору суборенди та його державної реєстрації у позивача була відсутня згода власника на передачу земель у суборенду, взагалі відсутні докази такого звернення.
		Позивач вказує, що апелянтом безпідставно та неправомірно додано до апеляційної скарги, нові докази, а саме: копії платіжного доручення від 28.12.2020 №1784 на суму 18 221,82 грн (призначення платежу згідно договору суборенди відповідно до рахунку №1 від 28.12.2020); копію платіжного доручення від 09.02.2021 №1839 на суму 218 654,18 грн (призначення платежу згідно договору суборенди відповідно до рахунку №1 від 08.02.2021); копію платіжного доручення від 26.01.2021 №1811 на суму 36 442,36 грн (призначення платежу згідно договору суборенди відповідно до рахунку №1 від 28.12.2020).
		08.09.2023 (згідно дати звернення на електрону адресу суду) від Фермерського господарства "Шевченкове-Л" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з участю адвоката відповідача Починок О.І. у невідкладних слідчих діях.
		Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те, що за висновками суду, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також з огляду на те, що, по-перше, обставини, викладенні в клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи, жодним чином не підтверджені, та по-друге, відповідач був обізнаний про подання ним апеляційної скарги та про її розгляд в Північному апеляційному господарському суді та не був позбавлений можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні.
		В судове засідання 12.09.2023 сторони не з`явились, своїх представників не направили, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим відстеженням трек-номер 04116 3904713 0 (Селянське (фермерське) господарство "Зоря"), трек-номер 04116 3904714 8 (Державний реєстратор Виконавчого комітету Тальнівської міської ради Черкаської області Борзенкова Оксана Василівна), Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області 09.08.2023 відповідно інформації в системі «Електронний суд».
		Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		У користуванні Селянського (фермерського) господарства «Зоря» перебувають земельні ділянки державної власності загальною площею 68,6536 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Договору оренди землі № 246 від 28.04.2006, укладеного між Селянським (фермерським) господарством «Зоря» та Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області, на підставі розпорядження голови Тальнівської райдержадміністрації № 246 від 20.04.2006 «Про передачу в оренду земельних ділянок СФГ «Зоря» за межами населеного пункту в адмінмежах Майданецької сільської ради», що зареєстрований у Тальнівському районному відділі Черкаської філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2006 за № 04067930043, зі змінами № 555 від 06.01.2011, зареєстрованими у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.05.2012 № 712408664003447 та змінами № б/н від 21.12.2015, що зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 25.12.2015 щодо кожної земельної ділянки, визначеної договором, зокрема:
		площею 37,0000 га кадастровий номер земельної ділянки 7124086600:01:001:0743; площею 3,4517 га кадастровий номер земельної ділянки 7124086600:01:001:0742; площею 15.5444 га кадастровий номер земельної ділянки 7124086600:01:001:0741; площею 6,1001 га кадастровий номер земельної ділянки 7124086600:01:001:0740; площею 6,5574 га кадастровий номер земельної ділянки 7124086600:01:001:0744, що розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Майданецької сільської ради Тальнівського району Черкаської області, право оренди на які після внесення змін зареєстровано у встановленому законом порядку.
		01.01.2013 повноваження щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» перейшли від районних державних адміністрацій до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, яким на той час було Державне агентство земельних ресурсів України, та до його територіальних органів.
		Наказом від 25.01.2013 № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого, Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.
		Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру»:
		утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;
		реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Черкаській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області;
		встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.
		25.04.2015 була проведена державна реєстрація Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
		Наказом Держгеокадастру України від 26.05.2015 № 84 «Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області» погоджена можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Черкаській області, що припиняється.
		Таким чином, з 26.05.2015 внаслідок реорганізації Головного управління Держземагенства у Черкаській області його повноваження перейшли до правонаступника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області і саме останнє з 26.05.2015 є фактичним орендодавцем вказаних у договорі земельних ділянок.
		Відповідно до Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» і Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» відбулася передача земель сільськогосподарського призначення з державної власності в комунальну власність територіальних громад.
		Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 14.12.2020 № 57- ОТГ, останнім передано із державної власності у комунальну Тальнівській міській раді (Тальнівського) Звенигородського району Черкаської області земельні ділянки за списком у додатку, про що між ними складено Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, що датований 14.12.2020 (оприлюднена на сайті ГУ Держгеокадастру у Черкаській області: http://cherkaska.land.qov.ua/peredacha-zemel-hromadam/).
		Відповідно до вищевказаного Акту приймання-передачі спірні земельні ділянки, відображені у переліку, зокрема земельна ділянка 7124086600:01:001:0743 за № 834, земельна ділянка 7124086600:01:001:0742 за № 835, земельна ділянка7124086600:01:001:0741 за № 836, земельна ділянка 7124086600:01:001:0740 за № 837, земельна ділянка 7124086600:01:001:0744 за № 838.
		Як передбачено даним Актом приймання-передачі, останній, разом із вищевказаним наказом є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на вказані у додатку земельні ділянки Тальнівською міською радою (Тальнівського) Звенигородського району Черкаської області.
		Відповідної реєстрації права комунальної власності Тальнівською міською радою не здійснено, а власником земельних ділянок відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно є Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.
		Укладення спірного договору відбулось 28.05.2020, тобто на момент існування у Головного Управляння Держгеокадастру у Черкаській області безумовного права розпоряджання вищевказаними земельними ділянками.
		Таким чином, не вбачається переходу прав на спірну земельну ділянку саме до Тальнівської міської ради.
		Позивач зазначає, що обрано нового голову Фермерського господарства Пономаренко Ларису Михайлівну як засновника СФГ «Зоря» на підставі рішення № 1/2020 від 03.10.2020 загальних зборів засновників СФГ «Зоря», внесено зміни до установчих документів господарства.
		Приймаючи справи до свого відання, новим головою господарства встановлено, що належні СФГ «Зоря» на праві користування земельні ділянки загальною площею 68,6536 га на підставі договору оренди землі № 246 від 28.04.2006 (із змінами) розорані іншим суб`єктом господарювання Фермерським господарством «Шевченкове-Л».
		На вимогу звільнити земельні ділянки, відповідач повідомив, що право користування спірними землями у нього виникло на підставі договору суборенди земельних ділянок № б/н від 28.05.2020, який останній зареєстрував у встановленому законом порядку, відповідних документів на огляд не надав.
		Отримавши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна Інформаційні довідки щодо спірних земельних ділянок, встановлено, що 13.08.2020 державним реєстратором Виконавчого комітету Тальнівської міської ради Черкаської області Борзенковою Оксаною Василівною на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами № 54290317 від 28.09.2020, № 54298329 від 29.09.2020, № 54298693 від 29.09.2020, № 54295194 від 28.09.2020, № 54299672 від 29.09.2020 було здійснено державну реєстрацію договору суборенди земельних ділянок № б/н від 28.05.2020 (оспорюваний договір), зокрема зареєстровано за суборендарем ФГ «Шевченкове-Л», код ЄДРПОУ 34043712 право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами:
		7124086600:01:001:0743 (номер запису про інше речове право: 38398019), 7124086600:01:001:0742 (номер запису про інше речове право: 38401993), 7124086600:01:001:0741 (номер запису про інше речове право: 38402343), 7124086600:01:001:0740 (номер запису про інше речове право: 38399166), 7124086600:01:001:0744 (номер запису про інше речове право: 38403273), строком до 31.12.2023.
		У зв`язку із незбереженням (втратою) господарством частини документів, необхідністю приведення у відповідність внутрішньої звітності, первинних облікових даних, відновлення правовстановлюючих документів господарства та ділової кореспонденції, позивач станом на 01.12.2021 звертався до Головного Управляння Держгеокадастру у Черкаській області з проханням надати інформацію про наявність чи відсутність погодження (заперечення) чи інших листувань за період січень-червень 2020 року з питань щодо передачі вищевказаних земельних ділянок у суборенду та приєднати завірені належним чином підтверджуючі документи (за наявності).
		14.12.2021 від Головного Управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшов лист № 7-23-0.3-6996/2-21, у якому зазначено, що за період із січня по червень 2020 року звернень стосовно передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 7124086600:01:001:0743, 7124086600:01:001:0742, 7124086600:01:001:0741, 7124086600:01:001:0740, 7124086600:01:001:0744 в адміністративних межах Майданецької сільської ради Звенигородського району в суборенду до Головного управління не надходило, також Головне управління не надавало погодження щодо передачі вказаних земельних ділянок у суборенду.
		Таким чином, позивач стверджує, що подача документів для проведення державної реєстрації права оренди за оспорюваним договором суборенди, що підписаний колишнім головою СФГ «Зоря» Пономаренком Ю.С. та головою ФГ «Шевченкове-Л» була передчасною, відповідно така реєстрація вчинена всупереч положенням договору оренди землі № 246 від 28.04.2006 (із змінами) та всупереч статті 774 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі», оскільки Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області не надавало погодження щодо передачі вказаних земельних ділянок у суборенду.
		При цьому, можливість застосування місячного строку з дня ненадсилання орендодавцем (Держгеокадастром) згоди чи заперечень на письмове повідомлення, як підстави для передачі спірних земельних ділянок у суборенду також є неможливим, оскільки відповідних звернень стосовно передачі земельних ділянок в суборенду до Головного управління не надходило.
		Позивач зазначає, що положення договору оренди землі № 246 від 28.04.2006 (із змінами) не містять умов щодо можливості передачі земельних ділянок в суборенду.
		Розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Шевченкове-Л", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Згідно статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Відповідно до ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).
		Статтею 774 ЦК України визначено, що передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
		Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації (ч. 1-5 ст. 8 Закону України «Про оренду землі»).
		Положення договору оренди землі № 246 від 28.04.2006 зі змінами не містять умов щодо можливості передачі земельних ділянок в суборенду, отже право на таку передачу орендар набуває лише після отримання письмової згоди орендодавця.
		Відповідач зазначає, що 10.06.2020 позивач звернувся із заявою до Головного Управління Держгеокадастру у Черкаській області, у якій просив надати погодження щодо передачі земельних ділянок у суборенду відповідачу, протягом одного місяця з цього моменту Управління Держгеокадастру не надсилало позивачу письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення щодо укладення спірного договору, отже з урахуванням ч. 1 ст. 8 Закону «Про оренду землі», позивач отримав мовчазну згоду на укладення договору суборенди.
		Відповідно до матеріалів справи 28.05.2020 Селянське (фермерське) господарство «Зоря», надалі «Суборендодавець», в особі голови Пономаренка Юрія Степановича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторону та Фермерське господарство «Шевченкове-Л», надалі «Суборендар», в особі голови Лещенко Василя Григоровича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, які при спільному згадуванні іменуються «Сторонами», діючи на підставі ст. 8 Закону «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-XIV; на підставі та у відповідності до умов Договору оренди землі № 246 від 28.04.2006 року, зі змінами № 555 від 06.01.2011 року та змінами від № б/н від 21.12.2015 року, укладеного між двома сторонами: орендодавець Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області і орендарем Селянське (фермерське) господарство «Зоря», право оренди за яким належним чином зареєстровано, уклали договір суборенди земельної ділянки.
		Предмет договору
		1. Суборендодавець надає а суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зазначені в п 2 Договору.
		Об`єкт оренди
		2.В суборенду передаються земельні ділянки державної власності, загальною площею 68,6536 га., в тому числі рілля 68,6536 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з них:
		- площею 37.0000 га кадастровий номер земельної ділянки 7124086600:01:001:0743;
		- площею 3.45 і 7 га кадастровий номер земельної ділянки 7124086600:01:001:0742;
		- площею 15.5444 га кадастровий номер земельної ділянки 7124086600:01:001:0741;
		- площею 6.1001 га кадастровий номер земельної ділянки 7124086600:01.001:0740;
		- площею 6.5574 га кадастровий номер земельної ділянки 7124086600:01:001:0744, розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Майданецької сільської ради Тальнівського району Черкаської області, надалі «земельні ділянки».
		3.На земельній ділянці будівлі,споруди відсутні.
		4.Земельна ділянка передається в суборенду: без будівель та споруд.
		5.Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 2277647,71 гри.
		6.Земельні ділянки, які передається в суборенду, не мають недоліків, шо можуть перешкоджати її ефективному використанню.
		7.Інші особливості об`єкта суборенди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні.
		8. Строк дії договору обчислюється з моменту державної реєстрації права суборенди по 31 грудня 2023 року, але у будь-якому разі на строк не більший ніж строк чинності договору оренди землі № 246 від 28.04.2006 року, зі змінами № 555 від 06.01.2011 року та змінами від № б/н від 21.12.2015 року.
		Земельна ділянка вважається переданою Суборендодавцем Суборендареві з моменту державної реєстрації права суборенди. Інші умови передачі земельної ділянки в суборенду: відсутні (п. 17, 18 договору суборенди).
		Записи про державну реєстрацію права суборенди ФГ «Шевченкове-Л» вказаними земельними ділянками внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13.08.2020.
		Згідно з пояснень, листа Головного Управління Держгеокадастру у Черкаській області № 7-23-0.3-6996/2-21 за період із січня по червень 2020 року звернень стосовно передачі земельних ділянок в суборенду до Головного управління не надходило, також Головне управління не надавало погодження щодо передачі вказаних земельних ділянок у суборенду.
		З метою встановлення факту виготовлення прийняття або неприйняття Управлінням Держгеокадастру заяви позивача від 10.06.2020, у справі було призначено судово-технічну експертизу.
		Статтею 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
		Відповідно до висновку експерта від 08.05.2023 № 19226/22-33 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів у господарській справі № 925/114/22:
		1.Заява Селянського (фермерського) господарства «Зоря» від 10.06.2020 не реєструвалась у Головному Управлінні Держгеокадастру у Черкаській області, тобто нанесення реєстраційних реквізитів: штрих-коду, номеру, дати, часу, як вхідної кореспонденції, Головним Управлінням Держгеокадастру у Черкаській області на аркуш Заяви від 10.06.2020 (внизу) не здійснювалося. Наявні на аркуші Заяви (внизу) реєстраційні реквізити: штрих-код,реєстраційний номер « 1282/0/95-20», дата « 10.06.2020», час « 15:12:43» та тексти «ГУ Держгеокадастру у Черкаській області» і «Давиденко Людмила Григорівна» є зменшеним цифровим (сканованим/фотографованим) зображенням реєстраційних даних вихідної кореспонденції, а саме зображенням даних отриманих з якогось певного вихідного документу складеного Головним Управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та внесеним у надану Заяву за допомогою графічних та текстових редакторів комп`ютерних програм.
		2.Встановити, час (період часу) друкування на Заяві від 10.06.2020 (внизу) зображень реєстраційних реквізитів: штрих-коду, номеру « 1282/0/95-20», дати « 10.06.2020», часу « 15:12:43», текстів: «ГУ Держгеокадастру у Черкаській області», та «Давиденко Людмила Григорівна», не виявляється можливим з причини того, що на даний час методика по встановленню часу (періоду) виконання друкованих текстів документів за допомогою знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку шляхом вивчення змін у часі хімічного складу тонеру у судово-експертній практиці України відсутня, при цьому штрихи та елементи цих цифрових зображень мають дещо спотворене відображення (мають дискретну структуру), що нівелює індивідуалізуючі часові (експлуатаційні) ознаки принтера, які б могли вказати на певний період часу виконання друкування.
		3,4. Встановити, чи на одному й тому ж пристрої були надруковані текст Заяви Селянського (фермерського) господарства «Зоря» від 10.06.2020 та цифрове (скановане/фотографоване) зображення реєстраційних реквізитів внизу аркуша документу, а також чи всі реквізити зображення реєстраційних даних надруковані між собою на одному й тому ж пристрої, не виявляється можливим з причини не відображення індивідуалізуючих ознак принтера, які б могли бути використані для порівняння і встановлення належності їх до одного чи різних знакосинтезуючих пристроїв.
		Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).
		Суд апеляційної інстанції, дослідивши висновок експерта вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи та обґрунтовано прийнятий судом першої інстанції, як належний та допустимий доказ.
		Статтею 770 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.
		Як вже зазначалось, починаючи з 26.05.2015 фактичним розпорядником земельних ділянок є Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, а тому позивач мав отримати погодження на передачу земельних ділянок в суборенду у Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
		Судом першої інстанції вірно встанолено, що Селянське (фермерське) господарство «Зоря», як суборендодавець та Фермерське господарство «Шевченкове-Л», як суборендар, уклали спірний договір суборенди без отримання такого погодження. Також до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні записи про державну реєстрацію права суборенди відповідачем земельними ділянками.
		Отже на час укладання договору суборенди та його державної реєстрації у позивача була відсутня згода власника на передачу земель у суборенду, взагалі відсутні докази такого звернення.
		В силу приписів ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.
		Отже обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
		Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
		Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
		Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє (ч. 1, 3 ст. 207 ГК України).
		Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		Враховуючи, що на час укладання оспорюваного договору суборенди та його державної реєстрації у орендаря була відсутня згода власника на передачу спірних земель у суборенду, суд приходить до висновку, що орендарем договір суборенди з Фермерським господарством «Шевченкове-Л», як суборендарем, укладено з порушенням норм чинного законодавства України, а саме ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про оренду землі», ст. 774 ЦК України та умов договору оренди землі, що є підставою для визнання оспорюваного договору суборенди земельних ділянок недійсним.
		Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
		Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.
		Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
		В свою чергу, право позивача, який є орендарем земельних ділянок, порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію речового права суборенди іншого суб`єкту, тому позовні вимоги в частині скасування вищевказаних записів про державну реєстрацію права суборенди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вище зазначених земельних ділянок обґрунтовано та правомірно задоволені судом першої інстанції.
		У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
		Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) (стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог Селянського (фермерського) господарства "Зоря" до Фермерського господарства "Шевченкове-Л" про визнання договору суборенди земельних ділянок недійсним та скасування записів про державну реєстрацію речового права.
		Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нема підстав та необхідності точного визначення площі та меж пам`ятки археології у розрізі усієї спірної земельної ділянки.
		Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
		Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
		Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
		За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.03.2023 у справі № 927/31/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
		Разом з тим, доводи Фермерського господарства "Шевченкове-Л", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
		З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Фермерського господарства "Шевченкове-Л" на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.07.2023 у справі № 925/114/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
		У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
		Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Шевченкове-Л" - залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.07.2023 у справі № 925/114/22 - залишити без змін.
		Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Фермерське господарство "Шевченкове-Л".
		Матеріали справи повернути до Господарського суду Черкаської області.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст складено 18.09.2023.
		 
		Головуючий суддя                                                            С.А. Гончаров 
		 
		Судді                                                                                Г.А. Кравчук
		 
		                                                                                В.А. Корсак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...