Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/23822/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2023.
Дата набрання законної сили: 20.09.2023
Номер судового провадження: 61-4011ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА                                                
		 
		20 вересня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 761/23822/21
		провадження № 61-4011 св 23    
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про ухвалення додаткового судового рішення у справі 
		за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання незаконним та скасування наказу 
		про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку 
		за час вимушеного прогулу,
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 
		до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом», державне підприємство) про визнання незаконним та скасування наказу 
		про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку 
		за час вимушеного прогулу.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 
		2022 року, з урахуванням ухвали цього самого суду про виправлення описки від 19 серпня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ тимчасово виконуючого обов`язки президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Котіна П. Б. від 28 травня 2021 року 
		№ 672-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора департаменту 
		з проведення контрольних заходів Дирекції з контрольно-ревізійної роботи ДП «НАЕК «Енергоатом» за пунктом 1 частини першої статті 40 
		КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на вказаній посаді з 31 травня 2021 року. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 194 769,84 грн, судові витрати у розмірі 28 908,00 грн, а всього - 1 223 677,84 грн. Рішення 
		в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
		Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва 
		від 01 вересня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ішутка С. Ю., задоволено частково, ухвалено додаткове судове рішення.  Допущено негайне виконання рішення суду першої інстанції у частині стягнення середнього заробітку, що підлягав виплаті за час вимушеного прогулу, у межах стягнення за один місяць. В іншій частині заяви відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Ішутка С. Ю., 
		ДП «НАЕК «Енергоатом» задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відмови у стягненні витрат на правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн скасовано. Стягнуто 
		з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток 
		за час вимушеного прогулу у розмірі 1 311 569,70 грн. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн. Допущено негайне виконання рішення 
		у частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць. В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року залишено без змін. Додаткове рішення Шевченківського районного суду 
		м. Києва від 01 вересня 2022 року залишено без змін. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн. Стягнуто 
		з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 судовий збір 
		за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2 270,00 грн. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь держави судовий збір 
		за подання позовної заяви у розмірі 1 816,00 грн.
		Постановою Верховного Суду від 21 червня 2023 року касаційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у частині стягнення з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, залишено в силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2022 року у цій частині. В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року 
		та рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 
		2022 року у нескасованій частині залишено без змін (провадження 
		№ 61-4011св23).
		У липні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ДП «НАЕК «Енергоатом» про ухвалення додаткового судового рішення.
		Заява мотивована тим, що Верховний Суд у постанові від 21 червня 
		2023 року не здійснив розподіл судових витрат за розгляд справи. Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 фактично задовлені частково, 
		а не повністю, що, на думку державного підприємства, є підставою 
		для здійснення нового розподілу судових витрат.
		За подання касаційної скарги державне підприємство сплатило судовий збір у розмірі 25 711,40 грн. З урахуванням наведених заявником розрахунків щодо сплати судового збору, часткового задоволення касаційної скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» і, як наслідок, часткового задоволення позову, ОСОБА_1 повинен компенсувати державному підприємству 2 335,98 грн сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.
		При цьому, оскільки постанова суду апеляційної інстанції в частині стягнення середнього заробітку скасована (1 311 569,70 грн), а рішення суду першої інстанції у цій частині залишено в силі (1 194 769,84 грн), необхідно здійснити новий розподіл витрат, понесених у суді апеляційної інстанції. Зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 необхідно покласти на ОСОБА_1 . 
		Крім того, апеляційний суд не звернув увагу, що районний суд уже стягнув 
		з відповідача на користь позивача 908,00 грн судового збору за вимогу 
		про стягнення середнього заробітку, тобто апеляційний суд стягнув указану суму в подвійному розмірі.
		ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги сплатив 1 362,00 грн, і ця сума повинна компенсуватися позивачу, який у цій частині звільнений від сплати судового збору, за рахунок держави, а не стягуватися з відповідача. Вважає, що суд апеляційної інстанції незаконно стягнув з ДП «НАЕК «Енергоатом» 
		на користь держави судовий збір у розмірі 1 816,00 грн. Відповідач сплатив судовий збір за свою апеляційну скаргу (19 749,00 грн), держава не понесла витрати, пов`язані з її розглядом.
		У зв`язку з необхідністю вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення, Верховний Суд у липні 2023 року витребував справу 
		з Шевченківського районного суду м. Києва.
		У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 
		від 28 серпня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві 
		Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., 
		Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Хопта С. Ф.
		Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи 
		між суддями у зв`язку з відставкою судді Хопти С. Ф. на підставі повідомлення Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи 
		між суддями від 31 серпня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., 
		Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А.
		Крім того, у серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли заперечення 
		ОСОБА_1 на заяву відповідача про ухвалення додаткового судового рішення.
		Указані заперечення мотивовані тим, що Верховний Суд у постанові 
		від 21 червня 2023 року вирішив питання судових витрат. Державне підприємство безпідставно мотивує свою заяву частковим задоволенням позову, оскільки позов будо задоволено повністю. Усі позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено судами: наказ про його звільнення визнано незаконним і скасовано, його поновлено на раніше займаній посаді, стягнуто з роботодавця на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, вирішено питання понесених судових витрат. У позові він не зазначав розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 
		він обчислювався судами. При цьому зміна цього розміру судами різних інстанцій не є частковим задоволенням позову. 
		Тому сплачений відповідачем судовий збір за подання касаційної скарги 
		не підлягає перерозподілу. Як наслідок, відсутні й правові підстави 
		для перерозподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції. 
		Заява відповідача про ухвалення додаткового судового рішення мотивована, у тому числі, правовими висновками Верхвовного Суду щодо правової природи середнього заробітку, які сформовані пізніше, ніж було подано позовну заяву у справі, яка переглядається Верховним Судом. Вважає помилковими доводи відповідача про подвійне стягнення судового збору з державного підприємства. У цій частині посилається на виконавчий лист, виданий 21 березня 2023 року судом першої інстанції на виконання судового рішення апеляційного суду у справі № 761/23822/21.
		Зазначає, що доводи відповідача зводяться до спроби повторного оскарження постанови суду апеляційної інстанції в частині судових витрат, що не відповідає вимогам процесуального законодавства.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, вищевказану заяву та заперечення, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, 
		що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
		Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, 
		а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави 
		у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста 
		статті 141 ЦПК України).
		Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
		У даній справі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «НАЕК «Енергоатом» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення його на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу у позовній заяві ОСОБА_1 не обчислювався.
		Судом першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено. При цьому стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 194 769,84 грн.
		Апеляційні скарги на вказане судове рішення було подано як відповідачем, 
		так і позивачем, який оскаржував в апеляційному порядку й додаткове рішення суду першої інстанції. 
		Судом апеляційної інстанції апеляційні скарги сторін задоволено частково. Рішення суду першої інстанції у частині стягнення середнього заробітку 
		за час вимушеного прогулу та відмови у стягненні витрат на правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн скасовано. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 311 569,70 грн, а також витрати 
		на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін, як і додаткове судове рішення районного суду. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		Постановою Верховного Суду від 21 червня 2023 року касаційну скаргу 
		ДП «НАЕК «Енергоатом» задоволено частково, постанову апеляційного суду у частині стягнення з державного підприємства на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, залишено 
		в силі рішення районного суду у цій частині. В іншій частині постанову апеляційного суду та рішення районного суду у нескасованій частині залишено без змін (провадження № 61-4011св23).
		Верховний Суд указав, що суди попередніх інстанцій, скасовуючи наказ роботодавця про звільнення позивача та поновлюючи останнього на роботі, зробили правильний висновок про необхідність стягнення з відповідача 
		на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		З урахуванням дати звільнення позивача, суд першої інстанції вірно вважав, що останні два календарні місяці роботи позивача, що передують звільненню, є березень та квітень 2021 року, а не квітень та травень 
		2021 року, як помилково вважав суд апеляційної інстанції. Тому постанову апеляційного суду у частині стягнення з державного підприємства 
		на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1 311 569,70 грн скасовано, залишено в силі рішення районного суду у цій частині про стягнення з державного підприємства на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 
		1 194 769,84 грн.
		У касаційній скарзі ДП «НАЕК «Енергоатом» просило скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. 
		Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 
		ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення 
		та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		У постанові від 21 червня 2023 року Верховний Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, виходив із того, що судові рішення по суті вирішення спору залишаються без змін, тому відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.
		Доводи заявника про необхідність ухвалення додаткового рішення ґрунтуються на частковому задоволенні позову ОСОБА_1 . Разом 
		із цим, позов останнього задоволено судом першої інстанції повністю, і суд касаційної інстанції погодився з висновками районного суду щодо розміру середнього заробітку, який було стягнуто з державного підприємства 
		на користь позивача. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 по суті спору судами не було відмовлено. У даному випадку саме ОСОБА_1 
		є стороною, яка виграла судовий спір, а ДП «НАЕК» «Енергоатом» - стороною, яка його програла.
		Вищевказані доводи відповідача зводяться до власного тлумачення норм права та спростовуються матеріалами справи, судовими рішення, а тому відхиляються Верховним Судом.
		Як наслідок, безпідставними є посилання відповідача про наявність правових підстав для нового розподілу судових витрат у суді апеляційної інстанції. 
		Надаючи оцінку доводам державного підприємства у цій частині, Верховний Суд уважає, що ці доводи зводяться до незгоди заявника з ухваленими судовими рішеннями по суті вирішення спору, а також до незгоди 
		із розподілом апеляційним судом судових витрат. При цьому касаційна скарга державного підприємства не містила доводів про неправильний розподіл апеляційним судом судових витрат, а Верховний Суд здійснював перегляд справи у межах доводів касаційної скарги. 
		У силу вимог процесуального закону Верховний Суд не може змінити постанову суду апеляційної інстанції у частині розподілу судових витрат, після її перегляду в касаційному порядку, шляхом ухвалення додаткового рішення. 
		Крім того, у мотивувальній частині постанови Верховного Суду зазначено, що розподіл судових витрат не здійснюється й наведено мотиви. А тому заява ДП «НАЕК» «Енергоатом» направлена на втручання у зміст судового рішення Верховного Суду.
		Таким чином, відсутні правові підстави для ухвалення Верховним Судом додаткового судового рішення у справі.
		 
		Керуючись статтями 137, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні заяви державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»про визнання незаконним та скасування наказу 
		про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку 
		за час вимушеного прогулу відмовити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною 
		та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                   Д. Д. Луспеник
		Судді:                                                                                               І. Ю. Гулейков
		Б. І. Гулько
		Г. В. Коломієць
		Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...