Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 377/290/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2023. Зареєстровано: 28.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2023.
Дата набрання законної сили: 26.09.2023
Номер судового провадження: A/855/8163/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 377/290/23                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Малишенко Т.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  26 вересня 2023 року                                                                                            м. Київ
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		                   судді-доповідача:                       Собківа Я.М.,    
		                                 суддів:                        Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції ядерного регулювання України на рішення Славутицького міського суду Київської області від 12 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції ядерного регулювання України третя особа: Заступник Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України Чепурний Юрій Володимирович про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до Славутицького міського суду Київської області з позовом до Державної інспекції ядерного регулювання України третя особа: Заступник Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України Чепурний Юрій Володимирович про визнання протиправними дій відповідача про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1  статті 188-18 КУпАП  та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 1700,00 гривень, скасувати постанову № ПсФО-3/31 від 04.04.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1  ст. 188-18 КУпАП  та закрити провадження у справі. 
		Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 12 травня 2023 року позов задоволено. 
		В апеляційній скарзі Державна інспекція ядерного регулювання України, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.     
		Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до ч.1  ст. 308 КАС України  суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відповідно до п. 2 ч. 1  ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
		11 вересня 2023 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. 
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 виконує обов`язки генерального директора Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» з 31 березня 2021 року відповідно до Наказу № 36-ОС від 29.03.2021 року.
		10.03.2023 року Державною інспекцією ядерного регулювання України винесено Припис № Прс-3/31 про усунення порушень вимог ядерної та радіаційної безпеки. Зокрема у п.1 зазначено, що не встановлені кваліфіковані вимоги до персоналу відділу управління персоналом, відділу управління якістю та стандартизації з питань ядерної та радіаційної безпеки. У графі вимоги щодо усунення порушення, у п.1 зазначено вимогу, зокрема встановити кваліфікаційні вимоги до персоналу відділу управління персоналом, відділу управління якістю та стандартизації х питань ядерної та радіаційної безпеки. 
		17.03.2023 року т.в.о. генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» В.О. Сейда на виконання припису, проінформував інспекцію про виконання вимог щодо усунення порушень, шляхом затвердження відповідних кваліфікаційних вимог до персоналу відділу управління персоналом та відділу управління якістю та стандартизації. 
		20.03.2023 року заступник Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Ю.Чепурний надіслав лист, з вимогою надати положення про структурні підрозділи ДСП «Чорнобильська АЕС» - відділу управління персоналом, відділу управління якістю та стандартизації, а також посадові інструкції персоналу вказаних підрозділів. 
		21.03.2023 року т.в.о. генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» В.О. Сейда на виконання листа від 20.03.2023 року, направив зазначені в листі документи. 
		22.03.2023 року заступник Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Ю.Чепурний листом повідомив ДСП «Чорнобильська АЕС», що вважає вимоги п.1 припису від 10.03.2023 року не виконаними. 
		22.03.2023 року головним спеціалістом-державним інспектором відділу з безпеки ядерних установок, поводження з РАВ та гарантій Управління (Інспекція з ядерної та радіаційної безпеки в зоні відчуження на правах самостійного управління) Куратовим В.В. відносно     ОСОБА_1 , складений протокол про адміністративне правопорушення № ПрФО-2/31, за надання неправдивої інформації, відповідно до вимог  статті 188-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
		04.04.2023 року заступник Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України Чепурний Ю.В. виніс постанову № ПсФО-3/31, про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1  статті 188-18 КУпАП  та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 1700,00 грн. 
		Вважаючи вказану постанову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
		Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне. 
		Відповідно до  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №363, Державна інспекція ядерного регулювання України (Держатомрегулювання) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії.
		Держатомрегулювання у своїй діяльності керується  Конституцією  та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до  Конституції  та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
		Статтею 24 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»  орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, крім іншого, встановлює порядок проведення навчання та перевірки знань з питань ядерної та радіаційної безпеки у персоналу та посадових осіб, які забезпечують ядерну та радіаційну безпеку суб`єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, яка підлягає державному регулюванню, контролює його дотримання та бере участь у перевірці знань;
		Згідно пункту 1.3 Порядку, під визначення «персонал» підпадають особи, які перебувають у трудових відносинах із суб`єктом діяльності і безпосередньо залучені до здійснення діяльності, що підлягає державному регулюванню згідно із  статтею 27 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
		З аналізу вищезазначених документів, вбачається, що, пунктом 1 припису №Прс-3/31 від 10.03.2023 ДСП ЧАЕС було зобов`язано  встановити кваліфікаційні вимоги  з питань ядерної та радіаційної безпеки для персоналу відділу управління персоналом (ВУП) та відділу управління якістю та стандартизації (ВУЯС). Інформування Держатомрегулювання здійснити листом на адресу Держатомрегулювання.
		На виконання цієї вимоги  15 березня 2023 року були затверджені кваліфікаційні вимоги  до персоналу відділу управління якістю та стандартизації та до заступника начальника відділу управління персоналом і заступника начальника відділу управління персоналом (з кадрів) з питань ядерної та радіаційної безпеки.
		Зазначені кваліфікаційні вимоги для персоналу ВУЯС та ВУП  були підготовлені у вигляді окремих документів  виходячи з поширеної практики та існуючої аналогії. 
		Порядком проведення навчання і перевірки знань з питань ядерної та радіаційної безпеки у персоналу експлуатуючої організації (оператора) та юридичних осіб, які залучаються експлуатуючими організаціями як підрядники, затвердженого  Наказом Державної інспекції ядерного регулювання України 18.10.2012 №188  (далі - Порядок), на порушення якого безпосередньо вказує Відповідач у своєму приписі, не встановлює обов`язкового включення кваліфікаційних вимог до складу посадових інструкцій. Більш того, у пунктах 1.3 та 3.1 Порядку поняття «кваліфікаційні вимоги» та «посадові інструкції» чітко розмежовані, тому  затвердження кваліфікаційних вимог як окремого документа, у тому числі як доповнення відповідного розділу посадової інструкції, є поширеною практикою, жодним нормативним документом не передбачено щоб у посадових інструкціях обов`язково зазначали кваліфікаційні вимоги. Кваліфікаційні вимоги можуть бути затверджені як окремим документом, що і було зроблено адміністрацією ДСП «ЧАЕС», так і передбачити главу в посадовій інструкції.
		Підтвердженням зазначеного є погоджені 19.06.2012 Держатомрегулювання України "Кваліфікаційні вимоги до керівника та заступників керівника ДСП "Чорнобильська АЕС", діяльність яких підлягає ліцензуванню" у вигляді окремого документа.
		Згідно  Постанови КМУ від 27.12.2008 №1162, "Кваліфікаційні вимоги до керівників та заступників керівників органів державного управління у сфері використання ядерної енергії, поводження з радіоактивними відходами і органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки"  також встановлені саме у вигляді окремого документу.
		Слід зазначити, що обраний позивачем, саме такий спосіб виконання вимог припису №Прс-3/31 від 10.03.2023 був обраний не випадково, оскільки встановлення кваліфікаційних вимог з питань ядерної та радіаційної безпеки до певних категорій персоналу є спеціальною нормою у порівнянні з загальними критеріями кваліфікаційних вимог що ставляться до тих чи інших посад. Але, у будь якому випадку, застосування кваліфікаційних вимог з питань ядерної та радіаційної безпеки під час перевірки знань відбувається разом із загальними кваліфікаційними вимогами, визначеними у посадових інструкціях, застереження про що і було зроблено у затверджених 15.03.2023 кваліфікаційних вимогах до персоналу ВУЯС та до заступника начальника ВУП і заступника начальника ВУП (з кадрів) з питань ядерної  та радіаційної  безпеки.
		При цьому з аналізу змісту п.1 самого припису зазначено вимогу встановити кваліфікаційні вимоги... про те не зазначено в якому документі та в який спосіб. Припис відповідача від 10.03.2023 №Прс-3-31 разом із встановленням кваліфікаційних вимог не містив обов`язкових вимог щодо способу виконання такої вимоги, саме через внесення відповідних доповненнь до посадових інструкцій персоналу ВУП та ВУЯС.
		Тому, існування затверджених «Кваліфікаційних вимог» у вигляді окремого документа та їх використання спільно з посадовими інструкціями узгоджується та відповідає вимогам Порядку та не суперечить жодним нормативним вимогам.
		Таким чином, рішення відповідача про вчинення адміністративного правопорушення, оформлене протоколом №ПрФО-2/31 від 22.03.2023, обґрунтоване відсутністю у посадових інструкціях персоналу ВУП та ВУЯС кваліфікаційних вимог з питань ядерної та радіаційної безпеки, є безпідставним, суд вважає, що у відповідача відсутні правові підстави стверджувати про невиконання вимог припису через обраний позивачем спосіб.
		Також колегія суддів зазначає, що в силу  ст. 245 КУпАП  завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до  ст. 280 КУпАП  орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
		Статтею 188-18 КУпАП  передбачена адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо усунення порушень законодавства про ядерну та радіаційну безпеку, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків.
		Згідно вимог  статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Відповідно до ч.2  ст.77 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
		Суд зазначає, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
		Всупереч даним вимогам, відповідачем об`єктивних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, не надано.
		Об`єктивних доказів, необхідних для вирішення справи про наявність обставин вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1  ст. 188-18 КУпАП, відповідачем зібрано не було.
		Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується належними та допустимими доказами.
		Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, суд позбавляється статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням  ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Тому апеляційний суд підтримує позицію суду першої інстанції, що враховуючи правила та санкції, визначені  ст.188-18 КупАП України, жодна з підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути застосована оскільки відсутній та не доведений факт надання неправдивої інформації, невиконання законних вимог посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки або ненадання їм необхідної (витребуваної) інформації.
		Враховуючи вимоги  «Порядку здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки»  (ПКМУ від 13листопада 2013року №824),а саме: «припиненням виявленого порушення вимог ядерної та радіаційної безпеки, є усунення його наслідків або вжиття компенсуючих заходів з метою пом`якшення таких наслідків»  (п.5 загальної частини «Порядку...»), вимоги п.1 припису №Прс-3/31 від 10.03.2023 були виконані належним чином, у повному обсязі та у встановлені строки, інформація про що направлена на адресу Інспекції з ядерної та радіаційної безпеки в зоні відчуження на правах самостійного управління листом №870/01070000-2023 від 17.03.2023.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова, винесена заступником Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки Чепурним Ю.В. про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1  статті 188-18 КУпАП України, із зазначених вище підстав є протиправною, тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
		Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. 
		Положеннями  ст. 242 КАС України  рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з п. 1 ч. 1  ст. 315 КАС України  за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до  ст. 316 КАС України  суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.                     
		Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Державної інспекції ядерного регулювання України залишити без задоволення.           
		Рішення Славутицького міського суду Київської області від 12 травня 2023 року залишити без змін.           
		Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		              Суддя-доповідач                                                                                 Собків Я.М.
		             
		             
		  Суддя                                                                                                    Мєзєнцев Є.І.
		 
		 
		              Суддя                                                                                                     Файдюк В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...