Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 380/14750/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано судом: 28.09.2023. Зареєстровано: 29.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2023.
Дата набрання законної сили: 27.09.2023
Номер судового провадження: К/990/19981/23

перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має повноважень вдаватися до таких дій.
		Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що суди правильно застосували норми матеріального права. Висновки судів інстанцій є результатом оцінки наявних у його розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із ними, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів. 
		Натомість, доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи. Не містить касаційна скарга й будь-яких інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені відповідачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам. 
		Верховний Суд звертає увагу, що доводи касаційної скарги в частині незгоди відповідача з висновками судів попередніх інстанцій щодо безтоварності господарських операцій не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним зокрема і у постановах, на які посилається скаржник у касаційні скарзі. Наведені позивачем постанови Верховного Суду ухвалені у адміністративних справах за інших фактичних обставин, установлених судами попередніх інстанцій, та загалом стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів (оцінюючий фактор). Обґрунтовуючи свою позицію скаржником зроблено витяги абзаців з судових рішень у справах, у яких наведено оцінку того чи іншого аргументу контролюючого органу. Натомість, у розглядуваній справі суди попередніх інстанцій надали умотивовану оцінку усій сукупності обставин, оскільки надання оцінки кожному окремому аргументу сторони без урахування інших унеможливило б всебічний і об`єктивний розгляд справи.
		Суд ураховує доводи контролюючого органу, озвучені в судовому засіданні суду касаційної інстанції, про те, що такі обставини, як наявність податкової інформації про відсутність у контрагентів необхідних ресурсів та можливостей для здійснення господарських операцій, можлива (ймовірна) недобросовісність контрагентів у ланцюгу постачання, наявність похибок у складених за наслідками господарських операцій документах тощо, в тому чи іншому випадку можуть свідчити на користь висновку про безтоварність таких операцій (думку про що також висвітлював Верховний Суд у своїх рішеннях). Однак, Суд звертає увагу, що усі висловлені контролюючим органом в актах перевірки претензії були оцінені судами попередніх інстанцій як окремо, так і в сукупності з іншими встановленими у цій конкретній справі обставинами, що свідчить про виконання судами процесуального обов`язку із повного і всебічного установлення обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суди, керуючись вимогами частини п`ятої статті 242 КАС України, врахували релевантні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права. Слід додати, що висновки судів попередній інстанції цілком узгоджуються зі сталою практикою Верховного Суду, сформованою за наслідком вирішення спорів з аналогічними правовідносинами. Суди в цій справі повною мірою дослідили усі спірні питання, а яких наголошував відповідач, й навели відповідні обґрунтування.
		Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України). 
		У зв`язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 
		п о с т а н о в и в :
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Головуюча суддя                                                                 І.Л. Желтобрюх 
		Судді                                                                                       О.В. Білоус
		                                                                                                Н.Є. Блажівська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...