Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/22095/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 02.10.2023. Зареєстровано: 03.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2023.

Номер судового провадження: П/320/22095/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		29 вересня 2023 року № 320/22095/23
		Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		в с т а н о в и в:
		До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
		-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови йому у перерахунку та виплаті пенсії із розрахунку 100 % грошового забезпечення за вислугу років, без обмеження максимального розміру пенсії, згідно довідки Департаменту персоналу організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 23.07.2021 № 22/6-3871;
		-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату йому з 01.01.2021 пенсію із розрахунку 100 % грошового забезпечення за вислугу років без обмеження максимального розміру пенсії за посадою першого заступника Міністра внутрішніх справ України, згідно довідки Департаменту персоналу організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 23.07.2021 № 22/6-3871, виготовленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» від 20.04.2016 № 304, із змінами, з усіма видами доплат, надбавок та проведених виплат.
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
		Позивач вказує, що Департаментом персоналу організації освітньої та наукової діяльності МВС України видано йому довідку від 23.07.2021 №22/6-3871 про розмір грошового забезпечення згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988.
		Він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки від 23.07.2021 №22/6-3871 .
		Відповідач листом відмовив йому у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки.
		Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у пенсійного органу відсутні підстави для перерахунку пенсії відповідно до нової довідки, відтак, її виплата проводиться відповідно до чинного законодавства.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
		Судом встановлено, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 100% від суми його грошового забезпечення, що підлягає врахуванню для призначення пенсії.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року №1054 «Про першого заступника Міністра внутрішніх справ» позивач призначений першим заступником Міністра внутрішніх справ - начальником Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю.
		Відповідно до наказу МВС України генерал-лейтенант ОСОБА_1 призначений першим заступником міністра - начальником Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року №1054.
		Указом Президента Україна від 05 липня 1995 року №574/95  ОСОБА_1 звільнений з посади першого заступника міністра - начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю; відповідно до наказу МВС України від 10 липня 1995 року №434о/с позивач звільнений з посади першого заступника міністра - начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю та залишений в розпорядженні МВС України.
		Наказом МВС України від 02 лютого 1996 року №61о/с по апарату міністерства генерал-лейтенант ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні МВС України по посаді першого заступника міністра - начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю звільнений у відставку.
		Відповідно до грошового атестату №18, виданому ФЕУ МВС України 31 січня 1996 року у зв`язку із звільненням, позивач станом на 31 січня 1996 року отримував такі види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад по військовому або спеціальному званню, надбавка за вислугу років, надбавка за особливі умови служби - 50%, надбавка 40% до окладу і званню, надбавка 50% до окладу (за боротьбу з організованою злочинністю) та, відповідно до довідки від 22 серпня 2002 року №15/3-183, за період перебування на посаді першого заступника міністра - начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю з 01 січня 1994 року по 08 липня 1995 року отримував надбавку у розмірі 20% від посадового окладу, як державний експерт з питань таємниці.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2019 у справі № 640/2989/19 визнано протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в м. Києві щодо відмови у перерахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01 травня 2016 року пенсії із розрахунку 100% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру. 
		Зобов`язано Головне управління ГІФУ в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 травня 2016 року пенсію із розрахунку 100% грошового забезпечення без обмежень максимального розміру пенсії, за посадою першого заступника Міністра внутрішніх справ України, згідно довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України № 22/6-3531 від 04.08.2017 року, виготовленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» від 20.04.2016 № 304, з усіма видами доплат, надбавок та проведених виплат.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2020 у справі № 640/16085/20 визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо ненадання ОСОБА_1 нової довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за спеціальне звання «генерал поліції другого рангу» - 2800.00 грн (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988). 
		Зобов`язано МВС України подати до Головного управління ПФУ в м. Києві довідку виготовлену згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» від 20.04.2016 року № 304, про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за посадою першою заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю, станом на 01 травня 2016 року, із розрахунку: посадовий оклад - 15 000,00 грн. (згідно постанови КМУ від 20.04.2016 року №304). оклад за спеціальне звання «генерал поліції другого рангу» - 2800,00 грн. (згідно постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988), надбавка за вислугу років (50% від посадового окладу згідно постанови КМУ від 20.04.2016 року № 304), надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20% від посадового окладу згідно постанови КМУ від 1994 року № 414).
		Департаментом персоналу організації освітньої та наукової діяльності МВС України видано позивачу довідку від 23.07.2021 №22/6-3871 про розмір грошового забезпечення, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 станом на січень 2021 року до якої включено наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 49527,00 грн; оклад за спеціальним званням - 2800,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 26163,50 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20 %)  9905, 40 грн. 
		Позивач звернувся до Головного управління ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення від 23.07.2021 №22/6-3871 .
		Листом відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, посилаючись на відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача за вказаною довідкою.
		Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення, до якої включені додаткові види грошового забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		Згідно із частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
		29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», яким внесено доповнення до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
		Частина друга статті 51 Закону передбачає, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
		За змістом абзацу другого розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
		Статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) та постановою від 18 листопада 2015 року №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
		Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі по тексту - Порядок №45).
		Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
		Згідно з пунктом 2 Порядку №45 та підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
		Пунктом 3 зазначеного Порядку № 45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
		Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		Разом з тим, до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії.
		Частиною п`ятою статті 9 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що посади першого заступника міністра та заступників міністра належать до політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство та законодавство про державну службу.
		Відповідно до статті 26 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» умови оплати праці державних службовців та працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх матеріального і побутового забезпечення визначаються законами України та актами Кабінету Міністрів України.
		01 травня 2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» (далі по тексту - Постанова №304), якою затверджені розміри посадових окладів посадових осіб, керівників, керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу».
		Пунктом 2 Постанови №304 встановлено, що керівним працівникам виплачується: надбавка за вислугу років у розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожен календарний рік залежно від стажу роботи, але не більше 50 відсотків посадового окладу; надбавка за інтенсивність праці в розмірі до 100 відсотків посадового окладу; премія відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання працівників відповідного органу; матеріальна допомога на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.
		Відповідно до пункту 4 Постанови №304 рішення про виплату та конкретний розмір надбавки за вислугу років, надбавки за інтенсивність праці, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань приймається в порядку, установленому керівником відповідного органу, в межах затвердженого фонду оплати праці.
		Додатком до Постанови №304 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року №493 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №304 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року №518») з 01 травня 2016 року посадовий оклад першому заступнику Міністра встановлений в розмірі 15 000,00 грн.
		Таким чином, Постановою №304 збільшено оклад за посадою першого заступника Міністра внутрішніх справ, збільшено надбавку за вислугу років до 50% та введено новий додатковий вид грошового забезпечення - надбавку за інтенсивність праці в розмірі до 100% посадового окладу.
		Отже, у зв`язку з прийняттям Постанови №304, позивач з 01 травня 2016 року набув право на перерахунок пенсії.
		Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано на момент виникнення спірних відносин між сторонами статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (далі - Закон №2262-ХІІ) згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
		Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
		Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
		Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
		Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов, та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393" затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Порядок №45), відповідно до пункту 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 4 Порядку №45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою та третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
		Пунктом 3 Порядку №45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
		Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
		Разом з тим питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. №3-1 (далі по тексту - Порядок №3-1).
		Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
		Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
		Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може слугувати як відповідна заява пенсіонера, та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008року №45, повідомляють орган ПФУ.
		Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема у Постанові Верховного Суду України від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
		Разом з тим, до моменту отримання належної довідки від позивача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача, підставою для такого перерахунку є Довідка про розмір грошового забезпечення від 23.07.2021 №22/6-3871 та відповідне звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії.
		У даному ж випадку, Департаментом персоналу організації освітньої та наукової діяльності МВС України було виготовлено для перерахунку позивачу пенсії з 01.01.2021 довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 23.07.2021 №22/6-3871, яка була надана позивачем Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок пенсії.
		Разом з тим, отримавши відповідну довідку, відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивача із урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення.
		Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним.
		Суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках.
		За таких обставин, відмовляючи у перерахунку грошового забезпечення позивачеві, встановленого на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення від 23.07.2021 №22/6-3871, відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
		У зв`язку з цим суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови від перерахування позивачу пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення від 23.07.2021 №22/6-3871, виданої Департаментом персоналу організації освітньої та наукової діяльності МВС України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2021 перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, згідно з оновленою довідкою від 23.07.2021 №22/6-3871, суд зазначає наступне.
		Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
		Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
		Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
		З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов`язуваного характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
		Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своєї відмови у перерахунку пенсії позивача.
		Щодо позовних вимог про перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає таке.
		Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону у редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII, чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
		Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
		У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
		Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення суду конституційної юрисдикції передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
		Таким чином, починаючи з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
		Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 300/633/19 та від 21.09.2021 у справі № 370/2610/17.
		В зазначених постановах суд касаційної інстанції підкреслив, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, а тому внесені у подальшому Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності 01.01.2017) зміни до частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
		У цьому контексті Верховний Суд зауважив, що буквальне розуміння змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
		Викладене, у свою чергу, свідчить, що наразі стаття 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
		Посилання відповідача на те, що положення ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи щодо обмеження розміру пенсії військовослужбовців десятьма прожитковими мінімумами є чинними, а відтак підлягають застосуванню до спірних правовідносин, судом оцінюється критично, оскільки, по-перше, спеціальним законом, що їх регулює, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, по-друге, у своєму рішенні від 20.12.2016 року Конституційний Суд України підкреслив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
		Таких правових висновків дотримується Верховний Суд в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17,від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а.
		Аналогічні висновки викладені і в постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року по справі №620/900/21, від 09 листопада 2021 року по справі №320/145/21, від 04 лютого 2022 року по справі №320/8060/21.
		Отже, підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що обмеження розміру пенсії позивача до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" 06.12.2016 № 1774-VIII, оскільки аналогічні за суттю та змістом обмеження, передбачені ч. 7 ст. 43 Закону України № 2262-XII, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
		Виходячи з викладеного, заявлена позивачем позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром підлягає задоволенню.
		Зважаючи на протиправність дій відповідача, що полягали у застосуванні обмеження граничного розміру при виплаті позивачу пенсії, підлягають задоволенню й похідні вимоги щодо зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, з 01.01.2021.
		Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедент не тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполученого Королівства (Stretch v. theUnited Kingdom № 44277/98).
		У пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) та у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини Сєрков проти України (39766/05) встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.
		Суд зазначає, що одним з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особи.
		Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що обмеження максимального розміру пенсії, передбачені положеннями ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, мають застосовуватися у спірних правовідносинах, оскільки такі твердження не містять відповідного нормативного обґрунтування та не узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду.
		Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
		Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 242-246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		Адміністративний позов задовольнити.
		Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови гр. ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії із розрахунку 100 % грошового забезпечення за вислугу років, без обмеження максимального розміру пенсії, згідно довідки Департаменту персоналу організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 23.07.2021 № 22/6-3871.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату гр. ОСОБА_1 з 01.01.2021 пенсію із розрахунку 100 % грошового забезпечення за вислугу років без обмеження максимального розміру пенсії за посадою першого заступника Міністра внутрішніх справ України, згідно довідки Департаменту персоналу організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 23.07.2021 № 22/6-3871, виготовленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» від 20.04.2016 № 304, із змінами, з усіма видами доплат, надбавок та проведених виплат.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		Суддя Лапій С.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...