Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/1680/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано судом: 04.10.2023. Зареєстровано: 05.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2023.

Результат оскарження 08.10.2024 Східний апеляційний господарський суд: змінено судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21.09.2023м. ХарківСправа № 619/1680/17
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Ольшанченка В.І. 
		при секретарі судового засідання Красовському В.С.
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури (62303, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Першого Травня, 63) до  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),  Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61165, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під, поверхи 8, 9) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Фермерське господарство "Веселе" (62303, Харківська область, м. Дергачі, вул. 23-го Серпня, 6д) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3) про визнання наказу незаконним, договору оренди недійсним та повернення земельної ділянки,за участю представників:
		прокурора - Пєскової Ю.В.;
		відповідача (Каверзіної З.І.) - адв. Мироненка С.С.;
		відповідача (ГУ Держгеокадастру у Х/о) - Чернявського А.В.;
		третьої особи (ФГ "Веселе") - адв. Мироненка С.С.; 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В травні 2017 року Дергачівська місцева прокуратура Харківської області надала Дергачівському районного суду Харківської області позов до ОСОБА_1 і Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (надалі - відповідачі), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Фермерське господарство "Веселе" та Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому прокурор просив:
		- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області №124-СГ від 22.01.2015 про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 ;
		- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 19.01.2015, укладений між Головним управлінням Держгеокадастром у Харківській області та ОСОБА_1 та скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки;
		- зобов`язати ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області земельну ділянку площею 71,6083 га (кадастровий номер 6322057300:04:000:0545), розташовану за межами населених пунктів Слатинської селищної ради на території Дергачівського району Харківської області.
		Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що під час вивчення правомірності передачі в оренду земельних ділянок, розташованих на території Дергачівського району, Дергачівська місцева прокуратура встановила, що наказом Головного управління Держземагенства у Харківській області №124-СГ від 22.01.2015 ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 71,6083 га з кадастровим номером 6322057300:04:000:0545, яка розташована за межами населених пунктів Слатинської селищної ради на території Дергачівського району Харківської області, для ведення фермерського господарства строком на 49 років. Прокурор вважає, що вказаний наказ прийнято з порушенням вимог статей 116, 118, 121, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статей 7, 12 Закону України Про фермерське господарство. Також зазначає, що ОСОБА_1 є засновником ФГ Веселе та ТОВ Ніка-агро 2 і їй вже виділялися земельні ділянки за рахунок земель державної власності для ведення фермерського господарства, зокрема, рішенням IX сесії XXIII скликання від 12 квітня 2000 року надано земельну ділянку для створення фермерського господарства загальною площею 17,82 га, на підставі якого остання отримала державний акт на право постійного користування землею серії IV-XP №037674. Тому прокурор вважає, що ОСОБА_1 фактично отримала земельну ділянку не для ведення фермерського господарства, а для іншої підприємницької діяльності. На виконання зазначеного наказу між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та відповідачем ( ОСОБА_1 ) 19 серпня 2015 року укладено договір оренди вказаної земельної ділянки (далі - договір оренди) для ведення фермерського господарства строком на 49 років, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 вересня 2015 року за №11111293 приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Харківської області Смоляною В.В. В порушення вимог статті 13 Закону України Про оцінку землі укладено договір оренди без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є обов`язковою при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Прокурор вважає, що таким чином ГУ Держгеокадастру у Харківській області не було дотримано встановленого законом порядку визначення орендної плати за спірну земельну ділянку, а також, що земельну ділянку передано в оренду ОСОБА_1 з порушенням вимог статей 122, 123, 134 ЗК України, тому наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області №124-С від 22.01.2015 необхідно визнати незаконним та скасувати, а договір оренди визнати недійсним.
		Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 25 серпня 2021 року в задоволенні позову прокурора відмовлено.
		Заступник керівника Харківської обласної прокуратури не погодившись із вищевказаним рішенням подав апеляційну скаргу. 
		Розпорядженням Верховного Суду України від 25.03.2022 №14/0/9-22 Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану змінено територіальну підсудність Харківського апеляційного суду.
		Справу передано на розгляд до Полтавського апеляційного суду.
		Постановою Полтавського апеляційного суду від 29.03.2023 рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 25.08.2021 скасовано. Провадження у справі за позовом керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області (Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області) до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання наказу незаконним, договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки закрито. Роз`яснено позивачу, що розгляд справі віднесено до юрисдикції господарського суду.
		За заявою керівника Дергачівської окружної прокуратури про вирішення питання щодо направлення матеріалів справи за встановленою підсудністю до Господарського суду Харківської області Полтавський апеляційний суд супровідним листом від 10.04.2023 надіслав матеріали справи до Господарського суду Харківської області.
		25.04.2023 справа №619/1680/17 надійшла до Господарського суду Харківської області.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2023 для розгляду справи №619/1680/17 визначено суддю Ольшанченко В.І.
		Ухвалою від 01.05.2023 Господарський суд Харківської області прийняв справу №619/1680/17 до розгляду у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 22.05.2023 о 14:00 год, про що повідомив учасників справи.
		15.05.2023 відповідач (Головне управління Держгеокадастру у Харківській області) надав через систему "Електронний суд" додаткові пояснення.
		Протокольною ухвалою від 22.05.2023 господарський суд відклав підготовче засідання на 05.06.2023 о 14:00 год, про що повідомив керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області.
		Ухвалою від 22.05.2023 Господарський суд Харківської області викликав у підготовче засідання 05.06.2023 о 14:00 год: ОСОБА_1 ; Головне управління Держгеокадастру у Харківській області; Фермерське господарство "Веселе"; Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
		24.05.2023 Дергачівська місцева прокуратура надала письмові пояснення.
		01.06.2023 Дергачівська місцева прокуратура надала на електронну адресу Господарського суду Харківської області клопотання про залучення у справі правонаступника, в якому прокурор просить залучити до участі у справі Дергачівську міську військову адміністрацію в порядку процесуального правонаступництва в якості позивача. 
		06.06.2023 Дергачівська місцева прокуратура надала ідентичне клопотання про залучення у справі правонаступника, що направлено прокурором поштовим відправленням.
		Підготовче засідання 05.06.2023 не відбулось через знаходження судді-доповідача на лікарняному.
		Ухвалою від 19.06.2023 Господарський суд Харківської області продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання призначив на 26.06.2023 о 14:30 год, про що повідомив учасників справи.
		Підготовче засідання 26.06.2023 не відбулось через знаходження судді-доповідача у відпустці.
		Ухвалою від 03.07.2023 Господарський суд Харківської області призначив підготовче засідання на 11.07.2023 о 16:30 год, про що повідомив учасників справи.
		05.07.2023 представник відповідача (Каверзіної З.І.) та третьої особи (ФГ "Веселе") через систему "Електронний суд" надав клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції, в якому просить провести розгляд справи 11.07.2023 в режимі відеоконференції, оскільки ОСОБА_1 перебуває з 01.11.2022 в евакуації у ФРН після деокупації с. Прудянка Харківського району Харківської області, а представник їх інтересів ОСОБА_2 у день судового засідання перебуває у відрядженні в іншому місті. 
		Ухвалою від 05.07.2023 Господарський суд Харківської області задовольнив клопотання представника відповідача (Каверзіної З.І.) та третьої особи (ФГ "Веселе"), про розгляд справи у режимі відеоконференції. Підготовче засідання призначене на 11.07.2023 о 16:30 год у справі №619/1680/17 провести в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon.
		Протокольними ухвалами від 05.07.2023 суд: відмовив у задоволенні клопотань прокурора про залучення у справі правонаступника та відклав підготовче засідання на 31.07.2023 о 15:30 год, про що повідомив керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області та Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.
		Ухвалою від 05.07.2023 Господарський суд Харківської області викликав в підготовче засідання 31.07.2023 о 15:30 год ОСОБА_1 ; Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
		24.07.2023 третя особа (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру) через систему "Електронний суд" надала пояснення, в яких проти позову заперечує та просить у задоволенні позову відмовити.
		Протокольними ухвалами від 31.07.2023 суд: залишив без розгляду пояснення третьої особи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, оскільки воно подане без доказів його направлення сторонам; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.08.2023 о 16:00 год, про що повідомив учасників справи.
		11.08.2023 Дергачівська місцева прокуратура надала на електронну адресу Господарського суду Харківської області письмові пояснення, в яких просила долучити їх до матеріалів справи.
		Протокольними ухвалами від 15.08.2023 суд: задовольнив клопотання прокурора та приєднав їх до матеріалів справи; задовольнив клопотання третьої особи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та приєднав письмові пояснення до матеріалів справи та оголосив перерву у судовому засіданні до 04.09.2023 о 16:00 год, про що повідомив третю особу Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
		16.08.2023 Дергачівська місцева прокуратура надала письмові пояснення.
		31.08.2023 відповідач (Головне управління Держгеокадастру у Харківській області) надав заяву про застосування строків позовної давності.
		04.09.2023 відповідач ( ОСОБА_1 ) надав клопотання/заяву про застосування позовної давності.
		04.09.2023 Дергачівська місцева прокуратура надала заперечення на заяву Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про застосування строку позовної давності.
		Протокольними ухвалами від 04.09.2023 суд зазначив, що заяви про застосування строку позовної давності будуть розглянуті при ухваленні судового рішення; оголосив перерву у судовому засіданні до 18.09.2023 о 16:00 год, про що повідомлено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
		18.09.2023 відповідач ( ОСОБА_1 ) надав клопотання/заяву, які просить прийняти, як письмові пояснення.
		Протокольною ухвалою від 18.09.2023 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 21.09.2023 о 14:30 год, про що повідомлено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
		Присутній представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.
		Присутній представник відповідача (Каверзіна З.І.) проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.
		Присутній представник відповідача (Головне управління Держгеокадастру у Харківській області) проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.
		Присутній представник третьої особи (ФГ "Веселе") у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.
		Представник третьої особи у жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.
		Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників справи, суд встановив наступне.
		Стосовно наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді суд звертає увагу на наступне.
		Питання представництва прокурором інтересів держави в суді, було предметом вирішення виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду, яка в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформулювала наступні правові висновки.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
		Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
		Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Листом №10.20.18-0.1-332/2-17 від 06.02.2017 Головне управління Держгеокадастру у Дергачівському районі Харківської області надало відповідь Дергачівській місцевій прокуратурі стосовно надання інформації про укладені договори оренди землі та проведення нормативної оцінки земельних ділянок, зокрема по земельній ділянці 6322057300:04:000:0545, яка перебуває в оренді Каверзіної 3.І. Відомості про проведення нормативної грошової оцінки вказаної ділянки у Відділі відсутні. Розмір орендної ставки становить 4% від середнього розміру нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Дергачівському району Харківської області, що становить 67234,38 грн. Також, вказало, що для отримання копій запитуваних договорів прокурору необхідно звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, як сторони по договору.
		Дергачівська районна рада надала відповідь №02-22/107 від 21.02.2017 на лист Дергачівської місцевої прокуратури від 10.02.2017 №04-12-1048 вих-17, що рішення сесії Дергачівської районної ради Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 71,6083 га, розташованої на території Слатинської селищної ради, що надається в оренду гр. Каверзіній 3.І. не затверджувалося.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" повноваження щодо державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів реорганізовані шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, які утворені як юридичні особи публічного права. Тобто, Головне управління Держземагентства в Харківській області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
		Згідно з витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та листом Слобожанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області №681/10/20-11-13-01-38 від 11.09.2017 ОСОБА_1 є засновником Фермерського господарства Веселе (державна реєстрація 05.07.2001), а також засновником й директором ТОВ НІКА-АГРО 2010 (державна реєстрація 23.09.2010).
		Рішенням IX сесії Дергачівської районної ради XXIII скликання від 12.04.2000 ОСОБА_3 надавалася земельна ділянка площею 17,82 га для створення фермерського господарства, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ІV-ХР №037674.
		21.01.2015 ОСОБА_1 подано заяву на ім`я в.о. начальника Головного управління Держземагенства у Харківській області про передання в оренду земельної ділянки кадастровий номер 6322057300:04:000:0545, зазначено що фермерське господарство буде вестись одноосібно з можливим використання найманих працівників. До вказаної заяви додано копії документів, що підтверджують отримання необхідної сільськогосподарської кваліфікації та графічні матеріали.
		Наказом Головного управління Держземагенства у Харківській області №124-СГ від 22.01.2015 ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 71,6083 га із кадастровим номером 6322057300:04:000:0545, яка розташована за межами населених пунктів Слатинської селищної ради на території Дергачівського району Харківської області, для ведення фермерського господарства строком на 49 років.
		На виконання зазначеного наказу між ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_1 19.08.2015 укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки площею 71,6083 га (рілля) з кадастровим номером 6322057300:04:000:0545, яка розташована за межами населених пунктів Слатинської селищної ради на території Дергачівського району Харківської області, для ведення фермерського господарства строком на 49 років, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.09.2015 за №11111293.
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
		Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України цим та іншими законами України і договором оренди землі.
		Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		Відповідно до п. 3, 4 ст. 122 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
		Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
		Оспорюваний наказ видано Головним управлінням Держземагенства Харківській області.
		Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 10.09.2014 №442 утворено Державну службу Україні з питань геодезії, картографії, кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.
		Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 №21.
		Згідно з п/п 13 п. 4 Положення вказане управління, відповідно покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власні сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Харківської області.
		З огляду на вищевикладене, як правонаступник Головного управління Держземагенства у Харківській області, відповідачем у справі є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.
		У цій справі прокурор пред`явив, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області). 
		Зазначене не відповідає частині 1 статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.
		Подібних висновків, але щодо участі органів державної влади в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 13.11.2019 у справі №826/3115/17 та від 05.10.2022 у справі №922/1830/19.
		Також, суд зазначає, що наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області №124-СГ від 22.01.2015 є актом одноразового застосування і він вже вичерпав свою дію шляхом виконання, адже результатом його виконання стало виникнення речового права на землю. Тобто, такі ненормативні акти, що застосовуються одноразово і з прийняттям яких виникають правовідносини, пов`язанні з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронних законом інтересів, не можуть бути скасованими. Адже, їх скасування не породжує наслідків для власника земельних ділянок, так як у такий спосіб виникло право власності або користування земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №359/2258/17-ц.
		Згідно зі ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт. що містить відповідну норму права.
		Крім того, Верховним Судом неодноразово було зазначено, що обрання неефективного чи неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови у позові пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19.
		Щодо набуття права на землю на конкурентних засадах (аукціонах) суд зазначає, що безпосередньо стаття 134 Земельного кодексу України містить норму про обов`язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).
		Проте, необхідне звернути увагу, що лише після набрання чинності 03.04.2016 Законом України Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів норма з законодавстві про набуття зацікавленими особами земельних ділянок для ведення фермерського господарства з земель державної власності лише на конкурентах засадах.
		Наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області №124-СГ від 22.01.2015 про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_4 було винесено до набрання чинності 03.04.2016 Законом України Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів.
		За таких обставин позовна вимога прокурора про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області №124-СГ від 22.01.2015 про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
		Як зазначає прокурор у позові, на підставі вищевказаного наказу між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки від 19.01.2015, який прокурор просить визнати недійсним.
		Проте, до позовної заяви прокурором доданий договір оренди земельної ділянки між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 від 19.08.2015.
		Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до приписів статті 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів це визнання правочину недійсним та визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.
		Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Частиною 3 статті 215 ЦК України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Також, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 14.04.2017 за №85150013, що надана прокурором при поданні позову до Дергачівського районного суду Харківської області договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6322057300:04:0545, загальною площею 71,6083 га має дату 09.09.2015.
		Отже, матеріали справи не містять договору оренди земельної ділянки від 19.01.2015, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастром у Харківській області та ОСОБА_1 , який просить визнати недійсним прокурор, так само як і договору від 09.09.2015.
		Більш того, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6322057300:04:0545, загальною площею 71,6083 га був укладений на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області №124-СГ від 22.01.2015 про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 , а відтак дата договору оренди не може передувати даті наказу.
		Крім того, у постанові від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що неконкурентне надання землі у користування не відповідає зазначеним принципам.
		Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України договір оренди земельної ділянки, укладений без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою, відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України є нікчемним.
		Водночас як у справі, що переглядалася Верховним Судом, так і у цій справі земельні торги проведені не були.
		Отже, договір оренди землі, укладений між Головним управлінням Держгеокадастром у Харківській області та ОСОБА_1 без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою, а тому відповідно до частин першої, другої статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.
		Якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц (провадження №14-90цс19, пункт 72), від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (провадження №12-304гс18, пункти 69, 70).
		Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовну вимогу про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19.01.2015, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастром у Харківській області та ОСОБА_1 , є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.
		Також, прокурор просить скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
		Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон).
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
		Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
		Підстави для державної реєстрації прав визначені нормами ст. 27 згаданого Закону, відповідно до п. 9 ч. 1 якої державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
		При цьому дії щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснюються за приписами ст. 10 Закону державними реєстраторами, якими є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; нотаріус; державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.
		Прокурор клопотань про залучення до участі у справі будь-якої особи, яка має повноваження державного реєстратора, в якості відповідача не заявляв, а відтак й позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки є безпідставною та задоволенню не підлягає, відповідачі не є державними реєстраторами.
		Щодо позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 повернути державі, в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, земельну ділянку площею 71,6083 га (кадастровий номер 6322057300:04:000:0545), розташовану за межами населених пунктів Слатинської селищної ради на території Дергачівського району Харківської області, суд зазначає наступне.
		Статтею 122 ЗК України визначено повноваження органів виконавчої влади. Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. 
		Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Таким центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є саме Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.
		Проте, відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин документ №1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021 передбачено, зокрема, передачу земель державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.
		Згідно з п. 24 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
		- що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій. Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
		- оборони;
		- природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
		- зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
		- під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;
		- під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
		- визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
		Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
		Отже, в силу приписів згаданого Закону земельна ділянка площею 71,6083 га (кадастровий помер 6322057300:04:000:0545), розташована за межами населених пунктів Слатинської селищної ради на території Дергачівського району Харківської області, вже не відноситься до земель державної власності, а відноситься до земель комунальної власності. Відтак і розпоряджатися такою земельною ділянкою може відповідна місцева рада, тому і позовна вимога про повернення спірної земельної ділянки державі, в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, задоволенню не підлягає.
		Посилання прокурора на постанову ВП ВС від 20.06.2023 суд вважає безпідставним, оскільки: по-перше, вимоги про повернення земельної ділянки є похідною і залежить від задоволення попередніх, які не були задоволені судом. Відтак відсутні підстави для задоволення і цієї вимоги. По-друге, діючим законодавством не передбачено можливості ухвалити рішення на користь особи, яка не була залучена до участі у справі відповідачем навіть у разі змін під час провадження у справі в адміністративно-територіальному устрої та переходу права розпорядження певними земельними ділянками від держави до територіальної громади.
		Заперечуючи проти задоволення заявлених вимог, відповідачі просили застосувати позовну давність.
		Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
		Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).
		Заяви відповідачів про застосування строку позовної давності не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 391 ЦК України, викладених у попередніх постановах та уточнених у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц зайняття земельної ділянки особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). Зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
		У цій справі прокурор звернувся до суду з негаторним позовом, однією з умов такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Отже, строк позовної давності для звернення з таким позовом до суду не сплинув.
		Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.
		Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		З наведеного також вбачається, що суд не зобов`язаний надавати оцінку кожному аргументу, наведеному сторонами.
		Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Прокурор не надав доказів в обґрунтування свого позову, не довів порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, а також наявності підстав для задоволення позовних вимог.
		За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на прокуратуру.
		Керуючись ст. 15, 16, 203, 215, 228, 256, 267, 391 ЦК України, ст. 122, 124, 134 ЗК України, ст. 2, 4, 9, 10, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ст. 6 Закону України "Про оренду землі", ст. 14, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 233, 237, 238 ГПК України, 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В позові відмовити повністю.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. 
		Повне рішення складено "02" жовтня 2023 р. 
		 
		 
		СуддяВ.І. Ольшанченко
		Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...