Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/25822/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано судом: 03.10.2023. Зареєстровано: 05.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2023.
Дата набрання законної сили: 03.10.2023
Номер судового провадження: A/855/5485/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/25822/22                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Юзькова О.Л.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  03 жовтня 2023 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		судді-доповідача                               Аліменка В.О., 
		суддів                                                   Бєлової Л.В., Безименної Н.В.
		за участю секретаря                               Мельник К.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 09.11.2022 року Головного управління ДПС у м. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не являється суб`єктом правопорушення, визначеного ч. 2 ст.163-15 КУпАП, оскільки, особисто він не вчиняв порушення порядку проведення готівкових розрахунків, а зазначене порушення було вчинено касиром.
		Крім того, в обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, датою вчинення порушення є 21.06.2022 року та 16.07.2022 року, а тому, враховуючи положення ст. 38 КУпАП, позивача не може бути притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення вчинене 21.06.2022 року та 16.07.2022 року, оскільки минув двомісячний строк з дня його вчинення, встановлений КУпАП.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року позов задоволено частково. 
		Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
		Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
		Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2022 року на підставі наказу № 335-п від 30.08.2022 року Головного управління ДПС у м. Києві розпочато проведення фактичної перевірки ТОВ ОТК «Європлюс». 01.11.2022 року за результатами фактичної перевірки складено акт перевірки №34097/26/15/07/ НОМЕР_1 , в якому зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю об`єднана торговельна компанія «Європлюс» порушено п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148, а саме - встановлено факти порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари - перевищення граничних сум розрахунків готівкою протягом дня.
		На підставі Акту 07.11.2022 року було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно керівника ТОВ ОТК «Європлюс» ОСОБА_1 . 
		На підставі протоколу та Акту 09.11.2022 року винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн 
		Не погоджуючись із вищезазначеною постановою про накладення адміністративного стягнення, вважаючи її незаконною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративне стягнення на позивача накладено поза межами двомісячного строку, що є підставою для скасування постанови.
		Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно до  ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КупАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до вимог статті 163-15 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до п. 6 положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджених постановою Правління Національного банку України суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно. Суб`єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов`язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб`єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Обмеження, установлене в пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
		Згідно ст. 234-2 КУпАП податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення зокрема: пов`язані порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15).
		Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.
		Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. 
		Частиною ч. 1 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього  Кодексу  підвідомчі суду (судді).
		Тобто, приписами ст. 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.
		Згідно з п. 7  ст. 247 КУпАП  провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених  ст. 38 КУпАП.
		Як вбачається зі змісту ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
		В свою чергу слід зазначити, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013р. № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
		Колегія суддів звертає увагу, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а саме: здійснення розрахунків готівковими коштами понад встановлені граничні суми розрахунків, протягом одного дня, одним платіжним документом, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку.
		Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019р. у справі № 158/286/17, від 19 травня 2020р. у справі № 404/1794/16-а, від 08 червня 2021р. у справі № 761/25397/16-а.
		Як вбачається з матеріалів справи, в протоколі про адміністративне правопорушення від 07.11.2022 р. № 15140 зазначено, що керівник ТОВ ОТК «Європлюс» ОСОБА_1 вчинив порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму, за що передбачена відповідальність за ст. 163-15 КУпАП. Дата і місце вчинення порушення - 21.06.2022 р. о 12:41 год., 16.07.2022 р. о 12:20 год., 16.07.2022 р. о 18: 11, (магазин) м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13-б.
		09.11.2022 р. в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на керівника ТОВ ОТК «Європлюс» ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за ст. 163-15 КУпАП за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме здійснення розрахунку із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму, чим порушено пункт 6 розділу ІІ «Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні», від 29.12.2017 р. № 148 (зі змінами та доповненнями).
		З огляду на те, що правопорушення, за яке притягнуто до адміністративної відповідальності позивача, не носить характер триваючого, та на час винесення оскаржуваної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу поза межами строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
		Також, слід зазначити, що вимоги ч. 3 ст. 286 КАС України передбачають, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковим органом прийнято оскаржену постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення поза межами строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, а тому постанова Головного управління ДПС ум. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 09.11.2022 року, підлягає скасуванню.
		З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2  ст. 77 КАС України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, колегія суддів вирішила згідно  ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,  -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
		Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року - залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                      В.О. Аліменко 
		 
		Судді                                                                                          Л.В. Бєлова
		 
		                                                                                                    Н.В. Безименна
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складено « 03» жовтня 2023 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...