Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/16814/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано судом: 06.10.2023. Зареєстровано: 07.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2023.

Результат оскарження 06.09.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову
Номер судового провадження: 47340/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		06 жовтня 2023 року м. Рівне№460/16814/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
		 ОСОБА_1 доНаціонального агентства з питань запобігання корупції  про зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі по тексту  відповідач) про виключення з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту  КупАП).
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 07.07.2021 року в справі №569/12746/21, що набрала законної сили, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, та піддано адміністративному стягненню. Вказує, що 27.08.2021 ним було самостійно сплачено суму штрафу. Позивач зазначає, що оскільки ним протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинено нового адміністративного правопорушення, то на підставі ст. 39 КУпАП вважається, що він не був підданий адміністративному стягненню. З урахуванням наведеного, вважає протиправною та безпідставною відмову відповідача щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з нього даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1, ст. 172-6 КУпАП.
		Ухвалою від 14.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
		07.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування поданих заперечень зазначив, що притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення позивач не заперечує, факт внесення Національним агентством з питань запобігання корупції відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення щодо позивача не оскаржувався і не був визнаний у судовому порядку протиправним. При цьому, відповідач вважає, що оскільки нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення такого Реєстру, то виключається можливість застосування статті 39 КУпАП як підставу для вилучення відповідних відомостей про особу, яку в минулому визнали винною у вчиненні кримінального правопорушення. Натомість ч. 8 розділу II Положення про Реєстр встановлено, що підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення. Перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу є вичерпним. Оскільки постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 07.07.21 по справі №569/12746/21 не скасована, то відповідач вважає, що відсутні підстави для виключення з Реєстру відомостей про позивача.
		З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, судом встановлено наступне.
		Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 07.07.2021 року в справі №569/12746/21, що набрала законної сили, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень.
		Наявною у матеріалах справи квитанцією АТ «Одщадбанк» від 27.08.2021 підтверджується сплата позивачем суми штрафу у розмірі 850,00 грн., тобто фактичне виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 07.07.2021 року в справі №569/12746/21.
		Відповідно до загальновідомої інформації, яка розміщена за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/ на офіційному інтернет-сайті Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, станом на 06.10.2023 дані про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
		Вважаючи протиправну бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з нього даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.
		Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У п. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції № 1700-VII від 14.10.2014 року (далі  Закон № 1700-VII) надано визначення поняттю корупційне правопорушення та зазначено, що корупційним правопорушенням є діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону № 1700-VII відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. Відомості про осіб, які входять до особового складу органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю, та яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до розділу з обмеженим доступом Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.
		Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 року № 39/5 (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції України № 610/5 від 27.02.2019 року), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.01.2012 року за № 28/20341 (далі  Положення від 11.01.2012 року).
		Згідно з п. 1.2 розділу І Положення від 11.01.2012 року реєстр  це електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
		Нове Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення затверджене Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 09.02.2018 року № 166 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 року за № 345/31797 (далі  Положення).
		Згідно з п. 2 розділу І Положення реєстр  електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.
		Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.
		Проаналізувавши вказані норми, суд прийшов до висновку, що з початку функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, до такого Реєстру вносяться та зберігаються відомості (інформація) виключно про осіб, які вважаться такими, що вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
		Разом з тим, відповідно до положень ст. 39 КУпАП, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
		Судом не встановлено, в тому числі з Єдиного державного реєстру судових рішень та на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів, вчинення ОСОБА_1 нового адміністративного правопорушення протягом року з дня закінчення виконання стягнення за постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 07.07.2021 по справі №569/12746/21.
		Практика Європейського Суду з прав людини (далі по тексту  ЄСПЛ) та Верховного Суду спирається на такі загально-правові категорії як непорушність прав, якість та точність закону, стабільність та остаточність судових рішень, законні очікування тощо. Названі поняття можна узагальнити принципом правової (юридичної) визначеності, який відіграє надважливе значення у формуванні та функціонуванні системи права демократичної держави. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах Брумареску проти Румунії, Стіл та інші проти Сполученого Королівства та ін.).
		Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) суб`єкта владних повноважень викладені законодавцем у приписах ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений саме на суб`єкта владних повноважень відповідно до положень ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Згідно з ч. 4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме: бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Отже, встановлені судом обставини свідчать, що відповідачем у повній мірі не було досліджено та проаналізовано в повному обсязі обставини, що зумовлюють внесення змін до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з нього даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
		Враховуючи викладене, виходячи із сформованої практики ЄСПЛ, завдань адміністративного судочинства та з метою належного і ефективного відновлення порушеного права позивача, а також те, що зміст позовної вимоги про зобов`язання вчинення дій охоплює першу вимогу щодо виключення відомостей з Реєстру, суд вважає, що необхідним та достатнім способом судового захисту буде зобов`язання Національного агентства з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
		За наведених обставин, позов належить до задоволення у повному обсязі.
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		В И Р І Ш И В :
		Позов задовольнити повністю.
		Зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Повний текст рішення складений 06 жовтня 2023 року.
		 
		Учасники справи:
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
		Відповідач: Національне агентство з питань запобігання корупції (бульвар Дружби Народів,28,м.Київ 103,01103, код ЄДРПОУ 40381452)
		 
		Суддя В.В. Щербаков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...