Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/11734/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.10.2023. Зареєстровано: 11.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2023.
Дата набрання законної сили: 10.11.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 560/11734/23
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		10 жовтня 2023 рокум. Хмельницький
		Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням уточнень, просить:
		1. Визнати протиправною діяльність відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, викладеної у листі відповідача від 14.06.2023 №398.
		2. Зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні за станом здоров`я, у відповідності до п. 1 розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні за станом здоров`я в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 12 років служби, виходячи з грошового забезпечення (щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення) за останньою займаною посадою станом на день звільнення з військової служби (виключення зі списків частини) - 04.04.2023.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при звільненні йому протиправно не нарахована та не виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої частиною 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки вислуга років складає загальна більше 10 років. Просить позов задовольнити.
		На адресу суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки одноразова грошова допомога у розмірі 50% місячного грошового забезпечення у розумінні Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства Оборони України від 07.06.2018 №260, виплачується військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров`я, за кожний повний календарний рік служби. Відповідач зауважив, що позивач не набув повного календарного року служби, у зв`язку з чим підстави для виплати такої одноразової грошової допомоги відсутні. Окремо відповідач у відзиві на позовну заяву звернув увагу суду на тому, що відповідачем на виконання Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 22.04.2023 №113 була нарахована та виплачена позивачу грошова допомога відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби". З огляду на викладені вище обставини у їх сукупності, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
		Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій посилається на позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.11.2020 по справі №822/3008/17, де зазначено, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби". Отже, умовою набуття права на таку виплату, за позицією позивача, є "звільнення за станом здоров`я", а не набуття повного календарного року служби. Просить позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
		Також позивач просив змінити дані відповідача, зазначивши відповідачем Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки в особі відокремленого підрозділу Військова частина НОМЕР_1 , оскільки Військова частина НОМЕР_1 є відокремленим підрозділом Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не є юридичною особою, немає банківських рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України, не є платником податків.
		Суд вважає, що у розумінні пункту 7 та пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України Військова частина НОМЕР_1 , яка є відокремленим підрозділом Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, є суб`єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі. 
		 
		ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
		 
		Ухвалою від 03.07.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
		 
		ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
		 
		Суд встановив, що позивач у період з 26.02.2022 по 04.04.2023 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 .
		Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2023 №32-РС позивача було звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), (за станом здоров`я) та відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2023 №94 позивача було виключено зі списків частини та всіх видів забезпечення.
		Вислуга років позивача на момент звільнення становила: календарна - 09 років 10 місяців 06 днів; пільгова - 02 роки 08 місяців 30 днів, загальна - 12 роки 07 місяців 09 днів
		На звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за станом здоров`я у порядку, визначеному Розділом ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом від 07.06.2018 №260, відповідач відмовив у виплаті такої допомоги, посилаючись на те, що позивач при звільненні вже отримав грошову допомогу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби".
		Вважаючи протиправною бездіяльність щодо не проведення повного розрахунку та виплати всіх належних виплат при звільненні позивача з військової служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		 
		ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
		 
		Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		За приписами статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
		Згідно з частиною 2 статті 1-2 Закону України №2011-XII у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
		Статтею 9 Закону №2011-XII, зокрема, визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Аналізуючи наявність правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за станом здоров`я у порядку, визначеному Розділом ХХХІІ Порядку, затвердженого Наказом від 07.06.2018 № 260, суд вважає за необхідне зазначити таке.
		Відповідно до частини 2 статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
		У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України від 17.09.2020 №912-IX "Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
		Отже, застереження щодо необхідності наявності вислуги 10 років і більше як передумови для виплати військовослужбовцям при звільненні з військової служби одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відноситься до правовідносин, в яких військовослужбовець звільняється з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням тощо.
		У свою чергу, у разі звільнення військовослужбовця зі служби за станом здоров`я одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби повинна виплачуватись незалежно від наявності у нього вислуги 10 років і більше.
		Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.11.2020 по справі №822/3008/17, яка за предметом свого правового регулювання є аналогічною досліджуваному публічно-правовому спору.
		У вказаній справі суд касаційної інстанції зазначив, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби".
		Окремо Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду наголосив, що в частині 2 статті 15 Закону №2011-XII відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.
		Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Як попередньо встановлено судом, позивач був звільнений з військової служби у запас за підпунктом "б" частини 4 статті 26 Закону №232-XII, а саме - за станом здоров`я. 
		При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач при виключенні позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 не виплатив йому одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за станом здоров`я у порядку, визначеному Розділом ХХХІІ Порядку, затвердженого Наказом від 07.06.2018 №260.
		Отже, виходячи з нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, враховуючи фактичні обставини справи та правозастосовну практику суду касаційної інстанції, суд вважає, що позивач мав право на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за станом здоров`я незалежно від обсягу наявної у нього вислуги років, однак відповідач безпідставно не реалізував його право на отримання вказаної виплати, чим допустив протиправну бездіяльність з даного питання.
		Із урахуванням викладених обставин, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за станом здоров`я у порядку, визначеному Розділом ХХХІІ Порядку, затвердженого Наказом від 07.06.2018 №260.
		Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 КАС України. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Позивачем, на переконання суду, обґрунтовано факт допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не проведення повного розрахунку та виплати всіх належних позивачу виплат при його звільненні з військової служби, вмотивовано наявність правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за станом здоров`я.
		Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, підлягає задоволенню.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
		Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за станом здоров`я.
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за станом здоров`я, у відповідності до пункту 1 розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складене 10 жовтня 2023 року
		 
		Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )  
		Головуючий суддя В.В. Матущак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...