Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/17339/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 12.10.2023. Зареєстровано: 13.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2023.
Дата набрання законної сили: 12.10.2023
Номер судового провадження: 10263/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 жовтня 2023 р.Справа № 520/17339/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Перцової Т.С.,
		Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А. ,
		за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С., 
		представника позивача - Ковальової Л.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 21.08.23 року по справі № 520/17339/23
		за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" 
		до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції 
		про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» (далі за текстом  ДП ХМЗ «ФЕД», позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі  Київський ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідач), в якому просив суд: 
		- визнати протиправними дії Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі старшого державного виконавця Ляхової Тетяни Борисівни, щодо винесення постанови № 72054360 від 16.06.2023 про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору у розмірі 296556,24 грн в рамках виконавчого провадження BП № 70717571;
		- визнати протиправною та скасувати постанову від 16.06.2023 № 72054360 про відкриття виконавчого провадження та стягнення з Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» виконавчого збору у розмірі 296556,24 грн, винесену в рамках виконавчого провадження ВП № 70717571.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність оскаржуваної постанови про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 296556,24 грн від 16.06.2023 ВП № 72054360 в рамках виконавчого провадження № 70717571, оскільки виконавче провадження у спірних правовідносинах закінчено у зв`язку зі сплатою боргу у повному обсязі в добровільному порядку, а виконавча служба, в свою чергу, не здійснювала жодних дій, направлених на його виконання. Виконавче провадження № 70717571, в свою чергу, було помилково відкрито на суму, яка на момент відкриття частково сплачена (була відсутньою навіть на момент видачі виконавчого документа) і відповідач не лише не здійснював жодних дій по його виконанню, а й не мав права відкривати виконавче провадження на суму частково сплаченого боргу.
		З огляду на те, що за змістом ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, наполягає, що оскільки за виконавчим провадженням № 70717571 державним виконавцем не було вчинено заходів примусового виконання рішення, а боржником сума боргу була сплачена добровільно, у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірній постанові, а отже така постанова на відповідає вимогам ст. 27 Закону № 1404-VIII та підлягає скасуванню.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі №520/17339/23 адміністративний позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
		Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його неправомірність, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі № 520/17339/23 скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано норми ч. 2 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII, якою встановлено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення, однак у спірних правовідносинах сума боргу була сплачена боржником добровільно, а тому відсутні підстави вважати, що державним виконавцем вчинялись такі заходи щодо стягнення виконавчого збору.
		Таким чином, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 27 Закону № 1404-VIII, а відтак підлягає скасуванню.
		Крім того, з посиланням на положення п. 10-2 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження (в редакції Закону України №2468-ІХ від 28.07.2022) та затвердженого наказом Міністерством з питань реінтегарції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією позивач вважає відкриття виконавчого провадження ВП № 70717571, а також процедуру його виконання незаконною з підстав заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.
		Оскільки територію Харківської територіальної громади, де розташоване підприємство, було віднесено до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, а перебування Харківської територіальної громади в зоні бойових дій, на теперішній час підтверджується наказом Міністерства з питань реінтегарції тимчасово окупованих територій України від 11.07.2023 № 197, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів на території Харківської територіальної громади з огляду на встановлену у перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження» заборону, є незаконним.
		В іншій частині доводи апеляційної скарги повторюють зміст позовної заяви.
		Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
		Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, просила суд апеляційної інстанції їх задовольнити.
		Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином.
		У відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ляховою Т.Б. від 30.01.2023 ВП № 70717571 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/1028/22 від 11.11.2022.
		Також постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ляховою Т.Б. від 30.01.2023 ВП № 70717571 зобов`язано стягнути з боржника Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" виконавчий збір у розмірі 296556,24 грн.
		В подальшому постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ляховою Т.Б. від 16.06.2023 року ВП № 70717571 виконавче провадження з примусового виконання наказу № 922/1028/22 від 11.11.2022 Господарського суду Харківської області закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», та виділено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № № 70717571.
		Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ляховою Т.Б. від 16.06.2023 ВП № 72054360 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № 70717571 від 30.01.2023 про стягнення з ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" виконавчого збору у розмірі 296556,24 грн.
		Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з метою її скасування.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з огляду на ч. 1 ст. 39, ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII дійшов висновку про наявність підстав для винесення оскаржуваної постанови від 16.06.2023 ВП № 72054360 про відкриття виконавчого провадження, оскільки матеріалами справи підтверджується відкриття виконавчого провадження ВП № 72054360 з примусового виконання постанови № 70717571 від 30.01.2023 про стягнення з ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" виконавчого збору у розмірі 296556,24 грн, а докази щодо оскарження чи скасування постанови старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ляховою Т.Б. від 30.01.2023 ВП № 70717571 про стягнення виконавчого збору або сплати позивачем станом на 16.06.2023 року виконавчого збору в матеріалах справи відсутні. 
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано положеннями Закону України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
		Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання № 2475-VIII від 03.07.2018 року (далі по тексту - Закон № 2475-VIII), який набрав чинності 28.08.2018, були внесені зміни, зокрема, у частині другій статті 27 Закону №1404-VIII слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів". Також, частину четверту викладено в такій редакції:  4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів)….
		Таким чином, з 28.08.2018 року Закон № 1404-VIII зазнав змін та його положення підлягають застосуванню із урахуванням Закону № 2475-VIII.
		Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню
		Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
		За правилами частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 27 Закону № 1404-VIII (у редакції чинній на час прийняття оскаржуваних постанов) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
		Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
		Згідно частини 4 статті 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
		Слід зауважити, що стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.
		З дослідженої колегією суддів постанови про закінчення виконавчого провадження від 16.06.2023 ВП № 70717571 встановлено, що підставою для такої виконавчої дії слугував лист від 24.03.2023 ТОВ «Укр Газ Ресурс», відповідно до якого заборгованість за наказом від 21.10.2022 у справі № 922/1028/22 про стягнення з ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» на користь ТОВ «Укр Газ Ресурс» 2439576,84 грн  основної заборгованості 503909,47 грн  пені, 22076,14 грн судового збору сплачено у повному обсязі (а.с. 10), внаслідок чого, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону № 1404-VIII відповідачем закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/1028/22 від 11.11.2022 та припинено чинність арешту майна боржника, виділено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі ВП № 70717571 від 30.01.2023 та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження ВП № 70717571 від 30.01.2023.
		Отже, у спірних відносинах підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених 9 частини першої статті 39 цього Закону.
		16.06.2023 державним виконавцем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 72054360 з виконання постанови у ВП № 70717571 (а.с. 11), відповідно до якої сума виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника (Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД») складає 296556,24 грн, тобто, 10% від суми, яка зазначена у наказі Господарського суду Харківської області № 922/1028/22 від 11.11.2022.
		Таким чином, державний виконавець визначив суми виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом в редакції Закону № 2475-VIII. 
		Слід зазначити, що законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з суми, що підлягає стягненню з боржника.
		Враховуючи наведені норми права та встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини у справі, колегія суддів дійшла висновку, що у державного виконавця були наявні підстави для стягнення виконавчого збору у тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові про стягнення виконавчого збору від 16.06.2023, а тому така постанова відповідає вимогам статті 27 Закону № 1404-VІІІ (в редакції чинній на час винесення).
		Твердження позивача про те, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, є неприйнятними, оскільки на дату прийняття спірної постанови (16.06.2023) ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII не передбачала такого нормативного регулювання.
		Також підлягають відхиленню доводи апелянта про добровільну сплату до прийняття оскаржуваної постанови основної заборгованості - 2439576,84 грн, 503909,47 грн.  пені, 22076,14 грн судового збору, оскільки сума виконавчого збору у розмірі виконавчого провадження № 70717571 від 30.01.2023 постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 70717571 від 16.06.2023 була виділена в окреме провадження, що і слугувало підставою для прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 72054360 про стягнення виконавчого збору у розмірі 296556,24 грн. 
		За таких обставин, твердження позивача про добровільну сплату вказаної заборгованості не відповідає дійсності.
		Відповідно до частини 5 статті 27 Закону № 1404-VІІІ (в редакції чинній на час винесення постанови) виконавчий збір не стягується: 
		1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
		2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
		3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;
		4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
		5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
		6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
		Аналіз вищенаведеної норми права та встановлені у справі фактичні обставини (відкриття виконавчого провадження про стягнення з ДП «Фед» заборгованості на підставі наказу Господарського суду Харківської області № 922/1028/22, виданого 11.11.2022 за зверненням ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС») дозволяє дійти висновку, що у спірних відносинах були відсутні підстави для звільнення позивача від сплати виконавчого збору та не прийняття відповідної постанови про стягнення виконавчого збору.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому постанова від 16.06.2023 про стягнення виконавчого збору є правомірною та не підлягає скасуванню.
		З приводу доводів позивача про заборону відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій, колегія суддів зазначає наступне.
		25.04.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнято наказ від № 75, яким затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (далі - Наказ № 75), який набрав чинності 26.04.2022 та до якого включена Харківська міська територіальна громада.
		28.07.2022 Верховною Радою України прийнято Закон №2468-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" (набрав чинності 19.08.2022), яким абз.15 п.10-2 розд. XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про виконавче провадження" викладено у такій редакції: забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.
		06.12.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" (далі Постанова № 1364), якою, зокрема, встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
		До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій; території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації російською федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованими Російською Федерацією (п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364).
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України видано наказ від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" (далі - Наказ № 309). Цим наказом визнано таким, що втратив чинність, Наказ №75.
		Відповідно до Наказу № 309 Харківська міська територіальна громада віднесена до територій можливих бойових дій з 24.02.2022 без зазначення дати припинення можливих бойових дій.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 № 45 внесено зміни до постанови від 06.12.2022 № 1364, шляхом викладення абз.13 п.1 у такій редакції: території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації російською федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими російською федерацією. Прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених п.10-2 розд. XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону "Про виконавче провадження".
		Таким чином, в силу наведених законодавчих положень, заборона відкривати виконавчі провадження та вчиняти виконавчі дії на території Харківської міської територіальної громади діяла з 29.04.2022 до 21.01.2023.
		Разом з цим, як було встановлено вище, оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору винесено державним виконавцем 16.06.2023, тобто після внесення змін до Постанови № 1364, у зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про відсутність законодавчо встановлених заборон для стягнення виконавчого збору станом на момент винесення оскаржуваної постанови.
		Водночас колегія суддів зауважує, що відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення зазначив про порушення відповідачем при прийнятті спірної постанови ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведення законності та обґрунтованості її прийняття з огляду на ненадання відзиву на позовну заяву.
		Проте, такий висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим судом у цій справі обставинам, матераілам справи та висновкам, викладеним у рішенні від 21.08.2023 по справі № 520/17339/23, та прямо суперечить резолютивній частині судового рішення про відмову у задоволенні позову.
		Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з пунктом 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Беручи до уваги, що під час вирішення спірних правовідносин суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення помилково зазначив про недоведеність відповідачем законності та обґрунтованості власних рішень, які є предметом оскарження, при цьому відмовив у задоволенні позову та визнав правомірною постанову про стягнення виконавчого збору № ВП 72054360, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі № 520/1775/23 підлягає зміні шляхом виключення з мотивувальної частини рішення речення у наступній редакції "Суд зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власних рішень, які є предметом оскарження позивачем, відзив на позовну заяву не надав". 
		В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі № 520/17339/23 підлягає залишенню без змін.
		Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ
		 
		Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" задовольнити частково.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 по справі № 520/17339/23 змінити шляхом виключення з мотивувальної частини рішення речення у наступній редакції "Суд зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власних рішень, які є предметом оскарження позивачем, відзив на позовну заяву не надав". 
		В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі № 520/17339/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді   С.П. Жигилій   О.А. Спаскін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...