Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 740/3008/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про встановлення батьківства або материнства.
Надіслано для оприлюднення: 19.10.2023. Зареєстровано: 19.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2023.
Дата набрання законної сили: 19.10.2023
Номер судового провадження: 22-ц/4823/1293/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		іменем України
		 
		19 жовтня 2023 року м. Чернігів
		 
		Унікальний номер справи № 740/3008/20
		Головуючий у першій інстанції  Ковальова Т. Г.
		Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1293/23
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
		 головуючого-судді: Онищенко О.І.
		 суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.
		Позивач: ОСОБА_1 
		Відповідач: ОСОБА_2 
		Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 
		Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства (суддя Ковальова Т.Г.), постановлену у м.Ніжин, 
		 В С Т А Н О В И В:
		У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; внести в актовий запис №357 від 20 червня 2013 року, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції у Чернігівській області про народження ОСОБА_3 , відомості про батьківство ОСОБА_2 , уродженця міста Ніжина Чернігівської області, вказавши його батьком народженої в графі «батько». Позов мотивовано тим, що сторони проживали з 2012 року однією сім`єю у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, мали взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю. У жовтні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали спільну заяву про державну реєстрацію шлюбу, проте за тиждень до весілля з невідомих для позивачки причин відповідач відмовився реєструвати шлюб. На той час ОСОБА_1 вже була вагітною. ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивачки народилася донька ОСОБА_3 , батьком якої є відповідач, який не виявив бажання визначити походження дитини за заявами про визнання батьківства відносно народженої дитини. 
		04 вересня 2023 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання про зупинення розгляду справи до переведення його військової частини на загальний режим ведення служби або до скасування воєнного стану. Клопотання мотивоване тим, що відповідач є військовослужбовцем військової частини, яка переведена на військовий стан, що унеможливлює реалізацію процесуального права на участь у судових засіданнях у суді м.Ніжина у зв`язку з виконанням ОСОБА_2 службових завдань і територіальною віддаленістю місця служби від суду. 
		Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 вересня 2023 року зупинено провадження у даній справі до закінчення перебування ОСОБА_2 у складі військової частини НОМЕР_1 , що переведена на воєнний стан; зобов`язано ОСОБА_2 , у разі усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі, повідомити про це суд для вирішення питання про поновлення провадження.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що конструкція норми п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України дає підстави для процесуальних зловживань з боку відповідача, фактично будь-який судовий розгляд за його участі унеможливлюється. За доводами позивачки, даний безальтернативний підхід може свідчити про обмеження для неї доступу до правосуддя та обов`язково призведе до порушення розумності строків розгляду справи, які вже й так порушені. ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 на жодному судовому засіданні не був присутнім і ухилявся від участі у справі. Позивачка вважає, що суд безпідставно взяв до уваги незавірену ксерокопію довідки від 01 вересня 2023 року БУ №11/1/4-1428. Також ОСОБА_1 посилається, що Служба безпеки України не є військовим формуванням і не входить до складу Збройних Сил України, тому зупинення провадження є незаконним.
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції  залишити без змін. Відповідач вказує, що він є військовослужбовцем і обмежений у вільному використанні свого часу та можливості пересування країною, оскільки виконує завдання службового характеру. ОСОБА_2 має ряд клопотань, бажає реалізувати свої процесуальні права, забезпечити явку свідків до суду та бути присутнім при їх допиті, ставити питання свідкам позивача та бажає особисто прийняти участь в розгляді справи, викликати експерта для допиту в суді і поставити ряд питань щодо процедури відбору зразків для експертизи. За доводами відповідача, в наданій ним довідці зазначено, що військова частина переведена на військовий стан, тому вказівка в апеляційній скарзі, що військова частина не має такого статусу, не відповідає дійсності та змісту довідки. 
		Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.
		Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
		У пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
		Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
		До основних засад судочинства частиною третьої статті 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.
		Виходячи зі змісту статті 12, частини третьої статті 13 ЦПК України кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.
		Приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об`єктивний розгляд справи.
		У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що "межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі".
		Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.
		Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 N 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
		За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався.
		Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 N 389-VIII (далі - Закон N 389-VIII).
		Відповідно до статті 1 Закону N 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. 
		Статтею 16 Закону N 389-VIII визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
		За приписами статей 1 та 3 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.91 N 1934-XII (далі - Закон N 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
		Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону N 1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
		Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону N 1934-XII, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
		Згідно зі статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.92 N 2232-XII (далі - Закон N 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		На підтвердження підстав для зупинення провадження у справі, ОСОБА_2 надав довідку №11/1/4-1428 від 01 вересня 2023 року про те, що він проходить військову службу в Службі безпеки України. Військова частині НОМЕР_1 переведена на військовий стан і ОСОБА_2 виконує завдання, покладені на Службу безпеки України.
		Разом з тим, надаючи оцінку вказаній довідці, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що у довідці не міститься інформації про те, що військова частина і сам військовослужбовець перебувають у зоні постійної дислокації та виконують завдання у зоні бойових дій. 
		Отже, довідка №11/1/4-1428 від 01 вересня 2023 року Служби безпеки України не є доказом, який підтверджує наявність підстав для зупинення провадження у справі, що передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153/2008. Зазначене узгоджується з постановою Верховного суду від 29.03.2023 по справі 756/3462/20.
		За таких обставин, суд першої інстанції зробив неправильний висновок про зупинення провадження у справі.
		Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена із порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: апеляційну скаргу належить задовольнити; оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Керуючись ст.ст.251 п.2 ч.1, 258, 263, 374, 379 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
		 П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 вересня 2023 року скасувати.
		У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі відмовити.
		Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		 Головуючий: Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...