Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1138/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2023. Зареєстровано: 24.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2023.
Дата набрання законної сили: 27.09.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"27" вересня 2023 р.           Справа№ 910/1138/19
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Копитової  О.С.
		суддів:            Пантелієнка  В.О. 
		          Остапенка О.М. 
		 
		 
		за участю секретаря судового засідання: Гуньки О.В.
		та представників сторін:
		від Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) - Штанько  В.А.,
		від ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» - Лоленко О.А., Андрощук С.В.,
		від ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» - Саламов О.В.,
		від ТОВ «Кримська водочна компанія» - Крижов С.В. (в режимі відеоконференції),
		 
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED)
		на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року
		(повний текст складено 22.06.2022 року)
		у справі № 910/1138/19 (суддя Маринченко Я.В.)
		за позовом «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED)
		до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»,      
		товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг»
		треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман», товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»
		про визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В січні 2019 року Компанія «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг», третя особа - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» про визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг.
		Позовні вимоги обґрунтовувались невідповідністю оспорюваних торговельних марок умовам надання правової охорони станом на дату подання заявок на їх реєстрацію, оскільки вони є схожими до ступеня змішування з раніше зареєстрованими торговельними марками позивача для таких самих та споріднених товарів. Також позивач зазначає про те, що зареєстровані на ім`я ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» торговельні марки за оскаржуваними свідоцтвами України є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги.
		В ході розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги, зокрема позивач просив розглядати в рамках даної справи наступні позовні вимоги:
		1. Визнати недійсними повністю свідоцтва на знаки для товарів і послуг №187563 від 25.06.2014, №187564 від 25.06.2014, №187565 від 25.06.2014, №187566 від 25.06.2014, №187567 від 25.06.2014, №187568 від 25.06.2014, №188096 від 10.07.2014, №188097 від 10.07.2014, №188998 від 25.07.2014, №188999 від 25.07.2014, №210409 від 11.04.2016, №190704 від 10.09.2014, №190705 від 10.09.2014, №190706 від 10.09.2014, №190707 від 10.09.2014, зареєстровані на ім`я ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг»;
		2. Зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсними повністю Свідоцтв України №187563 від 25.06.2014, №187564 від 25.06.2014, №187565 від 25.06.2014, №187566 від 25.06.2014, №187567 від 25.06.2014, №187568 від 25.06.2014, №188096 від 10.07.2014, №188097 від 10.007.2014, №188998 від 25.07.2014, №188999 від 25.07.2014, №210409 від 11.04.2016, №190704 від 10.09.2014, №190705 від 10.09.2014, №190706 від 10.09.2014, №190707 від 10.09.2014, які зареєстровані на ім`я ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»;
		3. Заборонити ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» (код ЄДРПОУ 38679874) використовувати позначення "МЪРНАЯ", "МІРНА ПЛАТИНА, МЕРНАЯ ПЛАТИНА", "МІРНА. ЗАСТІЛЛЯ ЕКСПОРТНА", "МІРНА НА МОЛОЦІ ЕКСПОРТНА", "МІРНА.ДРЕВНІЙ КИЇВ ЕКСПОРТНА","МІРНА.ТРАДИЦІЯ ЕКСПОРТНА", "МІРНА.МЕДОВА З ПЕРЦЕМ ЕКСПОРТНА", "ВОДКА МЕРНАЯ", "ГОРІЛКА МІРНА", "РУССКАЯ АРКТИКА", "СИБИРСКАЯ АРКТИКА", "НАША МАРКА КАЛИНОВА", "НАША МАРКА ПШЕНИЧНА, НАША МАРКА ПШЕНИЧНАЯ", "НАША МАРКА ПШЕНИЧНА ЕКСПОРТНА", "НАША МАРКА КЕДРОВА ЕКСПОРТНА", "НАША МАРКА КЛАСИЧНА ЕКСПОРТНА", а також інші позначення, які є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаком «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) за свідоцтвом України №14590, №37247, №47015, №47029 та №141763 відносно всіх товарів і послуг, для яких він зареєстрований, в тому числі шляхом нанесення їх на будь-який товар 33 класу МКТП, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, застосовування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2020 року, зміненим у його мотивувальній частині та викладеним у редакції постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 року позов задоволено.
		Постановою Верховного Суду від 22.04.2021 року рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2020 року  та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 року  у справі № 910/1138/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
		За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року по справі №910/1138/19 у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Компанія «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) (надалі по тексту - позивач, апелянт) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати повністю рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року у справі № 910/1138/19 та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позов Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) у справі №910/1138/19.
		Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що  оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим і підлягає скасуванню у зв`язку з нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до ухвалення незаконного рішення.
		Апелянт стверджує, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зробив  висновки, які нівелюють існуючий, визначений законодавством порядок захисту прав інтелектуальної власності, оскільки неправильно застосував норми абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», та дійшов помилкового висновку, що для існування підстав для відмови у реєстрації знаку на підставі цього пункту необхідно довести, що відповідне позначення є тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг, а також, обов`язкову наявність на ринку України товарів, які б виробляв позивач чи інші особи на його замовлення, марковані торговельними марками позивача, щоб існували наслідки цього у вигляді «введення в оману споживачів щодо особи виробника», що очевидно виходить за межі п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», та норми ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». 
		Позивач вказує, що згідно висновків суду, з якими він не погоджується, якщо правоволоділець (власник) торговельних марок у даний момент не використовує їх на ринку, а порушники використовують свої протиправно зареєстровані похідні торговельні марки, тоді права власника «ще не порушені» і він не має можливості захисту своїх прав, оскільки за таких  умов «відсутній конфлікт на ринку України щодо оспорюваних торговельних марок; що виникнення конфлікту на ринку щодо використання торговельних марок можливе виключно у випадку одночасного використання, по-перше, позивачем належних йому материнських торговельних марок та, по-друге, товариством з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» (надалі - по тексту - ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг», відповідач 2) - належних йому похідних торговельних марок.
		На думку апелянта, місцевий суд не врахував, що можливість введення в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послуги та можливість сплутування з іншими раніше зареєстрованими знаками для відмови у реєстрації позначення як знаку, оскільки як було підтверджено судом першої інстанції, відповідно до висновку експертів від 23.09.2019 року №160/19 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, який складений судовими експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності щодо визначення схожості знаків для товарів і послуг позивача та відповідача 2 є схожими настільки, що їх можна сплутати із раніше зареєстрованими торговельними марками позивача. Крім того, висновком експертизи від 23.09.2019 року №160/19 також встановлено, що торговельні марки відповідача можуть вводити споживачів в оману щодо особи, яка виробляє товари 33 класу МКТП, а саме, щодо власника раніше зареєстрованих торговельних марок.
		Тому вимога суду першої інстанції щодо наявності на ринку України товарів, які б виробляв позивач чи інші особи на його замовлення, марковані торговельними марками позивача, щоб існували наслідки цього у вигляді «введення в оману споживачів щодо особи виробника», очевидно виходить за межі ч. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
		Також апелянт вважає, що місцевий суд не з`ясував належним чином обставини щодо існування конфлікту на ринку між позивачем та відповідачем 2 щодо оспорюваних позначень, зокрема, коли такий конфлікт розпочався та чи здійснювалось використання товарних знаків позивачем чи іншими, уповноваженими ним суб`єктами, на ринку та дійшов до передчасного висновку про відсутність такого конфлікту, що не відповідає дійсним обставинам справи.
		При цьому, апелянт з посиланням на висновки Верховного Суду, що викладені в постановах від 26.09.2019 року у справі № 910/20650/17 від 19.08.2021 року № 910/570/16 стверджує, що жоден нормативно-правовий акт не пов`язує право власника на захист торговельних марок від протиправних дій третіх осіб із фактом використання чи не використання власником у даний момент свої торговельної марки. Навпаки, зміст ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначає як порушення права - «будь-яке посягання» і навіть «готування» до таких дій.
		Позивач вважає, що конфлікт на ринку може виникнути не тільки внаслідок одночасного використання пов`язаних торгівельних марок різними особами, але і з огляду на вчинення відповідачем-2 дій, які перешкоджають позивачу у використанні на ринку належних йому торгівельних марок.
		Крім того, апелянт звертає увагу апеляційного суду на той факт, що за угодою від 01.09.2011 року не передбачено право ТОВ «Кримська водочна компанія» на передачу прав стосовно реєстрації знаків іншим особам, зокрема і відповідачу 2. Вказана угода не містить дозволу на реєстрацію конкретних знаків за кожною конкретною заявкою. З огляду на це, дана угода не може розцінюватись як згода власника відповідного знака на реєстрацію іншого конкретного знака, схожого ( чи похідного) за відповідною конкретною заявкою у розумінні Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг.
		Отже, на думку апелянта реєстрація знаків з відповідними свідоцтвами України на ім`я відповідача-2 здійснена без дозволу попереднього власника.
		Підсумовуючи апеляційну скаргу, апелянт стверджує, що суд першої інстанції дійшов неправильних висновків щодо обставин справи, внаслідок неправильної їх оцінки, не з`ясував всі обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права і прийняв неправомірне рішення, в зв`язку з чим наявні підстави для його скасування. 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2022 року апеляційну скаргу Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Грека Б.М.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2022 року витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1138/19 за позовом «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (надалі - по тексту ДП «Український інститут інтелектуальної власності», відповідач 1), ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг», терті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» (надалі по тексту - ТОВ «Гетьман», третя особа 1), товариство з обмеженою відповідальністю «Ескада» (надалі по тексту - ТОВ «Ексада», третя особа 2) про визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги  або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року у справі № 910/1138/19 до надходження матеріалів справи № 910/1138/19 до Північного апеляційного господарського суду.
		25.07.2022 року до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/1138/19.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 року апеляційну скаргу Компанії "ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД" (ZAFORPO VENTURES LIMITED) на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року у справі № 910/1138/19 залишено без руху.
		11.08.2022 року на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 року від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.
		Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 року, у зв`язку з перебуванням суддів Остапенка О.М. та Грека Б.М.,  які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці,  призначено повторний автоматизований розподіл справи.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2022 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Пантелієнка В.О., Сотнікова С.В.
		13.09.2022 року на адресу Північного апеляційного господарського суду від імені директора Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) за підписом ОСОБА_1 надійшла заява про скасування повноважень адвокатів, зокрема договору про надання правової допомоги від 15.01.2020 року із Адвокатським об`єднанням «ХІЛЛМОНТ ПАРТНЕРС».
		При цьому, до відповідної заяви не додано доказів, що ОСОБА_1 є керівником апелянта станом на день подання заяви, а також не вказано чи підтримує керівник подану від імені підприємства апеляційну скаргу, підписану представником повноваження якого припинені.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 року апеляційну скаргу Компанії "ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД" (ZAFORPO VENTURES LIMITED) на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року у справі № 910/1138/19 залишено без руху повторно.
		06.10.2022 року на виконання вимог суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022  року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року у справі № 910/1138/19. Розгляд апеляційної скарги Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) призначено на 14.12.2022 року.
		 22.11.2022 року на електронну адресу суду від Компанії "ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД" (ZAFORPO VENTURES LIMITED) надійшла заява про заміну неналежного відповідача. 
		Обґрунтовуючи подану заяву представник позивача зазначає, що 08.11.2022 року набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України № 943-р від 28.10.2022 року «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності». Відповідно до якого втратили чинність попередні розпорядження Кабінету Міністрів України № 1267 від 13.10.2020 року та №1129 від 15.09.2021 року, якими передбачалося, що ДП «Український інститут інтелектуальної власності» виконує функції Національного органу інтелектуальної власності. Починаючи з 08.11.2022 року Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (надалі по тексту - ДП «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій») виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.
		23.11.2022 року на електронну адресу суду від Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) надійшла заява про заміну неналежного відповідача ідентична тій, що була подана 22.11.2022 року.
		 13.12.2022 року на електронну адресу суду від ТОВ «Ескада» надійшли письмові пояснення по справі.
		          В поданих пояснень представник зазначає, що повністю підтримує позицію суду першої інстанції і вважає її обґрунтованою, а викладені доводи позивача в апеляційній скарзі необґрунтованими і такими, що базуються на власному хибному інтерпретуванні як Закону, так і обставин у справі.
		          На думку представника, позивач безпідставно вважає, що суд першої інстанції не з`ясував обставин у справі та зробив невідповідні висновки і неправильно застосував норми матеріального права.
		14.12.2022 року до початку судового засідання на електронну адресу суду від ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги.
		В поданих поясненнях відповідач-2 посилається на обставини, які не є обставинами справи № 910/1138/19, зокрема визначаючи первісним позивачем компанія «І-БІ-СІ Істерн Беверідж Компані Лімітед», тоді як в зазначеній справі позивачем був і є Компанія «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) та посилаючись на докази та правовідносини між сторонами, які не є предметом розгляду справи № 910/1138/19.
		          Зокрема, обґрунтовуючи подані пояснення, представник відповідача 2 зазначає, що первісний позивач (компанія «І-БІ-СІ Істерн Беверідж Компані Лімітед») з 30.04.2014 року є єдиним учасником відповідача 2, тобто володіє 100% голосів у вищому органі управління відповідача 2,  і, відповідно, фактично повністю управляла діяльністю ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг». Тобто, відносини між  ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» і компанією  «І-БІ-СІ Істерн Беверідж Компані Лімітед» мали характер відносин материнської та дочірньої компаній. Матеріалами справи підтверджено, що  компанія  «І-БІ-СІ Істерн Беверідж Компані Лімітед»  з 30.04.2014 року був  єдиним учасником відповідача 2 і через проведення загальних зборів учасників  знав про те, що активи відповідача 2 формувались в тому числі за рахунок знаків для товарів і послуг за свідоцтвами №14590 від 29.12.1999 року («НАША МАРКА», заявка від 09.03.1998 року); №174967 від 27.08.2013 року («НАША МАРКА ПОСОЛЬСЬКА, заявка від 19.03.2013 року); №174968 від 27.08.2013 року («НАША МАРКА ПОСОЛЬСЬКАЯ», заявка від 19.03.2013 року); №194282 від 10.12.2014 року («НАША МАРКА», заявка від 24.10.2013 року); №141763 від 25.07.2011 року(«АРКТИКА», заявка від 01.03.2010 року); №215324 від 11.08.2016 року («ARCTICA», заявка від 11.02.2016 року); №220966 від 26.12.2016 року («ARCTICA POLAR», заявка від 08.08.2016 року); №37247 від 15.01.2004 року («МЕРНАЯ», заявка від 01.11.2002 року); №47015 від 15.02.2005 року («МІРНА»); №47016 від 15.02.2005 року («MERNAYA», заявка від 01.11.2002 року); №47029 від 15.02.2005 року («Мірна. Медова з перцем», заявка від 08.11.2002 року); №54611 від 17.10.2005 року («Мьрная. На молоке», заявка від 25.07.2003 року); №154732 від 25.04.2012 року («МЕРНАЯ», заявка від 12.01.2011 року); №191190 від 25.09.2014 року («МІРНА», заявка від 04.07.2013 року); №191634 від 10.10.2014 року («МЬРНАЯ», заявка від 04.07.2013 року).
		          На підставі зазначеного списку знаків ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» мало право на території України здійснювати виробництво, реалізацію алкогольних напоїв з використанням зазначених вище торгових марок, а також видавати будь-яким іншим особам право на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв з використанням торгових марок.
		          Користуючись виключною ліцензією на використання вказаних вище торгових марок, ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг», окрім організації виробництва та реалізації алкогольних напоїв під вказаними торговими марками здійснювало всі необхідні дії для популяризації та рекламування торгових марок та продукції, що виробляється з нанесенням торгових марок.
		          Таким чином, ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» здійснювало всю необхідну діяльність з виробництва та реалізації товарів з нанесенням на них торгових марок, рекламування та популяризацію торгових марок, що давала можливість споживачам бути обізнаними про торгові марки, характеристики та переваги товарів, виготовлених з нанесенням торгових марок, що збільшувало вартість торгових марок як окремих об`єктів власності.
		          Що стосується договорів від 01.09.2011 року та 01.04.2014 року, відповідач  2 зазначає, що вказані договори були надані для прийняття до уваги Укрпатенту при прийнятті рішення про реєстрацію знаків для товарів і послуг.
		          Повноваження ТОВ «Кримська водочна компанія» від свого імені подавати заявки на реєстрацію основних торгових марок, та похідних від них, було надано ТОВ «Кримська водочна компанія» відповідно до договору від 01.09.2011 року, що укладений із первісним власником свідоцтв на знаки для товарів та послуг  із цими позначеннями - ТОВ «Домані Групп». За цим договором, ТОВ «Кримська водочна компанія» отримало право здійснювати реєстрацію знаків, що є схожим та похідними від основних знаків.
		          За угодою від 01.09.2011 року  третя особа ТОВ «Домані Групп», (правонаступником якого є ТОВ «Ескада») передавала ТОВ «Кримська водочна компанія» право здійснювати реєстрації знаків схожих/похідних від знаків за свідоцтвами №47015 («МІРНА», №47016 (MERNAYA»), №37247 («МЕРНАЯ») і 37250 («Мьрная»), які входять до зазначеного переліку. 
		          Важливою обставиною є те, що директором  ТОВ «Кримська водочна компанія» (2011-2014 рік), а згодом і позивача була одна й та сама особа: ОСОБА_1 , який завжди знав про набуття відповідачем 2 прав на знаки.
		           30.03.2014 року, саме ТОВ «Кримська водочна компанія», яку представляв ОСОБА_1, здійснила відчуження на користь відповідача 2 знаків.
		          За угодою від 01.04.2014 року третя особа передала відповідачу 2 права на використання знаків для товарів та послуг, що були подані на реєстрацію до відповідача 1, відповідно, було змінено особу заявника ТОВ «Кримська водочна компанія» на відповідача 2, у зв`язку з припиненням діяльності  «Кримська водочна компанія»
		 Відповідачем 2  під час реєстрації знаків за списком знаків подавались до Укрпатенту в тому числі договори від 01.04.2014 року і від 01.02.2016 року; їх копії були долучені до матеріалів заявок по відповідному знаку; набуття відповідачем 2 прав за списком знаків відбулось в період 12.09.2016 року (15 знаків) по 10.10.2018 року (2 знаки).
		          Про реєстрації відповідачем 2 і ТОВ «Кримська водочна компанія» похідних та/або схожих знаків було відомо ТОВ «Ескада» і дану обставину третя особа окремо підтверджувала в ході розгляду справи.
		          ТОВ «Ескада» є правонаступником ТОВ «Домані Груп», права на знаки за списком знаків, якими на сьогодні володіє теперішній позивач, спершу виникли у третьої особи  і даний факт не заперечувався сторонами у справі, як і підтверджувався матеріалами справи, третя особа на підставі відповідних договорів надавала відповідачу 2 і ТОВ «Кримська водочна компанія» право на реєстрацію похідних і схожих знаків, при чому, в договорі не обмежувалось право особи, яка здійснить реєстрацію на розпорядження таким знаком; за поданими ТОВ «Кримська водочна компанія» заявками були зареєстровані відповідні знаки, в тому числі які перелічені в списку знаків.
		          Таким чином, відповідач 2 вважає, що на дату реєстрації списку знаків і пізніше: права на знаки, якими на сьогодні володіє позивач, спершу виникли  у третьої особи ТОВ «Ескада» (яка є правонаступником ТОВ «Домані Груп») і даний факт не заперечувався сторонами у справі та підтверджується матеріалами справи; ТОВ «Ескада»  на підставі відповідних договорів надавала відповідачу 2 і ТОВ «Кримська водочна компанія» право на реєстрацію похідних і схожих знаків; відповідач 2 здійснював свою діяльність на ринку України з 01.04.2014 року; товари з використанням знаків, які зараз належать позивачу та оспорювані знаки, які належать відповідачу 2 могли перебувати на ринку з 2014 року і до сьогодні відсутні будь-які випадки, коли вони могли ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар. Більш того, у позивача відсутні докази того, що він безпосередньо використовує знаки та взагалі його права порушені. Конфлікт відсутній, оскільки позивачем не доведено використання спірних знаків на ринку; відлік перебігу позовної давності з моменту отримання теперішнім позивачем  знаків є не релевантним та не може бути застосований до цього спору; відповідач 2 здійснював свою діяльність на ринку України з 01.04.2014 року, використовуючи оспорювані знаки у своїй діяльності навіть до моменту отримання охоронних документів та здійснив їх реєстрацію 25.06.2014 року, 10.07.2014 року, 25.11.2014 року. З огляду на це та на те, що позивач набув право власності на знаки  07.12.2018 року, а до цього ТОВ «Домані Груп» мало право звертатися з відповідним позовом до суду, а не наступні власники. Проте, як вбачається з матеріалів справи та пояснень ТОВ «Ескада» вони ніколи не заперечували та не обмежували права відповідача 2 та погоджувались з всіма реєстраційними діями щодо знаків; директором позивача є ОСОБА_1 , який був директором ТОВ «Кримська водочна компанія», яка 30.03.2014 року здійснила відчуження на користь відповідача 2 знаків, які оспорюються позивачем, та право на реєстрацію яких, було надано третьою особою ТОВ «Ескада», згідно з положеннями відповідного договору. Таким чином, ОСОБА_1 був обізнаний про існування оспорюваних знаків ще з 2014 року.
		          Щодо  спливу строку позовної давності, то  представник  відповідача 2 зазначає, що строк давності необхідно рахувати від моменту  коли ОСОБА_1 довідався про реєстрацію оскаржуваних знаків. А це, щонайменше, з 25.06.2014 року і з 25.11.2014 року, а відтак, строк позовної давності сплив 24.06.2017 року і 24.11.2017 року, відповідно. Позов поданий 10.12.2018 року, а провадження порушено - 14.12.2018 року.
		          Відповідачем  2 у відзиві на позов було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності. 
		          Відповідач 2 вважає, що матеріалами справи та доказами підтверджено, що ТОВ «Домані Груп», що було власником знаків за списком і які пізніше були передані позивачу, було відомо про факт реєстрації на ім`я відповідача 2 оспорюваних знаків безпосередньо з моменту реєстрації оспорюваних знаків на ім`я відповідача 2. Первісному позивачу - компанії І-БІ-СІ Істерн Беверідж Компані Лімітед», як особі, що має повний контроль над відповідачем 2 та здійснює управління ним, було відомо про факт реєстрації на ім`я  відповідача 2 оспорюваних знаків безпосередньо з моменту реєстрації оспорюваних знаків на ім`я відповідача.
		          Відповідач 2  наголошує, що матеріалами справи підтверджено той факт, що відповідач 2 здійснював свою діяльність на ринку України з 01.04.2014 року використовуючи оспорювані знаки у своїй діяльності навіть до моменту отримання охоронних документів.
		          Первинний позивач, як єдиний учасник відповідача 2 був обізнаний з використанням відповідачем 2 оспорюваних знаків. Саме первинний позивач - компанія І-БІ-СІ Істерн Беверідж Компані Лімітед» зверталася з позовом і саме у первинного позивача повинні були бути підстави для позову, а не у наступних власників знаків для товарів і послуг, яким є позивач.
		          Таким чином, відповідач 2 вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 року заяву Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) задоволено. Замінено відповідача-1 Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» на Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій». Розгляд справи №910/1138/19 за апеляційною скаргою Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) відкладено на 25.01.2023 року.
		20.01.2023 року через відділ документального забезпечення суду від ФОРСДЕЛЛ ДЕВЕЛОПМЕНТС ЛІМІТЕД (FORSDELL DEVELOPMENTS LIMITED) надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача компанію ФОРСДЕЛЛ ДЕВЕЛОПМЕНТС ЛІМІТЕД (FORSDELL DEVELOPMENTS LIMITED).
		23.01.2023 року через відділ документального забезпечення суду від Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (надалі - ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій») надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник заперечує проти задоволення апеляційної скарги та вважає рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року у справі 910/1138/19 законним і обґрунтованим.
		Відповідач-1 вказує, що 16.07.2013 року ТОВ «Кримська водочна компанія» було подано заявки на реєстрацію позначень «НАША МАРКА ПШЕНИЧНА», «НАША МАРКА ПШЕНИЧНА ЕКСПОРТНА», «НАША МАРКА КЕДРОВА ЕКСПОРТНА», «НАША МАРКА КЛАСИЧНА ЕКСПОРТНА» відносно товарів 33 класу МКТП. 
		Заявник під час проведення експертизи заявок на підтвердження права на подання та одержання заявлених торговельних марок надав до закладу експертизи «Угоду про надання прав на реєстрацію знаків для товарів і послуг» від 01.10.2013 року, укладену між ТОВ «Домані групп» (попереднім власником зареєстрованої  торговельної марки «НАША МАРКА» за свідоцтвом України № 14590) та ТОВ «Кримська водочна компанія» відповідно до якої останній уповноважений здійснювати реєстрацію схожих та похідних торговельних марок. В зв`язку з чим на підставі висновків закладу експертизи про відповідність позначень умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційних експертних заявок установою були прийняті рішення про реєстрацію вище вказаних торговельних марок на ім`я ТОВ «Кримська водочна компанія» відносно заявлених товарів 33 класу МКТП.
		Після прийняття установою рішень про державну реєстрацію вказаних торговельних марок на ім`я ТОВ «Кримська водочна компанія» відносно товарів 33 класу МКТП майнові права на вказані заявки за ініціативою заявника були передані до ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» на підставі Договору про передачу майнових прав на заявки на знаки для товарів і послуг від 31.03.2014 року.
		Крім того, в ході проведення експертизи закладом було отримано угоду від 01.04.2014 року, укладеною між ТОВ «Домані групп» (попереднім власником торговельних марок, зокрема «НАША МАРКА», «НАША МАРКА ПОСОЛЬСЬКА», «НАША МАРКА ПОСОЛЬСКАЯ» за свідоцтвами України №№ 14590, 174967, 174968) та відповідачем 2 відповідно до якої останній уповноважений здійснювати реєстрацію схожих та похідних торговельних марок.
		З посиланням на вказану угоду від 01.04.2014 року відповідач -1 обґрунтовує також підставність реєстрації за відповідачем -2 торговельної марки «НАША МАРКА КАЛИНОВА».
		Підсумовуючи відзив відповідач-1 наголошує, що реєстрація  спірних торговельних марок була здійснена з відома та дозволу попереднього власника свідоцтв України №№ 14590, 174967, 174968- ТОВ «Домани групп».
		Тому, представник ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» вважає, що судом першої інстанції було надано належну оцінку поданим сторонами доказам та повно і всебічно досліджено обставини справи.
		23.01.2023 року через відділ документального забезпечення суду від Компанії "ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД" (ZAFORPO VENTURES LIMITED) надійшло клопотання про оголошення перерви. 
		23.01.2023 року через відділ документального забезпечення суду від Компанії "ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД" (ZAFORPO VENTURES LIMITED) надійшло клопотання про виключення ТОВ «Ескада» (Російська Федерація) із третіх осіб у зв`язку із припиненням юридичної особи.
		           23.01.2023 року через відділ документального забезпечення суду від компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД! (ZAFORPO VENTURES LIMITED) надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
		Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 року, у зв`язку з виходом у відпустку з 25.01.2023 року судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2023 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Пантелієнка В.О., Остапенка О.М.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року у справі №910/1138/19 призначено на 25.01.2023 року.
		25.01.2023 року на електронну адресу суду від ТОВ «Кримська водочна компанія» надійшла заява про залучення до участі у справі у якості третьої особи ТОВ «Кримська водочна компанія».
		У зв`язку з оголошенням у місті Києві повітряної тривоги 25.01.2023 року о 14 год. 01 хв., розгляд справи не відбувся та судовий розгляд призначено на іншу дату.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 року розгляд справи №910/1138/19 призначено на 15.03.2023 року.
		26.01.2023 року на адресу Північного апеляційного господарського суду від ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» надійшов відзив на апеляційну скаргу аналогічний відзиву, який було  подано представником до суду апеляційної інстанції 23.01.2023 року.
		15.03.2023 року до початку судового засідання на електронну адресу суду від Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) надійшло клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ФОРСДЕЛЛ ДЕВЕЛОПМЕНТС ЛІМІТЕД (FORSDELL DEVELOPMENTS LIMITED) та ТОВ "Кримська водочна компанія".
		15.03.2023 року до початку судового засідання на електронну адресу суду від Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) надійшло клопотання про зобов`язання сторін надати оригінали документів для огляду та долучення до матеріалів справи, а також належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів документів, складених іноземною мовою.
		15.03.2023 року до початку судового засідання на електронну адресу суду від Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД" (ZAFORPO VENTURES LIMITED) надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
		           15.03.2023 року до початку судового засідання на електронну адресу суду від Компанії "ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) надійшло клопотання про витребування письмових доказів.
		15.03.2023 року до початку судового засідання на електронну адресу суду від ТОВ  «Ескада» та від ТОВ  «Істерн Беверідж Трейдінг» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з оголошенням 15.03.2023 року у місті Києві повітряної тривоги.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 року задоволено клопотання  ТОВ «Ескада» та ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» про відкладення розгляду справи. Розгляд справи № 910/1138/19 відкладено на 29.03.2023 року.
		29.03.2023 року судовому засіданні оголошено перерву по справі до  12.04.2023 року.
		12.04.2023 року судове засідання не відбулося  у зв`язку з перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці.
		14.04.2023 року після виходу судді Остапенка О.М. з відпустки ухвалою Північного апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) призначено на 19.04.2023 року.
		          Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 року:
		     - у задоволенні клопотання ФОРСДЕЛЛ ДЕВЕЛОПМЕНТС ЛІМІТЕД (FORSDELL DEVELOPMENTS LIMITED) та клопотання Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) про залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача - компанію ФОРСДЕЛЛ ДЕВЕЛОПМЕНТС ЛІМІТЕД (FORSDELL DEVELOPMENTS LIMITED) відмовлено. 
		      - Заяву ТОВ «Кримська водочна компанія» та клопотання Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) про залучення до участі у справі у якості третьої особи - ТОВ «Кримська водочна компанія» задоволено. Залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ «Кримська водочна компанія». 
		       - Клопотання компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) про виключення ТОВ «Ескада» (Російська Федерація) із третіх осіб задоволено. Виключено ТОВ «Ескада» (Російська Федерація) зі складу третіх осіб у справі № 910/1138/19. 
		       -  Клопотання Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) про зобов`язання сторін надати оригінали документів для огляду та долучення до матеріалів справи, а також належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів документів, складених іноземною мовою задоволено частково. 
		-   ухвалено ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» надати для огляду в судовому засіданні оригінали документів, що були подані до відзиву на позовну заяву ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» дата реєстрації судом першої інстанції 06.03.2019 року том 2 аркуш справи 99-106, подані до заперечень ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» дата реєстрації судом першої інстанції 03.04.2019 року том 3 аркуш справи 37, подані до листа ТОВ «Ескада» дата реєстрації судом першої інстанції 09.04.2019 року том 3 аркуш справи 37, 53, 54, 61 та належним чином засвідчені переклади відповідних документів з російської мови та українську мову, оформлені в установленому законом порядку.
		-  ухвалено Державній організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" надати суду для огляду у наступному судовому засіданні оригінали матеріалів заявок на реєстрацію знаку для товарів і послуг за свідоцтвами, що є предметом спору, а саме: свідоцтво № 187563 від 25.06.2014 року (заявка № m201312492 від 16.07.2013 року);свідоцтво № 187564 від 25.06.2014 року (заявка № m201312493 від 16.07.2013 року); свідоцтво № 187565 від 25.06.2014 року (заявка № m201312494 від 16.07.2013 року); Свідоцтво № 187566 від 25.06.2014 року (заявка № m201312495 від 16.07.2013 року); свідоцтво № 187567 від 25.06.2014 року (заявка № m201312496 від 16.07.2013 року); свідоцтво № 187568 від 25.06.2014 року (заявка № m201312497 від 16.07.2013 року); свідоцтво № 190704 від 10.09.2014 року (заявка № m201312486 від 16.07.2013 року); свідоцтво № 190705 від 10.09.2014 року (заявка № m201312488 від 16.07.2013 року);свідоцтво № 190706 від 10.09.2014 року (заявка № m201312489 від 16.07.2013 року); свідоцтво № 190707 від 25.06.2014 року (заявка № m201312491 від 16.07.2013 року); свідоцтво № 188096 від 10.07.2014 року (заявка № m201309230 від 28.05.2013 року); свідоцтво № 188097 від 10.07.2014 року (заявка № m201309231 від 28.05.2013 року);свідоцтво № 210409 від 11.04.2016 року (заявка № m201414399 від 10.10.2014 року); свідоцтво № 188998 від 25.07.2014 року (заявка № m201314221 від 07.08.2013 року);свідоцтво № 188999 від 25.07.2014 року (заявка № m201314222 від 07.08.2013 року).
		 - Розгляд справи №910/1138/19  відкладено на 07.06.2023 року. Вирішено інші процесуальні питання.
		           02.05.2023 року на електронну адресу суду від представника ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» Андрощука С.В. надійшла заява про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду  Копитової О.С., Пантелієнка В.О. та Остапенка О.М.
		01.06.2023 року на електронну адресу суду  від ТОВ «Кримська водочна компанія» надійшли пояснення по справі, в яких представник зазначає, що заперечує існування документів у належній формі, заперечує підписання таких документів, зокрема: Договорів від 30.03.2014 року,від 31.03.2014 року укладених між ТОВ «Кримська водочна компанія» та ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг», «Соглашений» від 01.04.2014 року, від 31.03.2014 року, від 01.02.2016 року укладених між ТОВ «Домані груп» та ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг», «Соглашений» від 01.10.2013 року, від 03.07.2013 року, 01.09.2011 року укладених між ТОВ «Домані груп» та ТОВ «Кримська водочна компанія» та вважає, що вказані ксерокопії  виготовлені і застосовані - подані до Укрпатенту для проведення реєстрації торговельних марок невідомими особами без належного волевиявлення ТОВ «Кримська водочна компанія» і без створення для ТОВ «Кримська водочна компанія» і для інших сторін таких договорів жодних правових наслідків.
		На думку представника, ксерокопії зазначених документів, що містяться в матеріалах справи, мають очевидні ознаки підроблення  і не можуть бути доказами «можливості первинного власника свідоцтв знати про обставини порушення його прав», в зв`язку з чим представник  ТОВ «Кримська водочна компанія» вважає, що строк позовної давності позивачем не порушено і цей строк належить обраховувати з моменту виникнення конфлікту на ринку щодо оспорюваних торговельних марок, а саме, з листопада 2018 року.
		Представник стверджує, що попередній директор ТОВ «Кримська водочна компанія» Радченко В.М., якого було звільнено у 2014 році, не передавав призначеному у 2020 році директору Кудрявцеву О.М. жодних документів ТОВ «Кримська водочна компанія», у тому числі зазначених вище договорів чи їх копій.
		          Також представник ТОВ «Кримська водочна компанія» у своїх поясненнях наголошує і на тому, що ТОВ «Кримська водочна компанія» не подавало жодного документу до Укрпатенту щодо «заміни заявника» по торговельним маркам на ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг». Представнику невідомо на якій підставі Укрпатент змінив заявника ТОВ «Кримська водочна компанія» на ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг», якщо ТОВ «Кримська водочна компанія» не було надано жодного підтвердження на таку заміну.
		Таким чином, представник вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі. 
		          Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 року визнано необґрунтованим відвід, заявлений представником ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» Андрощуком С.В.  колегії суддів Північного апеляційного господарського суду  Копитовій О.С., Остапенку О.М. та Пантелієнку В.О. Матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою з метою розгляду заяви про відвід.
		          Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 було відмовлено у задоволенні заявленого представником ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» Андрощуком С.В. відводу колегії суддів та повернуті матеріали справи.
		          Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 року розгляд апеляційної скарги компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) призначено на 28.06.2023 року.
		В судовому засіданні 28.06.2023 року колегією суддів досліджено оригінали матеріалів заявок на реєстрацію знаку для товарів і послуг за свідоцтвами, що є предметом спору, а саме: свідоцтво № 187563 від 25.06.2014 року (заявка № m201312492 від 16.07.2013 року);свідоцтво № 187564 від 25.06.2014 року (заявка № m201312493 від 16.07.2013 року); свідоцтво № 187565 від 25.06.2014 року (заявка № m201312494 від 16.07.2013 року); Свідоцтво № 187566 від 25.06.2014 року (заявка № m201312495 від 16.07.2013 року); свідоцтво № 187567 від 25.06.2014 року (заявка № m201312496 від 16.07.2013 року); свідоцтво № 187568 від 25.06.2014 року (заявка № m201312497 від 16.07.2013 року); свідоцтво № 190704 від 10.09.2014 року (заявка № m201312486 від 16.07.2013 року); свідоцтво № 190705 від 10.09.2014 року (заявка № m201312488 від 16.07.2013 року);свідоцтво № 190706 від 10.09.2014 року (заявка № m201312489 від 16.07.2013 року); свідоцтво № 190707 від 25.06.2014 року (заявка № m201312491 від 16.07.2013 року); свідоцтво № 188096 від 10.07.2014 року (заявка № m201309230 від 28.05.2013 року); свідоцтво № 188097 від 10.07.2014 року (заявка № m201309231 від 28.05.2013 року);свідоцтво № 210409 від 11.04.2016 року (заявка № m201414399 від 10.10.2014 року); свідоцтво № 188998 від 25.07.2014 року (заявка № m201314221 від 07.08.2013 року);свідоцтво № 188999 від 25.07.2014 року (заявка № m201314222 від 07.08.2013 року, які надані відповідачем-1 на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 року.
		 Відповідачем-2 вимоги ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 року не виконано, не надано для огляду в судовому засіданні оригінали документів, що були подані до відзиву на позовну заяву ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» дата реєстрації судом першої інстанції 06.03.2019 року том 2 аркуш справи 99-106, подані до заперечень ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» дата реєстрації судом першої інстанції 03.04.2019 року том 3 аркуш справи 37, подані до листа ТОВ «Ескада» дата реєстрації судом першої інстанції 09.04.2019 року том 3 аркуш справи 37, 53, 54, 61 та належним чином засвідчені переклади відповідних документів з російської мови та українську мову, оформлені в установленому законом порядку
		          Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання    компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) про призначення судової почеркознавчої експертизи.
		28.06.2023 року у судовому засіданні оголошено перерву до 23.08.2023 року.
		          23.08.2023 року судове засідання не відбулося   у зв`язку з перебуванням судді Копитової О.С. на лікарняному.
		          Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 року розгляд апеляційної скарги компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) призначено на 27.09.2023 року.
		 21.09.2023 року на електронну адресу суду від ТОВ «Кримська водочна компанія» надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon.     
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 року заяву ТОВ «Кримська водочна компанія» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції  задоволено. Повідомлено сторін, що судове засідання, призначене на 27.09.2023 року, відбудеться в режимі відеоконференції.
		В судове засіданні 27.09.2023  року представники сторін, які з`явились надали усні пояснення по справі.  
		27.09.2023 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		Відповідно до  ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Згідно із ч. 1  ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, у січні 2019 року «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг, третя особа - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» про визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг.
		Позовні вимоги обґрунтовувались невідповідністю оспорюваних торговельних марок умовам надання правової охорони станом на дату подання заявок на їх реєстрацію, оскільки вони є схожими до ступеня змішування з раніше зареєстрованими торговельними марками позивача для таких самих та споріднених товарів. Також позивач зазначає про те, що зареєстровані на ім`я ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» торговельні марки за оскаржуваними свідоцтвами України є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги.
		В ході розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги, зокрема позивач просив розглядати в рамках даної справи наступні позовні вимоги:
		1. Визнати недійсними повністю свідоцтва на знаки для товарів і послуг №187563 від 25.06.2014, №187564 від 25.06.2014, №187565 від 25.06.2014, №187566 від 25.06.2014, №187567 від 25.06.2014, №187568 від 25.06.2014, №188096 від 10.07.2014, №188097 від 10.07.2014, №188998 від 25.07.2014, №188999 від 25.07.2014, №210409 від 11.04.2016, №190704 від 10.09.2014, №190705 від 10.09.2014, №190706 від 10.09.2014, №190707 від 10.09.2014, зареєстровані на ім`я ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг»;
		2. Зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсними повністю Свідоцтв України №187563 від 25.06.2014, №187564 від 25.06.2014, №187565 від 25.06.2014, №187566 від 25.06.2014, №187567 від 25.06.2014, №187568 від 25.06.2014, №188096 від 10.07.2014, №188097 від 10.007.2014, №188998 від 25.07.2014, №188999 від 25.07.2014, №210409 від 11.04.2016, №190704 від 10.09.2014, №190705 від 10.09.2014, №190706 від 10.09.2014, №190707 від 10.09.2014, які зареєстровані на ім`я ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»;
		3. Заборонити ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг" (код ЄДРПОУ 38679874) використовувати позначення "МЪРНАЯ", "МІРНА ПЛАТИНА, МЕРНАЯ ПЛАТИНА", "МІРНА. ЗАСТІЛЛЯ ЕКСПОРТНА", "МІРНА НА МОЛОЦІ ЕКСПОРТНА", "МІРНА.ДРЕВНІЙ КИЇВ ЕКСПОРТНА","МІРНА.ТРАДИЦІЯ ЕКСПОРТНА", "МІРНА.МЕДОВА З ПЕРЦЕМ ЕКСПОРТНА", "ВОДКА МЕРНАЯ", "ГОРІЛКА МІРНА", "РУССКАЯ АРКТИКА", "СИБИРСКАЯ АРКТИКА", "НАША МАРКА КАЛИНОВА", "НАША МАРКА ПШЕНИЧНА, НАША МАРКА ПШЕНИЧНАЯ", "НАША МАРКА ПШЕНИЧНА ЕКСПОРТНА", "НАША МАРКА КЕДРОВА ЕКСПОРТНА", "НАША МАРКА КЛАСИЧНА ЕКСПОРТНА", а також інші позначення, які є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаком «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) за свідоцтвом України №14590, №37247, №47015, №47029 та №141763 відносно всіх товарів і послуг, для яких він зареєстрований, в тому числі шляхом нанесення їх на будь-який товар 33 класу МКТП, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, застосовування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2020 року, зміненим у його мотивувальній частині та викладеним у редакції постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 року позов задоволено.
		Постановою Верховного Суду від 22.04.2021 року  рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2020 року  та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 року  у справі № 910/1138/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
		Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що для правильного вирішення даного судового спору необхідно встановити та надати належну правову оцінку такому:
		- хто володів знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ 14590, 174967, 174968, 194282, 141763, 215324, 220966, 37247, 47015, 47016, 47029, 54611, 154732, 154733, 191190, 191634 на період реєстрації спірних знаків;
		- чи знав (міг знати) первинний власник свідоцтв на знаки для товарів і послуг:  №№ 14590, 174967, 174968, 194282, 141763, 215324, 220966, 37247, 47015, 47016, 47029, 54611, 154732, 154733, 191190, 191634 (до моменту їх відчуження) про факт порушення своїх прав шляхом реєстрації спірних знаків для товарів і послуг та про особу, яка їх порушила; відповідно, чи існувало порушене право на момент набуття позивачем права власності на вказані свідоцтва; 
		- визначити початок виникнення конфлікту на ринку щодо оспорюваних позначень, зокрема, використання товарних знаків позивачем (у тому числі первинним власником знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України  №№ 14590, 174967, 174968, 194282, 141763, 215324, 220966, 37247, 47015, 47016, 47029, 54611, 154732, 154733, 191190, 191634) на ринку та початок використання спірних торговельних марок на ринку відповідачем;
		- за наявності порушеного права позивача - встановити, чи пропустив позовну давність позивач, звертаючись до суду з даним позовом у січні 2019 року, і, якщо так, то чи існують поважні причини пропуску такого строку.
		Відповідно до ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки,що містяться в постанові суду касаційної інстанції,є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2021 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.
		В ході розгляду справи судом першої інстанції було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Ескада» (виключено зі складу третіх осіб ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 року в зв`язку з ліквідацією підприємства).
		Під час нового розгляду позивачем подано до суду пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду, у яких він вказав, що на дату реєстрації оскаржуваних свідоцтв, власником торговельних марок, права на які оспорюються в дані справі, було ТОВ «Домані групп». Окрім того, позивач зазначає, що наявність угод від 31.03.2014 року та від 01.04.2014 року  може вказувати на те, що ТОВ «Домані групп», як власник Торговельних марок на момент реєстрації оскаржуваних свідоцтв, знав або міг дізнатися про їх реєстрацію з моменту публікації інформації про них у 2014 році.
		Окрім того, позивачем було заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску позовної давності, у якому позивач зазначає, що строк позовної давності на звернення із позовом про визнання недійсними оскаржуваних свідоцтв пропущений попередніми власниками торговельних марок.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року по справі №910/1138/19 у задоволенні позову відмовлено.
		Обґрунтовуючи прийняте рішення, місцевий суд зазначив, що  оскільки реєстрація схожих та похідних спірних знаків відбулася у відповідності до вимог норм чинного законодавства, з відома та за наявності згоди власника знаків, які захищаються, за відсутності доказів наявності конфлікту на ринку між позивачем та відповідачем, пов`язаних з використанням спірних знаків для товарів та послуг, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права пов`язаного з реєстрацією спірних свідоцтв як у первинного власника свідоцтв №№ 14590 , 37247 , 47015 , 47029 та 141763 , так і у позивача, який набув права власності на вказані знаки    у грудні 2018 року, що є підставою для відмови у задоволенні позову про визнання недійсними свідоцтв. В зв`язку з прийняттям рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції питання щодо пропуску строку позовної давності не розглядав.
		Зазначене рішення і переглядається судом апеляційної інстанції.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що  апеляційна скарга Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року у справі №910/1138/19 - скасуванню, виходячи з наступного.
		      Матеріалами справи встановлено, що позивач Компанія «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) є власником, зокрема, таких свідоцтв України на знаки для товарів і послуг: 
		      - свідоцтва № 14590 від 29.12.1999 на знак для товарів і послуг "НАША МАРКА" (заявка від 09.03.1998), зареєстрований для товарів і послуг 32, 33, 42 класів Міжнародної класифікації товарів та послуг (МКТП); 
		     - свідоцтва № 174967 від 27.08.2013 на знак для товарів і послуг "НАША МАРКА ПОСОЛЬСЬКА" (заявка від 19.03.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		        - свідоцтва № 174968 від 27.08.2013 на знак для товарів і послуг "НАША МАРКА ПОСОЛЬСЬКАЯ" (заявка від 19.03.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		        - свідоцтва № 194282 від 10.12.2014 на знак для товарів і послуг "НАША МАРКА" (заявка від 24.10.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		        - свідоцтва № 141763 від 25.07.2011 на знак для товарів і послуг "АРКТИКА" (заявка від 04.03.2010), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП; 
		        - свідоцтва № 215324 від 11.08.2016 на знак для товарів і послуг "ARCTICA" (заявка від 11.02.2016), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП; 
		       - свідоцтва № 220966 від 26.12.2016 на знак для товарів і послуг "ARCTICA POLAR" (заявка від 08.08.2016), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		       - свідоцтва № 37247 від 15.01.2004 на знак для товарів і послуг "МЕРНАЯ" (заявка від 01.11.2002), зареєстрований для товарів і послуг 16, 21, 32, 33, 35, 43 класів МКТП;
		       - свідоцтва № 47015 від 15.02.2005 на знак для товарів і послуг "МІРНА" (заявка від 01.11.2002), зареєстрований для товарів і послуг 16, 21, 32, 33, 35, 43 класів МКТП;
		        - свідоцтва № 47016 від 15.02.2005 на знак для товарів і послуг "MERNAYA" (заявка від 01.11.2002), зареєстрований для товарів і послуг 16, 21, 32, 33, 35, 43 класів МКТП;
		      - свідоцтва № 47029 від 15.02.2005 на знак для товарів і послуг "Мірна. Медова з перцем" (заявка від 08.11.2002), зареєстрований для товарів і послуг 16, 21, 32, 33, 35, 43 класів МКТП;
		       - свідоцтва № 54611 від 17.10.2005 на знак для товарів і послуг "Мърная. На молоке" (заявка від 25.07.2003), зареєстрований для товарів і послуг 33, 35, 43 класів МКТП;
		      - свідоцтва № 154732 від 25.04.2012 на знак для товарів і послуг "МЕРНАЯ" (заявка від 12.01.2011), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		      - свідоцтва № 154733 від 25.04.2012 на знак для товарів і послуг "MERNAYA" (заявка від 12.01.2011), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		       - свідоцтва № 191190 від 25.09.2014 на знак для товарів і послуг "МІРНА" (заявка від 04.07.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		      - свідоцтва № 191634 від 10.10.2014 на знак для товарів і послуг "МЪРНАЯ" (заявка від 04.07.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП.
		           ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» (відповідач-2) є власником таких свідоцтв України на знаки для товарів і послуг:
		      - свідоцтва № 210409 від 11.04.2016 на знак для товарів і послуг "НАША МАРКА КАЛИНОВА" (заявка від 10.10.2014), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП; 
		       - свідоцтва № 190704 від 10.09.2014 на знак для товарів і послуг "НАША МАРКА ПШЕНИЧНА НАША МАРКА ПШЕНИЧНАЯ" (заявка від 16.07.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		      - свідоцтва № 190705 від 10.09.2014 на знак для товарів і послуг "НАША МАРКА ПШЕНИЧНА ЕКСПОРТНА" (заявка від 16.07.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		      - свідоцтва № 190706 від 10.09.2014 на знак для товарів і послуг "НАША МАРКА КЕДРОВА ЕКСПОРТНА" (заявка від 16.07.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		     - свідоцтва № 190707 від 10.09.2014 на знак для товарів і послуг "НАША МАРКА КЛАСИЧНА ЕКСПОРТНА" (заявка від 16.07.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		      - свідоцтва № 188998 від 25.07.2014 на знак для товарів і послуг "РУССКАЯ АРКТИКА" (заявка від 07.08.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		     - свідоцтва № 188999 від 25.07.2014 на знак для товарів і послуг "СИБИРСКАЯ АРКТИКА" (заявка від 07.08.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		      - свідоцтва № 187563 від 25.06.2014 на знак для товарів і послуг "МІРНА. ПЛАТИНА (МЕРНАЯ. ПЛАТИНА)" (заявка від 16.07.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		     - свідоцтва № 187564 від 25.06.2014 на знак для товарів і послуг "МІРНА. ЗАСТІЛЛЯ ЕКСПОРТНА" (заявка від 16.07.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		      - свідоцтва № 187567 від 25.06.2014 на знак для товарів і послуг "МІРНА НА МОЛОЦІ ЕКСПОРТНА" (заявка від 16.07.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		      - свідоцтва № 187565 від 25.06.2014 на знак для товарів і послуг "МІРНА. ДРЕВНІЙ КИЇВ ЕКСПОРТНА" (заявка від 16.07.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		     - свідоцтва № 187566 від 25.06.2014 на знак для товарів і послуг "МІРНА.  ТРАДИЦІЯ ЕКСПОРТНА" (заявка від 16.07.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		     - свідоцтва № 187568 від 25.06.2014 на знак для товарів і послуг "МІРНА. МЕДОВА З ПЕРЦЕМ ЕКСПОРТНА" (заявка від 16.07.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		     - свідоцтва № 188096 від 10.07.2014 на знак для товарів і послуг "Водка Мерная" (заявка від 28.05.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП;
		     - свідоцтва № 188097 від 10.07.2014 на знак для товарів і послуг "Горілка Мірна" (заявка від 28.05.2013), зареєстрований для товарів 33 класу МКТП.
		Компанія «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) стала власником свідоцтв на знаки для товарів і послуг:                      № 37247, № 47015, № 47016, № 47029, № 54611, № 154732, № 154733,  № 191190,  № 191634, № 141763, № 215324, № 220966, № 14590, № 174967, № 174968, № 194282  26.12.2018 року,  а саме з дати публікації та реєстрації відомостей про передачу права власності на зазначені свідоцтва відповідно до рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.12.2018.
		При цьому, до набуття Компанією ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) прав за вказаними знаками для товарів і послуг в 2013 - 2016 роках  вказаними правами володіло ТОВ «Домані Групп» (російська федерація), а з 12.09.2016 року Компанія «І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед», що підтверджується рішенням Державної служби інтелектуальної власності України №20359 від 22.08.2016 та наявними у матеріалах справи виписками з Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки.
		Заявки на реєстрацію знаків для товарів і послуг відповідача-2 групи «НАША МАРКА» були подані ТОВ «Кримська водочна компанія» щодо свідоцтв № 190704, 190705, 190706, 190707 від 10.09.2014 року - 16.07.2013 року; ТОВ «Істерн беверідж Трейдінг» щодо свідоцтва № 210409 від 11.04.2016 року -10.10.2014 року.
		Заявки на реєстрацію знаків для товарів і послуг відповідача-2 групи «МІРНА» були подані ТОВ «Кримська водочна компанія» щодо свідоцтв № 187563, № 187564, №187565, № 187566, №187567, № 187568 від 25.06.2014 року - 16.07.2013 року; щодо свідоцтв № 188096, « 188097 від 10.07.2014 року - 28.05.2013 року.
		Заявки на реєстрацію знаків для товарів і послуг відповідача-2 групи «АРКТИКА» були подані ТОВ «Кримська водочна компанія» щодо свідоцтв № 188998, № 188999 від 25.07.2014 року - 07.08.2013 року.
		Тобто, всі заявки за оспорюваними свідоцтвами на знаки для товарів і послуг були подані у 2013 році ТОВ «Кримська водочна компанія», щодо свідоцтва № 210409 («НАША МАРКА КАЛИНОВА») ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» в 2014 році.
		Як встановлено вище та підтверджується матеріалами справи на момент подання всіх цих заявок у 2013-2014 роках, як і на дату реєстрації знаків відповідача-2, власником знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України №14590, №194282 («НАША МАРКА»), № 174968 («НАША МАРКА ПОСОЛЬСКАЯ»), № 37247 («МЕРНАЯ»), № 47015 («МІРНА»),ю № 47029 («МІРНА МЕДОВА З ПЕРЦЕМ»), № 121763 («АРКТИКА») було ТОВ «Домані групп».
		Згідно з твердженнями відповідача-2  реєстрацію вказаних знаків на ім`я відповідача-2 здійснено з дозволу ТОВ «Домани Групп» на підставі угод від 01.09.2011 року, від 01.10.2013 року та 01.04.2014 року.
		Як убачається з матеріалів заявок, копії яких наявні в матеріалах справи (оригінали досліджувались апеляційним судом в судовому засіданні 28.06.2023 року) відповідач -1 здійснював реєстрацію на підставі Угоди від 01.09.2011 року, укладеної між ТОВ «Домані Групп» та ТОВ «Кримська водочна компанія» наступних свідоцтв №№ 188096, 187566, 187563, 187568, 188097, 187564, 187565, 187567, 190706 та на підставі Угоди від 01.10.2013 року, укладеної між ТОВ «Домані Групп» та ТОВ «Кримська водочна компанія» свідоцтв №№ 190705, 190707, 190704, на підставі Угоди від 01.04.2014 року , укладеної між ТОВ «Домані Групп» та ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» свідоцтва № 210409 від 11.04.2016 року.
		В матеріалах заявок групи «АРКТИКА», що були подані ТОВ «Кримська водочна компанія» щодо свідоцтв № 188998, № 188999 від 25.07.2014 року - 07.08.2013 року відсутні будь-які угоди укладені з власником ТОВ «Домані Груп» (т.7, а.с. 249-277).
		З матеріалів заявок, на підставі яких відбулась реєстрація оскаржуваних свідоцтв за відповідачем-2 вбачається, що в процесі розгляду заявок, поданих  ТОВ «Кримская водочная компанія» було змінено особу заявника ТОВ "Кримская водочная компанія" на відповідача-2 - ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг", на якого і здійснено реєстрацію знаків, згідно Договорів від 30.03.2014 року та від 31.03.2014 року, укладеного між ТОВ «Кримська водочна компанія» та ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг».
		На твердження позивача, вищезазначені знаки для товарів і послуг, зареєстровані на ім`я відповідача-2 за спірними свідоцтвами, не відповідають умовам надання правової охорони, оскільки є схожими настільки, що їх можна сплутати із раніше зареєстрованими знаками, права на які набув позивач стосовно наведених у свідоцтвах товарів 33 класу МКТП;  відповідач-1 не мав права реєструвати на ім`я відповідача-2 спірні знаки у зв`язку з тим, що до матеріалів заявок не було надано документів та/або дозволів від попереднього власника на їх реєстрацію на ім`я відповідача-2;  угодами від 01.09.2011 та 01.10.2013 року не передбачено право ТОВ «Кримська водочна компанія» на передачу прав стосовно реєстрації знаків іншим особам, а отже, реєстрація знаків за оскаржуваними свідоцтвами на ім`я відповідача-2 здійснена без дозволу попереднього власника, всупереч вимогам законодавства; власник виключних інтелектуальних прав може передавати лише ті права, якими володіє, тоді як передача прав на реєстрацію схожих знаків не передбачена чинним законодавством України;  при підписанні 23.11.2018 договору Компанія "І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед" повідомила позивача про існування "знецінених торговельних марок" (оскаржуваних торговельних марок), їх належність особі, яка пов`язана з нею корпоративними зв`язками, та пообіцяла, що найближчим часом дозвіл на їх використання також буде наданий позивачу; у заяві свідка від 24.03.2021 ОСОБА_1 стверджує, що угода про надання прав на реєстрацію товарів і послуг, яка укладена 01.09.2011 між ТОВ «Домані Групп» та ТОВ «Кримська водочна компанія» ним не підписувалася; позивач припускає, що строк позовної давності на захист прав на його торговельні марки може бути пропущений попередніми власниками відповідних торговельних марок, та просить визнати поважними причини пропуску строків позовної давності.
		Залучена апеляційним судом третя особа ТОВ «Кримська водочна компанія» підтримала позов в повному обсязі. Представник наголошував на тому, що заперечує підписання таких документів, зокрема: Договорів від 30.03.2014 року,від 31.03.2014 року укладених між ТОВ «Кримська водочна компанія» та ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг», «Соглашений» від 01.04.2014 року, від 31.03.2014 року, від 01.02.2016 року укладених між ТОВ «Домані групп» та ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг», «Соглашений» від 01.10.2013 року, від 03.07.2013 року, 01.09.2011 року укладених між ТОВ «Домані групп» та ТОВ «Кримська водочна компанія» та вказував, що наявні в матеріалах справи ксерокопії  виготовлені і застосовані - подані до Укрпатенту для проведення реєстрації торговельних марок невідомими особами без належного волевиявлення ТОВ «Кримська водочна компанія» і без створення для ТОВ «Кримська водочна компанія» і для інших сторін таких договорів жодних правових наслідків.
		ТОВ «Ескада» виключено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 року в зв`язку з ліквідацією підприємства.
		Відповідач -1 проти позову заперечував та наголошував на правомірності своїх дій щодо реєстрації за відповідачем -2 спірних торговельних марок, наголошував, що реєстрація  спірних торговельних марок була здійснена з відома та дозволу попереднього власника свідоцтв України №№ 14590, 174967, 174968- ТОВ «Домани групп». При цьому з посиланням угоду від 01.10.2013 року (в матеріалах справи наявна ксерокопія на російській мові, переклад не подано, оригінал на огляд суду не наданий (прим суду), укладену між ТОВ «Домані групп» (попереднім власником зареєстрованої  торговельної марки «НАША МАРКА» за свідоцтвом України № 14590) та ТОВ «Кримська водочна компанія», угоду від 01.04.2014 року  (в матеріалах справи наявна ксерокопія на російській мові, переклад не подано, оригінал на огляд суду не наданий (прим суду), укладеною між ТОВ «Домані групп» (попереднім власником торговельних марок, зокрема «НАША МАРКА», «НАША МАРКА ПОСОЛЬСЬКА», «НАША МАРКА ПОСОЛЬСКАЯ» за свідоцтвами України №№ 14590, 174967, 174968) та відповідачем 2 і Договору про передачу майнових прав на заявки на знаки для товарів і послуг від 31.03.2014 року(в матеріалах справи наявна ксерокопія на російській мові, переклад не подано, оригінал на огляд суду не наданий (прим суду).
		Відповідач -2 також проти позову заперечував та наголошував на правомірності  реєстрації за ним спірних торговельних марок, в зв`язку з тим, що така реєстрація спірних торговельних марок була здійснена з відома та дозволу попереднього власника свідоцтв України ТОВ «Домани групп».
		Крім того, відповідач -2 також посилався Договори від 30.03.2014 року, від 31.03.2014 року укладених між ТОВ «Кримська водочна компанія» та ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг», Угоди від 01.04.2014 року,  від 01.02.2016 року укладених між ТОВ «Домані групп» та ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг», Угоди від 01.09.2011 року укладених між ТОВ «Домані групп» та ТОВ «Кримська водочна компанія» .
		Матеріалами справи встановлено, що причиною виникнення спору у даній справі стало питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг № 190704, 190705, 190706, 190707 від 10.09.2014 року, № 210409 від 11.04.2016 , № 187563, № 187564, № 187565, № 187566, №187567, № 187568 від 25.06.2014 року, № 188096, № 188097 від 10.07.2014 року, № 188998, № 188999 від 25.07.2014 року № 210409 від 11.04.2016 року, зареєстрованих на ім`я ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг».
		Відповідно до ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним.
		Згідно зі ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов`язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами. До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законам.
		За змістом ч. 1 ст. 494 Цивільного кодексу України та п. 3 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на торгівельні марки» набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом. Пункт 1 ст. 157 Господарського кодексу України також визначає, що право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом.
		Частиною 2 ст. 494 Цивільного кодексу України унормовано, що обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.
		За приписами ч. 4 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на торгівельні марки» (надалі - Закон) обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
		Відповідно до ч. 2 ст. 157 Господарського кодексу України використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов`язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.
		Статтею 499 Цивільного кодексу України визначено, що права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом. За змістом ст. 494, 495 Цивільного кодексу України права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчуються свідоцтвом, зважаючи на що визнанню недійсним підлягає саме свідоцтво.
		Зі змісту положень ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (в редакції, що діяла на момент реєстрації оскаржуваних позначень) слідує, що свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі: а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
		В п. 3 ст. 6 Закону встановлено, що не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів та послуг.
		За приписами п. 4.3.2.8 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг комбіновані позначення, заявлені як знаки, порівнюються з комбінованими позначеннями та з тими видами позначень, які входять до складу комбінованого позначення, що перевіряється, як елементи.
		Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів (п. 4.3.2.4 Правил).
		Згідно з п. 4.3.2.6 Правил при встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.
		Відповідно до висновку експертів від 23.09.2019 № 160/19 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, який складений судовими експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Чабанець Т.М. та Фоя О.А. щодо визначення схожості знаків для товарів і послуг позивача та відповідача-2, експертами встановлено:
		     - торговельні марки МІРНА. ПЛАТИНА (МЕРНАЯ. ПЛАТИНА), МІРНА. ЗАСТІЛЛЯ ЕКСПОРТНА, МІРНА НА МОЛОЦІ ЕКСПОРТНА, МІРНА. ДРЕВНІЙ КИЇВ ЕКСПОРТНА, МІРНА. ТРАДИЦІЯ ЕКСПОРТНА, МІРНА. МЕДОВА З ПЕРЦЕМ ЕКСПОРТНА, Водка Мерная, Горілка Мірна за свідоцтвами України № 187563, № 187564, № 187567, № 187565, № 187566, № 187568, № 188096, № 188097 є схожими настільки, що їх можна сплутати із раніше зареєстрованими торговельними марками МЕРНАЯ, МІРНА, Мірна. Медова з перцем за свідоцтвами України № 37247, № 47015, № 47029 для таких самих або споріднених з ними товарів 33 класу МКТП;
		         - торговельні марки НАША МАРКА КАЛИНОВА, НАША МАРКА ПШЕНИЧНА НАША МАРКА ПШЕНИЧНАЯ, НАША МАРКА ПШЕНИЧНА ЕКСПОРТНА, НАША МАРКА КЕДРОВА ЕКСПОРТНА, НАША МАРКА КЛАСИЧНА ЕКСПОРТНА за свідоцтвами України № 210409, № 190704, № 190705, № 190706, № 190707 є схожими настільки, що їх можна сплутати із раніше зареєстрованою торговельною маркою НАША МАРКА за свідоцтвом України № 14590 для таких самих або споріднених з ними товарів 33 класу МКТП;
		     - торговельні марки РУССКАЯ АРКТИКА та СИБИРСКАЯ АРКТИКА за свідоцтвами України № 188998 та № 188999 є схожими настільки, що їх можна сплутати із раніше зареєстрованою торговельною маркою АРКТИКА за свідоцтвом України № 141763 для таких самих або споріднених з ними товарів 33 класу МКТП;
		         - торговельні марки МІРНА. ПЛАТИНА (МЕРНАЯ. ПЛАТИНА), МІРНА. ЗАСТІЛЛЯ ЕКСПОРТНА, МІРНА НА МОЛОЦІ ЕКСПОРТНА, МІРНА. ДРЕВНІЙ КИЇВ ЕКСПОРТНА, МІРНА. ТРАДИЦІЯ ЕКСПОРТНА, МІРНА. МЕДОВА З ПЕРЦЕМ ЕКСПОРТНА, Водка Мерная, Горілка Мірна, НАША МАРКА КАЛИНОВА, НАША МАРКА ПШЕНИЧНА НАША МАРКА ПШЕНИЧНАЯ, НАША МАРКА ПШЕНИЧНА ЕКСПОРТНА, НАША МАРКА КЕДРОВА ЕКСПОРТНА, НАША МАРКА КЛАСИЧНА ЕКСПОРТНА, РУССКАЯ АРКТИКА та СИБИРСКАЯ АРКТИКА за свідоцтвами України № 187563, № 187564, № 187567, № 187565, № 187566, № 187568,                  № 188096, № 188097, № 210409, № 190704, № 190705, № 190706, № 190707,            № 188998 та № 188999 можуть вводити споживачів в оману щодо особи, яка виробляє товари 33 класу МКТП, а саме, щодо власника раніше зареєстрованих торговельних марок МЕРНАЯ, МЬІРНАЯ, МІРНА, MERNAYA, МІРНА. МЕДОВА З ПЕРЦЕМ, МЪРНАЯ. НА МОЛОКЕ, МЕРНАЯ, MERNAYA, НАША МАРКА, НАША МАРКА ПОСОЛЬСЬКА, НАША МАРКА ПОСОЛЬСКАЯ, АРКТИКА за свідоцтвами України № 37247, № 37250, № 47015, № 47016, № 47029,  № 54611, № 154732, № 154733, № 14590, № 174967, № 174968, № 141763.
		Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
		Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).
		Дослідивши висновок експертів від 23.09.2019 № 160/19 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, який складений судовими експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Чабанець Т.М. та Фоя О.А. щодо визначення схожості знаків для товарів і послуг позивача та відповідача-2, суд встановив, що вказаний висновок містить докладний опис проведеного дослідження та є обґрунтованим, містить чіткі висновки з поставлених перед експертом питань, жодних доказів наявності обставин, які б свідчили про необґрунтованість, неправильність висновків чи суперечливість їх іншим матеріалам справи, до матеріалів справи не надано, з чого слідує, що вказаний висновок судового експерта є належним і допустимим доказом у даній справі. У висновку зазначено, що відповідно до вимог частини 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України, а також про те, що висновок експерта підготовлений для подання до Господарського суду міста Києва. 
		Водночас колегія судів відмічає, що відповідачами висновку експерта із висновками, що відрізняються від тих, що надані експертом у вищезазначеному дослідженні надано не було.
		Таким чином, висновок експертів від 23.09.2019 № 160/19 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, який складений судовими експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Чабанець Т.М. та Фоя О.А. приймається судом в якості належного та допустимого доказу у справі.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про те, що зареєстровані на ім`я відповідача-2 знаки для товарів і послуг за свідоцтвами: № 190704, 190705, 190706, 190707 від 10.09.2014 року, № 210409 від 11.04.2016 , № 187563, № 187564, № 187565, № 187566, №187567, № 187568 від 25.06.2014 року, № 188096, № 188097 від 10.07.2014 року, № 188998, № 188999 від 25.07.2014 року № 210409 від 11.04.2016 року, зареєстрованих на ім`я ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» є "похідними" від серії знаків групи «НАША МАРКА», групи «МІРНА», групи «АРКТИКА», що на момент розгляду спору судом належать позивачеві, не відповідають умовам надання правової охорони, оскільки вони є схожим до ступеня змішування із раніше зареєстрованими знаками, які наразі належать позивачу, для таких самих товарів та є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар.
		Згідно приписів п. 63 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності", порушенням прав на знак, зокрема, визнається введення в цивільний оборот позначень, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.
		При цьому, апеляційним судом враховується, що під час судового розгляду справи сторони фактично і не заперечували щодо схожості торговельних марок, а в більшості пояснень заперечення зводились до того, що спірні торговельні марки зареєстровані за наявності на це згоди власника торговельних марок ТОВ «Домані груп».
		За приписами статті 6 septies Паризької конвенції, яка є чинною для України з 25.12.1991, якщо агент або представник того, хто є власником знака в одній з країн Союзу, подає без дозволу власника заявку на реєстрацію цього знаку від свого власного імені в одній або декількох таких країнах, власник має право запобігти реєстрації або вимагати її анулювання або, якщо закон країни це дозволяє, переоформлення реєстрації на свою користь, якщо тільки агент або представник не надасть доказів, які виправдовують його дії. Власник знака має право, за наявності умов, передбачених у пункті (І), перешкоджати використанню знака агентом чи представником, якщо тільки він не давав згоди на таке використання.
		У пункті 77 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності"» від 17.10.2012 № 12 роз`яснено, що відповідно до пункту 1 статті 6 septies Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, якщо агент або представник власника знака в одній з країн Союзу з охорони промислової власності подає без дозволу власника заявку на реєстрацію цього знака в одній чи в декількох таких країнах, власник має право перешкоджати реєстрації або вимагати її скасування, або, якщо закон країни це дозволяє, переоформлення реєстрації на свою користь, якщо тільки агент чи представник не подає доказів, що виправдовують його дії.  Зі змісту зазначеної статті випливає, що у тлумаченні термінів "агент" і "представник" господарським судам слід виходити не з вузького юридичного значення цих термінів, притаманного галузям цивільного чи господарського права, а з такого їх значення, яке охоплювало б і поширювачів продукції контрагента, які перебувають з ним у певних договірних правовідносинах.
		Метою ст. 6 septies Паризької конвенції про охорону промислової власності є захист принципів добросовісності, довіри та неприпустимості правопорушень з боку торговельного партнера, якому контрагент надає право використовувати свій знак з метою зміцнення і розширення позиції свого знаку на ринку.
		Незважаючи на широке розуміння визначень "агент" та "представник" відповідні обставини - факт агентських відносин чи відносин представництва, мають бути підтверджені відповідними доказами. Факт таких відносин насамперед повинен підтверджуватися відповідними договорами (договір-купівлі продажу, поставки, дистрибуції). При цьому факт виникнення агентських або посередницьких відносин повинен мати місце до подачі заявки на реєстрацію знака.
		При розгляді даної справи суд не встановив наявними в матеріалах справи доказами обставин, пов`язаних з існуванням саме агентських чи представницьких відносин між ТОВ «Домані Групп», ТОВ «Кримська водочна компанія» та відповідачем-2 у розумінні приписів статті 6 septies Паризької конвенції про охорону промислової власності. Крім того, ст. 6 septies Паризької конвенції про охорону промислової власності наділяє власника торгівельних марок правом перешкоджання реєстрації марки, якщо ним здійснюється використання торговельних марок в іноземній державі (в одній з країн Союзу), а заявка подана на реєстрацію марки, без його дозволу, від свого імені агентом чи представником такого власника в розумінні статті 6 septies Паризької конвенції про охорону промислової власності, в іншій країні (в одній з країн Союзу).
		Враховуючи вищевикладене, в даному випадку відсутні підстави для формування висновку щодо застосування до правовідносин сторін статті 6 septies Паризької конвенції про охорону промислової власності.
		Крім того, ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» стверджує, що реєстрація спірних свідоцтв відбулася із дозволу попереднього власника торговельних марок позивача - ТОВ «Домані групп» на підставі угод від 01.09.2011, 01.10.2013 та  01.04.2014 року. 
		Суд першої інстанції дослідивши вказані угоди дійшов висновку щодо наявності такої згоди ТОВ «Домані групп» ,  яке було власником знаків    для товарів та послуг, зокрема «МІРНА», «МЕРНАЯ», «НАША МАРКА», «АРКТИКА» та інших та відповідно уповноважило ТОВ «Кримська водочна компанія» здійснювати реєстрацію знаків схожих, а також похідних від зазначених вище на території України.
		Колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого суду в силу наступного.
		Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представники позивача та третьої особи ТОВ «Кримська водочна компанія» заперечували факт укладання таких угод, ставили під сумнів подання відповідних заявок на реєстрацію саме повноважними посадовими особами ТОВ «Кримська водочна компанія», наголошуючи на відмінності підписів особи, що підписувала вказані заявки, тощо.
		Крім того, позивач посилався на заяву свідка від 24.03.2021, в якій ОСОБА_1 стверджує, що угода про надання прав на реєстрацію товарів і послуг, яка укладена 01.09.2011 між ТОВ «Домані Групп» та ТОВ «Кримська водочна компанія» ним не підписувалася.
		Апеляційним судом було задоволено клопотання позивача про дослідження в судовому засіданні оригіналів документів, зокрема оригіналів вказаних угод і матеріалів заявок, що подавались на реєстрацію спірних знаків.
		В судовому засіданні 28.06.2023 року досліджено оригінали матеріалів заявок, які були надані відповідачем-1 на вимогу апеляційного суду, розбіжностей з копіями вказаних доказів наявних в матеріалах справи (т.7) не встановлено.
		Оригіналів угод, зокрема від 01.09.2011 року та 01.10.2013 року копії яких містяться в матеріалах заявок та на підставі яких відповідачем-1 здійснювалась реєстрація спірних марок за відповідачем -2 та які за твердженням відповідача-2 підтверджують надання згоди ТОВ «Домані групп» на реєстрацію спірних марок, відповідачем -2 не надано.
		В зв`язку з чим, колегія суддів не може підтвердити ні існування оригіналів вказаних документів у сторін Угод, ні їх відповідність наявним в матеріалах справи копіям і відповідно підтвердити існування будь-яких домовленостей між сторонами вказаних угод щодо обставин на підтвердженні яких наполягають відповідачі.
		Більш того, в матеріалах справи відсутній переклад вказаних Угод з російської на українську мову.   Як в матеріалах справи так і в матеріалах заявок, які на вимогу суду надано відповідачем-1 наявні лише ксерокопії вказаних документів, складених на російській мові.
		На вимогу суду відповідач-2 не надав належним чином засвідчених перекладів вказаних угод, в зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не може вірно встановити їх зміст.
		При цьому, як встановлено судом вище, в матеріалах заявок групи «АРКТИКА», що були подані ТОВ «Кримська водочна компанія» щодо свідоцтв № 188998, № 188999 від 25.07.2014 року - 07.08.2013 року взагалі відсутні будь-які угоди укладені з власником ТОВ «Домані Групп».
		За положеннями     ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
		Відповідно до     ст. 10 Господарського процесуального кодексу України     господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
		Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
		Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»  у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
		Згідно з ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові     докази     подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
		Відповідно до п. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
		Відтак, здійснення реєстрації знаків за свідоцтвами України : № 190704, 190705, 190706, 190707 від 10.09.2014 року, № 210409 від 11.04.2016 , № 187563, № 187564, № 187565, № 187566, №187567, № 187568 від 25.06.2014 року, № 188096, № 188097 від 10.07.2014 року, № 188998, № 188999 від 25.07.2014 року № 210409 від 11.04.2016 року  на ім`я ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» з дозволу попереднього власника не підтверджено належними та допустимими доказами. Доказів, що попередній власник знаків, які зараз належать позивачеві, а саме ТОВ «Домані груп» надавало таку згоду відповідачеві-2 матеріали справи не місять.
		Крім того, суд зазначає, що вимоги до заявки встановлені статтею 7 Закону, і вказана стаття не містить положень із яких би вбачалося, що заявка на реєстрацію схожих позначень може бути подана за наявності письмової згоди власника основних позначень. Згідно зазначеної статті закону за дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.
		З урахуванням встановлених обставин, що спірні позначення не відповідають умовам надання правової охорони, оскільки вони є схожим до ступеня змішування із раніше зареєстрованими знаками позивача для таких самих товарів та є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, суд дійшов висновку про доведеність порушених прав позивача, за захистом яких останній звернувся до суду з даним позовом.
		За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними повністю свідоцтв на знаки для товарів і послуг № 190704, 190705, 190706, 190707 від 10.09.2014 року, № 210409 від 11.04.2016 , № 187563, № 187564, № 187565, № 187566, №187567, № 187568 від 25.06.2014 року, № 188096, № 188097 від 10.07.2014 року, № 188998, № 188999 від 25.07.2014 року № 210409 від 11.04.2016 року  на ім`я ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону, свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
		Частинами 1, 2 ст. 20 Закону унормовано, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
		На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також: вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію. 
		З огляду на те, що позначення, які містяться на товарах відповідача-2 є схожими до ступеня змішування із об`єктами інтелектуальної власності позивача, виготовлення, зберігання, пропонування до продажу (рекламування), продаж, таких товарів без відповідного дозволу позивача кваліфікується як порушення прав інтелектуальної власності позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг»  використовувати позначення "МЪРНАЯ", "МІРНА ПЛАТИНА, МЕРНАЯ ПЛАТИНА", "МІРНА. ЗАСТІЛЛЯ ЕКСПОРТНА", "МІРНА НА МОЛОЦІ ЕКСПОРТНА", "МІРНА.ДРЕВНІЙ КИЇВ ЕКСПОРТНА","МІРНА.ТРАДИЦІЯ ЕКСПОРТНА", "МІРНА.МЕДОВА З ПЕРЦЕМ ЕКСПОРТНА", "ВОДКА МЕРНАЯ", "ГОРІЛКА МІРНА", "РУССКАЯ АРКТИКА", "СИБИРСКАЯ АРКТИКА", "НАША МАРКА КАЛИНОВА", "НАША МАРКА ПШЕНИЧНА, НАША МАРКА ПШЕНИЧНАЯ", "НАША МАРКА ПШЕНИЧНА ЕКСПОРТНА", "НАША МАРКА КЕДРОВА ЕКСПОРТНА", "НАША МАРКА КЛАСИЧНА ЕКСПОРТНА", а також інші позначення, які є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаком Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) за свідоцтвом України №14590, №37247, №47015, №47029 та №141763 відносно всіх товарів і послуг, для яких він зареєстрований, в тому числі шляхом нанесення їх на будь-який товар 33 класу МКТП, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, застосовування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
		Приймаючи постанову колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо того, що за відсутності доказів використання позивачем належних йому знаків відсутні підстави вважати доведеним факт порушення певних прав інтелектуальної власності позивача чи попередніх власників прав на знаки за відповідними свідоцтвами позивача, оскільки неможливим є введення в оману споживачів щодо особи виробника. 
		В даному випадку судом першої інстанції не враховано ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» , де зазначено, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. Більш того, власник свідоцтва може підтверджувати використання торговельної марки особисто її використовуючи, так і надаючи ліцензію на її використання, що не було враховано судом першої інстанції.
		Господарський суд помилково не застосував положення ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та зробив неправильні висновки про настання моменту порушення прав власника свідоцтва, що в свою чергу призвело до неправильного застосування судом ст. 6 Закону.
		В частині позовних вимог про зобов`язання внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг суд зазначає таке.
		Відповідно до п. 2.3 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 № 10, у процесі ведення реєстру до нього вносяться, в тому числі, відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково, які в силу п. 1.3. вказаного Положення Державна служба інтелектуальної власності України публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність2.
		При цьому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності" від 23.08.2016 за № 585, Кабінет Міністрів України постановив: ліквідувати Державну службу інтелектуальної власності, поклавши на Міністерство економічного розвитку і торгівлі завдання і функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності; установити, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.
		14.10.2020 набув чинності Закону України від 16.06.2020 № 703-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності", яким визначено повноваження Національного органу інтелектуальної власності.
		У відповідності до п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" Національний орган інтелектуальної власності є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України щодо визнання недійсними спірних свідоцтв та опублікування відомостей про це в офіційному бюлетені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 
		 
		Щодо строку позовної давності до спірних правовідносин суд зазначає таке.
		Главою 19 Цивільного кодексу України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
		Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
		Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
		Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 цієї Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
		Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20 грудня 2007 року за заявою № 23890/02 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").
		З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.
		Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
		Частинами четвертою, п`ятою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. 
		Якщо позовні вимоги визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу, тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право.
		Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Таким чином, для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. За змістом наведеної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
		Це право пов`язане, зокрема, з початком виникнення відповідного конфлікту на ринку щодо оспорюваного позначення.       
		Як встановлено судом, на період реєстрації спірних знаків знаками за свідоцтвами України №№ 14590, 19428,174968, 37247,47015, 47029, 141763 володіло ТОВ «Домані Групп», зареєстроване за законодавством російської федерації. 
		12.09.2016 знаки № 14590, 19428,174968, 37247,47015, 47029, 141763 були передані Компанії "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед", яка водночас була в період з 30.04.2014 до 18.10.2018 учасником відповідача-2, частка якого становила 100% від статутного капіталу останнього.
		Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Домані Групп» та Компанія "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед" надавали відповідачу-2 дозволи (ліцензії) на використання відповідних знаків. Протягом 2014 - 2018 відповідач-2 з дозволу власників знаків використовував знаки  на території України, здійснював організацію виробництва та продаж алкогольних напоїв маркованих відповідними знаками, проте 31.10.2018 дозвіл (ліцензія) відповідача-2 було скасовано. 
		В грудні 2018 власником знаків за свідоцтвами України №№ 14590, 194282,174968, 37247,47015, 47029, 141763 став позивач, який надав право використання зазначених знаків третій особі на стороні позивача.
		Позивач зазначає, що він не знав про реєстрацію за відповідачем-2 спірних знаків, при підписанні 23.11.2018  договору. Компанія "І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед" повідомила позивача про існування "знецінених торговельних марок" (оскаржуваних торговельних марок), та про їх належність особі, яка пов`язана з нею  корпоративними зв`язками, та пообіцяла, що найближчим часом дозвіл на їх використання також буде наданий позивачу. Проте, такі "знецінені" марки передані позивачу не були. Відповідно, позивач дізнався про реєстрацію спірних знаків 23.11.2018, в день укладання ліцензійного договору та договору про передачу знаків з Компанією "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед".
		Зазначені обставини, а також інші обставини даної справи свідчать про виникнення конфлікту на ринку щодо оспорюваних позначень для позивача - Компанії "Зафорпо Венчез Лімітед" саме в листопаді 2018.
		Матеріалами справи підтверджується, що позивач, з розглядуваним позовом звернулася до суду 31.01.2019 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, виходячи з дати набуття Компанією "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед" прав власності на знаки за свідоцтвами України №№ 14590, 19428,174968, 37247,47015, 47029, 141763 (12.09.2016).
		При цьому колегія суддів не може достеменно встановити чи  знав (міг знати) первинний власник свідоцтв на знаки для товарів і послуг:  №№ 14590, 174967, 174968, 194282, 141763, 215324, 220966, 37247, 47015, 47016, 47029, 54611, 154732, 154733, 191190, 191634 (до моменту їх відчуження) ТОВ «Домані Групп» про факт порушення своїх прав шляхом реєстрації спірних знаків для товарів і послуг та про особу, яка їх порушила за відсутності належних та допустимих доказів, що наявні в матеріалах справи.
		Як вказано вище, оригіналів угод, копії яких містяться в матеріалах заявок та на підставі яких відповідаче-1 здійснювалась реєстрація спірних марок за відповідачем -2 та які за твердженням відповідача-2 підтверджують надання згоди ТОВ «Домані групп» (та відповідно його обізнаність) на реєстрацію спірних марок, відповідачем -2 не надано.
		В зв`язку з чим, колегія суддів не може підтвердити ні існування оригіналів вказаних документів у сторін Угод, ні їх відповідність наявним в матеріалах справи копіям і відповідно підтвердити існування будь-яких домовленостей між сторонами вказаних угод щодо обставин на підтвердженні яких наполягають відповідачі.
		Більш того, в матеріалах справи відсутній переклад вказаних Угод на українську мову. Як в матеріалах справи так і в матеріалах заявок, які на вимогу суду надано відповідачем-1 наявні лише ксерокопії вказаних документів, складених на російській мові.
		На вимогу суду відповідач-2 не надав належним чином засвідчених перекладів вказаних угод, в зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не може вірно встановити їх зміст.
		При цьому, як встановлено судом вище, матеріали заявок групи «АРКТИКА», що були подані ТОВ «Кримська водочна компанія» щодо свідоцтв № 188998, № 188999 від 25.07.2014 року - 07.08.2013 року взагалі відсутні будь-які угоди укладені з власником ТОВ «Домані Групп».
		Колегія суддів також звертає увагу на той факт, що відповідач-2 в своїх поясненнях наданих на апеляційну скаргу щодо пропуску позивачем строку позовної давності посилається на те, що строк давності строк позовної давності сплив 24.06.2017 року і 24.11.2017 року, відповідно. Позов поданий 10.12.2018 року, а провадження порушено - 14.12.2018 року.
		Однак, як убачається з матеріалів справи позов подано позивачем 31.01.2019 року, Компанією "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед" права власності на знаки за свідоцтвами України №№ 14590, 19428,174968, 37247,47015, 47029, 141763 набуті 12.09.2016 року, а позивачем 26.12.2018 року.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що строк позовної давності не було пропущено позивачем при зверненні до суду, отже підстави для застосування строку позовної давності до відповідних вимог позивача відсутні.
		В зв`язку з викладеним вище та враховуючи встановлені апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги обставини, приймаючи до уваги вказівки Верховного Суду в Постанові від 22.04.2021 року по цій справі колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі.
		За таких обставин рішення господарського суду міста Києва підлягає скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.
		Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідачів-2, оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправомірних дій останнього.
		Керуючись статтями  129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		           1.Апеляційну скаргу Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року у справі №910/1138/19  - задовольнити.
		2.Рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року у справі №910/1138/19 - скасувати.
		          3.Прийняти нове рішення, яким позов Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) задовольнити.
		Визнати недійсними повністю свідоцтва на знаки для товарів і послуг №187563 від 25.06.2014, №187564 від 25.06.2014, №187565 від 25.06.2014, №187566 від 25.06.2014, №187567 від 25.06.2014, №187568 від 25.06.2014, №188096 від 10.07.2014, №188097 від 10.07.2014, №188998 від 25.07.2014, №188999 від 25.07.2014, №210409 від 11.04.2016, №190704 від 10.09.2014, №190705 від 10.09.2014, №190706 від 10.09.2014, №190707 від 10.09.2014, зареєстровані на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг";
		Зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсними повністю Свідоцтв України №187563 від 25.06.2014, №187564 від 25.06.2014, №187565 від 25.06.2014, №187566 від 25.06.2014, №187567 від 25.06.2014, №187568 від 25.06.2014, №188096 від 10.07.2014, №188097 від 10.007.2014, №188998 від 25.07.2014, №188999 від 25.07.2014, №210409 від 11.04.2016, №190704 від 10.09.2014, №190705 від 10.09.2014, №190706 від 10.09.2014, №190707 від 10.09.2014, які зареєстровані на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";
		Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (код ЄДРПОУ 38679874) використовувати позначення "МЪРНАЯ", "МІРНА ПЛАТИНА, МЕРНАЯ ПЛАТИНА", "МІРНА. ЗАСТІЛЛЯ ЕКСПОРТНА", "МІРНА НА МОЛОЦІ ЕКСПОРТНА", "МІРНА.ДРЕВНІЙ КИЇВ ЕКСПОРТНА","МІРНА.ТРАДИЦІЯ ЕКСПОРТНА", "МІРНА.МЕДОВА З ПЕРЦЕМ ЕКСПОРТНА", "ВОДКА МЕРНАЯ", "ГОРІЛКА МІРНА", "РУССКАЯ АРКТИКА", "СИБИРСКАЯ АРКТИКА", "НАША МАРКА КАЛИНОВА", "НАША МАРКА ПШЕНИЧНА, НАША МАРКА ПШЕНИЧНАЯ", "НАША МАРКА ПШЕНИЧНА ЕКСПОРТНА", "НАША МАРКА КЕДРОВА ЕКСПОРТНА", "НАША МАРКА КЛАСИЧНА ЕКСПОРТНА", а також інші позначення, які є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаком Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) за свідоцтвом України №14590, №37247, №47015, №47029 та №141763 відносно всіх товарів і послуг, для яких він зареєстрований, в тому числі шляхом нанесення їх на будь-який товар 33 класу МКТП, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, застосовування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
		4.Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» на користь Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) витрати зі сплати судового збору в розмірі 129 667 (сто двадцять дев`ять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 50 коп. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
		          5. Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» на користь Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) витрати зі сплати судового збору в розмірі 86  445 (вісімдесят шість тисяч чотириста сорок п`ять) грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.
		           6. Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» на користь Компанії «ЗАФОРПО ВЕНЧЕЗ ЛІМІТЕД» (ZAFORPO VENTURES LIMITED) витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи в розмірі 35  419(тридцять п`ять тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн.. 20 коп.
		7. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.
		8. Копію постанови суду надіслати сторонам у справі.
		       9.Матеріали справи №910/1138/19  повернути до господарського суду міста Києва.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України.
		 
		Повний текст постанови складено та підписано 20.10.2023 року
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            О.С. Копитова 
		 
		Судді                                                                                В.О. Пантелієнко
		 
		                                                                                О.М. Остапенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...