Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/3349/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту.
Надіслано для оприлюднення: 24.10.2023. Зареєстровано: 24.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2023.
Дата набрання законної сили: 04.11.2023
Номер судового провадження: 2-а/635/31/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		24.10.23
		 
		Справа № 635/3349/23
		                               Провадження № 2-а/635/31/2023
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 жовтня 2023 року                                        смт Покотилівка 
		 
		Харківський районний суд Харківської області у складі:
		головуючого судді - Савченка Д.М.,
		секретар судового засідання  Савченко В.В.,
		учасники справи:
		позивач  ОСОБА_1 ,
		відповідач  Харківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Покотилівка Харківського району Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- 
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Харківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить скасувати постанову № 104 від 20.05.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн., справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП закрити, стягнути з відповідача судові витрати.
		В обґрунтуванняпозовної заявизазначає,що постановою№ 104від 20.05.2023начальника Харківськогорайонного територіальногоцентру комплектуваннята соціальноїпідтримки підполковникаСіроуса С.В.,без присутностіпозивача притягнутоостаннього доадміністративної відповідальностіза ч.2ст.210-1та накладеноштраф врозмірі 5100грн.,у зв`язкуз тим,що ОСОБА_1 не з`явивсяза викликом25.04.2023о 09год.00хв.Позивач увважає,що вйого діяхвідсутній складправопорушення,у зв`язкуз тим,що до24.04.2023позивач небув прописанийдо призовноїдільниці,а томуне єсуб`єктом адміністративногоправопорушення зач.1ст.210-1КУпАП. Фактичні обставини справи могли би відповідати об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст. 211-1 КУпАП (за умови доведеності умислу на неявку у військовий комісаріат без поважних причин для приписки до призовної дільниці), однак вказана норма виключена з КУпАП на підставі Закону від 30.03.3021. Зазначає, що до 24.04.2023 він не був приписаний до призовної дільниці, а отже, не був призовником або резервістом, тобто суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП, та на нього не могли бути покладені обов`язки щодо дотримання правил військового обліку, порушення яких є об`єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП, та на нього не могли бути покладені обов`язки щодо дотримання військового обліку, порушення яких є об`єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП; його паспортні дані в протоколі та постанові № 104 не є дійсними, що свідчить про заздалегідь підготовлену постанову № 104, а не її виписку 20.05.2023 начальником Харківського районного ТЦК та СП ОСОБА_2 особисто при явці позивача за викликом. При складанні протоколу № 104 та постанови № 104 позивачеві не були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
		Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 травня 2023 року позовну заява залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. У вказаний в ухвалі строк позивач усунув недоліки.
		Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 травня 2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
		26липня 2023року відпредставника відповідачана адресусуду надійшоввідзив напозовну заяву,в якомувін проситьвідмовити узадоволенні позову,посилаючись нате,що позивач ОСОБА_1 з 21.02.2009року перебуваєна військовомуобліку яквійськовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_1 .Відповідно дооблікової карткиПозивач служив,має військовупідготовку.Відповідно наявнихданих вХарківському РТЦКта СПХарківської області,останній медичнийогляд військовозобов`язанихПозивач проходиву 1987році,згідно Правилвійськовогообліку призовників,військовозобов`язаних та резервістів та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (затвердженого Наказом МОУ № 402 від 14.08.2008р.) проходити медичний огляд військовозобов`язаних, визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров`я, один раз на 5 років. Своїми діями Позивач порушує вимоги пп.4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, викладених у додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 року № 1487, абз. 8 ч.3, абз. 3, 5, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». 24.04.2023 року Позивачу була вручена Повістка № ВОС-1334 про явку за викликом на 25.04.2023 р. до Харківського РТЦК та СП Харківської області для уточнення облікових даних, яку Позивач отримав і особисто розписався в її отриманні. В зазначений день Позивач так і не з`явився, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 р,, № 1487, абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про Військовий обов`язок і військову службу», про що був складений Протокол № 104 від 15.05.2023 року за справою про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП, від підписання протоколу Позивач відмовився, про що є підписи двох свідків. Другий примірник протоколу Позивач отримати також відмовився але зробив собі його фото на телефон. Так, згідно абз. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ПКМ України від 30.12.2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів») особисто прибувати та повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовозобов`язані, які винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 20.05.2023 року о 11.00 у приміщенні Харківського РТЦК та СП Харківської області за адресою: АДРЕСА_1 . Начальником Харківського РТЦК та СП Харківської області розглядалась дана справа відповідно до вказаної дати та години. Відповідач завчасно не попередив Харківський РТЦК та СП Харківської області про поважність причин його запізнення, так згідно книги запису відвідувачів та контролю ХРТЦК та СП він прибув 20.05.2023 року о 11:15хв. При розгляді справи про адміністративне правопорушення за неприбуття за викликом по повістці, ОСОБА_1 визнали винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 210-1 КУпАП та застосували адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 5100 грн. (Постанова № 104 від 20.05.2023 року).
		Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позові. 
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. 
		 
		Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини. 
		 
		24.04.2023 ОСОБА_1 вручено повістку про виклик до районного ТЦК та СП для проходження медичного огляду та оформлення військово-облікових документів на 09.00 год. 25.04.2023 за адресою: АДРЕСА_1 .
		15.05.2023 начальником відділення призову Харківського РТЦК та СП (прізвище нерозбірливе) складено протокол № 104 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , згідно з яким у період дії правового режиму воєнного стану при перевірці документів у громадянина ОСОБА_1 встановлено факт порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію: під час перевірки відповідно до наданих громадянином та наявних у районному ТЦК та СП документів було виявлено, що він не з`явився за викликом у строк, зазначений в отриманій ним повістці до ТЦК та СП для визначення його призначення на особливий період (розписка про одержання повістки про виклик до районного ТЦК та СП на 9.00 год. 25.04.2023, одержав 24.04.2023). Своєю бездіяльністю громадянин порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого ПКМУ від 07.12.2016 № 921, абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Згідно з протоколом, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11.00 год 20.05.2023 у приміщенні Харківського РТЦК та СП за адресою: АДРЕСА_1 . 
		У протоколі містяться власноручні пояснення: «Отримав повістку 24.04.23 р. в Харківському апеляційному суді, при врученні повістки я пояснив, що, по-перше, у мене троє неповнолітніх дітей та найближчим часом у зв`язку з призначеними судовими розглядами та наданню правової допомоги протягом двох неділь не взмозі з`явитися, а потрібні документи направлю за адресою, вказаною в повістці, що і зробив відразу». 
		У розділі «Заяви, клопотання» протоколу власноручно вказано: «Вважаю складення протоколу без основи та підстави, протокол оформлений в той час, коли я надаю правовову допомогу по кримінальному провадженню за ч. 4 ст. 111 УПК України СВ СБУ Харківській області».
		20.05.2023 начальником Харківського районного ТЦК та СП підполковником Сіроусом С.В. прийнято оскаржувану постанову № 104 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , згідно з якою у період дії правового режиму воєнного стану при перевірці документів у громадянина ОСОБА_1 встановлено факт порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію: під час перевірки відповідно до наданих громадянином та наявних у районному ТЦК та СП документів було виявлено, що він не з`явився за викликом у строк, зазначений в отриманій ним повістці, до ТЦК та СП для визначення його призначення на особливий період (розписка про одержання повістки про виклик до районного ТЦК та СП на 9.00 год. 25.04.2023, одержав 24.04.2023). Своєю бездіяльністю громадянин порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого ПКМУ від 07.12.2016 № 921, абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
		Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді штрафу у сумі 5100 грн.
		Згідно з копіями Свідоцтв про народження, ОСОБА_1 є батьком неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Згідно з копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1094 від 13.06.2003, ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю.
		Згідно з копією Довідки № 643/22 від 03.11.2022 з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у вказаному реєстрі зареєстровано Харківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, ідентифікаційний код 09541594, організаційно-правова форма за КОПФГ - відокремлений підрозділ. 
		 
		Заслухавши пояснення позивача, вивчивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. 
		Частиною 1 статті 9КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Частиною 1 статті 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
		Частиною 2 вказаної статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченогочастиною першоюцієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
		Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачено статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з абз. 2 частини 1 якої громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. 
		Згідно з абз. 3 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані Служби зовнішньої розвідки - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад. 
		Відповідно до абз. 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:
		прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.
		Згіднозі статтею 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно дост.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
		Статтею 268 КУпАПвизначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
		Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Частиною 2статті 77КАС Українивизначено,що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Судом встановлено, що оскаржувана постанова прийнята уповноваженим органом, у порядку та на підставах, визначених законом, наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, підтверджується наданими сторонами доказами.
		 
		Як встановлено судом, позивачеві відповідно до приписів чинного законодавства у сфері мобілізації вручена повістка про виклик до районного ТЦК та СП для проходження медичного огляду та оформлення військово-облікових документів на 09.00 год. 25.04.2023.
		Позивач обов`язок, покладений на нього, зокрема абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не виконав, у визначений час до районного ТЦК та СП не з`явився. 
		Доказів поважності причин неявки за викликом до районного ТЦК та СП позивачем суду не надано, його посилання на неможливість явки у призначений час у зв`язку з професійною зайнятістю, наданням правової допомоги у кримінальних провадженнях не визнається судом поважною причиною неявки до ТЦК та СП, оскільки вказаний виклик може бути підставою для відкладення відповідного судового засідання. 
		Доказів існування інших поважних причин неявки за викликом до ТЦК та СП позивачем суду не надано. 
		Неявка за викликом до районного ТЦК та СП в особливий період є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 2 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		 
		Надаючи оцінку доводам позивача щодо відсутності правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, суд зазначає наступне.
		 
		Щодо порушень, допущених, на думку позивача, під час вручення йому повістки про виклик до ТЦК та СП.
		Посилання позивача на порушення порядку вручення йому повістки про явку до ТЦК та СП через те, що й нього троє дітей і у віці 55 років він не пройде комісію за станом здоров`я, є безпідставними та суперечать приписам мобілізаційного законодавства щодо обов`язку особи з`являтися за викликом до ТЦК та СП, тому судом до уваги не беруться.
		Посилання позивача на те, що, вручаючи йому повістку, працівники ТЦК та СП перешкоджали його професійній діяльності як адвоката, до уваги не приймаються, бо не підтверджені жодними доказами.
		Доводи про те, що позивач просив вказати у повістці іншу дату, оскільки наступного дня не зможе з`явитись через призначені судові справи, до уваги судом не беруться через не підтвердження позивачем неможливості позивача до ТЦК та СП 25.04.2023 через об`єктивні причини.
		Вищевказані доводи, на думку, суду відображають особисте негативне ставлення позивача до факту вручення йому повістки про виклик до ТЦК та СП та не дають підстав вважати, що працівниками ТЦК та СП порушено порядок вручення позивачеві повістки про виклик.
		Факт звернення позивача 02.05.2023 з листом на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про звільнення від проходження медичного огляду та оформлення військово-облікових документів у зв`язку з наявністю трьох неповнолітніх дітей не має правового значення для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки адміністративне стягнення на позивача накладено через його неявку за викликом 25.04.2023, тобто до направлення цього листа.
		 
		Щодо інших доводів позивача суд зазначає наступне.
		Посилання на те, що до 24.04.2023 позивач не мав статусу призовника та резервіста в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», у зв`язку з чим не був суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП, до уваги не беруться, оскільки позивача притягнуто до відповідальності за ст. 210-1, а не за ст. 210 КУпАП.
		Доводи стосовно того, що до 24.04.2023 позивач не був приписаний до призовної дільниці і на нього не могли бути покладені обов`язки з військового обліку спростовуються наданими відповідачем доказами, а саме, обліковою карткою на позивача, відповідно до якої останній перебуває на військовому обліку у Харківському РТЦК та СП.
		Доводи про ненадання позивачеві копії протоколу № 104 спростовуються змістом відзиву на позову заяву, згідно з яким позивач відмовився одержати копію протоколу, але зробив фото на телефон. Вказані твердження сторони відповідача підтверджуються тим, що позивачем особисто додано до позовної заяви копію протоколу № 104 від 15.05.2023 щодо нього.
		Щодо посилання позивача на те, що його паспортні дані у протоколі та оскаржуваній постанові є недійсними, суд зазначає, що, по-перше, позивачем не надано доказів недійсності цих даних, по-друге, невірне зазначення паспортних даних не є підставою для висновку про незаконність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
		 
		Щодо факту складання оскаржуваної постанови за відсутності позивача і не роз`яснення його прав суд зазначає наступне.
		Як встановлено судом, у протоколі № 104 від 15.05.2023, копія якого знаходиться у позивача і додана ним до позовної заяви, зазначено, що розгляд справи відбудеться 20.05.2023 о 11.00 год у приміщенні Харківського районного ТЦК та СП.
		Про обізнаність позивача про дату та час розгляду справи свідчить те, що згідно з наданою відповідачем Книгою запису відвідувачів та контролю Харківського РТЦК та СП, позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 20.05.2023 о 11 год. 15 хв. 
		Отже, наданими доказами підтверджено, що позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 20.05.2023 із запізненням, у зв`язку з чим його посилання на розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про його права судом до уваги не беруться, оскільки за змістом ч. 1 ст. 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи у разі своєчасного її сповіщення про місце і час розгляду. 
		До того ж, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, не входять до передбаченого частиною 2 статті 268 КУпАП переліку справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. 
		Принагідно суд зазначає, що позивач є професійним адвокатом, тому повинен бути обізнаним з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбаченими статтею 268 КУпАП. 
		 
		Доводи позивача про те, що фактичні обставини справи, відповідно до фабули оскаржуваної постанови, могли б відповідати об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст. 211-1 КУпАП (за умови доведеності умислу на неявку у військовий комісаріат без поважних причин для приписки до призовної дільниці), однак вказана норма виключена з КУпАП на підставі Закону № 1357-ІХ від 30.03.2021, спростовуються встановленими судовим розглядом обставинами, які свідчать про порушення позивачем вимог законодавства у сфері мобілізації, а саме, неявку за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особливий період, за що передбачена відповідальність саме частиною 2 статті 210-1 КУпАП.
		Посилання позивача на те, що диспозиція ч. 1 ст. 210 КУпАП є бланкетною, тобто передбачає вказівку про порушення якогось нормативно-правового акту, проте як у протоколі, так і у постанові відсутні посилання на правові норми, які, на думку відповідача, позивач порушив, спростовуються змістом протоколу № 104 та постанови № 104, в яких зазначено про порушення позивачем абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого ПКМУ від 07.12.2016 № 921, абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Посилання позивача на те, що відповідач є нелегітимною організацією, оскільки не має статусу юридичної особи і не зареєстрований в ЄДРПОУ, спростовуються матеріалами справи, згідно з якими Харківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , має організаційно-правову форму за КОПФГ - відокремлений підрозділ. 
		Інші доводи позивача не є суттєвими і не спростовують висновків суду про обгрунтованість притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
		 
		Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
		1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
		2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
		3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
		4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		За загальним правилом, визначеним частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		Як встановлено судом, позивач обгрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності відповідачем, водночас останнім не доведено необхідності застосування до позивача стягнення у максимальному розмірі, визначеному частиною 2 статті 210-1 КУпАП.
		Згідно зі статтею 34 КУпАП, обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:
		1) щире розкаяння винного;
		2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;
		3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
		4) вчинення правопорушення неповнолітнім;
		5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
		Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
		Беручи до уваги конкретні обставини вчиненого позивачем правопорушення, факт перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за доцільне зменшити розмір застосованого до позивача штрафу до мінімального, передбаченого частиною 2 статті 210-1 КУпАП, такий розмір стягнення, на думку суду, відповідатиме обставинам справи та особі правопорушника. 
		Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог і зменшення розміру штрафу, застосованого до позивача, з трьохсот до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн.
		 
		При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 536,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією.
		Частиною 1ст.139КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Згідно з частиною 3 вказаної статті, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у сумі 354,29 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача  Харківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 
		На підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи, позивачем надано копії чеків на виготовлення ксерокопій, набір тексту та придбання бензину А-95, водночас доказів того, що вказані витрати безпосередньо пов`язані з розглядом вказаної справи, позивачем не надано.
		Водночас суд зазначає, що в якості додатків до позовної заяви позивачем додано копії документів на 13 аркушах, з урахуванням примірника для відповідача  26 аркушів. Як убачається з чеків на виготовлення ксерокопій, вартість однієї ксерокопії - 2,50 грн.
		Отже, суд уважає обгрунтованими доводи позивача про понесення ним судових витрат, пов`язаних із виготовленням копій документів по даній справі, у сумі 65 грн. (26х2,50), які підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 42,90 грн.
		Враховуючи, що позивач здійснює активну адвокатську діяльність, інші витрати можуть бути пов`язані з його професійною діяльністю в інших справах, тому судом до уваги не беруться. 
		Керуючись ст.ст.2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд - 
		В И Р І Ш И В :
		Позов ОСОБА_1 до Харківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення  задовольнити частково.
		Зменшити розмір штрафу, застосованого до ОСОБА_1 на підставі постанови начальника Харківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 104 від 20.05.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 3400 (трьох тисяч чотирьохсот) грн.
		У задоволенні інших позовних вимог  відмовити. 
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 354,29 грн. (триста п`ятдесят чотири грн. 29 коп.) та витрати, пов`язані з підготовкою до розгляду справи, у сумі 42,90 (сорок дві грн. 90 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача  Харківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
		Відповідач: Харківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, місце реєстрації: 61224, м.Харків, пр-т Гагаріна, б.157 А, код ЄДРПОУ 09541594.
		 
		Суддя Д.М. Савченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...