Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 679/899/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2023. Зареєстровано: 26.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2023.
Дата набрання законної сили: 23.11.2023
Номер судового провадження: 2/679/332/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження № 2/679/332/2023
		Справа № 679/899/23
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 жовтня 2023 року 
		місто Нетішин Хмельницької області
		Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Безкровного І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача банківських послуг, 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Козійчук О.І., звернулася до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача банківських послуг.
		В обґрунтування позову зазначається, що починаючи з 2010 року ОСОБА_1 є постійним клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та отримує заробітну плату на відкритий у вказаному банку рахунок НОМЕР_1 . Користування коштами із вказаного рахунку позивач здійснює за допомогою мобільного додатку «Приват 24» та пластикової картки № НОМЕР_2 . 
		04.04.2023, починаючи з 11:08 год. на мобільний номер телефону позивача почали надходити повідомлення з офіційного номеру АТ КБ «ПриватБанк» 3700 із текстом про пароль входу. Всього надійшло сім ідентичних повідомлень, при цьому жодних дій щодо входу як на офіційний сайт АТ КБ «ПриватБанк», так і в мобільний додаток «Приват24» позивачем не здійснювалося. 
		За кілька хвилин надійшло ще одне повідомлення про підтвердження невідомої позивачу операції та попередження про те, що у випадку, якщо клієнт не здійснював цю операцію, слід зателефонувати на номер 3700. 
		Позивач відразу зателефонувала за вказаним номером, однак через голосове меню зв`язатися із консультантом банку не вдалося, а вхід у застосунок «Приват 24» виявився заблокованим. 
		Приблизно о 12:00 год. позивачу зателефонувала особа, яка представилася працівником банку, і в телефонному режимі за згодою позивача здійснила блокування всіх пластикових карток. Як пояснили консультанти банку, розблокування карток та зміна пін-кодів карток відбувається у відділеннях АТ КБ «ПриватБанк». 
		Приблизно о 12:30 год. позивач відвідала відділення АТ КБ «ПриватБанк» у м. Нетішин, де їй повідомили, що невідомою особою мобільний номер телефону позивача, що використовується для входу у додаток «Приват 24», було замінено на інший мобільний номер телефону. 
		Після відновлення входу до мобільного додатку «Приват24» з`ясувалося, що в особистому кабінеті позивача була додана картка із назвою «Digital картка» з лімітом 50000 грн, з якої в подальшому було здійснене списання коштів у сумі 49491,50 грн. Жодних дій для створення цієї картки позивач не вчиняла. 
		З урахуванням вказаних обставин працівники банку дійшли висновку, що невідомими особами з кредитної картки позивача було викрадено 49491,50 грн, у зв`язку з чим їй було рекомендовано звернутися до поліції. 
		На зауваження позивача про те, що вона ніколи не користувалася кредитною карткою працівники банку видали їй нову пластикову картку із номером НОМЕР_3 , встановили бажаний ПІН-код, а також кредитний ліміт по картці у розмірі 50000 грн, після чого відразу ж списали з неї кошти в сумі 49491,50 грн як заборгованість, що ніби виникла внаслідок викрадення коштів. Вказана заборгованість безпідставно була покладена на кредитний рахунок позивача № НОМЕР_1 на баланс пластикової картки НОМЕР_3 , що була видана позивачеві пізніше, ніж виникла заборгованість.
		У подальшому позивач звернулася до Нетішинського відділення поліції із заявою про злочину, відомості про який були внесені до ЄРДР. 
		Крім того, 26 травня та 26 червня 2023 року із зарплатного рахунку позивача НОМЕР_1 самовільно були перераховані кошти на погашення вищевказаної заборгованості в розмірі 2474,58 грн та 6,24 грн відповідно, що разом складає 2480,82 грн. Вказані операції також були здійснені без відома і підтвердження позивача. 
		На теперішній час відповідач продовжує нараховувати відсотки за кредитом, кошти якого позивачем не отримувалися та не використовувалися. На день пред`явлення позовної заяви розмір заборгованості за кредитним рахунком № НОМЕР_4 складає 54930,45 грн. 
		З огляду на це позивач просила суд: 1) зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок заборгованості по кредитному рахунку № НОМЕР_4 та списати заборгованість, що нарахована 04.04.2023 у розмірі 49491,50 грн, а також проценти, нараховані на вказану заборгованість; 2) стягнути з відповідача на користь позивача стягнуті із зарплатного рахунку № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 2480,82 грн.
		09.08.2023 суддею було відкрите провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 25).
		18.09.2023 представником відповідача Мельник В.М. був наданий відзив на позов, в якому вона зазначає, що АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що ОСОБА_1 вводить суд в оману щодо того, як відбулося списання з її кредитної картки через систему «Приват24». Так, у позовній заяві вона вказує, що вона не заходила на офіційний сайт АТ КБ «ПриватБанк» та мобільний додаток «Приват24», проте в подальшому у позові йдеться про те, що їй надходили повідомлення у мобільному застосунку «Приват24» та додає в якості доказів фото повідомлень із застосунку. Отже, позивач мала можливість доступу до акаунту системи «Приват24», а її твердження щодо того, що вона не входила до відповідного застосунку не відповідає дійсності. 
		Для того, щоб зайти до «Приват24» недостатньо мати лише номер мобільного телефону, потрібно або знати пароль входу, або ж для зміни паролю знати ПІН-код картки клієнта, щоб можна було змінити пароль входу до «Приват24». Тобто, для того, щоб інша особа могла переказати кошти через «Приват24», вона повинна спочатку зайти у відповідний застосунок. 
		Позивач мала доступ до системи «Приват24», оскільки надає повідомлення, які їй надходили у застосунок «Приват24», що підтверджує, що зміни паролю третіми особами не було. Більше того, вона вводить в оману суд, що вона не вчиняла жодних дій для створення картки та переказу коштів. 
		Так, 04.04.2023 по картці Універсальна НОМЕР_5 , відкритій 19.07.2021 клієнтом ОСОБА_1 , відбулося списання коштів в сумі 49491,50 грн, а саме 04.04.2023 об 11:39 год. відбувся переказ коштів на карту НОМЕР_6 через додаток «Приват24», одержувач - ОСОБА_2 . 
		Під час аналізу хроніки авторизацій у «Приват24» клієнта за 04.04.2023 було встановлено, що в ході проведення цієї операції авторизація відбулася об 11:24 год. із типового для клієнта пристрою «Redmi Note 9 Pro».
		Із вищевикладеного можна дійти висновку, що зняття грошових коштів із картки ОСОБА_1 стало можливим у зв`язку із вчиненням клієнтом оскаржуваних транзакцій власноруч , що також підтверджується діалогом клієнта з оператором 3700. Під час вказаної розмови позивач підтвердила, що власними діями спричинила транзакції у системі «Приват24», зокрема відкрила нову картку та перерахувала 49 тисяч на картку із номером НОМЕР_6 , одержувачем за якою була ОСОБА_2 . Номер цієї картки їй продиктували особи чи особа, яка телефонувала позивачу. 
		Усі ці дії, а саме вхід до системи «Приват24», відкриття нової картки, переказ на іншу картку через систему «Приват24» ОСОБА_1 здійснила власноруч та із власної волі, - що також підтверджується доданими позивачем до позову фотознімками із системи «Приват24». 
		З огляду на це твердження позивача про те, що вона не відкривала нового рахунку у «Приват24» та не здійснювала оспорювані транзакції не підтверджуються жодними доказами, які додані до позову, а тому позивач повинна нести відповідальність за здійснення платіжних операцій (а.с. 30-34). 
		28.09.2023 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов CD-диск 2Н3177AL22113356D3 із записом розмови ОСОБА_1 з оператором «Гарячої лінії» АТ КБ «ПриватБанк» 3700 (а.с. 38, 39).
		05.10.2023 представником відповідача Мельник В.М. була надана заява про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження із проханням про поновлення строку на подання відповідної заяви (а.с. 42-43).
		12.10.2023 від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява стосовно долученого відповідачем доказу (диску із записом розмови), в якій він зазначає, що відповідачем був пропущений строк на подання відповідного доказу, а також про неналежність цього доказу. Так, файл із записом створено 06.09.2023, у той час як подія, про яку йдеться у позові, мала місце 04.04.2023, а зі змісту розмови неможливо встановити, в які день та годину створено запис та про який період часу йдеться у розмові. Крім того, у розмові йдеться про номери карток, що не фігурують у даній справі. Відомостей про оригінал вихідного файлу чи місцезнаходження оригіналу електронного доказу відповідач не зазначив. Із доданих до позову СМС-повідомлень вбачається, що жодних повідомлень про створення віртуальної картки та підтвердження списання коштів у застосунку ОСОБА_1 не надходило. Платіжна інструкція не містить даних, з якої картки списувалися кошти, тобто списання коштів відбулося з рахунку позивача та без передання будь-яких відомостей про платіжний засіб - про пластикову чи віртуальну картку до рахунку. У той же час у розмові, наданій представником відповідача, особи спілкуються виключно про пластикові картки та про передання відомостей, пов`язаних із нею. Більше того, представник позивача стверджує, що вказаної розмови не відбувалося взагалі, позивач повністю заперечує дійсність записаної розмови. У розмові не фігурують ні прізвище позивача, ні будь-які інші відомості, що дозволяли б ідентифікувати особу позивача як клієнта банку. Крім іншого, у розмові йде мова про списання з рахунку суми в розмірі 49451 грн, однак у матеріалах справи відсутній будь-який доказ, що містив би таку суму списання коштів, у той час як у наявній у матеріалах справи платіжній інструкції вказана сума списання з кредитного рахунку в розмірі 48050 грн. Водночас оператор, який (за версією відповідача) здійснював блокування карток, не міг не знати дійсний розмір списаної суми (а.с. 45-47).
		23.10.2023 судом було відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 про поновлення строку для подання заяви про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та залишена без розгляду заява цього представника про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
		Крім того, 23.10.2023 судом був поновлений строк для подання відзиву та прийнято до розгляду поданий представником відповідача Мельник В.М. відзив на позов та доданий до нього доказ у вигляді CD-диску 2Н3177AL22113356D3 із записом розмови ОСОБА_1 з оператором «Гарячої лінії» АТ КБ «ПриватБанк» 3700.
		Також 23.10.2023 судом із власної ініціативи були витребувані з Єдиного державного реєстру судових рішень всі наявні судові рішення у кримінальному провадженні № 12023244000000584 від 05 квітня 2023 року.
		Розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які містяться в матеріалах справи як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
		Судом встановлено, що на підтвердження викладених у позові обставин позивачем були надані наступні докази, що були досліджені судом:
		1)фотокопії СМС-повідомлень за 04.04.2023 від 11:08 год. наступного змісту:
		- Privat24. Parol vhodu: 179. Ne peredavaite cei parol nikomu;
		- Privat24. Parol vhodu: 796. Ne peredavaite cei parol nikomu: DySr7+z19ex;
		- Privat24. Parol vhodu: 097. Ne peredavaite cei parol nikomu;
		- Privat24. Parol vhodu: 230. Ne peredavaite cei parol nikomu;
		- Privat24. Parol vhodu: 650. Ne peredavaite cei parol nikomu: DySr7+z19ex;
		- Privat24. Parol vhodu: 136. Ne peredavaite cei parol nikomu: DySr7+z19ex;
		- Privat24. Parol vhodu: 038. Ne peredavaite cei parol nikomu: DySr7+z19ex;
		- #Vy pidtverdzhuete operatsiyu y Pryvat24. Parol: 01-44 Yakshcho Vy ne zdiisnyuvaly tsyu operatsiyu, zatelefonuite: 3700 DySr7+z19ex;
		- Nataliie Mykhailivno! Vashu kartku 5*14 zablokovano (а.с. 6);
		2)фотокопії повідомлень з додатку «Приват24» за 04.04.2023 наступного змісту:
		- Операція успішна! Нову Digital картку додано в меню «Гаманець» Приват24 (11:29);
		- ОСОБА_5 ! Вашу картку 4*68 заблоковано (12:06);
		- ОСОБА_5 ! Вашу картку 5*20 заблоковано (12:06);
		- ОСОБА_5 НОМЕР_7 заблоковано (12:06);
		- Vy pidtverdzhuete zminu PIN-kodu. Cei nomer telefonu bude vstanovleno Vashym osnovnym nomerom telephony. Parol: 27 (12:33);
		- ОСОБА_5 , ліміт Вашої картки Універсальна 50000 UAH (12:38);
		- Vy pidtverdzhuete zminu PIN-kodu. Cei nomer telefonu bude vstanovleno Vashym osnovnym nomerom telephony. Parol: 97 (а.с. 7);
		3) довідка за реквізитами АТ КБ «ПриватБанк» № 8VT998III0CIN0SS від 15.06.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 отримала у цьому банку картку № НОМЕР_8 із рахунком № НОМЕР_4 (а.с. 8);
		4) виписка по картці/рахунку НОМЕР_9 ( НОМЕР_4 ) за період з 04.04.2023 по 20.07.2023, яку сформовано АТ КБ «Приватбанк» за № НОМЕР_10 від 20.07.2023, і відповідно до якої 26.05.2023 о 21:07 год. із рахунку було списано 2474,58 грн (залишок -47016,92 грн), а 26.06.2023 о 20:31 год. - 6,24 грн (залишок -50299,53 грн) (а.с. 9).
		5) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 05.04.2023 о 17:24 год. було зареєстроване кримінальне провадження № 12023244000000584 за заявою ОСОБА_1 від 04.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. У фабулі правопорушення зазначається, що 04.04.2023 приблизно об 11:00 год. невстановлена особа у невстановленому місці шахрайським шляхом, представившись працівником банку «ПриватБанк», заволоділа грошовими коштами в сумі 48050 грн, які були зняті з рахунку НОМЕР_4 (а.с. 10);
		6) платіжна інструкція АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_11 , згідно з якою 04.04.2023 об 11:39 год. із рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_12 були перераховані грошові кошти в розмірі 48050 грн (а.с. 11);
		7) довідка АТ КБ «ПриватБанк» № JUSG4LUGS1KNQ0OO від 20.07.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 станом на 20.07.2023 має заборгованість перед відповідачем за договором № SAMDNWFC00069148296 у розмірі 54930,45 грн (а.с. 12).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов?язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
		Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку (ст. 1071 ЦК України).
		У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 ЦК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» № 1591-IX від 30.06.2021 електронний платіжний засіб - це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом (п. 13); неакцептована платіжна операція - це платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди (п. 39); платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки (п. 56); платник - це особа, з рахунку якої ініціюється платіжна операція на підставі платіжної інструкції або яка ініціює платіжну операцію шляхом подання/формування платіжної інструкції разом з відповідною сумою готівкових коштів (п. 68).
		Надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином. Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг (ч.ч. 1, 3, 8 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги»).
		       Згідно з п. 147 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022, власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі № 6-71цс15 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2018 у справі № 552/2819/16-ц, тому суд враховує їх при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
		У наданому представником відповідача відзиві на позов остання наполягала на тому, що позивач вводить суд в оману щодо обставин переказу коштів з її рахунку, посилаючись на CD-диск 2Н3177AL22113356D3, на якому (зі слів представника) міститься запис розмови ОСОБА_1 з оператором «Гарячої лінії» АТ КБ «ПриватБанк» 3700.
		Із дослідженого судом наданого представником відповідача CD-диску вбачається, що на ньому міститься аудіозапис спілкування з оператором гарячої лінії банку клієнта цього банку (жінки), яка зателефонувала із проханням заблокувати картки. Клієнт пояснила, що раніше їй зателефонували особи, які представилися працівниками служби безпеки банку та повідомили, що по її картках здійснюється несанкціоноване перерахування, зокрема що з її картки здійснюється оплата в магазині «Розетка», було чотири спроби введення пін-коду і цей платіж вже здійснено. Клієнт вказала, що зателефонувала знайомій з «ПриватБанку» і та їй сказала, що зараз їй зателефонують із банку і вона має робити все, що їй скажуть. Після цього клієнту знову зателефонували особи, які пояснили, що їй необхідно створити нову картку і перерахувати на неї кошти з кредитної картки позивача, нібито щоб не втратити ці кошти. На прохання цих осіб у мобільному додатку «Приват24» клієнт відкрила нову картку та перерахувала зі своєї кредитної карти 49 тис. гривень (нібито) на новостворену нею карту на ім`я « ОСОБА_2 » за номером  НОМЕР_13 (оператор зауважила, що останні дві цифри картки 81), проте з кредитної картки гроші списалися, а на новій вони не з`явилися. Особи, які телефонували, просили доступ до її рахунків та просили підтверджувати певні операції, і вона це робила під їх керівництвом. Оператор на прохання клієнта заблокувала всі належні їй картки. Також клієнт на питання оператора зазначила, що, скоріш за все, надала доступ до свого акаунта, після чого оператор заблокувала акаунт позивача. Оператор повідомила, що з картки клієнта «Універсальна» було переказано більше 49 тис. грн, що клієнт підтвердила. Оператор довела до відома клієнта, що та має звертатися до поліції та повідомляти про шахрайство. Клієнт зазначила, що їй телефонували з номера телефона НОМЕР_14 , але їй також телефонували з інших номерів. Наприкінці розмови клієнт констатувала, що змушена погасити кредитку (а.с. 39).
		Водночас у витребуваній судом з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалі слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.05.2023 про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні № 12023244000000584 зазначається, що під час досудового розслідування було допитано в якості потерпілої ОСОБА_1 , яка вказала, що 04.04.2023 приблизно об 11:00 год. на її мобільний телефон був здійснений дзвінок із номера НОМЕР_14 , під час чого незнайомець представився працівником банку та повідомив про те, що з її картки здійснюється платіж за оплату послуг Інтернет-магазину «Розетка». Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що на її мобільний також здійснювалися дзвінки із номерів НОМЕР_15 та НОМЕР_16 , під час розмов особи також представлялися працівниками банків, а ОСОБА_1 виконувала їх вказівки, при цьому знаходила до мобільного додатку «Приват24» та створила нову картку, на яку вона ніби мала перерахувати кошти, проте в подальшому зайти в додаток не мала змоги. Через деякий час вона дізналася, що з її карткового рахунку були зняті гроші в сумі 48050 грн. 
		Зміст розмови позивача із працівником гарячої лінії АТ КБ «ПриватБанк», що міститься на наданому представником відповідача диску, повністю узгоджується із показаннями ОСОБА_1 , які вона надавала під час її допиту в якості потерпілої в межах кримінального провадження № 12023244000000584 від 05.04.2023 і які відображені в ухвалі слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.05.2023, а так само узгоджується із доданими позову документами, а тому суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що вказаний аудіозапис є неналежним доказом і що на ньому нібито не зафіксовано розмову позивача з представником банку. 
		При цьому наявний на дослідженому судом CD-диску аудіозапис розмови позивача із працівником банку та надані нею на стадії досудового розслідування показання повністю спростовують обставини переказу грошових коштів з її рахунку, на які вона посилалася у позовній заяві, зокрема щодо невчинення позивачем жодних дій, спрямованих на вхід у мобільний додаток «Приват24», створення у ньому нової картки та перерахування грошових коштів, що очевидно не відповідає дійсності.
		Відповідно до п.п. 2-4 ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції.
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника (ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги»).
		Згідно з п. 16 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022, власник рахунку здійснює контроль за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів.
		Згідно з пп. 1 п. 136 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів користувач зобов?язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.
		У пункті 140 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів наголошується, що користувач зобов?язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв?язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. 
		За змістом п. 146 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Отже, саме на клієнта покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення.
		Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.12.2020 у справі № 182/5175/16-ц та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах: від 05.06.2019 у справі № 712/4463/16-ц; від 10.07.2019 у справі № 522/22780/15-ц; від 17.06.2020 у справі № 201/15185/16-ц.
		За таких обставин, оскільки із досліджених доказів судом було встановлено, що до створення нової картки та переказу грошових коштів із рахунку позивача призвели саме дії останньої, яка сприяла незаконному використанню інформації, що дала змогу ініціювати платіжні операції від імені позивача, та тим самим остання порушила обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації, що дала змогу провести такі операції, внаслідок чого ризик збитків від виконання таких платіжних операцій покладається на позивача, суд вважає позов безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд, 
		ВИРІШИВ:
		Відмовити у задоволенні позовної заяви  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача банківських послуг. 
		Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому рішення суду.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_17 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).
		Представник позивача: адвокат Козійчук Олександр Іванович (РНОКПП НОМЕР_18 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_2 ).
		Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570; місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50).
		Представник відповідача: адвокат Мельник Вікторія Миколаївна (паспорт серії НОМЕР_19 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ). 
		 
		Суддя                                               І.Г. Безкровний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...