Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/1856/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2023. Зареєстровано: 26.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2023.
Дата набрання законної сили: 24.11.2023
Номер судового провадження: п/360/288/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		24 жовтня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/1856/22
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом представника позивача Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У провадженні суду перебуває справа за позовом представника позивача Дяченка Олексія Володимировича (далі  представник позивача, Дяченко О.В.) в інтересах ОСОБА_1 (далі  позивач, ОСОБА_1 ) до Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі  відповідач, ЛОТЦК та СП), з такими вимогами:
		- визнати протиправними дії Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року;
		- зобов`язати Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
		- визнати протиправними дії Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 07.08.2021 року, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 років без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року;
		- зобов`язати Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 07.08.2021, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 років з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
		В обґрунтування позовну зазначено наступне. 
		 ОСОБА_1 з 02.10.2017 по 07.08.2021 проходив військову службу у Луганському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
		07.08.2021 позивача було звільнено з військової служби. У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося у заниженому розмірі, а саме: у період з 30.01.2020 по 07.08.2021 позивачу виплачувався посадовий оклад, оклад за військовим званням, інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові виплати, які обраховуються виходячи з грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (станом на 01.01.2020, 01.01.2021).
		16.12.2021 позивачем було надіслано заяву до ЛОТЦК та СП з проханням надати відомості про виплачене грошове забезпечення в розрізі всіх складових починаючи з 02.10.2017. 
		Відповідачем надано довідки з яких вбачається, що посадовий оклад, оклад за військовим званням, інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові виплати з 30.01.2020 не були перераховані виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, 01.01.2021.
		Позивач вважає, що дії відповідача щодо виплати грошового забезпечення у заниженому розмірі протиправними та такими, що порушують його права на належне грошове забезпечення. 
		26.04.2023 від представника відповідача до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 3846/2023 надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог через їх безпідставність та необґрунтованість. 
		Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Враховуючи вимоги частини 9 статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.
		Судом по справі вчинено наступні процесуальні дії:
		- ухвалою суду від 03.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);
		- ухвалою суду від 05.06.2023 витребувано від відповідача додаткові докази; 
		- ухвалою суду від 05.06.2023 судом вирішено продовжити розгляд справи в порядку загального позовного провадження; 
		- ухвалою суду від 22.06.2023 повторно витребувано від відповідача додаткові докази; 
		- ухвалою суду від 12.07.2023 повернуто письмові докази відповідачу; 
		- ухвалою суду від 12.07.2023 повторно витребувано додаткові докази від відповідача по справі; 
		- ухвалою суду від 04.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; 
		- ухвалою суду від 04.08.2023 зобов`язано відповідача надати додаткові докази; 
		- ухвалою суду від 27.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. 
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, про що свідчить відповідне посвідчення серії НОМЕР_2 від 06.05.2016. 
		Згідно витягу із Наказу начальника Старобільського районного центру комплектування та соціальної підтримки Луганської області від 07.08.2021 № 18, майора військової служби за контрактом ОСОБА_1 , звільненого наказом командувача військ оперативного командування  ІНФОРМАЦІЯ_2  (по особовому складу) від 30 червня 2021 року № 161 у запас за підпунктом а (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, з 07.08.2021 виключено зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення, а також з котлового забезпечення Старобільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 
		Згідно вказаного наказу встановлено виплатити ОСОБА_1 :
		- винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, які розташовані в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО), згідно пункту 1 додатку № 1 із розрахунку 6500 грн. на місяць у липні 2021 року за тринадцять діб фактичного виконання завдань з 01 липня по 13 липня 2021, у серпні 2021 року за одну добу фактичного виконання завдань 07 серпня 2021; 
		- грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551  XII (зі змінами), виходячи з грошового забезпечення майора ОСОБА_2 на день звільнення з військової служби, за 84 календарних дня із наступного розрахунку: (за 2016 рік - 14 календарних днів; за 2017 рік - 14 календарних днів; за 2018 рік - 14 календарних днів; за 2019 рік - 14 календарних днів; за 2020 рік  14 календарних днів; за 2021 рік - 14 календарних днів) у розмірі 47478, 43 грн.; 
		- грошову допомогу на оздоровлення при щорічній основній відпустці за 2021 рік отримав у сумі 18043, 80 грн. Наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 № 27 від 04.03.2021; 
		- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 у 2021 році не отримував; 
		- одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до абзацу третього пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 11 (одинадцять) календарних років служби в сумі 96369, 90 грн.; 
		- надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці в розмірі 10% від посадового окладу за період з 01.07.2021 по 13.07.2021 включно.
		Згідно довідки ЛОТЦК та СП від 11.01.2022 позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення (основні та додаткові щомісячні види), у тому числі посадовий оклад, а також індексацію, тощо, за період з листопада 2017 року по серпень 2021 року в загальній сумі 684021,74 грн. 
		У свою чергу, відповідно до довідки відповідача від 20.06.2023 № ЮС/97 вбачається, що при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 та з 01.01.2021 по 07.08.2021 враховувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн. 
		Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
		Згідно з частиною 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.2019 № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII).
		Окрім того, цей Закон встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		Згідно частин першої - третьої статті 9 Закону 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
		Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018.
		Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
		Згідно із пунктом 4 Постанови № 704, (в редакції, яка була чинною до 24.02.2018), установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
		Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів України, постановою від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
		Пунктом 6 Постанови №103 встановлено внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
		Згідно із довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) Постанови №103, у постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» постановлено пункт 4 викласти в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
		Окружним адміністративним судом міста Києва від 21.04.2020 року у справі № 826/9052/18 за позовом ОСОБА_2, до Кабінету Міністрів України, третя особа-Міністерство соціальної політики України, залишеною в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 року, яка в свою чергу залишена без змін ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року, вирішено:
		- визнати дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови від 21.02.2018 року № 103 в частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 - неправомірними;
		- зобов`язати Кабінет Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року №1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. №1644 і від 30 серпня 2017 р. №704» (далі - Постанова №1038), внесено зміни до приміток додатків 1, 14 Постанови № 704, а саме:
		- посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704;
		- оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 року №870 затверджено «Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України» (далі - Правила №870).
		Відповідно до пункту 32 Правил №870 визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.
		Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України, чи про його скасування.
		Дослідження змісту наведених правових норм дає підстави суду зробити такі висновки:
		- всі призначені за Законом №2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України;
		- перерахунок пенсій військовослужбовцям проводиться за відповідної правової процедури, визначеної Порядком №45, зокрема уповноважений орган має право видати особі довідку про складові грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії тільки після отримання від пенсійних органів списків за формою згідно з додатком 1;
		- розрахунок розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, проводиться за правилами Постанови № 704 із врахуванням відповідних змін до вказаної постанови, внесених Постановами № 103 та № 1038;
		- оскільки визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом та дія такого акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України, чи про його скасування, вважаються невиконаними Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а також рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2020 року у справі № 826/9052/18 за позовом ОСОБА_2, до Кабінету Міністрів України, третя особа-Міністерство соціальної політики України, залишеною в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 року, яка в свою чергу залишена без змін ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року, яким вирішено:
		- визнати дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови від 21.02.2018 року № 103 в частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45-неправомірними;
		- зобов`язати Кабінет Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
		- так як вказані рішення судів Кабінетом Міністрів України не виконані, діючою правовою нормою, яку уповноважені органи зобов`язані брати до уваги при проведенні обрахування розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, є пункт 4 Постанови №704, (в чинній редакції на дату судового розгляду спору), а саме: розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
		Суд зазначає, що «автоматичне» відновлення судом положень нормативного акта Кабінету Міністрів України також не узгоджується з положеннями Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 №503/97, який встановлює, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах.
		Крім того, законодавство не передбачає жодних випадків поняття «відновлення» в силі нормативних актів Кабінету Міністрів України, які внаслідок набрання судовим рішенням законної сили втратили чинність.
		Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 по справі № 700/668/16-а зазначено, що суб`єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов`язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.
		Отже, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних спірних правовідносин.
		Таким чином, згідно з Постановою №704, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня відповідного року.
		Враховуючи вищевикладені обставини, суд зазначає, що відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача за спірні періоди, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 років з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого 01 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704.
		Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
		Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
		З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про протиправність дій відповідача, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
		Отже, виходячи з системного аналізу заявлених вимог, вищенаведеного законодавства та обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог зі словесним коригуванням обраного способу захисту прав позивача.
		Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач згідно пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
		Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ: 07668758, місцезнаходження: Луганська область м. Сєвєродонецьк вул. Богдана Ліщини, 38) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
		Визнати протиправними дії Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.
		Зобов`язати Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум. 
		Визнати протиправними дії Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 по 07.08.2021, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 років без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року.
		Зобов`язати Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 07.08.2021, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 років з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Суддя Є.О. Кисельова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...