Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2/413-08 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.10.2010. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 27.09.2010 року Справа № 2/413-08 
		 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
		суддів: Біленької Л.М., Науменка І.М.
		при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
		 за участю представників сторін:
		від позивача: Назаренко С.А., директор, рішення власників № 01/00 від 25.12.00; 
		від відповідача-2 - Кривоносов Є.М., представник, довіреність .№ 10 від 10.09.09;
		від відповідача-3 - Шаповалов Д.В., представник, довіреність .№ 2 від 27.06.08;
		від відповідача-4: Кривоносов Є.М., представник, довіреність б/н від 20.01.09; 
		від відповідача-1 та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: представники сторін не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;
		 розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Рікона”, м.Кіровоград на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2010р. у справі № 2/413-08
		за позовом: багатогалузевого приватного підприємства “Пиво-безалкогольний комбінат “ТАКТ”, с.Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області 
		до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю “Алікон Маркет”, м.Дніпропетровськ 
		відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю “Рікона”, м.Кіровоград відповідача-3: державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу, м.Кіровоград 
		відповідача-4: товариства з обмеженою відповідальністю “Авілон”, м.Кіровоград 
		третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: товариство з обмеженою відповідальністю “Пивний Дім”, м.Дніпропетровськ 
		про стягнення 8 000 000 грн.
		 ВСТАНОВИВ:
		Багатогалузеве приватне підприємство “Пиво-безалкогольний комбінат “ТАКТ”, с.Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області звернулося в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Алікон Маркет”, м.Дніпропетровськ, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю “Авілон”, м.Кіровоград та товариство з обмеженою відповідальністю “Пивний Дім”, м.Дніпропетровськ про стягнення 8 000 000 грн. не одержаних доходів (упущеної вигоди).
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2008 року до участі у справі були залучені інші відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю “Рікона”, м.Кіровоград; державний Кіровоградський сокоекстрактовий завод, м.Кіровоград.
		08.01.2009 року позивач звернувся з доповненням до позовної заяви та просив стягнути солідарно з відповідачів 17 161 778 грн., з яких 3 786 000 грн. - інфляційні втрати, 13 393 778 грн. –кошти, які необхідно витратити на придбання 1 228 878 Євро (800 000 грн.) на день укладення договору.
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2009 року до участі у справі у якості відповідача залучено товариство з обмеженою відповідальністю “Авілон”, м.Кіровоград.
		Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2010 року по справі № 2/413-08 (суддя Подобєд І.М.) позовні вимоги задоволені частково: з товариства з обмеженою відповідальністю “Рікона”, державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу та з товариства з обмеженою відповідальністю “Авілон” стягнуто солідарно 8 000 000 грн. упущеної вигоди.
		Задовольняючи частково позов суд виходив з того, що використання знаку для товарів і послуг “ТАК” без дозволу позивача, як власника цієї торгівельної марки, є порушенням майнових прав позивача, що перешкоджало позивачу укласти із третьою особою основний договір на купівлю-продаж цього торговельного знаку та отримати відповідну оплату за відчуження на користь третьої особи права інтелектуальної власності на цей знак у розмірі 8 000 000 грн., а, відтак, позивачу були спричинені збитки у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в розмірі передбаченому Попереднім договором про передачу прав власності на знак для товарів та послуг від 22.09.2004 року.
		Відмовляючи у позові до відповідача-1 суд послався на те, що відповідач-1 не міг передбачити та не був зобов`язаний передбачити можливість порушення прав позивача, а відтак у його діях відсутня вина як у формі умислу, так і формі необережності, що у свою чергу звільняє відповідача-1 від відповідальності за порушення майнових прав позивача у вигляді сплати на користь останнього будь-яких збитків.
		Щодо решти позовних вимог позивача про стягнення грошових коштів у сумі 9 161 778 грн суд в рішенні зазначив, що в позові в цій частині слід відмовити, так як ці нарахування складаються позивачем з подвійного перерахунку суми 8 000 000 грн. неодержаного прибутку у еквівалент 1 228 878 Євро станом на 01.12.2008 року та із додатковим нарахуванням інфляційних втрат, але при цьому позивачем не прийнято до уваги, що всі розрахунки за Попереднім договором мали здійснюватися у гривні (пункт 3 Додатку №1), а застосування положень ст..625 Цивільного кодексу України в частині обов`язку боржника сплатити на користь кредитора основний борг з урахуванням інфляції за весь час прострочення виконання зобов`язання, має застосовуватися до договірних правовідносин, якими обумовлено підстави виникнення грошових зобов`язань та встановлено певні строки для їх виконання боржником.
		Не погодившись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю “Рікона” подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на те, що позивачем наданий один підроблений документ: чи-то Попередній договір про передачу прав власності на знак для товарів та послуг від 22.09.2004 року, чи-то додаток № 1 до нього, про що свідчить висновок експертизи.
		Всі рішення, на які посилається суд першої інстанції скасовані Вищим господарським судом України.
		Також скаржник зазначив, що як на момент отримання патенту на промисловий зразок, так і на момент укладення ліцензійного договору, ТОВ “Рікона” не було та не могло бути відомо про наявність зареєстрованого знаку для товарів і послуг. Висновки місцевого господарського суду про те, що відповідач-2 був обізнаний про існування знака для товарів та послуг “ТАК”, право власності на який належить позивачу, та те, що відповідач-2 умисно подав заявку на реєстрацію промислового зразка “етикетка для горілки” із словесним позначенням “ТАК” з метою випуску продукції із використанням позначення для товарів і послуг “ТАК”, є виключно припущенням суду та не підтверджується жодним доказом по справі.
		В уточненнях до апеляційної скарги скаржник просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2010 року по справі № 2/413-08 в частині задоволених позовних вимог до ТОВ “Авілон”, ДК СЕЗ, ТОВ “Рікона”; в решті рішення залишити без змін.
		Багатогалузеве приватне підприємство “Пиво-безалкогольний комбінат “ТАКТ” вважає доводи скаржника безпідставними, просить змінити рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та до всіх відповідачів.
		Товариство з обмеженою відповідальністю “Алікон Маркет” (відповідач-1) проти доводів апеляційної скарги не заперечувало, вважає рішення таким, що відповідає обставинам справи та діючому законодавству, просив розглянути справу без представника товариства.
		Державний Кіровоградський сокоекстрактовий завод (відповідач-3) підтримує доводи апеляційної скарги та просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог.
		Товариство з обмеженою відповідальністю “Авілон” (відповідач-4) також підтримує доводи апеляційної скарги та просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог.
		Товариство з обмеженою відповідальністю “Пивний Дім” пояснення по апеляційній скарзі не надало, представник у судове засідання не з`явився.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, відповідачів-2,3,4, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Позивач - багатогалузеве приватне підприємство «Пиво-безалкогольний комбінат «ТАКТ»є власником виключних прав на торгівельний знак «ТАК»для використання його для позначення ним товарів та послуг 29, 32 та 33 класу міжнародної класифікації товарів та послуг, що підтверджується Свідоцтвом на знак для товарів та послуг №40781, яке було видано Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (надалі по тексту - Державний департамент інтелектуальної власності).
		Позивач використовував вказаний торгівельний знак «ТАК»у виробництві пива - пиво світле «ТАК»(свідоцтво №8637-1 від 19.11.2004 року про присвоєння товару ідентифікаційного номера в міжнародній системі ЕАN-UCC -4820076130014), згідно до ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями №003883 від 29.07.2003 року.
		Згідно опису знака, наведеного у Свідоцтві на знак для товарів та послуг №40781, знак, що заявляється до реєстрації, по характеру позначення являє собою позначення у вигляді логотипу «ТАК», виконаного в характерній художній манері, завдяки чому словесне позначення по своїй композиції та графічному рішенню стає зображальним знаком. Логотип “ТАК” виконано великими літерами кирилиці художнім шрифтом заливкою жирного накреслення і являє собою слово природного походження, яке є частиною фірмового найменування підприємства, що асоціюється з групою людей, об'єднаних загальними інтересами, і утворює чітку, коротку, благозвучну назву, яка легко сприймається. Букви назви мають окантування тонкою лінією контрастним кольором і підсічки жирного накреслення, що символізує надійність та фундаментальність. Зображальне рішення назви пов'язується із її змістовним значенням і формує загальне враження, яке відрізняється від враження від літерних елементів. Простота графіки використаного шрифту та розташування літер робить композицію зображальною, забезпечує індивідуальність і швидку впізнаваємість знака у цілому. Виконання стилеутворюючих елементів доводить до єдиного стилю, відокремлює та захищає ділову репутацію, престиж і авторитет власника найменування. Знак своєрідний, простий, вирішується в лаконічній графічній манері, придатний для маркірування товарів і відокремлення послуг конкретного заявника серед інших подібних. Наявність фонетичного аспекту забезпечує відповідність вимогам інформативності, рекламоздатності та технологічності.
		Згідно до вказаного вище Свідоцтва на знак для товарів та послуг №40781, торгівельний знак «ТАК»може використовуватися у 32 класі - для позначення безалкогольних напоїв, зокрема: пива, пивного сусла, екстрактів хмілю для виготовлення пива, а у 33 класі - для позначення алкогольних напоїв (крім пива), у тому числі: бренді, вина, ганусової горілки (настоянки), горілки, горілки вишневої; джину (ялівцева горілка), лікеру, м'ятної настоянки, напоїв алкогольних перегінних, напоїв, що містять фрукти алкогольні, спиртних напоїв.
		Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Пивний Дім»(надалі -третя особа) було укладено попередній договір від 22.09.2004 року про купівлю-продаж знаку для товарів та послуг «ТАК».
		Згідно пункту 2 умов вказаного попереднього договору від 22.09.2004 року позивач, як Продавець, зобов'язався передати у власність третьої особи, як Покупця, за плату право власності на Знак щодо товарів та послуг, зазначених у Свідоцтві за класами Міжнародної класифікації товарів та послуг, а саме: 33, 29 класу, для чого сторони мали укласти основний договір на умовах визначених в цьому договорі, при цьому Продавцю на підставі укладених в подальшому ліцензійних договорів може бути надано право на використання Знаку на території України для товарів 32 класу за МКТП, а третя особа, як Покупець, зобов'язалась сплатити за знак суму відповідно до розділу 7 Договору –8 000 000 грн., що є еквівалентом 1 228 878 Євро, після підписання основного договору купівлі продажу (додаток №1 до цього Договору). 
		Пунктом 4.4 вказаного попереднього договору сторони цього договору встановили, що до укладання основного договору Покупець має право перевірити, чи використовується Знак чи знак, який схожий на нього настільки, що їх можна сплутати третіми особами. В разі виявлення такого використання Покупець має право не укладати основний договір купівлі-продажу та розірвати даний договір.
		Попередній договір укладений терміном до 31.12.2005р. і набуває чинності з дати його підписання (пункт 11.1 попереднього договору від 22.09.2004 року).
		У пункті 11.3 вказаного попереднього договору сторони цього договору встановили, що у випадку невиконання однією із Сторін будь-яких умов цього договору інша Сторона має право достроково розірвати цей Договір шляхом звернення до суду, визначеного в п. 10.2 Договору. Стороні, що не виконала будь-яких умов цього Договору, буде надано 5 днів для отримання письмового повідомлення для усунення порушення. Розірвання договору також може відбутися у випадку виявлення Покупцем фактів використання Знаку третіми особами. Згідно пункту 11.6 вказаного попереднього договору, Основний договір купівлі-продажу Знаку має бути укладений продовж одного місяця після закінчення дії цього договору, тобто до 31.01.2006 року.
		В пункті 12.6 вказаного попереднього договору сторони цього договору встановили, що цим застереженням Покупець ставить до відома Продавця, що він зацікавлений в покупці Знаку та його особистому використанні для товарів 33 класу МКТП. В разі використання Знаку чи знаку, який схожий на знак настільки, що їх можна сплутати, третіми особами з відома чи без відома Продавця, Покупець втрачає сенс у купівлі-продажу Знаку. В цьому разі договір розривається в судовому порядку, відповідно до умов зазначених в Договорі.
		21.11.2004 року сторони у Додатковій угоді до попереднього договору від 22.09.2004 року узгодили п.10.2 у наступній редакції: “У разі неможливості вирішення зазначених спорів шляхом переговорів сторони дають такі спори для розгляду в постійно діючий третейський суд при товарній біржі, якій знаходиться за адресою: 49094, м.Дніпропетровськ, вул..Набережна Перемоги, 38”.
		Згідно з частинами 1,2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороню та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Товариство з обмеженою відповідальністю “Пивний Дім” звернулося з позовом до постійно діючого третейського суду при товарній біржі “УМТБ” з позовом до багатогалузевого приватного підприємства “Пиво-безалкогольний комбінат “Такт” про розірвання попереднього договору від 22.09.2004 року.
		Рішенням вказаного суду від 15.12.2005 року позов було задоволено, а попередній договір про передачу прав власності на знак для товарів і послуг від 22.09.2004 року розірвано.
		Багатогалузеве приватне підприємство “Пиво-безалкогольний комбінат “Такт” звернулося з позовом по даній справі про стягнення 8 000 000 грн. неотриманого прибутку (упущеної вигоди) посилаючись на те, що оскільки договір було розірвано в судовому порядку у зв`язку з тим, що ТОВ “Пивний Дім” було виявлено використання знаку для товарів та послуг “ТАК” товариством з обмеженою відповідальністю “Алікон Маркет”. У разі відсутності порушень з боку вказаного товариства позивач уклав би вигідну угоду та отримав би 8 000 000 грн. і мав би змогу купити 1 228 878 Євро та вкласти гроші у банк чи іншим чином розпорядитися грошима, що б зберігло їх від інфляції.
		Збитки були завдані позивачу шляхом спільних протиправних дій ТОВ “Алікон Маркет”, ТОВ “Авілон” та державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу, які полягали у незаконному використанні знаку для товарів та послуг, що належать позивачу при продажі однієї й тієї ж самої продукції.
		Відповідно до ст..224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. 
		Виходячи з положень п.3 ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків відноситься неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
		Частинами 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. 
		Надане позивачем рішення постійно діючого третейського суду від 15.12.2005 року, прийняте за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Пивний Дім” (третя особа по даній справі) до багатогалузевого приватного підприємства “Пиво-безалкогольний комбінат “ТАКТ” про розірвання попереднього договору про передачу прав власності на знак для товарів і послуг від 22.09.2004 року, не може бути прийняте колегією суддів як належний доказ розірвання договору в судовому порядку згідно з вимогами статті 651 Цивільного кодексу України з наступних підстав.
		При вирішенні спору третейським судом було встановлено, що позивачем (товариством з обмеженою відповідальністю “Пивний Дім”) надані докази використання подібного торгівельного знаку шляхом продажу ТОВ “Алікон-Маркет” горілки “Українська класична “ТАК” торгівельної марки “Артеміда”, що підтверджується наданими касовими чеками та речовими доказами –пляшками з горілкою, на яких є позначення “ТАК”. Третейський суд не прийняв до уваги заперечення багатогалузевого приватного підприємства “Пиво-безалкогольний комбінат “ТАКТ”, що чеки з магазину та пляшки з горілкою не є належними доказами по справі, оскільки, відповідно до ст..34 Регламенту доказами у третейському розгляді є будь-які фактичні дані, на підставі яких третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного рішення по справі.
		Також третейський суд не врахував посилання відповідача (багатогалузевого приватного підприємства “Пиво-безалкогольний комбінат “ТАКТ”) на те, що ним проводиться перевірка правомірності використання відповідного знаку товариством з обмеженою відповідальністю “Алікон-Маркет”, оскільки відповідно до умов спірного договору достатньою підставою для відмови позивача (товариства з обмеженою відповідальністю “Пивний Дім”) від укладення основного договору є сам по собі факт використання третьою особою знаку для товарів та послуг належного відповідачу (багатогалузевому приватному підприємству “Пиво-безалкогольний комбінат “ТАКТ”) або подібного до нього.
		Слід також зазначити, що вирішуючи справу третейський суд вийшов за межі позову та встановив факт подібності знаку для товарів і послуг, використаного на оглянутих в засіданні третейського суду товарах, та зареєстрованого за багатогалузевим приватним підприємством “Пиво-безалкогольний комбінат “ТАКТ”.
		Багатогалузеве приватне підприємство “Пиво-безалкогольний комбінат “ТАКТ” не надало доказів наявності рішень судів (господарського чи цивільного) чинних на 15.12.2005 року про встановлення факту використання відповідачами по даній справі товарного знаку подібного товарному знаку, на який багатогалузеве приватне підприємство “Пиво-безалкогольний комбінат “ТАКТ” отримало свідоцтво України від 15.06.2004 року № 40781.
		При вирішенні спору третейським судом прийняте рішення про права і обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме –товариство з обмеженою відповідальністю “Алікон-Маркет”.
		Вказаним рішенням третейського суду також не встановлена вина у розірванні попереднього договору і інших відповідачів по даній справі: товариства з обмеженою відповідальністю “Рікона”, державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу, товариства з обмеженою відповідальністю “Авілон”. Зазначені підприємства також не були залучені третейським судом до справи.
		Інших доказів розірвання попереднього договору згідно до вимог статті 651 Цивільного кодексу України позивачем не надано.
		Пунктом 11.6 попереднього договору від 22.09.2004 року сторони узгодили, що основний договір купівлі-продажу товарного знаку має бути укладений впродовж одного місяця після закінчення дії цього Договору (діє до 31.12.2005 року –п.11.1 попереднього договору).
		Доказів укладання основного договору на купівлю-продаж товарного знаку позивач не надав.
		Як вже зазначалось вище, як і у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла шкоду.
		Крім застосування принципу вини при вирішені спорів про відшкодування шкоди, необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.
		Колегія суддів вважає, що позивачем не доведений причинний зв`язок між не укладанням основного договору з третьою особою –товариством з обмеженою відповідальністю “Пивний Дім” –та позивачем та отриманням товариством з обмеженою відповідальністю “Рікона” Патенту на промисловий зразок № 10059 від 15.03.2005 року та укладанням останнім з державним Кіровоградським сокоекстрактовим заводом ліцензійного Договору про надання ліцензії на використання патентів, а також виробництвом державним Кіровоградським сокоекстрактовим заводом продукції з торговою маркою визначеною в Патенті.
		Також не вбачається причинний зв`язок між не укладанням основного договору та реалізацією продукції, виробленої державним Кіровоградським сокоекстрактовим заводом, зі спірним торговим знаком товариством з обмеженою відповідальністю “Алікон Маркет” та товариством з обмеженою відповідальністю “Авілон”.
		З огляду на викладене і те, що позивачем не надано належних доказів розірвання попереднього договору від 22.09.2004 року відповідно до ст..651 Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 8 000 000 грн., у зв`язку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2010 року по справі № 2/413-08 підлягає частковому скасуванню.
		Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на позивача.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
		 ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Рікона”, м.Кіровоград –задовольнити.
		Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2010 року по справі № 2/413-08–скасувати частково.
		В позові в частині стягнення 8 000 000 грн. відмовити.
		В решті рішення залишити без змін.
		Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
		 Головуючий суддя О.М.Лисенко 
		 
		Суддя Л.М.Білецька
		 Суддя І.М.Науменко
		 Повний текст постанови підписаний 01.10.2010 року.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...