Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7305/20 : не визначено.
Надіслано судом: 08.11.2023. Зареєстровано: 10.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2023.
Дата набрання законної сили: 08.11.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		08 листопада 2023 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/7305/20 
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р., 
		 
		розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
		на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2023
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023
		у справі за позовом Дочірнього підприємства "Метелик" (далі - ДП "Метелик")
		до відповідачів:
		1)          Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" (далі - ПАТ "УПБ"),
		2)          Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "Інвестохіллс Веста")
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
		про визнання договорів недійсними
		ВСТАНОВИВ:
		1.          У травні 2020 року Дочірнє підприємство "Дрінкс Україна" (далі - ДП "Дрінкс Україна") (після зміни назви - ДП "Метелик") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів у якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просило суд:
		-          визнати недійсним договір від 24.02.2020 №80 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. (далі - Приватний нотаріус) та зареєстрований у реєстрі за №209, в частині відступлення права вимоги за договором про відкриття кредитної лінії від 11.02.2013 №709, договором про надання кредиту від 12.05.2014 №822 та договором про надання кредиту від 03.04.2015 №904, укладеними між ПАТ "УПБ" та ДП "Дрінкс Україна";
		-          визнати недійсним договір від 24.02.2020 №80/1 купівлі-продажу майнових прав за договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, що посвідчений Приватним нотаріусом та зареєстрований у реєстрі за №210, в частині купівлі-продажу майнових прав за договором застави майна від 11.02.2013 №709-1, договором застави майна від 12.05.2014 №822-1 та договором застави майна від 03.04.2015 №904-1, укладеними між ПАТ "УПБ" та ДП "Дрінкс Україна".
		2.          Господарський суд міста Києва рішенням від 22.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023, позов задовольнив.
		3.          17.10.2023 ТОВ "Інвестохіллс Веста" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
		4.          Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
		5.          Частиною 2 ст.292  Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.
		6.          Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).
		7.          Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.
		8.          У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).
		9.          У цьому випадку необхідно чітко вказати: 
		норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні; 
		навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
		навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
		обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
		10.          У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз.3 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
		11.          Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
		12.          Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п.4 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
		13.          При цьому необхідно враховувати, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.
		14.          Системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
		15.          Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
		16.          Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.
		17.          Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).
		18.          У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою для звернення з касаційною скаргою є п.1 ч.2 ст.287 ГПК та наводить обґрунтування щодо такої підстави.
		19.          Однак скаржник також, зокрема, зазначає, що суди упереджено дослідили обставини справи і наявні у ній докази, надані на підтвердження позиції відповідачів; в матеріалах справи наявні належні докази, що підтверджують обставини щодо нікчемності правочинів щодо погашення заборгованості за договорами та існування заборгованості за ними; відповідно до поданих ТОВ "Інвестохіллс Веста" доказів, станом на 27.05.2015 залишок коштів на кореспондентському рахунку ПАТ "УПБ" складав 43 805,61 грн, що підтверджується довідкою, виданою Національним банком України, відтак, проведення транзакції з перерахування третіми особами коштів з надання ДП "Дрінкс Україна" поворотної фінансової допомоги не вбачалося можливим, відповідно, не можливим було й перерахування відповідних коштів в погашення кредитної заборгованості; звітом Аудиторської фірми ТОВ "Інтер-аудит" та висновком експертів від 31.10.2017 №13/950/16-45/21074-21082/17-45 встановлено факт відсутності надходження коштів по спірних кредитних договорах; суди залишили поза увагою інші висновки, які викладені в Протоколах від 25.08.2015 №32, від 25.08.2015 №33, від 25.08.2015 №34, які в свою чергу підтверджують, що в дійсності жодних зарахувань та перерахувань фінансової допомоги не було; суди жодні наявні в матеріалах справи докази не дослідили; наявні у справі докази не були визнані судом неналежним або недопустимими, а тому скаржник вважає, що суди повинні були їх дослідити та надати їм власну оцінку в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами, проте такого дослідження та оцінки вказаних доказів проведено не було. Вказані твердження можуть розцінюватися як підстава касаційного оскарження, передбачена п.4 ч.2 ст.287 ГПК (зокрема п.1 ч.3 ст.310 ГПК), однак скаржник на відповідну підставу (підстави) не посилається.
		20.          Верховний Суд пропонує скаржнику уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень, врахувавши вимоги щодо їх обґрунтування, які описані, зокрема, у пунктах 7-18 цієї ухвали.
		21.          Також відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		22.          Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".
		23.          Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		24.          Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		25.          За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір").
		26.          Відповідно до ч.4 ст.6 Закону "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
		27.          Враховуючи вимоги касаційної скарги, скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі 8 408 грн (2 102 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020) х 2 вимоги немайнового характеру х 200%).
		28.          Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п.2 ч.4 ст.290 ГПК.
		29.          Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.
		30.          Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
		Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, ст.4 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд 
		У Х В А Л И В:
		1.          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі №910/7305/20 залишити без руху.
		2.          Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
		3.          Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
		4.          Звернути увагу учасників справи та їх представників, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:
		-          адвокати нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку; 
		-          касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;
		-          особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;
		-          якщо касаційна скарга подана до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;
		-          учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
		-          процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
		 
		 
		Суддя                                                                                                    О. Кібенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...