Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/6694/21-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2023. Зареєстровано: 15.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2023.
Дата набрання законної сили: 14.11.2023
Номер судового провадження: К/990/25668/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 листопада 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 200/6694/21-а
		адміністративне провадження № К/990/25668/22  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Тацій Л.В., 
		суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Управління Фонду) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року (прийняте судом у складі судді Аляб`єва І.Г.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22   лютого 2022   року (прийняту судом у складі: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна   А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Фонду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,   -
		ВСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2021 року ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому  просив:
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати щомісячних страхових виплат позивачу;
		- зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 02.01.2015 з урахуванням раніше виплачених сум;
		- допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати позивачу щомісячних страхових виплат у межах суми стягнення за один місяць.
		На обґрунтування позовних вимог зазначав, що позивач перебуває на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області, де отримував щомісячні страхові виплати до 2015 року. 02.01.2015 позивачу незаконно припинено виплату щомісячних страхових виплат. Зазначив, що висновком МСЕК      від 14.01.2013 йому було встановлено стійку втрату працездатності у розмірі 20 % до 02.01.2015, повторні огляди МСЕК позивач проходив на непідконтрольній українській владі території (в м. Єнакієве).
		Відтак, позивач вважав, що страхові виплати за період з 02.01.2015 припинено з підстав, що не передбачені законодавством.
		Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
		Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 07 жовтня 2021 року позов задовольнив частково.
		Визнав протиправною бездіяльність Управління Фонду щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат з 02.01.2015.
		Визнав протиправною та скасував постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.   Єнакієве Донецької області від 08.01.2015 № 0531/43572/43572/16.
		Зобов`язав Управління Фонду здійснити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 02.01.2015 з урахуванням раніше сплачених сум.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачу не виплачено страхові виплати з 02.01.2015, що є порушенням вимог частин п`ятої, сьомої статті 47 Закону № 1105-XIV, оскільки ці виплати зупинені органами      Фонду соціального страхування України та не отримані позивачем за відсутності його вини.
		Позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачеві щомісячних страхових виплат, але, враховуючи, що припинення виплат з 02.01.2015      пов`язано з прийняттям постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області від 08.01.2015 №0531/43572/43572/16, тому з метою належного захисту прав позивача позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачеві щомісячних страхових виплат з 02.01.2015 та визнання протиправною та скасування постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.   Єнакієве Донецької області від 08.01.2015 № 0531/43572/43572/16.            
		Судами встановлено, що медико-соціальною експертною комісією підтверджено позивачеві втрату працездатності до 01.04.2023, що є підставою для продовження строку проведення страхових виплат з дня їх припинення, незалежно від часу звернення потерпілого до Фонду.
		Судами також прийнято в якості доказу, наданого на підтвердження втрати працездатності безстроково, довідки від 03.02.2015 № 234784, від 22.02.2017      № 039857, від 20.03.2019 № 048171 та від 24.03.2021 № 048349, які видані органами, які знаходяться на території, яка непідконтрольна українській владі, з огляду на «намібійські винятки» Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
		Суди зазначили, що відмова в продовженні строку проведення страхових виплат з дня їх припинення порушує право позивача на їх отримання, що є підставою для задоволення вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачеві щомісячних страхових виплат з      02.01.2015.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		21 вересня 2022 року Управління Фонду звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		У скарзі посилається на те, що у подібних правовідносинах відсутній правовий висновок Верховного Суду.
		Зазначає, що з дня, коли позивач не отримав страхові виплати, він вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Позивач шість років не виявляв бажання, волі та інтересу звернутися в установленому чинним законодавством порядку до органу Фонду для отримання страхових виплат. Проте судами цьому не було надано юридичної оцінки.
		Посилається на те, що, оскільки позивачем не було зазначено при зверненні з позовом поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, не було надано доказів щодо позбавлення можливості звернутися до органів Фонду щодо продовження (відновлення) страхових виплат суди першої та апеляційної інстанцій мали залишити позов без розгляду.
		Діюче законодавство не покладає на органи Фонду обов`язку здійснювати розшук потерпілих, виявляти, які з них перемістилися з непідконтрольної українській владі території, і встановлювати їх фактичне місце перебування, банківські рахунки тощо. Отримувати страхові виплати на підконтрольній українській владі території чи ні - це виключно особисте право і воля потерпілих, які потребують активних дій, саме з боку останніх.
		За змістом частини сьомої статті 47 Закону України №   1105 потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці» тільки в разі вини Фонду.
		Водночас, судами не було надано належної юридичної оцінки даному факту. Це призводить до порушення прав та інтересів як органу Фонду, так й інших осіб - добросовісних набувачів матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.
		Зазначає, що висновок судів суперечить частині шостої статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідно до якого страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК.
		Посилається на те, що страхові виплати припинено з 03.01.2015 у зв`язку із закінченням строку дії довідки МСЕК.
		Отже, управління припинило страхові виплати ОСОБА_1 в порядку та з підстав, передбачених законодавством України. В подальшому позивач до відповідача з питання наступного підтвердження МСЕК втрати працездатності не звертався. Лише 27.04.2021 через адвоката звернувся до управління з питання поновлення йому страхових виплат, додавши до звернення копії документів, виданих на тимчасово окупованій території невідомими органами.
		Суди не дослідили правовий статус органу, який видав позивачу документи (довідки МСЕК), що створили юридичні наслідки за висновками судового рішення.
		Посилається на те, що суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок, взявши за основу для створення юридичних наслідків довідки про результати визначення ступеня страти професійної працездатності у відсотках, виданою «міністерством охорони здоров`я днр республіканський центр МСЕК» та визнавши їх законними на підставі «намібійських винятків» Міжнародного суду ООН.
		В діях Фонду відсутні обмеження прав громадянина ОСОБА_1 . З січня 2015 року він не був позбавлений можливості пройти переогляд МСЕК відповідно до законодавства України, проте він цього не зробив. Вважає, що позивач не надав доказів неправомірності дій відповідача в період з січня 2015 року по день звернення до суду.
		Зазначає, що, враховуючи вимоги статей 2, 7 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», посилання на «намібійські винятки» є недоречним через відсутність порушення або обмеження ОСОБА_1 з вини відповідача.
		Посилається на те, що предметом позову є не позбавлення позивача мінімального рівня прав, які йому належать, а підтвердження позивачем належними документами відповідно до законодавства України права на соціальне забезпечення у випадку втрати працездатності.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2022 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_2 , судді: Бучик   А.Ю., Рибачук   А.І.
		Верховний Суд ухвалою від 17.10.2022 відкрив касаційне провадження.
		У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року №   622/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 №   907/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ та протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями визначено такий склад колегії: головуючий суддя Тацій   Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді доповідачу.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		ОСОБА_1 є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги (МСЕК №3 м. Донецька) від 12.12.2011 №   046775 ОСОБА_1 встановлено 20% втрати професійної працездатності з 23.11.11. до 01.01.2013.
		Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги (МСЕК м. Єнакієве) від 14.01.2013 №   121748 позивачу встановлено 20% втрати професійної працездатності з 02.01.2013 по 02.01.2015.
		Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області від 23.01.2013 № 0531/43572/43572/10 ОСОБА_1 продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1306,60 грн у термін з 02.01.2013 по 02.01.2015 включно.
		Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги (МСЕК м. Єнакієве) від 03.02.2015 № 234784 позивачу встановлено 20% втрати професійної працездатності з 03.01.2015 по 03.02.2017.
		Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області від 08.01.2015 № 0531/43572/43572/16 припинено виплату ОСОБА_1 щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 03.01.2015 у зв`язку з закінченням терміну довідки МСЕК.
		Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги виданою «Міністерством охорони здоров`я ДНР Республіканський центр МСЕК» від 22.02.2017      № 039857 ОСОБА_1 встановлено 20% втрати професійної працездатності з 03.02.2017 по 01.03.2019.
		Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги виданою «Міністерством охорони здоров`я ДНР Республіканський центр МСЕК»      від 20.03.2019 № 048171 ОСОБА_1 встановлено 25% втрати професійної працездатності з 01.03.2019 по 01.04.2021.
		Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги виданою «Міністерством охорони здоров`я ДНР Республіканський центр МСЕК»      від 24.03.2021      № 048349 ОСОБА_1 встановлено 25% втрати професійної працездатності з 01.04.2021 по 01.04.2023.
		Листом Управління від 05.05.2021 № 01-04/15-926 позивачу повідомлено, що попередня втрата працездатності позивачу встановлена      з 02.01.2013 по 02.01.2015. В подальшому для підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку      між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я позивач не звертався, що і стало причиною несплати страхових виплат. Документи МСЕК, видані на території, непідконтрольній українській владі, не можуть створювати правових наслідків у відносинах між Управлінням та позивачем.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
		Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У справі, що розглядається, спір виник щодо припинення 08.01.2015 Управлінням Фонду виплати позивачу щомісячної страхової виплати у зв`язку із стійкою втратою професійної працездатності та відмовою продовжити таку виплату на підставі довідок про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності виданих органом на тимчасово окупованій Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) - «Міністерством охорони здоров`я ДНР Республіканський центр МСЕК», поданих позивачем через адвоката 21.04.2021.
		Статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України від 15.04.2014 №   1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №   1207-VІІ).
		Відповідно до статті 7 Закону №   1207-VІІ для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на надання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України (частина перша).
		Виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в   порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина друга).
		Згідно зі статтею 9 цього Закону державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до   Конституції   та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
		Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
		Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
		Отже, аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється відповідно до законодавства України, при цьому, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами на тимчасово окупованій території, які створені у порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків.
		Так, як зазначалося вище, у цій справі позивач оспорює рішення відповідача про припинення щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата).
		Відповідно до статті 30 Закону України від 23.09.1999 №   1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №   1105-ХІV)   страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку (частина перша).
		Страхові виплати складаються, зокрема із щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.
		Згідно зі статтею 32 Закону №   1105-ХІV медико-соціальна експертиза стійких обмежень життєдіяльності потерпілих здійснюється МСЕК відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров`я (частина перша).
		Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров`я, з урахуванням (за наявності) результатів заключного реабілітаційного обстеження після надання реабілітаційної допомоги мультидисциплінарною командою реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу, внесеного до індивідуального реабілітаційного плану. Огляд потерпілого, складання, внесення змін до індивідуальної програми реабілітації проводиться МСЕК відповідно до законодавства (частина друга).
		Стаття 36 Закону №   1105-ХІV визначає, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження.
		Відповідно до статті 46 Закону №   1105-ХІV здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняються, зокрема в інших випадках, передбачених законодавством.
		Відповідно до частини шостої статті 47 Закону №   1105-ХІV страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.
		Суди встановили, що, як видно з відповіді Управління Фонду від 05.05.2021 №   01-04/15-926, попередня втрата працездатності встановлена ОСОБА_1 з 02.01.2013 по 02.01.2015. В подальшому, оскільки для підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я ОСОБА_1 не звертався, постановою відділення виконавчої дирекції Фонду від 08.01.2015 №   0531/43572/43572/16 ОСОБА_1 припинено виплату щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності через закінчення терміну дії довідки МСЕК.
		Отже, колегія суддів вважає, що органом Фонду з урахуванням вимог статей 46, 47 Закону №   1105-ХІV було правомірно припинено виплату щомісячних страхових виплат. Тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про протиправність зазначено рішення органу Фонду.
		Колегія суддів Верховного Суду також звертає увагу на те, що застосування вимог частини сьомої статті 47 Закону №   1105-ХІV можливе за умов, що якщо потерпілому своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати з вини Фонду. Проте таких обставини суди не встановили, лише зазначили, що виплати зупинені органом Фонду та не отримані позивачем за відсутності його (позивача) вини.
		Оскільки суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про протиправність припинення органом Фонду щомісячних страхових виплат, висновок судів про зобов`язання Управління Фонду поновити зазначені виплати є передчасним.
		Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		Проте суди першої та апеляційної інстанцій взагалі не дослідили надані представником позивача довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, виданих органом на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України - «Міністерством охорони здоров`я ДНР Республіканський центр МСЕК», та, застосувавши такий принцип міжнародного права як «намібійські винятки», не взяли до уваги те, що документи, видані органами та установами (зокрема лікувальними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, можуть братись до уваги судом як виняток та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справи, та не дослідили який факт можуть підтвердити ці документи, який позивач не може підтвердити у порядку, визначеному національним законодавством та на території України підконтрольній українській владі.
		Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про протиправність припинення органом Фонду щомісячних страхових виплат, оскаржувані судові рішення не є такими, що ухвалені на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		При цьому слід зазначити, що Верховний Суд відповідно до статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до частини другої      статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
		Отже, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що у відповідності до пункту 1 частини другої   статті 353 КАС є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.
		Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242   КАС.
		З огляду на викладене, керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області задовольнити частково.
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року та постанову першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                Л.В. Тацій
		Судді          :                                                                                С.Г. Стеценко
		                                                                                          Т.Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...