Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/4020/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано судом: 22.11.2023. Зареєстровано: 23.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2023.
Дата набрання законної сили: 22.11.2023
Номер судового провадження: 6486/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 листопада 2023 р. Справа № 480/4020/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Жигилія С.П.,
		Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,
		розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМТЕКС" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 (суддя Соп`яненко О.В.; м. Суми) по справі № 480/4020/22
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМТЕКС" 
		до Головного управління ДПС у Сумській області 
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАМТЕКС" (далі також - позивач, ТОВ "ТАМТЕКС") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі також - відповідач, Головне управління ДПС у Сумській області) в якому просило суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.02.2022 №89818280703 на суму 59506 грн.; №89918280703 на суму 338999, 20 грн. в тому числі суму бюджетного відшкодування на 271 199, 36 грн., штрафну (фінансову) санкцію на 67 799, 84 грн.
		Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМТЕКС" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень  відмовлено.
		Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "ТАМТЕКС" задовольнити. 
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що база оподаткування ПДВ при реалізації попередньо імпортованого товару визначена Товариством відповідно до вимог статті 188 Податкового кодексу України (далі  ПК України) виходячи з ціни придбання товару, а не з його митної вартості, а тому вважає висновки податкового органу про заниження підприємством податкового зобов`язання безпідставними й такими, що не узгоджуються із відповідним законодавством. Позивач вказує, що ТОВ «ТАМТЕКС» здійснює нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по господарських операціях з продажу товарів відповідно вимог п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, а саме: база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів визначається виходячи з договірної ціни продажу таких товарів і не є нижчою від ціни їх придбання. Про це свідчать показники бухгалтерського обліку, вказані в додатках 1 і 2 до позовної заяви, а також надані докази  первинні бухгалтерські документи (видаткові накладні, вантажно-митні декларації), що відображають здійснення спірних господарських операцій. Натомість, оскаржуване податкове зобов`язання з ПДВ, розраховане фахівцями ГУ ДПС у Сумській області на стор.8 та стор.15 Акту перевірки як різниця між «Ціна згідно ВМД» (ціна придбання товару + мито згідно ВМД) та «Ціна реалізації згідно ПН (податкової накладної)», що суперечить законодавчо встановленим нормам, адже положеннями ст. 188 та 189 ПК України не передбачено включення до ціни придбання товарів суми ані мита, сплаченого під час процедур митного оформлення імпортних товарів, ані будь-яких інших платежів. 
		Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, з таких підстав. 
		Судом встановлено, що контролюючим органом відповідно до п.п. 19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 31.12.2021 № 2103-кп, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМТЕКС" (код 43731910), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
		За результатами проведеної перевірки було складено Акт від 20.01.2022 №458/18-28-07-03-07/43731910/1 та встановлено наступні порушення: п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п.п. "б" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по декларації за листопад 2021 року на загальну суму ПДВ 271303 грн. та завищено на загальну суму ПДВ 59506 грн. суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядка 21 Декларації за листопад 2021 року (а.с.12-23).
		Вказані висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що TOB «Тамтекс»» на підставі перелічених у акті контрактів від 18.08.2021 №18-02, від 18.08.2021 №18- 03, 18.08.2021 №18-01, від 16.04.2021 № U21 (стор. 3-7 Акту) здійснювало імпорт ТМЦ у перевіряємому періоді та у попередніх періодах, з метою подальшої їх реалізації на території України. За результатами аналізу первинних документів, ЄРПН та митних декларацій встановлено, що ТОВ «Тамтекс» у листопаді 2021 року здійснено реалізацію частини імпортованого товару за цінами, які є нижчими ніж договірна (контрактна) вартість ТМЦ із урахуванням мита, що підлягає сплаті і включається до ціни товарів. Розрахунок собівартості одиниці товару згідно ВМД проведено наступним чином: кількість товару * ціна товару в валюті * курс валюти + сума мита згідно ВМД = вартість товару згідно ВМД / кількість товару. 
		З посиланням на вимоги п. 188.1 ст. 188 та п. 190.1 ст. 190 Податкового Кодексу, перевіркою встановлено заниження ТОВ «ТАМТЕКС» податкових зобов`язань з ПДВ на суму 199695 грн за листопад 2021 року, у зв`язку з реалізацією імпортованих ТМЦ за цінами, які є нижчими ніж договірна (контрактна) вартість ТМЦ із урахуванням мита, що підлягає сплаті і включаються до ціни товарів.
		Крім того, перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації): встановлено її завищення на 131114 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації», оскільки було завищено на 131114 грн. показник у рядку 16.1 (колонка Б) Декларації (листопада 2021 року).
		Цьому передувало не нарахування податкових зобов`язань на 133049 грн. всупереч п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України у показниках рядків 4.1 і 9 (колонка Б) податкової декларації з ПДВ за жовтень 2021 року на суму 133049 грн.
		Перевіркою встановлено порушення п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, у зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань при здійсненні реалізації імпортованих ТМЦ за цінами, які є нижчими ніж договірна (контрактна) вартість ТМЦ із урахуванням акцизного податку та мита, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів на суму ПДВ 133049 грн., в т.ч. за жовтень 2021 року на 133049 грн.
		Проведеною перевіркою встановлено, що основним чинником виникнення від`ємного значення ПДВ є ввезення на митну територію ТМЦ (імпорт - 98, 1% від загальної суми податкового кредиту). У зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань при здійсненні реалізації імпортованих ТМЦ за цінами, які є нижчими ніж договірна (контрактна) вартість ТМЦ із урахуванням акцизного податку та мита, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів на суму ПДВ, в тому числі за листопад 2021 року.
		На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення 07.02.2022 №89818280703 на суму 59506 грн.; №89918280703 на суму 339128, 75 грн. в тому числі суму бюджетного відшкодування на 271 303,00 грн., штрафну (фінансову) санкцію на 67 825, 75 грн.
		Не погодившись з рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при застосуванні положень абз. 2 п. 188.1 ст. 188 ПК України відповідно до якого база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, необхідно виходити не лише зі змісту абзацу другого, а застосовувати його у сукупності з абзацем першим, відповідно до вимог якого база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Тобто, передбачено включення до бази оподаткування податком на додану вартість, крім договірної вартості товарів, податків та зборів. База оподаткування у будь-якому випадку не може бути меншою за ціну придбання товарів. 
		Таким чином, оскільки відповідачем встановлено, що позивачем у жовтні - листопаді 2021 року здійснювалась реалізація імпортованого товару за цінами, які є нижчими ніж їх договірна (контрактна) вартість із урахуванням акцизного податку та мита, що підлягали сплаті, суд першої інстанції визнав правомірним висновок податкового органу про заниження бази оподаткування, а винесені податкові повідомлення-рішення № 89818280703, №89918280703 від 07.02.2022 обґрунтованими. 
		Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
		Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
		Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
		а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
		б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		Датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 Податкового кодексу України).
		Положення пункту 23.1 статті 23 ПК України передбачають, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування.
		База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання.
		Стаття 188 ПК України встановлює порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг.
		Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
		При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
		До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
		Отже, законодавством встановлено, що база оподаткування - це договірна (контрактна) ціна, яка не може бути нижчою за ціну придбання відповідних товарів/послуг.
		Частиною першою статті 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
		Враховуючи приписи наведених норм права, колегія суддів вважає, що до ціни придбання, нижче якої не може бути база оподаткування ПДВ, не включаються податки і збори, сплачені у зв`язку із придбанням відповідного товару.
		Посилання ж контролюючого органу на пункт 190.1 статті 190 ПК України й на те, що ціна імпортованого товару при його подальшій поставці не може бути меншою за його митну вартість, є безпідставними, адже ця норма регулює оподаткування операцій виключно із імпорту товарів на митну територію України і не стосується правил оподаткування інших господарських операцій. Митна вартість та звичайна ціна при визначенні бази оподаткування господарських операцій з реалізації на території України імпортованого товару не є тотожними поняттями.
		Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду, зокрема, від 22 квітня 2021 року у справі №520/11812/18 та від 15 квітня 2021 року № 805/142/16-а.
		При цьому, митна вартість товару використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики. Якщо товари продані за ціною, вищою від контрактної (фактурної), але нижчою від митної, база обкладення ПДВ визначається виходячи з продажної вартості товару.
		Жодною нормою законодавства не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №813/8637/13-а.
		Тобто, для митних органів, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Розділу III Митного кодексу України з урахуванням мита і акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
		З цього випливає, що у разі, якщо митна вартість є вищою від договірної ціни, база обкладення ПДВ від час ввезення товарів при імпорті розраховується саме з митної вартості.
		Так, про збільшення ціни товару на суму низки витрат (якщо до цього їх не було включено до ціни) відповідно до ч. 10 ст. 58 глави 9 Розділу III Митного кодексу України, а саме: комісійної або брокерської винагороди, вартості тари і упаковки, транспортних витрат до аеропорту (порту чи іншого місця ввезення товарів на митну територію України), вантажно-розвантажувальних робіт для доставки товарів до цієї точки, витрат на страхування тощо.
		Документом, який підтверджує податковий кредит при імпорті товарів - є митна декларація. Саме в ній зазначається сума ПДВ, котру сплачують під час перетину кордону. Тобто на митну вартість орієнтуються саме при ввезенні імпортних товарів, під час їх продажу правила визначення бази інші.
		Зокрема, із 2015 року податкове законодавство доповнили нормою, згідно із якою база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижче ціни їх придбання (пункт 188.1. статті 188 ПК України). Водночас, ціна не включає ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування (пункт 1 статті 189 Господарського кодексу України). Тобто до ціни придбання товарів для цілей пункту 188.1. статті 188 ПК України не входять мито й акцизний податок.
		Враховуючи вище викладене колегія суддів доходить висновку, що під час продажу імпортних товарів ціна їх придбання визначається саме в договорі (контракті), а також в інвойсі, який іде разом із товаром від постачальника-нерезидента.
		Вказаними нормами, законодавцем встановлюється порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг. При цьому, ним чітко встановлено нижню межу бази оподаткування ПДВ операцій із постачання товарів/послуг, придбаних платником податків - ціна придбання.
		Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом зроблено висновок про заниження позивачем бази оподаткування ПДВ вирахувавши різницю між ціною ТМЦ згідно з ВМД (ціна придбання товару + мито згідно ВМД) та ціною подальшої реалізації згідно з податковою накладною, а не по окремо взятій операції щодо реалізації продукції при співставленні цін придбання з ціною реалізації.
		Невчинення дій щодо співставлення ціни придбання з ціною реалізації по кожній окремо взятій операції не може свідчити про достовірне встановлення значення заниження бази оподаткування ПДВ при реалізації продукції. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом в постанові від 23 травня 2018 року у справі №822/1571/17.
		Також не приймаються до уваги посилання контролюючого органу на вимоги п.9 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20 жовтня 1999 року, оскільки вказана норма регулює порядок визначення первісної вартості запасів та не застосовується під час оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу товарів.
		Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
		Згідно з п. б п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. 
		Оскільки під час судового розгляду справи відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами обставину заниження ТОВ ТАМТЕКС" податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень - листопад 2021 року, у зв`язку з реалізацією імпортованих ТМЦ за цінами, які є нижчими ніж договірна (контрактна) вартість ТМЦ, висновки контролюючого органу про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по декларації за листопад 2021 року на загальну суму ПДВ 271199,36 грн., та до завищення на загальну суму ПДВ 59506 грн. суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.21 декларації за листопад 2021 року) є безпідставними.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що ним в даному випадку виконано.
		Всупереч наведеної норми КАС України, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено правомірності своїх рішень, що є предметом оскарження у даній справі.
		Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення від 07.02.2022 № 89818280703 на суму 59506 грн. та від 07.02.2022 № 89918280703 на суму 338999, 20 грн, в тому числі суму бюджетного відшкодування на 271 199, 36 грн, штрафну (фінансову) санкцію на 67 799, 84 грн. є протиправними та підлягають скасуванню, а позов ТОВ "ТАМТЕКС" - задоволенню.
		Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та є підставою для його скасування.
		Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову. 
		Судові витрати підлягають перерозподілу в порядку ч. 1, 6 ст. 139 КАС України. 
		Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМТЕКС" - задовольнити.
		Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 по справі № 480/4020/22 - скасувати.
		Ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамтекс" (код ЄДРПОУ 43731910, вул. Шишкарівська, 11, м. Суми, 40000) до Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399, вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення  задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 07.02.2022 № 89818280703 на суму 59 506 грн. та від 07.02.2022 на суму 338 999,20 грн. в тому числі суму бюджетного відшкодування на 271 199, 36 грн., штрафну (фінансову) санкцію на 67 799,84 грн.. 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамтекс» судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 13150 (тринадцять тисяч сто п`ятдесят) грн 68 коп.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді   Т.С. Перцова   В.Б. Русанова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...