Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/191/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2023. Зареєстровано: 23.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2023.
Дата набрання законної сили: 14.11.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 240/191/23 
		Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович 
		Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 
		14 листопада 2023 року 
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Ватаманюка Р.В. 
		суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. , 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Надольна М.С., 
		позивача: ОСОБА_1 ,
		представника позивача: Ткачук Т. А., 
		представника відповідача: Кирилюка В. Л. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, 
		В С Т А Н О В И В :
		І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		Позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив: 
		- визнати протиправним та скасувати рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області двадцять восьмої сесії VIII скликання від 07 жовтня 2022 року № 651 "Про дострокове припинення повноважень старости Троковицького старостинського округу Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та звільнення старости ОСОБА_1 ";
		- поновити ОСОБА_1 на посаді старости Троковицького старостинського округу Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області;
		- стягнути з Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.10.2022 по 31.05.2023 в розмірі 178631,46 грн.
		ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 позов задоволено повністю.
		Визнано протиправними та скасовано рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області двадцять восьмої сесії VIII скликання від 07.10.2022 № 651 "Про дострокове припинення повноважень старости Троковицького старостинського округу Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та звільнення старости ОСОБА_1 ".
		Поновлено ОСОБА_1 на посаді старости Троковицького старостинського округу Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області з 07.10.2022.
		Cтягнуто з Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.10.2022 до 31.05.2023 в сумі 178631,46 грн.
		Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
		Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не вжито належних заходів до працевлаштування позивача.
		ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. 
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин. Також вказано, що судом не встановлено участь позивача в різних заходах спрямованих на зміцнення обороноздатності громади. Зазначено, що з моменту попередження позивача про звільнення та до дати його звільнення в штаті апарату відповідача не було відповідних вакантних посад, які б відповідали кваліфікації позивача. 
		01.11.2023 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких заявник просить врахувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду та ухвалу Верховного Суду у справі №240/808/23.
		ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
		Позивачем надано суду письмові пояснення в яких вказано, що 24.10.2022 з позивачем був проведений розрахунок шляхом зарахування коштів на його картковий рахунок, а тому до 24.10.2022 позивач вважав, що його не звільнено та переведення на інші вакантні посади відповідно до процедури звільнення за ч. 1 ст. 40 КУпАП.
		07.11.2023 позивач перебував на амбулаторному лікуванні до 02.12.2022. Документи на підставі яких його було звільнено з посади отримав у грудні 2022 року.
		Позивач вважає наведені обставини, а також введення воєнного стану на всій території України є поважними причинами для поновлення строку звернення його до суду. 
		V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		Ухвалою суду від 27.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 24.10.2023 на 09:30 год.
		Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити її повністю.
		Позивач та представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.
		VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		Рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області першої сесії VIII скликання № 9 від 27.11.2020 було утворено на території Оліївської сільської ради шість старостинських округів, одним з яких є Троковицький старостинський округ у складі с. Троковичі, с. Некраші із центром у с. Троковичі.
		Відповідно до витягу з протоколу Спільного засідання постійної комісії з питань фінансів, бюджету, комунальної власності та планування соціально-економічного розвитку, постійної комісії з гуманітарних питань, питань з прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту та постійної комісії з питань будівництва, архітектури, земельних відносин, природокористування від 22.07.2022 по першому питанню порядку денного «Про внесення змін до рішення першої сесії VIII скликання від 27.11.2020 № 9 «Про утворення старостинських округів», вирішено внести на розгляд сесії питання про внесення змін до рішення першої сесії VIII скликання від 27.11.2020 № 9 «Про утворення старостинських округів».
		Рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області двадцять п`ятої сесії VIII скликання № 573 від 22.07.2022 з метою забезпечення представництва інтересів жителів населених пунктів Оліївської сільської ради, та увійшли до об`єднаної територіатьної громади, та упорядкування структури апарату сільської ради, враховуючи висновки та рекомендації постійних комісій з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва та з гуманітарних питань, прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту внесено зміни до рішення першої сесії VIII скликання від 27.11.2020 № 9 «Про утворення старостинських округів», а саме пункт 1 викладено в новій редакції: «Утворити на території Оліївської сільської ради 2 (два) старостинські округи: Східний та Західний старостинські округи.
		Пунктом 2 вказаного рішення було внесено зміни до структури та загальної чисельності апарату Оліївської сільської ради, затверджених рішенням двадцять другої сесії VIII скликання сільської ради віл 03.06.2022 № 532 «Про затвердження структури та загальної чисельності апарату Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області» та виведено п`ять штатних одиниць старост.
		Розпорядженням Оліївського сільського голови №228-к/тр від 29.07.2022 з метою упорядкування та вдосконалення структури апарату сільської ради внесено зміни до структури та загальної чисельності апарату Оліївської сільської ради - виведено посаду старости, п`ять штатних одиниць.
		Крім того пунктом 4 вказаного розпорядження доручено відділу кадрової роботи та інформаційної діяльності апарату сільської ради попередити відповідно до чинного законодавства працівників апарату сільської ради, посади яких скорочуються про наступне вивільнення із займаних посад відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України не раніше, ніж через 2 місяці з дня попередження працівників.
		Згідно даних листа особистого ознайомлення, який є додатком до розпорядження сільського голови від 29.07.2022 № 228-к/тр, старост Світинського, Троковицького, Кам"янського, Новопільського, Вільського та Зокорівського старостинських округів, 01.08.2022 попереджено про наступне вивільнення працівників у порядку статті 49-2 Кодексу законів про працю України.
		Рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області двадцять шостої сесії VIII скликання № 600 від 05.08.2022 було затверджено структуру та загальну чисельність апарату Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області у новій редакції з 08.08.2022.
		Крім того, рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області двадцять восьмої сесії VIII скликання № 651 від 07.10.2022 було достроково припинено повноваження старости Троковицького старостинського округу Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 та звільнено його із займаної посади 07.10.2022 за скороченням чисельності працівників.
		Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_1 з 11.04.2022 є добровольцем Оліївської територіальної громади № 1, що підтверджується наявним в матеріалах справи контрактом добровольця територіальної оборони та посвідченням добровольця територіальної оборони серії НОМЕР_1 .
		VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
		Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно 3 ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
		Відповідно до п. 4 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) секретар сільської, селищної, міської ради входить до складу виконавчого комітету відповідної ради за посадою. Сільська, селищна, міська рада за пропозицією сільського, селищного, міського голови може прийняти рішення про входження старост до складу виконавчого комітету відповідної ради за посадою.
		Положенням ч. 1 ст. 54-1 Закону №280/97-ВР передбачено, що староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.
		Частиною 2 ст. 54-1 Закону №280/97-ВР встановлено, що староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету - у виконавчому комітеті ради.
		На старосту поширюються вимоги щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови.
		Згідно ч. 4 ст. 54-1 Закону №280/97-ВР старостинський округ утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає не менше 500 жителів. При утворенні старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади.
		При здійсненні наданих повноважень староста є відповідальним і підзвітним сільській, селищній, міській раді та підконтрольним сільському, селищному, міському голові. Староста не рідше одного разу на рік, протягом першого кварталу року, наступного за звітним, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений сільською, селищною, міською радою термін, звітує про свою роботу перед такою радою, жителями старостинського округу. Заслуховування звіту старости перед жителями старостинського округу відбувається на відкритій зустрічі, у спосіб, що дає можливість жителям старостинського округу поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції. Інформація про відповідну зустріч, а також письмовий звіт старости оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради та розміщуються у приміщенні ради не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення відповідної зустрічі. Порядок звітування старости визначається Положенням про старосту (ч. 6 ст. 54-1 Закону № 280/97-ВР).
		Відповідно до ч. 3 ст. 54-1 Порядок організації роботи старости визначається цим Законом та іншими законами України, а також Положенням про старосту.
		Згідно пункту 6-1 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання утворення старостинських округів, затвердження Положення про старосту, затвердження на посаду та звільнення з посади старости відповідно до закону.
		Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону № 2493-ІІІ рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.
		З дня набрання чинності Законом №1638-IX від 14.07.2021, тобто з 01.08.2021, яким виключено статтю 79-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ("Дострокове припинення повноважень старости"), звільнення старости з посади відбувається на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), а також на особливих підставах, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
		Статтею 22 КЗпП України передбачені гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору, наголошено, що будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
		Підстави припинення трудового договору наведені у статті 36 КЗпП України, а підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця - у статтях 40, 41 КЗпП України.
		Згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
		Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначену частиною другою статті 49-4 цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов`язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).
		Вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період, а також у зв`язку з неможливістю забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв`язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
		Отже, умовою припинення трудових відносин з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, є, зокрема, ліквідація підприємства, установи, організації (державного органу) або їхня реорганізація, що поєднана зі скороченням штату/чисельності працівників та/або змінами в організації роботи (праці), унаслідок яких працівник надалі об`єктивно не може виконувати посадові обов`язки за посадою, яку обіймав до запровадження змін в організації праці, а щодо переведення на іншу посаду він або заперечує або для цього об`єктивно немає можливості.
		Нормативне тлумачення частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України дає підстави для висновку, що роботодавець одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати, відповідно до своєї кваліфікації.
		Враховуючи, що обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника або уповноважений ним орган із дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які були на день звільнення.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 08.05.2019 у справі №806/1175/17, від 22.05.2019 у справі №813/5500/14 та від 14.03.2023 у справі № 340/3094/19.
		З огляду на викладені положення законодавства, колегія суддів зазначає, що обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення.
		Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 справа № 814/805/17, від 15.04.2020 справа №824/185/17- а, від 27.05.2020 справа №813/1715/16, від 24.06.2021 справа №805/359/16-а.
		Слід зазначити, що законодавство України передбачає певну процедуру звільнення у зв`язку зі скороченням штату. Зокрема, звільнення у зв`язку із скороченням штату можливо, якщо роботодавцем вжито всіх заходів щодо переводу працівника на іншу посаду шляхом запропонування працівнику, що звільняється, всіх вакансій, на які може претендувати особа з урахуванням її фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності, а також у випадках, коли неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу, або коли працівник відмовився від такого переведення.
		Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем позивачеві не пропонувались будь-які вакантні посади чи інша робота в межах нової структури та чисельності апарату Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, яка була затверджена рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області двадцять шостої сесії VIII скликання № 600 від 05.08.2022.
		Також відповідачем не надано доказів, що при звільненні позивача було розглянуто питання його переважного права на залишення на роботі відповідно до статті 42 КЗпП України.
		Посилання представника Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на ту обставину, що межах нової структури та чисельності апарату Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, яка була затверджена рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області двадцять шостої сесії VIII скликання № 600 від 05.08.2022 були відсутні посади, які б відповідали його кваліфікації, не підтверджується жодними доказами. Матеріали справи не містять жодних даних, які б вказували на реалізацію обов`язку органу місцевого самоврядування запропонувати позивачеві іншу посаду.
		Крім того, судом першої інстанції вірно вказано, що структура та чисельність апарату Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, яка була затверджена рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області двадцять шостої сесії VIII скликання № 600 від 05.08.2022 містить 1 штатну одиницю старости, однак матеріали справи не містять доказів того, що кандидатуру ОСОБА_1 розглядали для зайняття вказаної посади.
		Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не вжито належних заходів до працевлаштування позивача.
		Щодо членства у добровольчому формуванні та положень статті 119 КЗпП України, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
		Редакція частини 3 статті 119 КЗпП України, яка була чинною на час укладення позивачем контакту добровольця, було передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		19.07.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон № 2352-ІХ), яким у частині третій статті 119 КЗпП України слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».
		Отже, гарантії для працівників визначені у частинах 1 і 3 статті 119 КЗпП є різними, оскільки частиною 1 гарантовано право працівника на збереження місця роботи і середнього заробітку на час виконання державних або громадських обов`язків, не пов`язаних із проходженням працівником військової служби, проте як частиною 3 даної статті передбачені працівникам гарантії під час проходження військової служби.
		Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 з 11.04.2022 є добровольцем Оліївської територіальної громади № 1, що підтверджується наявним в матеріалах справи контрактом добровольця територіальної оборони та посвідченням добровольця територіальної оборони серії НОМЕР_1 .
		Отже з 11.04.2022 за позивачем закріплені усі гарантії, що передбачені частиною 1 статті 119 КЗпП, зокрема права на збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
		На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області двадцять восьмої сесії VIII скликання від 07.10.2022 № 651 "Про дострокове припинення повноважень старости Троковицького старостинського округу Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та звільнення старости ОСОБА_1 " є протиправним та підлягає скасуванню, що є підставою для поновлення позивача на посаді старости.
		Стосовно доводів скаржника про пропуск позивачем строку звернення до суду слід вказати наступне.
		Частиною 1 статті 122 КАС України установлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, установленого цим Кодексом або іншими законами.
		Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду в справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України).
		Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а в справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
		При цьому, статтею 234 визначено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
		Згідно матеріалів справи позивача звільнено із займаної посади рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області двадцять восьмої сесії VIII скликання № 651 від 07.10.2022. 
		Позивач отримав трудову книжку 21.10.2022, а до суду звернувся 29.12.2022.
		При цьому при поновленні позивачу строку звернення до суду з даним позовом, судом першої інстанції вірно враховано перебування позивача на амбулаторному лікуванні у зв`язку із інфекційним захворюванням COVID-19 у період часу з 07.11.2022 по 02.12.2022 та ту обставину, що з 11.04.2022 позивач уклав контракт добровольця територіальної оборони строком на три роки та з його слів був задіяний на різних заходах спрямованих на зміцнення обороноздатності громади.
		Також, суд першої інстанції при вирішенні питання про поновлення строку звернення до суду, враховував рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 про вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні у мовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку із збройною агресією з боку РФ та рекомендацій від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, якими рекомендовано по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.
		Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду від 04.03.2022 "Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан", якою визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.»
		24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133, від 18 квітня 2022 року № 259, від 18 травня 2022 року № 341, від 12 серпня 2022 року № 573, від 7 листопада 2022 року № 757, а також від 6 лютого 2023 року № 58 (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб).
		Тобто на момент звернення до суду 29.12.22 був введений воєнний стан.
		Таким чином наведені обставини справи щодо перебування позивача на амбулаторному лікуванні у зв`язку із інфекційним захворюванням COVID-19, членства у добровольчому формуванні та отримання трудової книжки та розрахунку (24.10.2022) в сукупності дають підстави для висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
		Щодо посилань скаржника на судові рішення у справі №240/808/23 колегія суддів зазначає, що ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому ухвалою Верховного Суду від 07.08.2023 у вказаній справі відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі.
		Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані правовідносини різняться наданими доказами, зокрема, як зазначалось вище, перебуванням позивача на амбулаторному лікуванні у зв`язку із інфекційним захворюванням COVID-19 та членством у добровольчому формуванні.
		Щодо висновку суду першої інстанції в частині вирішення питання щодо способу захисту порушеного права позивача, стягнення на користь позивача середнього заробітку та допущення негайного виконання судового рішення колегія суддів зазначає, що відповідач не навів аргументів, щодо незаконності вирішення вказаних питань, хоча в силу закону обов`язок щодо доказування покладається саме на відповідача, при цьому, суд апеляційної інстанції перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо поновлення позивача на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
		VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційну скаргу Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року - без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. 
		 
		Постанова суду складена в повному обсязі 21 листопада 2023 року.
		 
		 
		Головуючий Ватаманюк Р.В.    Судді   Сапальова Т.В.   Капустинський М.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...