Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/1548/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2023. Зареєстровано: 24.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2023.

Результат оскарження 18.04.2024 Перший апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: п/360/1567/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		22 листопада 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/1548/22
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши справу за позовом Головного управління Національної поліції в Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі  ГУНП в Луганській області, позивач) до ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 , відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Луганській області заподіяну матеріальну шкоду у розмірі сто дев`яносто п`ять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривен 17 копійок.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , які полягали у порушенніправил дорожнього руху, відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено належний позивачу на праві власності транспортний засіб. Постановою від 08.06.2022 Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у справі № 201/3064/22 (провадження 3/201/2062/2022 ) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі восьмисот п`ятдесяти гривень. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження транспортному засобу. Згідно судового рішення ОСОБА_1 у судовому засідання свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення визнав в повному обсязі, підтвердивши фактичні обставини справи, викладені в протоколі відносно нього. 
		Постановою від 08.06.2022 Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у справі № 201/3033/22 (провадження 3/201/2032/2022) ОСОБА_1 визнано винним вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі сімнадцяти тисяч гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Під час розгляду справи ОСОБА_1 у судовому засідання свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення визнав в повному обсязі, підтвердивши фактичні обставини справи, викладені в протоколі відносно нього.
		Позивач вказує на те, що висновком експертного автотоварознавчого дослідження по оцінці збитків, спричинених власнику транспортного засобу № 030/22, виконаного згідно умов договору від 27.05.2022 № 88, було проведено оплату послуг наданих ОСОБА_2 на загальну суму 3000,00 грн, яким визначено вартість матеріального збитку, завданого ГУНП в Луганській області внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якого складає сто дев`яносто п`ять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривен 17 копійок, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду та судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із проведенням експертизи на загальну суму 3000,00 грн.
		Ухвалою суду від 01.07.2022 позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
		Ухвалою суду від 28.04.2023 відкрито провадження у справі.
		Ухвалою суду від 27.06.2023 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 07.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 20.09.2023 витребувано докази у справі. Сторони про розгляд справи повідомлялись належним вином.
		Судом на виконання положень статей 129, 130 Кодексу адміністративного судочинства України вжито усіх можливих заходів щодо належного повідомлення сторін та здійснено виклик сторін в судове засідання.
		Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Враховуючи положення вказаної вище норми, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового проваження.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
		Зі змісту позовної заяви вбачається, що у власності ГУНП в Луганській області перебуває транспортний засіб ЗАЗ VIDA державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . 
		21.05.2022 до ГУНП в Луганській області надійшло повідомлення про те, що 21.05.2022 об 05 год. 50 хв. в м. Дніпро на вул. Ляшко-Попеля в районі будинку № 15 сталося дорожньо-транспортна подія за участю працівника ГУНП в Луганській області на службовому автомобілі ЗАЗ VIDA державний номер НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився старший оперуповноважений управління ГУНП в Луганській області капітан поліції ОСОБА_1 . 
		Згідно довідки ГУНП в Луганській області від 14.06.2022 № 1747/111/16-2022, наказом ГУНП в Луганській області від 21.05.2022 № 0011 призначено службове розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження службового транспорту, за участю працівника ГУНП в Луганській області а також можливого порушення дисципліни окремими працівниками ГУНП в Луганській області.
		При цьому, матеріали службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Луганській області від 21.05.2022 № 0011 у відповідності до Закону України «Про Державну таємницю», позивачем до матеріалів справи не надано, оскільки матеріали службового розслідування мають гриф обмеження доступу.
		Також зі змісту позовної заяви, судом встановлено, шо у зв`язку з тимчасовою дислокацією підрозділів ГУНП в Луганській області у м. Дніпро, службовий автотранспорт підрозділу знаходиться за місцем мешкання працівників, у кого є наявне охороняєме місце паркування. Так, ОСОБА_1 було надано для зберігання та використання в службових цілях службовий автомобіль ЗАЗ VIDA державний номер НОМЕР_1 , із встановленим номерним знаком НОМЕР_3 . 
		Під час проведення службового розслідування та надання пояснень ОСОБА_1 , зазначив, що 20.05.2022 у вечірній час він вживав алкогольні напої. Цього ж вечора ОСОБА_1 повідомили про те, що він 21.05.2022 об 08 год.00 хв. в обумовленому місті повинен передати службовий транспорт, а саме ЗАЗ VIDA державний номер НОМЕР_1 , із встановленим номерним знаком НОМЕР_3 іншому працівнику підрозділу. 
		21.05.2022 об 05 год. 50 хв. на перехресті вулиці Ляшко-Попеля та вулиці Білогородської м. Дніпро, рухаючись за кермом службового автомобілю саме ЗАЗ VIDA державний номер НОМЕР_1 , із встановленим номерним знаком НОМЕР_3 , ОСОБА_1 не впоровся з керуванням та здійснив перекидання вказаного службового транспортного засобу. В результаті дорожньо-транспортної події службовий транспортний засіб ЗАЗ VIDA державний номер НОМЕР_1 зазнав механічних ушкоджень. 
		У зв`язку з зазначеною подією відносно ОСОБА_1 було складено адміністративні протоколи серії ААБ № 062929 за порушення частини першої статті 130 та статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Постановою від 08.06.2022 Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у справі № 201/3064/22 (провадження 3/201/2062/2022 ) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі восьмисот п`ятдесяти гривень.
		Постановою від 08.06.2022 Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у справі № 201/3033/22 (провадження 3/201/2032/2022) ОСОБА_1 визнано винним вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі сімнадцяти тисячгривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік
		За результатами службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Луганській області від 21.05.2022 № 0011, наказом ГУНП в Луганській області від 26.05.2022 № 0034 капітана поліції ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. 
		Наказом ГУНП в Луганській області від 26.05.2022 № 0035 о/с старшого оперуповноваженого управління ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення).
		Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження по оцінці збитків, спричинених власнику транспортного засобу № 030/22 від 08.06.2022, вартість матеріальної шкоди з технічної точки зору, заподіяної власнику автомобіля ЗАЗ VIDA державний номерний знак НОМЕР_1 , складає сто дев`яносто п`ять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривен 17 копійок.
		Станом на час звернення до суду, відповідач не відшкодував збитки завдані в результаті дорожньо-транспортної пригод, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Згідно частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Статтею 18 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
		Відповідно до частини першої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону № 580-VIII).
		Згідно частини першої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
		Відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції (частина перша статті 60 Закону № 580-VIII).
		Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
		Частиною третьою статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про національну поліцію», зокрема, зобов`язує поліцейського берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів.
		03.10.2019 Верховної Радою України прийнято Закон України № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160-IX), яким визначені підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 160-ІХ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони (далі - особи).
		За приписами пункту 4 статті 1 Закон №160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №160-ІХ пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
		Згідно з частиною першою статті 3 Закону №160-ІХ підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
		Частиною другою статті 3 Закону № 160-ІХ передбачено, що умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
		1) наявність шкоди;
		2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;
		3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
		4) вина особи в завданні шкоди.
		Особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди (стаття 4 Закону № 160-ІХ).
		Особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність (частина перша статті 5 Закону № 160-ІХ).
		Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
		1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
		2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
		3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
		4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
		5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
		Відповідно до частини першої статті 7 Закону №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
		Згідно частини першої статті 8 Закону №160-ІХ посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
		У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб (частина друга статті 8 Закону № 160-ІХ).
		Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць (частина третя статті 8 Закону № 160-ІХ).
		Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом (частина четверта статті 8 Закону № 160-ІХ).
		Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 160-ІХ відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
		Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті (частина друга статті 10 Закону № 160-ІХ).
		Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування (частина четверта статті 10 Закону № 160-ІХ).
		В ході розгляду справи судом вживалися заходи щодо повного та всебучного з`ясування обставин справи, у зв`язку з чим ухвалою суду від 20.09.2023 витребовано у Головного управління наступну інформацію та документи, а саме: докази в підтвердження прийняття наказу про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню; докази в підтвердження доведення до відома ОСОБА_1 наказу про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності із зазначенням суми.
		На виконання ухвали суду від 20.09.2023 позивачем надано пояснення, з яких вбачається, що наказ про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню, ГУ ПН в Луганській області не приймався, оскільки вважають, що Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» визначено підстави та порядок притягнення лише військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.
		Тобто дія Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», в редакції чинній на час події, не поширювалась на поліцейських.
		Враховуючи пояснення позивача та відсутності наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		За загальним правилом, під час вирішення справ даної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. При цьому загальні норми можуть застосовуватися субсидіарно, тобто в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.
		Разом з тим, оскільки у Законі України «Про Національну поліцію» відсутня норма щодо матеріальної відповідальності поліцейських, відшкодування матеріальної шкоди заподіяної поліцейським при виконанні ним службових обов`язків, а тому слід прийти до висновку, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення інших нормативно-правових актів, а саме Закон України № 160-ІХ від 03.10.2019 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Так, пунктом 7 статті 8 Закону № 160-ІХ передбачено видання командиром (начальником) наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. На підставі цього наказу здійснюється відшкодування шкоди, завданої особою, шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи (ч. 1 ст.10). Наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством (ст.14).
		Разом з цим, статтею 12 Закону № 160-ІХ визначено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
		Матеріали справи не містять даних про перебування відповідача на час подачі позову на службі в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області області. Крім того, позивачем не надано, а судом не встановлено доказів в підтвердження про те, чи пропонувалось відповідачу у добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду.
		Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивачем не дотримано порядку притягнення до матеріальної відповідальності відповідача, оскільки до матеріалів справи не надано жодних доказів в підтвердження того, чи пропонувалось відповідачу у добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду.
		Суд зазначає, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
		Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, у відповідності до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		У розумінні Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні Суду від 06.12.1988р. у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії», принцип презумпції невинуватості полягає в тому, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається виключно на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. При цьому, принцип презумпції невинуватості є обов`язковим не лише для органів досудового розслідування чи судів, а й для будь-яких інших суб`єктів владних повноважень. Поширюється він не лише на прийняття такими суб`єктами певних рішень, а й на публічні висловлювання певних посадових осіб. Зокрема, у рішенні від 10.02.1995р. у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», де заявник скаржився на порушення презумпції невинуватості міністром внутрішніх справ, який зробив публічну заяву з твердженням про винуватість заявника. У даному рішенні, Суд вказує на те, що заява про винуватість, з однієї сторони, спонукала громадськість повірити в неї, а з іншої випереджало оцінку фактів справи компетентними суддями. Таким чином, порушення п.2 ст.6 мало місце. Отже, сфера застосування принципу презумпції невинуватості є ширшою. Він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави, відтак жодна посадова особа не може навіть називати людину винуватою, підміняючи таким чином «доведення вини відповідно до закону», та перебираючи на себе функцію суду.
		За таких обставин, вина відповідача в завданні матеріальної шкоди та причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, є недоведеними, оскільки не підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами. Відтак у задоволенні позову слід відмовити.
		Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішеється, оскільки рішення принято не на користь позивача. 
		Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову Головного управління Національної поліції в Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя Є.О. Кисельова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...