Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3938/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2023. Зареєстровано: 27.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2023.
Дата набрання законної сили: 19.12.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
		E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
		Код ЄДРПОУ 03500004
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 27.11.2023                                                                                 Справа №  922/3938/23 
		 
		Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
		за позовною заявою Керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі
		1. Зачепилівської селищної ради, смт. Зачепилівка, Харківська область
		2. Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна", м. Полтава
		про  визнання недійсними додаткових угод та стягнення 136 537,20 грн  
		 
		без виклику представників сторін 
		 
		встановив:
		 
		До Господарського суду Харківської області звернувся Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі  Зачепилівської селищної ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" про повернення надмірно сплачених коштів в сумі 136 537,20 грн та визнання недійсними додаткових угод до договору № 19 від 17.02.2021, а саме додаткову угоду № 1 зі специфікацією (додатком) від 18.03.2021, додаткову угоду № 2 зі специфікацією (додатком) від 23.04.2021, додаткову угоду № 3 зі специфікацією (додатком) від 31.05.2021, додаткову угоду № 4 зі специфікацією (додатком) від 26.07.2021, додаткову угоду № 5 зі специфікацією (додатком) від 08.09.2021.
		Позовну заяву обґрунтовано тим, що після укладення договору сторони підписали додаткову угоди, якими безпідставно збільшили ціни на бензин А-92 та дизельне паливо; ці додаткові угоди укладені з порушенням законодавства та є недійсними, що призвело до безпідставної сплати бюджетних коштів Зачепилівською селищною радою на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна".
		Позивач - Зачепилівська селищна рада - листом від 30.10.2023 (вхід. № 14317 від 07.11.2023) повідомила, що вона підтримає позовні вимоги прокурора повністю, прохає їх задовольнити, а також прохає розглядати справу без її участі.
		Відповідач відзив на позов суду не надав.
		Ухвалою від 06.10.2023  суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи. Зокрема встановив відповідачу строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.
		Ухвала від 06.10.2023 була вручена відповідачу 13.10.2023, що підтверджується поштовим повідомленням. Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 30.10.2023.   
		Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України     (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,-  встановлюються судом.
		Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України  відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
		Згідно із ст. 118 ГПК України      право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Інші заяви по суті справи до суду не надійшли. Строки для їх подання закінчилися.
		 
		У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.
		Ухвалою від 08.09.2023 Господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/3938/23 передані за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М.
		Ухвалою від 06.10.2023 суд прийняв до провадження провадження справу № 922/3938/23, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також встановив строки для подачі заяв по суті справи.
		Про відкриття провадження у справі Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської, позивачі та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 10.10.2023 (про вручення ухвали від 06.10.2023 відповідачу), від 10.10.2023 (про вручення ухвали від 06.10.2023 позивачу - Зачепилівській селищній раді), довідками від 06.10.2023 про доставку ухвали Керівнику Красноградської окружної прокуратури Харківської області та Північно-східному офісу Держаудитслужби у електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд».
		Відповідач подав заяву від 27.10.2023 року про залучення до участі у цій справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
		Суд встановив, що заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (ідентифікаційний код 38194448) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що підтверджено відповідддю № 232761 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС.
		Суд ухвалою від 02.11.2023 на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України суд повернув відповідачу без розгляду заяву про залучення до участі у цій справі третіх осіб.
		Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
		Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.         
		Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. 
		Згідно із ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
		Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
		 
		Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
		Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст. 89 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
		Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
		У постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.
		У даному випадку порушенням інтересів держави прокурор зазначає те, що під час укладання додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5 зі специфікаціями до Договору № 19 від 17.02.2021 сторони порушили вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.
		Прокурор зазначає, що укладення додаткових угод до Договору № 19 від 17.02.2021 всупереч норм    Цивільного кодексу України,    Господарського кодексу України,    Закону України «Про публічні закупівлі»    є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і спричиняє вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави.
		Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у захисті майнових інтересів держави, з метою поновлення порушеного права щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ.
		Недоотримання значної суми коштів суттєво послаблює дохідну частину місцевого бюджету та призводить до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету, забезпечення виконання відповідних програм і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Місцеві інтереси пов`язані із загальнодержавними і, внаслідок порушення економічних інтересів місцевого самоврядування, порушуються інтереси держави. Невжиття заходів правового характеру по захисту інтересів територіальної громади є підставою для захисту цих прав органами прокуратури шляхом представництва інтересів у суді.
		Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.
		Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави особі Північно-східного офісу Держаудитслужби України.
		Суд враховує, що правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями    Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ    та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого    постановою КМУ від 03.02.2016 № 43.
		Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
		Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель.
		Саме до повноважень Держаудитслужби та її підрозділів належить вжиття заходів контролю щодо додержання вимог законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами у разі не виконання ними вимог про усунення виявлених порушень.
		Згідно пунктів 1, 3 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, Офіс підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
		Красноградською окружною прокуратурою Харківської області в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлявся лист №59/1-3317вих.23 від 17.07.2023 (а.с.131-135) до Північно-східного офісу Держаудитслужби, яким повідомлено про порушення під час спірної закупівлі та про небхідність вжиття заходів звернення до суду для усунення вказаних порушень .
		Північно-східний офіс Держаудитслужби листом від 03.08.2023 за № 202031-17/3226-2023 (а.с.136-137) повідомив, що було проведено моніторинг зазначеної процедури закупівлі. Норми статті 8 Закону не передбачають вжиття таких заходів як звернення органами державного Фінансового контролю до суду, чи звернення до інших правоохоронних органів щодо спонукання до вчинення певних дій.  
		Категорію спорів, у яких органи державного фінансового контролю можуть бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено п. 10    ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Згідно з п. 8 ч. 1    ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
		Таким чином, Північно-східним офісом Держаудитслужби, як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсним додаткових угод зі специфікаціями до договору у розумний строк не вживались.
		Необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень Державною аудиторською службою України - Північно-східним офісом Держаудитслужби, який держава наділила повноваженнями щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, зокрема при здійсненні державних закупівель (ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.ст.    5,    10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене    постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43).
		З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивача у справі офісу Держаудитслужби викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18).
		 
		Також прокурор пред`явив цей позов в інтересах держави в особі Зачепилівської селищної ради.
		Суд враховує, що договір № 19 від 17.02.2021 та спірні  додаткові угоди № 1 № 2 № 3 № 4 № 5 зі специфікацією (додатком) до цього договору укладалися між відповідачем та Зачепилівською селищною радою.
		Зачепилівська селищна рада є органом місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування .
		Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
		Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що  за певних обставин прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор.
		Зачепилівська селищна рада, будучи розпорядником коштів місцевого бюджету, є власником вказаних грошових коштів та представником інтересів територіальної громади у силу вимог чинного законодавства України.
		Одним із основних принципів місцевого самоврядування згідно з вимогами    ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є судовий захист прав місцевого самоврядування. 
		Згідно п. 6 ч. 1    ст. 7 Бюджетного кодексу України    має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
		Відповідно до ч. 1    ст. 22 Бюджетного кодексу України    для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
		Згідно з ч. 5    ст. 22 Бюджетного кодексу України    головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).
		Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.
		Як зазначено вище, Зачепилівська селищна рада не вжила належних заходів, спрямованих на захист інтересів територіальної громади у частині використання бюджету, що у будь-якому разі має наслідком порушення інтересів держави у бюджетній сфері.
		Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України         Про прокуратуру, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.
		Красноградською окружною прокуратурою Харківської області повідомлено позивача - Зачепилівську селищну раду листом від 17.07.2023 № 59/1-33/6 вих23 (а.с.125-128) у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»  про необхідність звернутися до господарського суду для усунення порушень при укладенні спірних додаткових угод 
		Разом з тим, з відповіді на вказане повідомлення (№ 1415/03.01-25 від 21.07.2023; а.с.129-130) вбачається що Зачепилівська селищна рада  не має наміру звертатися до суду з позовом про повернення надмірно сплачених коштів за спірним Договором, самостійно попередньо із зазначеного питання до суду не зверталася та не заперечує проти подання позовної заяви Красноградською окружною прокуратурою в інтересах держави в особі підприємства.
		Вказане розцінюється як бездіяльність уповноваженого органу в даному випадку.
		Враховуючи викладене, прокурор правомірно подав цей позов на захист інтересів держави, оскільки позивачі  упродовж тривалого часу не вживали заходів спрямованих на стягнення заборгованості.
		 
		Зачепилівська селищна рада  на сайті «prozorro.gov.ua» за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-11-001831-а оприлюднила оголошення про проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2021-01-11-001831-а), предметом закупівлі яких є бензин марки А-92 в талонах у кількості 15000 л, дизельне паливо в талонах у кількості 27000 л (ДК 021:2015: 09130000-9 - Нафта і дистиляти), з очікуваною вартістю закупівлі 1008000,00 грн. Основним критерієм визначення переможця зазначено ціну (а.с.43, 34-42).
		У відкритих торгах прийняли участь 2 юридичних особи:
		1. ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ», код ЄДРПОУ 41449359, з остаточною пропозицією 903000,00 грн.
		2. ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» код ЄДРПОУ 38194448, з остаточною пропозицією 1000800,00 грн.
		За результатами відкритих торгів переможцем 18.02.2021 визначено ТОВ «Татнєфть- АЗС-Україна» з остаточною ціновою пропозицією 1000800,00 грн.
		Відповідно до остаточної специфікації (Додаток №1 до Договору № 19 від 17.02.2021), розміщеної учасником в розділі електронної картки закупівлі «Документи», остаточна запропонована ним ціна на товар становить: за бензин А- 92 в талонах - 23,52 грн/л з ПДВ, за дизельне паливо в талонах - 24,00 грн/л з ПДВ.
		 
		За результатами вказаної закупівлі, між Зачепилівською селищною радою та ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» був укладений Договір № 19 від 17.02.2021 (а.с.62-66).
		Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар (ДК 021:2015: 09130000-9 - Нафта і дистиляти) (далі - Товар), зазначений у специфікації, що додається до Договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар.
		Пунктом 3.1. Договору, визначено що сума цього Договору становить 1000800,00 грн з урахуванням ПДВ (з них ПДВ - 166800,00).
		Відповідно до специфікації (Додаток №1) до Договору сторони дійшли згоди про закупівлю наступних товарів:
		- бензин А-92 в талонах у кількості 15000 л, ціною 23,52 грн/л з ПДВ на суму 352800,00 грн з урахуванням ПДВ;
		- дизельне паливо в талонах у кількості 27000 л, ціною 24,00 грн/л з ПДВ на суму 648000,00 грн з урахуванням ПДВ.
		Відповідно до специфікації загальна вартість закупівлі становить 1 000 800,00 грн з ПДВ.
		У подальшому, сторони внесли зміни до Договору № 19 від 17.02.2021 шляхом укладення  таких додаткових угод зі зміненими специфікаціями про збільшення ціни за одиницю товару, зменшення обсягу закупівлі по договору: додаткової угоди № 1 зі специфікацією (додатком) від 18.03.2021, додаткової угоди № 2 зі специфікацією (додатком) від 23.04.2021, додаткової угоди № 3 зі специфікацією (додатком) від 31.05.2021, додаткової угоди № 4 зі специфікацією (додатком) від 26.07.2021, додаткової угоди № 5 зі специфікацією (додатком) від 08.09.2021.
		У Додатковій угоді № 1 від 18.03.2021 зі зміненою специфікацією (додаток №1 до додаткової угоди № 1) сторони зменшили обсяг постачання товару та підвищили ціну за одиницю товару (з ПДВ): бензину марки А-92 в талонах зменшено з 15000 л до 13792 л (з яких 1000 л за ціною 23,52 грн/л з ПДВ, 12 792 л за ціною 25,74 грн/л з ПДВ), дизельного палива талонах зменшено з 27000 л до 24690 л (з яких 1000 л за ціною 24,00 грн/л з ПДВ, 23690 л за ціною 26,34 грн/л з ПДВ). Окрім цього, сторони зменшили ціну Договору до 1000780,68 грн з ПДВ (в т.ч. ПДВ - 166 796,78 грн.); (а.с.68-70).
		У Додатковій угоді № 2 від 23.04.2021 зі зміненою специфікацією (додаток № 1 до додаткової угоди № 2) сторони зменшили обсяг постачання товару та підвищили ціну за одиницю товару (з ПДВ): бензину марки А-92 в талонах зменшено з 13792 л до 12977 л (з яких 1000 л за ціною 23,52 грн/л з ПДВ, 2000 л за ціною 25,74          грн/л з ПДВ, 9977 л за ціною 27,84 грн/л з ПДВ), дизельного палива в талонах зменшено з 24690 л до 23130 л (з яких 1000 л за ціною 24,00 грн/л з ПДВ, 2000 л за ціною 26,34 грн/л з ПДВ, 20130 л за ціною 28,38 грн/л з ПДВ). Окрім цього, сторони зменшили ціну Договору на 51,60 грн до 1000729,08 грн з ПДВ (в т.ч. ПДВ - 166 788,18грн.); (а.с.74-76).
		У Додатковій угоді № 3 від 31.05.2021 зі зміненою специфікацією (додаток № 1 до додаткової угоди № 3) сторони зменшили обсяг постачання товару та підвищили ціну за одиницю товару (з ПДВ): бензину марки А-92 в талонах зменшено з 12977 л до 12913 л (з яких 1000 л за ціною 23,52 грн/л з ПДВ, 2000 л за ціною 25,74          грн/л з ПДВ, 2500 л за ціною 27,84 грн/л з ПДВ, 7413 л за ціною 28,08 грн/л з ПДВ), дизельного палива в талонах 23130 л (з яких 1000 л за ціною 24,00 грн/л з ПДВ, 2000 л за ціною 26,34 грн/л з ПДВ, 3000 л за піною 28,38 грн/л з ПДВ, 17130 л за ціною 27,84 грн/л з ПДВ). Окрім цього, сторони зменшили ціну договору на 9252,84 грн до 991 476,24 грн з ПДВ (в т.ч. ПДВ - 165 246,04 грн.); (а.с.80-82).
		У Додатковій угоді № 4 від 26.07.2021 зі зміненою специфікацією (додаток № 1 до додаткової угоди № 4) сторони зменшили обсяг постачання товару та підвищили ціну за одиницю товару (з ПДВ): бензину марки А-92 в талонах зменшено з 12913 л до 12841 л (з яких 1000 л за ціною 23,52 грн/л з ПДВ, 2000 л за ціною 25,74          грн/л з ПДВ, 2500 л за ціною 27,84 грн/л з ПДВ, 6000 л за ціною 28,08 грн/л з ПДВ, 1341 л за ціною 29,58 грн/л з ПДВ), дизельного палива в талонах зменшено з 23130 л до 23000 л (з яких 1000 л за ціною 24,00 грн/л з ПДВ, 2000 л за ціною 26,34 грн/л з ПДВ, 3000 л за ціною 28,38 грн/л з ПДВ, 7000 л за ціною 27,84 грн/л з ПДВ, 10000 л за ціною 28,20 грн/л з ПДВ). Окрім цього, сторони зменшили ціну Договору на 28,46 грн до 991446,78 грн з ПДВ (в т.ч. ПДВ - 165 241,13 грн.); (а.с.86-88).
		У Додатковій угоді № 5 від 08.09.2021 зі зміненою специфікацією (додаток № 1 до додаткової угоди № 5) сторони зменшили обсяг постачання товару та підвищили ціну за одиницю товару (з ПДВ): бензину марки А-92 в талонах зменшено з 12841 л до 12840 л (з яких 1000 л за ціною 23,52 грн/л з ПДВ, 2000 л за ціною 25,74           грн/л з ПДВ, 2500 л за ціною 27,84 грн/л з ПДВ, 6000 л за ціною 28,08 грн/л з ПДВ, 1340 л за ціною 29,10 грн/л з ПДВ), дизельного палива в талонах 23000 л (з яких 1000 л за ціною 24,00 грн/л з ПДВ, 2000 л за ціною 26,34 грн/л з ПДВ, 3000 л за ціною 28,38 грн/л з ПДВ, 7000 л за ціною 27,84          грн/л з ПДВ, 8000 л за ціною 28,20 грн/л з ПДВ, 2000 л за ціною 28,08 грн/л з ПДВ). Окрім цього, сторони зменшили ціну Договору на 912,78 грн до 990 534,00 грн з ПДВ (в т.ч. ПДВ - 165 089,00 грн.); (а.с.92-94).
		Таким чином, до Договору №19 від 17.02.2021 у період з 18.03.2021 по 08.09.2021 внесені зміни, в результаті яких вартість одиниці товару - бензину марки А-92 в талонах збільшилась загалом з 23,52 гри за літр до 29,10 грн за літр, що склало 23,72% від початкової вартості товару; вартість дизельного палива в талонах збільшилась загалом з 24,00 грн за літр до 28,38 грн за літр, що склало 18,25% від початкової вартості товару.
		Підставою внесення змін до істотних умов Договору № 19 від 17.02.2021 в Додаткових угодах № 1 від 18.03.2021, № 2 від 23.04.2021, № 3 31.05.2021, № 4 від 26.07.2021, № 5 від 08.09.2021 - вказана необхідність зміни ціни та обсягів закупівлі на підставі п.1 та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції що діяла на час укладення додаткової угоди), а саме, як зазначено сторонами у текстах Додаткових угод та специфікаціях в електронній системі, у зв`язку з коливанням ціни на товар, який закуповується.
		 
		Як свідчать матеріали справи, на виконання Договору відповідач передав у власність Зачепилівській селищній раді бензин марки А-92 в талонах та дизельне паливо в талонах, що підтверджується наступними видатковими накладними:
		№ ТН000000600 від 23.02.2021 на загальну суму 39 600,00 грн без ПДВ (47520,00грн з ПДВ), з них 19 600,00 грн без ПДВ - ціна 1000 л бензину марки А-92 в талонах та 20000,00 грн без ПДВ - ціна за 1000 л дизельного палива в талонах (а.с.98);
		№ ТН000000983 від 18.03.2021 на загальну суму 86 800,00 грн без ПДВ (104 160,00 грн з ПДВ), з них 42 900,00 грн без ПДВ - ціна за 2000 л бензину марки А-92 в талонах та 42 900,00 грн без ПДВ - ціна за 2000 л дизельного палива в талонах (а.с.100);
		№ ТН000001566 від 23.04.2021 на загальну суму 128 950,00 грн без ПДВ (154 740,00 грн з ПДВ), з них 58 000,00 грн без ПДВ - ціна за 2500 л бензину марки А-92 в талонах та 70 950,00 грн без ПДВ - ціна за 3000 л дизельного палива в талонах (а.с.102);
		№ ТН000002104 від 31.05.2021 на загальну суму 139 800,00 грн без ПДВ (167 760,00 грн з ПДВ), з них 70 200,00 грн без ПДВ - ціна за 3000 л бензину марки А-95 в талонах та 69 600,00 грн без ПДВ - ціна за 3000 л дизельного палива в талонах (а.с. 104);
		№ ТН000002623 від 01.07.2021 на загальну суму 163600,00 грн без ПДВ (195 600,00 грн з ПДВ), з них 70 200,00 грн без ПДВ - ціна за 3000 л бензину марки А-92 в талонах та 92 800,00 грн без ПДВ - ціна за 4000 л дизельного палива в талонах (а.с.107);
		№ ТН000003049 від 26.07.2021 на загальну суму 94 000,00 грн без ПДВ (112 800,00 грн з ПДВ), з них 94 000,00 гри без ПДВ - ціна за 4000 л дизельного палива в талонах (а.с.110);
		№ ТН000003423 від 17.08.2021 на загальну суму 94 000,00 грн без ПДВ (112 800,00 грн з ПДВ), з них 94 000,00 грн без ПДВ - ціна за 4000 л дизельного палива в талонах (а.с.112);
		№ ТН000003809 від 08.09.2021 на загальну суму 79 295,00 грн без ПДВ (95 154,00 грн з ПДВ), з них 32 495,00 грн без ПДВ - ціна за 1340 л бензину марки А-92 в талонах та 46 800,00 грн без ПДВ - ціна за 2000 л дизельного палива в талонах (а.с.114).
		Відповідно до видаткових накладних, Зачепилівська селищна рада прийняла від постачальника бензин марки А-92 в талонах у кількості 12840 л, вартістю 293 395,00 грн без ПДВ, дизельне паливо в талонах у кількості 23000 л, вартістю 532 050,00 грн без ПДВ, загальна товару - 825 445,00 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 165 089,00 грн, загальна вартість товару з ПДВ становить 990 534,00 грн.
		 
		Вказану суму - 990534,00 грн Зачепилівська селищна рада повністю сплатила постачальнику (відповідачу), що підтверджується наступними доказами:
		платіжним дорученням № 70 від 24.02.2021 на суму 47520,00 грн (а.с.99);
		платіжним дорученням № 132 від19.03.2021 на суму 104160,00 грн (а.с.101);
		платіжним дорученням № 183 від 26.04.2021 на суму 27840,00 грн та платіжним дорученням № 277 від 26.04.2021 на суму 126900,00 грн (а.с.103);
		платіжним дорученням № 284 від 01.06.2021 на суму 42120,00 грн та платіжним дорученням № 292 від 01.06.2021 на суму 125640,00 грн (а.с.105, 106);
		платіжним дорученням № 378 від 08.07.2021 на суму 139440,00 грн та платіжним дорученням № 367 від 08.07.2021 на суму 56160,00 грн (а.с.108, 109);
		платіжним дорученням № 403 від 26.07.2021 на суму 112800,00 грн (а.с.111);
		платіжним дорученням № 478 від 25.08.2021 на суму 112800,00 грн (а.с.113);
		платіжним дорученням № 482 від 13.09.2021 на суму 15714,00 грн та платіжним дорученням № 516 від 13.09.2021 на суму 79440,00 грн (а.с.115, 116).
		 
		Як стверджує прокурор, Зачепилівська селищна рада та ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» при укладенні додаткових угод № 1 від 18.03.2021, № 2 від 23.04.2021, № 3 від 31.05.2021, № 4 від 26.07.2021, № 5 від 08.09.2021 до договору № 19 від 17.02.2021 не дотримали вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору. Кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не підтверджено наявності підстав для збільшення ціни товару в період виконання умов договору, а тому такі додаткові угоди необхідно визнати недійсними, а сплачені за такими додатковими угодами грошові кошти підлягають поверненню на користь Зачепилівської селищної ради.
		 
		При вирішенні спору господарський суд зазначає наступне.
		Згідно із ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
		Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
		У цій справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
		У статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. 
		Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).
		Відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
		1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
		2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
		3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
		4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
		5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
		6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
		7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
		8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень    частини шостої    цієї статті.
		У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником за яким є суб`єкт, визначений у частині першій статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.
		У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
		Такі ж положення вказані і у розділі ХІ Договору № 19 від 17.02.2021. Зокрема, у підпункті 11.1.2 пункту 11.1 Договору встановлено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема,  збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
		Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.
		Суд встановив, що  станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".
		Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем  збільшенням ціни товару.
		 
		Для внесення змін до договору постачальник надав покупцю наступні документи:
		- для укладення додаткової угоди № 1 від 18.03.2021 відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 02.03.2021 № 525/21 (а.с.71), яка носить довідково-інформаційний характер, в якій вказано, що згідно з проведеним аналізом цінових пропозицій АЗС та АГЗС на ринку м. Харкова та Харківської області станом на 01.03.2021 встановлено рівень роздрібних цін (з урахуванням ПДВ) на бензин А-92 - 24,59 - 29,99 грн/л, на дизельне паливо - 23,60 - 29,99 грн/л;
		-          для укладення додаткової угоди № 2 від 23.04.2021 відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 792/21 від 02.04.2021 (а.с.77), яка носить довідково-інформаційний характер, в якій вказано, що згідно з проведеним аналізом цінових пропозицій АЗС та АГЗС на ринку м. Харкова та Харківської області станом на 01.04.2021 встановлено рівень роздрібних цін (з урахуванням ПДВ) на бензин А-92 - 26,18 - 30,49 грн/л, на дизельне паливо - 24,90 - 29,99 грн/л;
		-          для укладення додаткової угоди № 3 від 31.05.2021 відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 1092/21 від 13.05.2021 (а.с.83), яка носить довідково-інформаційний характер, в якій вказано, що згідно з проведеним аналізом цінових пропозицій АЗС та АГЗС на ринку м. Харкова та Харківської області станом на 12.05.2021 встановлено рівень роздрібних цін (з урахуванням ПДВ) на бензин А-92 - 26,40 - 30,99 грн/л, на дизельне паливо - 25,60 - 29,99 грн/л;
		-          для укладення додаткової угоди № 4 від 26.07.2021 відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 1469/21 від 02.07.2021 (а.с.89), яка носить довідково-інформаційний характер, в якій вказано, що згідно з проведеним аналізом цінових пропозицій АЗС та АГЗС на ринку м. Харкова та Харківської області станом на 01.07.2021 встановлено рівень роздрібних цін (з урахуванням ПДВ) на бензин А-92 - 26,70 - 29,99 грн/л, на дизельне паливо - 25,90 - 29,23 грн/л;
		-          для укладення додаткової угоди № 5 від 08.09.2021 відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 2080/21 від 02.09.2021 (а.с.95), яка носить довідково-інформаційний характер, в якій вказано, що згідно з проведеним аналізом цінових пропозицій АЗС та АГЗС на ринку м. Харкова та Харківської області станом на 01.07.2021 встановлено рівень роздрібних цін (з урахуванням ПДВ) на бензин А-92 - 27,88 - 29,99 грн/л, на дизельне паливо - 26,60 - 28,11 грн/л.
		При цьому в електронній системі закупівель в кожному конкретному випадку при внесенні змін до Договору №19 від 17.02.2021 розділі «Випадки внесення змін до істотних умов договору відповідно до ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» зазначено «зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника» та «збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціпи за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії».
		У п. 11.2 Договору вказано, що внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим у кожному окремому випадку. У разі настання причин для зміни умов договору на підставі підпункту 11.1.2 договору, для узгодження можливості внесення таких змін до договору, постачальник повинен надати відповідні підтверджуючі документи, що підтверджують факт коливання ціни товару на ринку по відношенню до ціни товару, яка  була встановлена у договорі.
		Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
		Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).
		Суд зазначає, що усі вказані цінові довідки Харківської торгово-промислової палати не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання договору (17.02.2021) до дати укладання спірних додаткових угод, оскільки вони не містять інформацію про ціну на товар на дату укладання договору та не відображають коливання ціни на товар в період між датою укладання договору  та датами укладення додаткових угод. 
		При укладенні спірних додаткових угод не обгрунтовано документально неврахування вказаних у цінових довідках мінімальних ринкових цін на товар та підстав для застосування збільшеної ціни товару.
		Відповідач не надав жодного доказу в підтвердження, за якими даними визначалася ним ціна товару, указана у тендерній пропозиції, та в договорі на дату його укладення.
		Відповідач не надав суду жодного доказу щодо розміру ринкової ціни товару на дату укладення договору, що нівелює його посилання на значне збільшення такої ціни.
		Вказані цінові довідки Харківської торгово-промислової палати не є належним доказом наявності установлених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав для внесення змін до договору щодо збільшення ціни на товар, оскільки вони не містять інформації щодо дати та первісної ціни та дати, коли збільшилася ціна. Вони також не містять інформації щодо коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення у період з дати укладання договору до дати укладання спірних додаткових угод. У них не вказано даних щодо ціни товару на дату укладення договору між сторонами.
		Ціна за одиницю товару, визначена в договорі є такою, що сформована сторонами за результатами проведення процедури закупівлі (тендеру) на основі вільного волевиявлення в домовленості між собою та не може братися для порівняння при визначенні коливання ціни товару на ринку.
		Верховний Суд у постановах неодноразово зазначав, що відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження ринкової вартості вказаного товару на момент укладення договору позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни (постанова від 13.10.2021 у справі № 910/20141/20, постанова від 18.03.2021 по справі № 924/1240/18, постанова від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21).
		Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати  обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.
		Відтак, усі зміни, внесені додатковими угодами  до договору, якими безпідставно змінено істотні умови договору, відповідно суперечать статтям 5, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що має наслідком їх недійсність у порядку статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
		Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.
		Відповідно до ст. 5 названого Закону, закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них; об`єктивного та неупередженого визначення переможців процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
		В силу ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
		Сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, та у разі коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
		Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
		Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
		Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
		Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.
		Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).
		Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".
		Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
		Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону № 922-VIII, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
		Метою Закону №922-VIII є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		Положеннями статті 3 Закону №922-VIII визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
		Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.
		У частині четвертій статті 41 Закону №922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
		Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону №922-VIII). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.
		Зокрема, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії
		Тобто положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII прямо передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару.
		Суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону №922-VIII дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).
		Прокурор, звертаючись з позовом у справі, що розглядається, підставою для визнання недійсними спірних додаткових угод до Договору визначив саме положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.
		Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).
		Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.
		Суд враховує, сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону №922-VIII, а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
		З урахуванням вищевикладеного та з огляду на положення статті 5 Закону №922-VIII, суд зазначає, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця та що укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.
		Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
		Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що при укладенні додаткових угод № 1 від 18.03.2021, № 2 від 23.04.2021, № 3 від 31.05.2021, № 4 від 26.07.2021, № 5 від 08.09.2021 (зі специфікаціями  - додатками до них) до договору № 19 від 17.02.2021, сторони не дотримали вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови Договору, кожного разу при укладенні Додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни товару в період виконання умов договору. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
		Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.
		Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.
		Враховуючи те, що додаткові угоди № 1 від 18.03.2021, № 2 від 23.04.2021, № 3 від 31.05.2021, № 4 від 26.07.2021, № 5 від 08.09.2021 (зі специфікаціями - додатками до них)  до договору № 19 від 17.02.2021 укладені з порушенням вимог п. 2  ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.
		Отже, позов прокурора в цій частині суд задовольняє. 
		 
		Оскільки суд визнав вказані додаткові угоди  додаткові угоди № 1 від 18.03.2021, № 2 від 23.04.2021, № 3 від 31.05.2021, № 4 від 26.07.2021, № 5 від 08.09.2021 (зі специфікаціями (додатками) до них)  до договору № 19 від 17.02.2021 недійсними, то вони, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що нікчемність додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов`язання є договірними; обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК "Купівля-продаж" і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст. 1212 цього Кодексу.   Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених Відділом освіти за товар, який так і не був поставлений продавцем, хоча й припустилися при цьому помилкового мотивування щодо правових підстав для задоволення відповідної вимоги - застосувавши ст. 1212 ЦК, замість ч. 1 ст. 670 ЦК (п.64, 65 постанови).
		При цьому суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 відповідно до якого правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень  послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни та позову та/або обраного позивачем способу захисту.
		Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
		Розрахунок суми, що необґрунтовано сплачена відповідачу протягом строку виконання умов Договором №19 від 17.02.2021 виглядає наступним чином: сума фактично сплачена за отримане паливо - сума належна до сплати за фактично отримане паливо за ціною передбаченою Договором № 19 від 17.02.2021 = сума, що необґрунтовано сплачена Зачепилівською селищною радою Харківської області.
		Як встановлено вище судом, кількість фактично отриманого палива (в т.ч у вигляді талонів) протягом строку виконання умов Договору № 19 від 17.02.2021 бензину марки А-92 в талонах - 12840 л, дизельне паливо в талонах - 23000 л, що підтверджується вказаними видатковими накладними.
		Сума, фактично сплачена за отримане паливо за цим Договором та Додатковими угодами зі специфікаціями до нього, становить 990 534,00 грн з ПДВ, що підтверджується вищевказаними платіжними дорученнями.
		Сума, належна до сплати за ціною, передбаченою Договором №19 від 17.02.2021 (без урахування зміни ціни за Додатковими угодами зі специфікаціями) = кількість отриманого бензину марки А-92 в талонах відповідно до видаткових накладних X на ціну, передбачену Договором №19 від 17.02.2021 + кількість отриманого дизельного палива в талонах відповідно до видаткових накладних X на ціну, передбачену Договором №19 від 17.02.2021. 
		Ціна бензину марки А-92 в талонах, передбачена Договором, становить 23,52 грн/л з ПДВ; ціна дизельного палива в талонах, передбачена Договором, становить 24,00           грн/л з ПДВ (враховуючи те, що ТО В «Татнєфть-АЗС-Україна» є платником податку на додану вартість, ціна товару зазначається з урахуванням ПДВ).
		12840л (А-92) х 23,52 + 23000 л (ДП) х 24,00 - 301 996,8+ 552 000,00 = 853 996,80 грн
		Таким чином, сума що необгрунтовано сплачена Зачепилівською селищною радою Харківської області відповідачу = 990 534,00 грн - 853 996,80 грн = 136 537,20 грн.
		Таким чином, на підставі Додаткових угод № 1 від 18.03.2021, № 2 від 23.04.2021, № 3 від 31.05.2021, № 4 від 26.07.2021, № 5 від 08.09.2021 зі специфікаціями до них (додатками) до Договору № 19 від 17.02.2021 Зачепилівська селищна рада надмірно сплатила відповідачу загальну суму 136 537,20 грн.
		На цю суму товар   не був поставлений відповідачем Зачепилівській селищній раді, строк дії договору закінчився. З огляду на викладене вище, відповідач має повернути Зачепилівській селищній раді 136537,20 грн.
		Таким чином, позовні вимоги про стягнення 136537,20 грн суд визнає обґрунтованими та задовольняє.
		За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.
		Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що позов прокурора підтверджений належними та допустимим доказами та підлягає до задоволення у повному обсязі.
		Прокурор  у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі.
		Суд встановив, що за подання позову Харківська обласна прокуратура сплатила 16104,00 грн судового збору  за платіжним дорученням № 1978 від  28.08.2023 (т. 1, а.с. 138). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 30.08.2022.
		Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
		Керуючись ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд          
		вирішив:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 зі специфікацією (додатком) від 18.03.2021 до договору № 19 від 17.02.2021. 
		3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 зі специфікацією (додатком) від 23.04.202 до договору № 19 від 17.02.2021. 
		4. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 зі специфікацією (додатком) від 31.05.2021 до договору № 19 від 17.02.2021. 
		5. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 зі специфікацією (додатком) від 26.07.2021 до договору № 19 від 17.02.2021. 
		6. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 зі специфікацією (додатком) від 08.09.2021 до договору № 19 від 17.02.2021. 
		7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» (місцезнаходження: 36010, Полтавська обл., м.        Полтава, вулиця Половки, будинок 62, ідентифікаційний код: 38194448) на користь держави в особі Зачепилівської селищної ради (вул. Центральна, буд. 56, смт. Зачепилівка, Красноградський район, Харківська область, 63251, ідентифікаційний код 04397856) надмірно сплачені за Договором № 19 від 17.02.2021 грошові кошти у розмірі 136537 грн 20 коп.
		8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» (місцезнаходження: 36010, Полтавська обл., м.        Полтава, вулиця Половки, будинок 62, ідентифікаційний код: 38194448) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, Харківська область, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького,    будинок 4; ідентифікаційний код: 02910108) 16104 грн 00 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.
		Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повне рішення складене та підписане: 27.11.2023 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                                     Т.М. Безрук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...