Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7568/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2023. Зареєстровано: 28.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2023.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16.11.2023Справа №  910/7568/23
		 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О. В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
		за позовною заявою заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі 
		1) Міністерства соціальної політики України; 
		2) Національної соціальної сервісної служби    
		до     1) Фонду державного майна України; 
		2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях; 
		3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест.ЮА» 
		про визнання незаконним та скасування наказу, визнання договору недійсним, повернення майна
		 
		за участю представників:
		прокурор: Красножон О.М.
		від позивача-1: не з`явився
		від позивача-2: Вінницька Т.В.
		від відповідача-1: Федорчук О.В.
		від відповідача-2: не з`явився
		від відповідача-3: Васильєв Ю.Ю.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики, позивач-1) та Національної соціальної сервісної служби України (далі - Нацсоцслужба, позивач-2) до Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, відповідач-1), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі - РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях, відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест.ЮА" (далі - ТОВ "Інвест.ЮА", відповідач-3) про визнання незаконним та скасування наказу, визнання договору недійсним, повернення майна.
		Позов обґрунтований тим, що у порушення ст. 15 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" та постанови Верховної Ради України № 1137-VI від 17.03.2009 "Про запровадження мораторію на ліквідацію, відчуження, перепрофілювання оздоровчих закладів (дитячих, професійних тощо)", ФДМУ вніс цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Сонячний" (далі - ДОТ "Сонячний") до Переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році та здійснив приватизацію цього дитячого оздоровчого табору без погодження органу, що реалізовує політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей (Мінсоцполітики та Нацсоцслужби). У подальшому ДОТ "Сонячний" був відчужений ТОВ "Інвест.ЮА" за ціною у чотири рази меншою, ніж було визначено висновком суб`єкта оціночної діяльності, у зв`язку з чим не була досягнута мета приватизації - збільшення надходжень до державного бюджету. За таких обставин прокурор просить у позові:
		- визнати незаконним та скасувати наказ ФДМУ № 1 від 04.01.2022 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році" в частині включення до Переліку об`єктів соціально-культурного призначення (додаток 5) цілісного майнового комплексу ДОТ "Сонячний";
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 10.02.2023, укладений між РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях та ТОВ "Інвест.ЮА", щодо цілісного майнового комплексу ДОТ "Сонячний" площею 5318 кв. м, розташованого за адресою: пров. Тірас, 3, смт Сергіївка, Білгород-Дністровський район, Одеська область;
		- зобов`язати ТОВ "Інвест.ЮА" повернути цілісний майновий комплекс ДОТ "Сонячний" площею 5318 кв. м, розташований за адресою: пров. Тірас, 3, смт Сергіївка, Білгород-Дністровський район, Одеська обл., державі в особі ФДМУ.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.
		Разом з позовом до суду надійшла заява заступника Генерального прокурора про вжиття заходів щодо забезпечення позову, у якій він просив накласти арешт на цілісний майновий комплекс ДОТ "Сонячний" та заборонити ТОВ "Інвест.ЮА", а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо цілісного майнового комплексу ДОТ "Сонячний", розташованого за адресою: пров. Тірас, 3, смт Сергїївка, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл, загальною площею 5318,0 кв. м, у тому числі укладати угоди та інші правочини стосовно цього об`єкту.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 заяву прокурора про забезпечення позову було задоволено, накладено арешт на цілісний майновий комплекс ДОТ "Сонячний", а також заборонено ТОВ "Інвест.ЮА" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо цілісного майнового комплексу ДОТ "Сонячний", що розташований за адресою: пров. Тірас, 3, смт Сергїївка, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., у тому числі укладати угоди та інші правочини стосовно цього об`єкту.
		30.06.2023 до суду надійшла заява ТОВ "Інвест.ЮА" про зустрічне забезпечення позову, в якій останній просив вжити заходів зустрічного забезпечення позову в порядку статті 141 ГПК України шляхом зобов`язання осіб, в інтересах яких діє прокурор, а саме - Міністерства соціальної політики України та Національної соціальної сервісної служби України в строк протягом десяти банківських днів внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва грошові кошти у розмірі 119 296,68 грн. в рівних частинах (по 59 648,34 грн).
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у задоволенні заяви ТОВ "Інвест.ЮА" про застосування заходів зустрічного забезпечення було відмовлено з підстав, викладених у вказаній ухвалі.
		Позивач-1 (Мінсоцполітики), належним чином повідомлений про розгляд справи, пояснень по суті спору не надав, його позиція щодо позову прокурора суду невідома.
		Позивач-2 (Нацсоцслужба) у свої письмових поясненнях позов підтримав, вказав, що реорганізація або ліквідація дитячих закладів оздоровлення та відпочинку державної чи комунальної форми власності допускається виключно за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Однак під час здійснення приватизації спірного об`єкта (ДОТ «Сонячний»), а саме - під час видання Фондом державного майна України наказу про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році, в частині включення до нього цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору «Сонячний» та укладення договору купівлі-продажу з ТОВ "Інвест.ЮА" нi Міністерство соціальної політики України, ні Нацсоцслужба не приймали будь-яких рішень про реорганізацію, відчуження, перепрофілювання ДОТ «Сонячний», а також не надавали згоди на його ліквідацію. Також позивач-2 зазначив, що постановою Верховної Ради України № 1137-VI від 17.03.2009 запроваджено мораторій на ліквідацію, відчуження, перепрофілювання  оздоровчих закладів (дитячих, професійних тощо). 
		Відповідач-1 (Фонд державного майна України), належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк надав відзив, в якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що згідно з постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2015 у справі № 9/17-4528-2011 та розпорядження Кабінету міністрів України від 27.12.2018 № 1085-р «Про віднесення цілісного майнового комплексу дитячого оздоровного табору «Сонячний» до сфери управління Фонду державного майна» об`єктом передачі до Фонду є нерухоме майно (реєстраційний номер 1135434051103), а не юридична особа (дитячий заклад), а отже, на спірний майновий комплекс не розповсюджуються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про оздоровлення та відпочинок дітей». Також з відповіді Нацсоцслужби, наданої Фонду державного майна України листом № 000-0202-5/2741 від 15.03.2021, вбачається, що у Державному реєстрі майнових об`єктів оздоровлення та відпочинку дітей відомості щодо дитячого оздоровчого табору «Сонячний» відсутні. 
		Відповідач-2 (РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях) також надав суду відзив, в якому зазначив, що у Державному реєстрі майнових об`єктів оздоровлення та відпочинку дітей відсутні відомості про наявність закладу ДОТ «Сонячний», відтак, зазначений об`єкт не підпадає під дію статті 20 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» та дію мораторію на відчуження дитячих оздоровчих закладів.
		Указаний відзив був поданий з порушенням визначеного законом строку, у зв`язку з чим відповідач-2 просив поновити йому цей процесуальний строк. Обґрунтовуючи причини пропуску строку для подачі відзиву відповідач зазначив, що ухвала про відкриття провадження у справі надійшла на його поштову адресу лише 27.06.2023,  тому він не мав можливості своєчасно подати відзив на позов, враховуючи також дію на території України воєнного стану, що перешкоджає добросовісній реалізації учасником справи своїх процесуальних прав та обов`язків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Розглянувши наведені РВ ФДМУ обґрунтування, суд вважав поважними причини пропуску відповідачем-2 процесуального строку, а тому прийшов до висновку про поновлення строку для подання вказаного відзиву та прийняття його до розгляду.
		Відповідач-3 (ТОВ «Інвест.ЮА») у визначений законом строк надав відзив, в якому позов не визнав, зазначив, що прокурор не надав доказів існування юридичної особи - дитячого оздоровчого табору «Сонячний» або його функціонування без статусу юридичної особи у складі підприємств, установ та організацій як їх філії чи структурного підрозділу; на території Одеської області ніколи не функціонував та не засновувався дитячий оздоровчий табір «Сонячний» із розташуванням за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, пров. Тірас 3, адже за часів Радянського Союзу дитячий оздоровчий табір «Сонячний» належав республіканському клубу «Олімпія» (м. Кишинів), який на території України не створювався. Також відповідач-3 зазначив, що  прокурор дійшов помилкового висновку про тотожність понять дитячий оздоровчий табір «Сонячний» та цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору «Сонячний», а тому за фактичної відсутності дитячого оздоровчого табору на базі цілісного майнового комплексу «ДОТ Сонячний» не може йти мова й про мораторій, ліквідацію, відчуження, перепрофілювання дитячого оздоровчого закладу.
		У підготовчому засіданні заступник Генерального прокурора подав клопотання про витребування доказів у Фонду державного майна України та Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, а саме - оригіналу або належним чином завіреної копії витягу з генерального плану смт Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області щодо цільового призначення земельної ділянки, розташованої за адресою: смт Сергіївка, пров. Тірас, 3.
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.08.2023 вказане клопотання прокурора було задоволено, зобов`язано Фонд державного майна України та Сергіївську селищну раду Білгород-Дністровського району Одеської області надати Господарському суду міста Києва зазначені докази.
		На виконання вимог суду ФДМУ надало пояснення, в яких зазначило, що згідно з Генеральним планом смт Сергіївка цільове призначення земельної ділянки, розташованої за адресою: смт Сергіївка, пров. Тірас, 3, є землі оздоровчого призначення,  а Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами. Зі свого боку Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області надала до суду витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 12.09.2023 № 11-12/003-23-ПВ із зазначенням проектного цільового призначення земельної ділянки - 06.01. Для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.
		Також Господарський суд м. Києва розглянув заявлене відповідачем-2 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з причин порушення прокурором правил об`єднання позовних вимог, що належать до виключної підсудності, у задоволенні якого суд відмовив з урахуванням наступного. 
		Як вбачається зі змісту позовної заяви, вимогами прокурора є визнання недійсними наказу Фонду держмайна України щодо включення майнового комплексу дитячого оздоровчого табору «Сонячний» до переліку об`єктів малої приватизації, а також правочину щодо продажу вказаного майнового комплексу ТОВ «Інвест.ЮА». Тобто спір виник з приводу нерухомого майна, що знаходиться в Одеській області, при цьому вимоги прокурором пред`явлені, в тому числі, до центрального органу виконавчої влади, юрисдикція за якими поширюється на місто Київ.
		Частиною п`ятою статті 173 ГПК України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
		Так, відповідно до частини третьої статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
		Разом з цим частиною п`ятою статті 30 ГПК України визначено, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.
		Згідно з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 914/240/18, від 12.01.2021 у справі № 918/572/19, від 20.10.2021 у справі № 921/730/19, у випадку виникнення конкуренції норм частини третьої статті 30 ГПК України та частини п`ятої статті 30 ГПК України під час визначення підсудності спору з приводу нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, відповідачем в якому є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 ГПК України, судам слід керуватись частиною п`ятою статті 30 ГПК України.
		Таким чином, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 Господарського процесуального кодексу України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.
		З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що клопотання РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях (відповідача-2) про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає у зв`язку з його безпідставністю.
		Крім того ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 16.11.2023, суд залишив без розгляду письмові пояснення прокурора як такі, що були подані з пропуском процесуального строку, визначеного законом, на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.
		Під час розгляду справи по суті прокурор та представник позивача-2 (Нацсоцслужби) заявлені вимоги підтримали та обґрунтували, просили їх задовольнити.
		Представники відповідачів-1, 2, 3 проти заявлених вимог заперечили з підстав, наведених у їх відзивах, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
		Представники позивача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з`явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. У минулому судовому засіданні представник відповідача-2 (РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях) в режимі відеоконференції надав пояснення по суті позову, просив у його задоволенні відмовити.  
		Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Установлено, що постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2015 року у справі № 9/17-4528-2011 прийнято рішення, яким передано у власність держави в особі Фонду державного майна України цілісний майновий комплекс Дитячого оздоровчого табору "Сонячний", що розташований в смт Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, пров. Тірас, 3, що складається з зазначених на схематичному плані під літерами "А" - спального корпусу, "Б" - спального корпусу, "В" - їдальні, "Г" - кінотеатру, "Д" - медичного пункту, "Е" - приймального відділення, "Ж" - пропускного пункту, мостіння І; огорожі №№ 1, 2; постаменту (залишки конструкції) II; стадіону III; загальною площею 5318 кв.м, розташованих на земельній ділянці 20 000 кв.м.
		Наказом ФДМУ № 1722 від 17.11.2015 «Про передачу цілісного майнового комплексу Дитячого оздоровчого табору «Сонячний» Державному підприємству «Управління справами Фонду державного майна України», з метою збереження та ефективного використання цілісного майнового комплексу Дитячого оздоровчого табору, визначено балансоутримувача об`єкта, якому його було передано згідно з актом № 10 приймання-передачі цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору «Сонячний» загальною площею 5318 кв. м., розташованого за адресою: пров. Тірас, 3, смт Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, для постановки на баланс державного підприємства «Управління справами Фонду державного майна України» (ідентифікаційний код 39950170) від 28.04.2020.
		Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на об`єкт нерухомого майна «Цілісний майновий комплекс, дитячий оздоровчий табір «Сонячний» зареєстроване за державою в особі Фонду держмайна України 21.12.2016, реєстраційний номер 1135434051103. Вартістю цілісного майнового комплексу ДОТ «Сонячний» згідно з висновком, складеним суб`єктом оціночної діяльності ПП «Зорі України», визначена сума 7 257 506, 40 гривень.
		Відповідно до інформації, яка міститься у витягу із містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 12.09.2023 № 11-12/003-23-ПВ, кадастровий номер зазначеної земельної ділянки - відсутній,  площа земельної ділянки становить 4, 2166 га, проектне цільове призначення земельної ділянки - 06.01 для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.
		Також встановлено, що цілісний майновий комплекс Дитячого оздоровчого табору «Сонячний», який розташований за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, пров. Тірас, 3, було включено до Переліку об`єктів приватизації - Наказом Фонду державного майна України № 1996 від 10.12.2020 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України № 1574 від 28.12.2019 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році (зі змінами).
		Наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 року № 1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році» (далі - спірний наказ) цілісний майновий комплекс Дитячого оздоровчого табору «Сонячний», який розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, пров. Тірас, 3, включено до Переліку об`єктів соціально-культурного призначення (додаток 5). 
		Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях від 14.12.2020 року № 1393 було прийнято рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації об`єкта соціально-культурного призначення «ЦМК Дитячого оздоровчого табору «Сонячний» за адресою Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, пров. Тірас, 3, що знаходиться на балансі державного підприємства «Управління справами Фонду державного майна України» (39950170), шляхом продажу на аукціоні.
		Як свідчать матеріали справи, електронний аукціон об`єкту приватизації був проведений за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозиції (номер електронного аукціону № UA-PS-2022-11-15-000003-3), оскільки попередні аукціони не відбувались. 
		3а результатами електронного аукціону, оформленого протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2022-11-15-000003-3 від 05.12.2022 року, затвердженого наказом РВ Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях № 1048 від 12.12.2022 «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2022-11-15-000003-3 з продажу об`єкта малої приватизації «ЦМК Дитячого оздоровчого табору «Сонячний» переможцем було визначено ТОВ «Інвест.ЮА».
		09.01.2023 з переможцем аукціону був укладений попередній договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта соціально-культурного призначення цілісного майнового комплексу Дитячого оздоровчого табору «Сонячний», зареєстрований у реєстрі № 58.
		10.02.2023 між РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях та ТОВ «Інвест.ЮА» був укладений договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта соціально-культурного призначення цілісного майнового комплексу Дитячого оздоровчого табору «Сонячний» за результатами електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, зареєстрований у реєстрі № 337. Ціна продажу - 1   838   087, 53 грн, у тому числі ПДВ 306   347, 92 грн.
		Наказом РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях № 174 від 21.02.2023 «Про затвердження результатів продажу та завершення приватизації об`єкта малої приватизації - об`єкта соціально-культурного призначення «ЦМК Дитячого оздоровчого табору «Сонячний» були затверджені результати продажу та завершення приватизації об`єкта малої приватизації - об`єкта соціально-культурного призначення «ЦМК Дитячого оздоровчого табору «Сонячний». Покупець - ТОВ «Інвест.ЮА».
		Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор стверджує, що Фонд держмайна України, затверджуючи переліки об`єктів, які підлягали приватизації, і включаючи до них дитячий оздоровчий табір, порушив встановлений постановою Верховної Ради України від 17.03.2009 № 1137-VI мораторій на ліквідацію, відчуження, перепрофілювання дитячих оздоровчих закладів, а також всупереч статті 4 Закону України  «Про приватизацію державного і комунального майна» та статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», здійснив приватизацію дитячого оздоровчого табору без погодження органу, що здійснює політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
		Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного комунального майна регулюються Законом України від 18.01.2018 № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна».
		Згідно зі ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»  ФДМ України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України «Про Фонд державного майна України», Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», інших актів законодавства.
		Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження: затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації; класифікують об`єкти приватизації відповідно до вказаного Закону приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством, тощо.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
		Так, частиною четвертою статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 04.09.2008 № 375-VI передбачено, що засновник (власник) дитячого закладу оздоровлення та відпочинку державної чи комунальної форми власності не має права ліквідувати його, зменшувати територію, кількість ліжко-місць, а також передавати в оренду приміщення (будівлі) для провадження діяльності, не пов`язаної з оздоровленням та відпочинком дітей, під час перебування дітей у відповідному закладі без погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
		Реорганізація або ліквідація дитячих закладів оздоровлення та відпочинку державної чи комунальної форми власності допускається виключно за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей (частина 5 статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»).
		Крім того, зважаючи на те, що в Україні відбувається поступове зменшення оздоровчих закладів через продаж, перепрофілювання, передачу в оренду або ліквідацію, а проблема якісного оздоровлення населення стає дедалі актуальнішою, та з метою розвитку вітчизняної санаторно-курортної справи, створення сприятливих умов для суб`єктів господарювання, що спеціалізуються на наданні послуг з оздоровлення населення, Верховною Радою України була прийнята постанова № 1137-VI від 17.03.2009, якою запроваджено мораторій на ліквідацію, відчуження, перепрофілювання оздоровчих закладів.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» мережа дитячих закладів оздоровлення та відпочинку - це сукупність дитячих закладів оздоровлення та відпочинку (працюючих та непрацюючих) незалежно від форми власності, типу та підпорядкування.
		Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку незалежно від форми власності можуть мати або не мати статусу юридичної особи. Одним з основних напрямів державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей є збереження і розвиток мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку (ст. 3, 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»).
		Частиною 3 ст. 20 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» встановлено, що основні фонди, земельні ділянки та інше майно дитячого закладу оздоровлення та відпочинку державної або комунальної форми власності не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених законодавством.
		Згідно з Положенням про Міністерство соціальної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 432 від 17.06.2015, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
		Відповідно до Положення про Національну соціальну сервісну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 783 від 26.08.2020, реалізація державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей належить також і до основних завдань Національної соціальної сервісної служби України. 
		Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представників сторін, у процесі приватизації спірного об`єкту ні Міністерство соціальної політики, ні Нацсоцслужба не приймали будь-яких рішень про реорганізацію, відчуження, перепрофілювання Дитячого оздоровчого табору «Сонячний», а також не надавали  згоду на його ліквідацію.  
		Вказані обставини також підтверджуються листами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях № 10-08-00587 від 15.02.2023 та Фонду державного майна України № 10-19-3849 від 17.02.2023.
		Отже судом встановлено, що Фонд держмайна України здійснив приватизацію дитячого оздоровчого табору «Сонячний» без погодження органу, що здійснює політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. 
		Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, однією з підстав для прийняття рішення щодо продажу (приватизації) ДОТ «Сонячний» із подальшою можливістю його перепрофілювання, Фонд держмайна України визначив відсутність вищевказаного закладу в Державному реєстрі майнових об`єктів оздоровлення та відпочинку дітей, що підтверджується листами Мінсоцполітики від № 1694//2-23/57 10.02.2023 та листом Нацсоцслужби № 0000-0202-5/7516-2023/14341 від 04.04.2023.
		Згідно з абзацом 11 ч. 1 статті 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» Державний реєстр майнових об`єктів оздоровлення та відпочинку дітей - це  електронна база даних про об`єкти права власності (працюючі та непрацюючі), призначені для оздоровлення та відпочинку дітей, незалежно від форми власності та підпорядкування.
		Зі змісту абзацу 9 ч. 2 статті 3 вказаного закону вбачається, що основною метою створення Державного реєстру майнових об`єктів оздоровлення та відпочинку дітей є запобігання ліквідації, передачі під заставу, перепрофілюванню, використанню не за призначенням таких об`єктів, а також з метою забезпечення доступності та відкритості інформації про дитячі заклади оздоровлення та відпочинку і послуги, які вони надають.
		Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» дитячі заклади оздоровлення та відпочинку незалежно від форми власності, що діють як юридичні особи або не мають статусу юридичної особи і перебувають у складі підприємств, установ та організацій як їхні філіали чи структурні підрозділи, обов`язково включаються до складу мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
		Майнові об`єкти оздоровлення та відпочинку дітей обов`язково вносяться до Державного реєстру майнових об`єктів оздоровлення та відпочинку дітей.
		Відомості про майнові об`єкти оздоровлення та відпочинку дітей, якими користується дитячий заклад оздоровлення та відпочинку, керівник такого закладу подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, для внесення до Державного реєстру майнових об`єктів оздоровлення та відпочинку дітей протягом одного місяця з дня отримання документів на право власності на зазначені майнові об`єкти відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
		У свою чергу, як вже зазначалося, постановою Вищого господарського суду України від 04 серпня 2015 року у справі № 9/17-4528-2011 ДОТ «Сонячний» був повернутий  державі в особі Фонду державного майна України.
		Відповідно до пункту 9 Порядку ведення Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 425 від 28.04.2009 (чинного на час передачі ДОТ «Сонячний» державі в особі ФДМУ), для внесення дитячого закладу оздоровлення та відпочинку до Реєстру засновник (власник) або його уповноважена особа подає комісії заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики, та реєстраційну картку за формою згідно з додатком 1.
		Зі змісту пункту 2 Порядку ведення Державного реєстру майнових об?єктів оздоровлення та відпочинку дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  № 580 від 26.06.2019 (далі - Порядок № 580), вбачається, що заявником може бути керівник або уповноважена особа дитячого закладу оздоровлення та відпочинку дітей.
		Таким чином Фонд державного майна України, як особа, на балансі якої перебувало спірне майно закладу оздоровлення та відпочинку дітей та яка з серпня 2015 року здійснювала управління таким майном, зобов`язаний був внести ДОТ «Сонячний» до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку або Державного реєстру майнових об`єктів оздоровлення та відпочинку дітей.
		При цьому, виходячи із самої назви - Дитячий оздоровчий табір "Сонячний" слідує, що "Сонячний" є дитячим оздоровчим табором, а тому судом визнаються необґрунтованими твердження відповідачів про те, що ДОТ "Сонячний" не відноситься до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку. Також суд враховує, що сам Фонд держмайна України, направляючи запити до державних органів, ідентифікує ДОТ «Сонячний» як дитячий оздоровчий табір (запит ФДМУ до Міністерства соціальної політики України від 05.02.2021 № 10-47-2346).
		Крім того відповідно до статті 11 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11.08.1994,         сторони домовились, що правовий статус раніше створених підприємств, визнаних на основі цієї Угоди власністю одної сторони та розташованих на території іншої сторони,  визначається у відповідності до законодавства сторони, на території якої знаходяться підприємства, та оформлюються протоколами між органами сторін, уповноваженими розпоряджатися державним майном. 
		Отже, враховуючи те, що правовий статус ДОТ "Сонячний" був визначений у якості дитячого оздоровчого табору, бездіяльність ФДМУ, як власника цілісного майнового комплексу цього табору, що виразилась у невчиненні передбачених законодавством дій щодо призначення директора ДОТ «Сонячний», затвердження його статуту (положення), забезпечення функціонування ДОТ «Сонячний» та збереження його матеріально-технічної бази, лише підтверджує протиправність проведеної приватизації та свідчить про незаконність оспорюваного наказу.
		Також судом визнаються необґрунтованими та, як наслідок, відхиляються, доводи відповідача-3 (ТОВ «Інвест.ЮА») про те, що з огляду на фактичну відсутність оздоровчого табору на базі цілісного майнового комплексу ДОТ «Сонячний» не може йти мова про мораторій на ліквідацію, відчуження, перепрофілювання дитячих оздоровчих закладів, адже, законодавець не пов`язує обмеження та заборону щодо ліквідації, реорганізації, відчуження, перепрофілювання дитячих оздоровчих закладів із їх функціонуванням, можливістю використання за призначенням, наявністю у закладу статусу юридичної особи та перебуванням такого закладу в Державному реєстрі майнових об`єктів оздоровлення та відпочинку дітей.
		Разом з тим, за наявності обмежень, встановлених постановою Верховної Ради України № 1137-VI від 17.03.2009 "Про запровадження мораторію на ліквідацію, відчуження, перепрофілювання оздоровчих закладів (дитячих, професійних, тощо)", враховуючи, що цією ж постановою органам державної влади, до кола яких відносяться і відповідачі у справі, рекомендовано тимчасово, до схвалення відповідного закону, припинити прийняття рішень та призупинити виконання вже прийнятих рішень про ліквідацію, відчуження, перепрофілювання, передачу в оренду оздоровчих закладів для провадження діяльності, не пов`язаної з оздоровленням та відпочинком, суд вважає, що оспорюване в цій справі рішення відповідача-1 (його частина) не ґрунтується на нормах чинного законодавства та не відповідає положенням ст. 19 Конституції України, оскільки виходить за межі наданих йому повноважень.
		При цьому ФДМУ залишив поза увагою вимоги ст. 6 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей", відповідно до яких Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, у межах своїх повноважень забезпечують як реалізацію державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, так і збереження та розвиток мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, поліпшення їх матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення.
		Водночас, за висновком суду, затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, включення до них ДОТ "Сонячний", здійснення підготовки до продажу, а також продаж майна державної власності, про яке йдеться в оспорюваному наказі, порушує інтереси держави та може призвести до зменшення майна, що входить до складу дитячих оздоровчих закладів, та до скорочення мережі дитячих закладів оздоровлення в межах території Білгород-Дністровського району Одеської області, а отже, призводить до порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства, за захистом яких прокурор і звернувся з цим позовом до суду.
		Конвенцією ООН про права дитини, ратифікованою Україною 27.02.1991, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Згідно зі ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності у встановленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
		Зазначеними положеннями чинного законодавства встановлено пріоритет норм міжнародного права, відображених у міжнародних договорах, над нормами відповідних актів національного законодавства (крім Конституції України, яка має найвищу юридичну силу як відносно актів національного законодавства, так і відносно міжнародних договорів). Отже, якщо міжнародний договір і відповідний акт законодавства України, які мають однаковий предмет правового регулювання, містять норми, що суперечать одна одній, то застосуванню підлягають правила міжнародного договору, зокрема Конвенції ООН про права дитини, яка найповніше захищає права та інтереси дітей.
		Крім того суд враховує, що зазначеною приватизацією не була досягнута її єдина мета - збільшення надходжень до державного бюджету, оскільки за матеріалами справи оціночна вартість цілісного майнового комплексу ДОТ «Сонячний» становить 7 257 506, 40 грн, стартова ціна визначена в сумі 6 047 922 грн, а продано майно дитячого табору за ціною - 1 838 088 гривень, що вчетверо менше від оціночної вартості ЦМК.
		На підставі викладеного, враховуючи встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку, що Фонд держмайна України, РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях, видаючи спірний наказ та укладаючи договір з ТОВ «Інвест.ЮА» щодо купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ДОТ «Сонячний», відчужили його з державної власності без збереження профілю діяльності, порушили встановлене Конвенцією ООН про права дитини право на якнайкраще забезпечення інтересів дитини. 
		Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		За змістом частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		У даному випадку, оскільки спірний наказ ФДМУ від 04.01.2022 № 1, який є правовим актом індивідуальної дії, виданим центральним органом державної виконавчої влади, суперечить вимогам чинного законодавства, то цей наказ підлягає скасуванню як незаконний в частині включення до переліку об`єктів соціально-культурного призначення (додаток 5) цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору «Сонячний».
		Також відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Отже, ураховуючи, що спірний наказ ФДМУ та укладений договір суперечать актам цивільного законодавства, порушують цивільні права та інтереси держави і суспільства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, у зв`язку з чим, в силу вимог ст.   16,   21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує наказ Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році» в частині включення до переліку об`єктів соціально-культурного призначення (додаток 5) цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору «Сонячний», а також визнає недійсним договір купівлі-продажу від 10.02.2023, укладений між РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях та ТОВ "Інвест.ЮА", щодо цілісного майнового комплексу ДОТ "Сонячний", площею 5318 кв. м, розташованого за адресою: пров. Тірас, 3, смт Сергіївка, Білгород-Дністровський район, Одеська область. 
		Крім того, як наслідок визнання спірного договору недійсним, суд зобов`язує ТОВ "Інвест.ЮА" повернути цілісний майновий комплекс ДОТ "Сонячний" державі в особі ФДМУ, як органу, якому було передано цілісний майновий комплекс Дитячого оздоровчого табору "Сонячний" рішенням суду.
		За таких обставин суд дійшов висновку про те, що заявлений прокурором позов в інтересах держави є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
		Стосовно правомірності самого звернення прокурора з цим позовом до суду необхідно зазначити наступне.
		Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		За змістом частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво законних інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором в суді у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. 
		Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
		Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
		У позовній заяві прокурор вказував, що спірний наказ ФДМУ, так само як і договір купівлі-продажу, є протиправними та такими, що підлягають визнанню недійсними, оскільки суперечать нормам Конституції України, Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" та направлені на відчуження майна державної власності, що відноситься до матеріально-технічної бази дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, яке не підлягає вилученню.
		Поряд з цим із матеріалів справи вбачається, що з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді Офіс Генерального прокурора направив до Мінсоцполітики лист № 24/2/1-35809-23 від 31.01.2023  про надання інформації та підтверджуючих документів щодо наявності (відсутності) згоди на відчуження, реорганізацію, ліквідацію, перепрофілювання ДОТ «Сонячний» та на його включення до переліків об`єктів, що підлягали приватизації у 2020 - 2022 роках.
		У цьому ж листі прокурор просив Мінсоцполітики повідомити, чи вбачає міністерство порушення вимог чинного законодавства під час включення цілісного майнового комплексу ДОТ «Сонячний» до переліку об`єктів малої приватизації та проведення аукціону з його продажу, і якщо так, то чи вживало воно або чи має намір вживати заходів для їх усунення, якщо ні - вказати причини.
		У відповіді  № 1694/0/2-23/57 від 10.02.2023 на вказаний лист Мінсоцполітики зазначило, що рішення про відчуження, реорганізацію, перепрофілювання ДОТ «Сонячний» ним не приймалось і згода на його ліквідацію міністерством не давалась.
		Також Офіс Генерального прокурора надіслав лист № 24/2/1-35809-23 від 01.03.2023 до Нацсоцслужби у порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому витребував інформацію та підтверджуючі документи про надання (ненадання) згоди на відчуження, реорганізацію, ліквідацію, перепрофілювання ДОТ «Сонячний», а також на його включення до переліків об`єктів, що підлягали приватизації у 2020 - 2022 роках, зазначивши при цьому про порушення вимог чинного законодавства під час включення цілісного майнового комплексу ДОТ «Сонячний» до переліку об`єктів малої приватизації та просив повідомити про можливі заходи реагування, які будуть здійснені Нацсоцслужбою.
		У відповіді від 04.04.2023 № 0000-0202-5/7516-2023/14341 Нацсоцслужба повідомила Офіс Генерального прокурора про те, що впродовж 2020 - 2022 років до неї не надходило звернень з ФДМУ щодо можливості реорганізації, ліквідації, відчуження, перепрофілювання ДОТ «Сонячний», відповідно -  згода на його реорганізацію, ліквідацію, відчуження, перепрофілювання не надавалась. При цьому Нацсоцслужба підтримала  необхідність збереження, розвитку та максимально ефективного використання наявної мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
		З огляду на це Офіс Генерального прокурора запропонував указаним органам державної виконавчої влади вчинити дії, спрямовані на відновлення порушеного права держави шляхом подання позову.
		Проте, як вбачається із матеріалів справи, Мінсоцполітики - з лютого 2023, а Нацсоцслужба - з березня 2023, достеменно обізнані з фактом включення спірного державного майна до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, будь-якого заходу реагування, до звернення прокурора з позовом до суду (09.05.2023), не вжили.
		У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема через закінчення перебігу строку позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло з власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсними результатів приватизації об`єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації становить три місяці.
		Враховуючи, що ні Міністерством соціальної політики України ні Національною
		соціальною сервісною службою не вчинялися дії щодо подачі позову, прокурор з метою дотримання строків позовної давності які закінчувалися 10.05.2023 звернувся до суду з даною позовною заявою 10.05.2023, а отже, прокурор дотримався порядку звернення до суду.
		З огляду на викладене, враховуючи те, що звернення прокурора з позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання, збереження майна дитячого оздоровчого табору, недопущення незаконного вибуття майна із державної власності, що відповідає конституційним функціям прокурора, суд дійшов висновку про наявність у прокурора процесуальної дієздатності для звернення з даним позовом до суду, який підлягає задоволенню.
		Вирішуючи питання про дію заходів забезпечення, застосованих ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2023, суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
		Таким чином, оскільки позовні вимоги заступника Генерального прокурора в даній справі суд задовольнив, при цьому вжиті заходи забезпечення позову є гарантією виконання рішення суду і потреба у забезпеченні позову на час ухвалення рішення не відпала, такі заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідачів солідарно. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд     
		                                   
		В И Р І Ш И В:
		Задовольнити позовні вимоги заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України та Національної соціальної сервісної служби до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест.ЮА» про визнання незаконним та скасування наказу, визнання договору недійсним, повернення майна.
		Визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України № 1 від 04.01.2022 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році" в частині включення до Переліку об`єктів соціально-культурного призначення (додаток 5) цілісного майнового комплексу ДОТ "Сонячний".
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 10.02.2023, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест.ЮА" щодо цілісного майнового комплексу ДОТ "Сонячний", площею 5318 кв. м, розташованого за адресою: пров. Тірас, 3, смт Сергіївка, Білгород-Дністровський район, Одеська область.
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест.ЮА" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 7, офіс 10, ідентифікаційний код 42844008) повернути цілісний майновий комплекс ДОТ "Сонячний" площею 5318 кв. м, розташований за адресою: пров. Тірас, 3, смт Сергіївка, Білгород-Дністровський район, Одеська обл., державі в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, ідентифікаційний код 00032945).
		Стягнути солідарно з Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, ідентифікаційний код 00032945) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест.ЮА» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 7, офіс 10, ідентифікаційний код 42844008) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, Різницька, 13/15, ідентифікаційний код 00034051) судовий збір у сумі 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн. 00 коп.
		Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 16 листопада 2023 року.
		Повний текст рішення складений 27 листопада 2023 року.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
		          Суддя                                                                                                                         Головіна К. І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...