ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
06 листопада 2007 р.
|
№ 17/5173
|
Вищий господарський суд України у
складі: суддя Селіваненко В.П.-головуючий, судді Бенедисюк І.М.
і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Хмельницький (далі
-СПД ОСОБА_1)
на
рішення господарського суду Хмельницької області
від 23.11.2006 та
постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 18.07.2007
зі справи № 17/5173
за позовом СПД ОСОБА_1
до Хмельницької
обласної служби Української державної інвестиційної експертизи, м. Хмельницький
(далі - обласна служба УДІЕ)
про відшкодування збитків та моральної
шкоди в сумі 15 000 грн.
Судове засідання проведено за участю представників
сторін:
СПД
ОСОБА_1 -не з'яв.,
обласної
служби УДІЕ - Кур'яти В.Б.
За
результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
СПД
ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовом
до обласної служби УДІЕ про відшкодування збитків та моральної шкоди в сумі
15 000 грн.
Рішенням господарського суду
Хмельницької області від 23.11.2006 (суддя Димбовський В.В.), залишеним без
змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
18.07.2007 (колегія суддів у складі:
суддя Щепанська Г.А. -головуючий, судді Гулова А.Г., Пасічник С.С.), у
задоволенні позову відмовлено з мотивів відсутності порушення авторських прав
позивача.
СПД ОСОБА_1 звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення
господарського суду Хмельницької області від 23.11.2006 та постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 18.07.2007 з цієї справи скасувати, а
справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судовими інстанціями у розгляді справи
порушено норми матеріального і процесуального права, зокрема, статті 433, 439,
441 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), статті першої Закону України
“Про наукову і науково-технічну експертизу”, статей 32, 34, 43 Господарського
процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
У відзиві на касаційну скаргу
обласна служба УДІЕ заперечує проти доводів скарги і просить залишити судові
рішення зі справи без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Учасників судового процесу
відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про
час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі
встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування
ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі
встановлено, що:
- 30.05.2005 Хмельницька обласна
лікарня ветеринарної медицини (замовник) та СПД ОСОБА_1 (виконавець) укладали договір № 10, за умовами якого замовник доручив, а
виконавець зобов'язався виготовити робочий проект “Надбудова мансардного
поверху над приміщенням лікарні ветеринарної медицини по вул. В. Чорновола,
176/1 в м. Хмельницькому” (далі - робочий проект). Ціна договору 36 383 грн. Даний правочин не є авторським
договором;
- відповідно до акта
прийому-передачі робіт від 30.05.2005 № 10 за вказаним договором СПД ОСОБА_1
передала замовникові робочий проект;
- платіжними дорученнями замовника
перераховано виконавцеві
36 383 грн.;
- згідно з приписами статті 15
Закону України “Про інвестиційну діяльність”, постанови Кабінету Міністрів
України від 11.04.2002 № 483 “Про порядок затвердження інвестиційних програм і
проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи” Хмельницькою міською державною лікарнею
ветеринарної медицини та обласною службою УДІЕ укладено договір від 16.12.2005
№ 80/2005 про проведення комплексної державної експертизи робочого проекту;
- державну реєстрацію обласної
служби УДІЕ здійснено відповідно до
розпорядження Хмельницької міської ради народних депутатів від
27.06.1994 № 1670;
- з остаточного висновку
комплексної державної експертизи № 80/2005/2006,
проведеної обласною службою УДІЕ, вбачається, що у зв'язку з зазначеними у цьому висновку недоліками, а саме:
“відсутністю матеріалів виконавчих (обмірочних) креслень фактичних (а не
типових) об'ємно-планувальних рішень будівлі, виконавчої будівельної
документації улаштування спайних фундаментів -випробування забивних паль (свай)
існуючих фундаментів та їх фактичної несучої здатності, розрахунків несучої
здатності фундаментів (існуючих та проектних, з урахуванням додаткових
проектних нерівномірних ексцентрових навантажень), планувальних рішень
генерального плану з організацією рельєфу, водоскиду дощових та снігових вод”,
- робочий проект є лише ескізним проектом, який не рекомендовано до реалізації;
- в альбомі № 1 робочого
проекту експертом було нанесено червоним
олівцем лінії, штрихи, написи, з якими позивач не погоджується;
-
позивач вважає, що зазначеними діями відповідача під час здійснення без
належних на те повноважень експертизи робочого проекту було порушено майнові та
немайнові авторські права СПД ОСОБА_1 і тому просить суд стягнути завдані
збитки в сумі 15 000 грн.;
- в обґрунтування суми позову позивачем зазначено, що:
згідно з додатком № 1 до названого договору від 30.05.2005 №
10 загальна вартість альбому № 1 робочого проекту складає 21 706 грн., а
відповідно до розділу 39 Збірника цін на проектні роботи для будівництва
Державного комітету по цивільному будівництву і архітектурі Держбуду СРСР
вартість розробки архітектурно-будівельної частини складає 48 % від загальної
вартості, а саме -10 419 грн.;
на оскарження дій відповідача до
Хмельницької обласної державної адміністрації, участі в роботі комісії щодо
розгляду роботи обласної служби УДІЕ та отримання позитивного висновку у
Центральній службі Української державної інвестиційної експертизи позивачем
було витрачено 15 робочих днів, отже, згідно з Індексами визначення кошторисної
вартості проектно-вишукувальних робіт, затвердженими наказом Міністерства
будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від
28.12.2005 № 27, кошторисна вартість
одного людино-дня складає 164 грн., а 15 днів - 2 460 грн.;
на думку позивача, діями
відповідача було принижено його ділову репутацію у зв'язку з чим позивач
просить стягнути 2 121 грн. моральної шкоди.
Причиною спору зі справи стало
питання про наявність чи відсутність порушення майнових та немайнових
авторських прав позивача, а також -підстав для стягнення з відповідача
збитків та моральної шкоди за порушення
авторських прав.
Згідно з преамбулою Закону України
“Про авторське право і суміжні права” (далі -Закон) цей Закон охороняє особисті
немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із
створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва -
авторське право.
Відповідно до частини першої статті
8 Закону об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і
мистецтва, зокрема, твори архітектури, містобудування і садово-паркового
мистецтва.
Статтею 1 Закону визначено, що твір архітектури -це
твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення,
ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів
тощо).
Отже, зміст наведених норм
свідчить, що об'єктом авторського права є не весь архітектурний проект з його
технічними і організаційними рішеннями, а лише його архітектурна частина,
тобто, правовій охороні піддається саме художня сторона цих творів. Таким
чином, твердження скаржника про те, що
весь робочий проект є об'єктом авторського права, необґрунтовані.
Неправомірними є й доводи
касаційної скарги щодо наявності порушень відповідачем особистих немайнових та
майнових авторських прав СПД ОСОБА_1 з огляду на таке.
Частиною першою стаття 14 Закону
визначено обсяг особистих немайнових прав автора, а саме, право: вимагати
визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі
і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це
практично можливо; забороняти під час публічного використання твору згадування
свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом; вибирати
псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені
автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного
використання; вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому
перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню
на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.
Аналогічні приписи містять статті
423, 438, 439 ЦК України.
Зміст зазначеного права на
недоторканність твору полягає в тому, що при виданні, публічному виконанні або
іншому використанні твору забороняється вносити будь-які зміни у твір, його назву та позначення імені автора.
Відповідно до статті 15 Закону до
майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать
виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону
використання твору іншими особами.
Вказана стаття Закону
кореспондується зі статтею 440 ЦК України, згідно з якою майновими правами
інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне
право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному
використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові
права інтелектуальної власності, встановлені законом.
У розумінні статті 441 ЦК України
використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення
будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація,
аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників,
баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання
в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів,
переробок тощо; використанням твору є також інші дії, встановлені законом.
Проведення експертизи об'єктів
будівництва, яке здійснюється за кошти державного підприємства, передбачено
приписом статті 15 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, згідно з якою:
обов'язковій державній експертизі у повному обсязі підлягають інвестиційні
програми та проекти будівництва, що здійснюються із залученням коштів Державного
бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також
коштів державних підприємств, установ та організацій.
З установлених попередніми
інстанціями обставин справи вбачається, що висновок комплексної державної
експертизи № 80/2005/2006 обласної служби УДІЕ стосуються лише технічних рішень
робочого проекту.
Проведення вказаної експертизи
передбачено чинним законодавством і не є використанням твору в розумінні
наведених приписів ЦК України та Закону, в тому числі не є переробкою, як про
те зазначає скаржник, оскільки в результаті переробки створюються нові об'єкти
авторських прав -похідні твори. Отже, поправки, зміни, креслення та написи, що
з'явилися в робочому проекті під час проведення державної інвестиційної
експертизи, не є переробкою, перекрученням, спотворенням, зміною твору
архітектури чи будь-яким іншим посяганню на цей
твір.
Таким чином, місцевий та
апеляційний господарські суди дійшли правомірного висновку про відсутність
порушення відповідачем особистих немайнових та майнових авторських прав
позивача, а відтак і для стягнення збитків та моральної шкоди.
Колегія суддів Вищого
господарського суду України не може взяти до уваги доводи касаційної скарги
щодо відсутності у відповідача повноважень для проведення комплексної державної
експертизи робочого проекту, оскільки питання щодо реорганізації цього
підприємства не є предметом спору зі справи.
За наведених обставин оскаржувані
рішення та постанова попередніх судових інстанцій є законними і обґрунтованими,
а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись
статтями 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд
України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду
Хмельницької області від 23.11.2006 та
постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 18.07.2007
зі справи № 17/5173 залишити без змін, а касаційну скаргу суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 - без задоволення.
Суддя В.
Селіваненко
Суддя
І.
Бенедисюк
Суддя
Б.Львов