Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/16072/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано судом: 04.12.2023. Зареєстровано: 05.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2023.

Результат оскарження 05.03.2024 Шостий апеляційний адміністративний суд: визнано нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю і закрито провадження у справі
Номер судового провадження: П/620/16217/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 листопада 2023 року м. Чернігів Справа № 620/16072/23
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого суддіКлопота С.Л.,
		за участю секретаряШевченко А.В.,
		представника позивача Бойченюка І.В.,
		представника відповідача Сабадош Т.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
		У С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти та просить:
		- визнати протиправними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 17.05.2023 № 11-АД-23;
		- зобов`язати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти утриматися від подальшого розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 17.05.2023 № 11-АД-23 .
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що здійснення Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти дій щодо проведення перевірки наявності фактів академічного плагіату у захищеній 24 січня 2008 року дисертації ОСОБА_1 «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку» є протиправним і таким, що здійснюються Відповідачем за відсутності у нього передбачених законом повноважень.
		Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		17 травня 2023 року до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти надійшла в електронній формі скарга від кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника ОСОБА_2 щодо виявлення у захищеній 24 січня 2008 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» дисертації ОСОБА_1 «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, фактів академічного плагіату.
		Відповідна скарга була зареєстрована у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти за вх. № 11-АД-23.
		Секретаріат Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти здійснив перевірку поданої скарги та склав Звіт від 19.05.2023 р. про результати перевірки на відповідність вимогам п. 5-7 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 17.05.2023 р. № 11-АД-23 та передав його разом із відповідною скаргою на розгляд Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
		1 червня 2023 року Комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на своєму засіданні ухвалив рішення № 20 (33) про прийняття скарги/повідомлення ОСОБА_2 до розгляду, обрав доповідача по справі та доручив секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти здійснити перевірку викладених у скарзі відомостей щодо наявності у дисертації ОСОБА_1 «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, фактів академічного плагіату та передати доповідачу звіт перевірки дисертації за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та інших відомостей по суті скарги.
		Розгляд скарги був продовжений до 1 жовтня 2023 року рішенням Комітету з питань етики № 36 (49) від 31 серпня 2023 року, до 16 жовтня рішенням Комітету з питань етики № 43 (56) від 29 вересня 2023 року та до 9 листопада 2023 року рішенням Комітету з питань етики № 47 (60) від 12 жовтня 2023 року.
		Таким чином Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі  Відповідач) здійснює дії щодо проведення перевірки наявності фактів академічного плагіату у захищеній 24 січня 2008 року дисертації ОСОБА_1 (далі  Позивач) «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», які 
		Позивач вважає здійснення Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти дій щодо проведення перевірки наявності фактів академічного плагіату у захищеній 24 січня 2008 року дисертації ОСОБА_1 «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку» протиправними і такими, що здійснюються Відповідачем за відсутності у нього передбачених законом повноважень.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.
		При цьому, згідно з положеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України на вирішення адміністративного суду може бути переданий публічно-правовий спір  спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		У цьому контексті, при встановленні того факту, чи носить спір Позивача та Відповідача ознаки публічно-правового та відповідно може розглядатися адміністративним судом необхідно враховувати наступні положення законодавства України.
		Закон України «Про вищу освіту» передбачає наступне:
		- частина 6 статті 6  виявлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у захищеній здобувачем дисертації є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження йому ступеня доктора філософії та видачу відповідного диплома. У разі встановлення відповідно до законодавства у кваліфікаційній роботі здобувача ступеня доктора філософії фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та/або порушення встановленої законодавством процедури захисту дисертації рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня доктора філософії скасовується закладом вищої освіти чи науковою установою, в якому (якій) вона була утворена, або Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
		- частина 2 статті 17  Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
		- частина 9 статті 19  у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Комітет з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для попереднього розгляду питань, що належать до його компетенції. Комітет з питань етики розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. 
		Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачає:
		- частина 7 статті 281 (діє з 18.04.2021 р.)  скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук у разі встановлення відповідно до законодавства фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти здійснюються у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржено відповідно до законодавства.
		Статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244, передбачає:
		- пункт 9  Національне агентство скасовує рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
		- пункт 21  Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також здійснює інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.
		Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затверджений на засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 21 червня 2022 року (протокол № 10 (15), передбачає:
		- пункт 2  Національне агентство здійснює діяльність у сфері розгляду і вирішення скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», затверджених Кабінетом Міністрів України Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, цього Порядку, Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
		Додаток «Перелік та повноваження комітетів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» до Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого протоколом засідання № 2 Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 25 лютого 2019 року, передбачає, що Комітет з питань етики: - розглядає звернення, заяви і скарги щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності; - виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.
		Таким чином, використана у зазначених вище нормативних положеннях нормативна конструкція «академічний плагіат» свідчить про те, що встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату є одним із повноважень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і здійснюючи реалізацію такого повноваження Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти реалізує покладені на нього законами України та Статутом публічно-владні управлінські функції, тобто діє у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України як суб`єкт владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути предметом оскарження у адміністративному суді.
		Від так, незалежно від того, чи Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти вчиняє дії або приймає рішення на засіданні усім складом цього органу, чи через свої структурні підрозділи або посадових осіб, якщо такі дії чи рішення спрямовані на реалізацію повноважень цього органу, то відповідно спори, які виникають у цьому процесі є публічно-правовими за своєю суттю.
		Відносини, які виникають у процесі встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату між Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та особою, наукова праця якої перевіряється, не є відносинами рівних суб`єктів, а такі відносини виникають саме у зв`язку із виконанням Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти своїх функцій, тобто відповідні правовідносини за своєю суттю є публічно-правовими, а не приватноправовими та реалізуються за принципом «влада-підпорядкування».
		З огляду на викладене, оскільки Відповідачем розпочата офіційна процедура реалізації його повноважень щодо встановлення академічного плагіату, то відповідно ним здійснюються публічно-владні управлінські функції, а тому спір, який виник у зв`язку з виконанням зазначених функцій є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		Від так, реалізуючи свої функції Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен дотримуватися критеріїв, передбачених у статті 2 КАС України, згідно яких рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		З урахуванням викладеного суд констатує, що Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, може діяти лише на виконання закону та лише за умов і обставин, визначених відповідним законом.
		Зазначені вище положення Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації дають підстави для висновку, що Відповідач вправі встановлювати наявність, зокрема, такого порушення академічної доброчесності як академічний плагіат.
		У цьому контексті потрібно зауважити, що поняття «академічний плагіат» з`явилося на законодавчому рівні лише у 2014 році.
		Так, 6 вересня 2014 року набрав чинності Закон України «Про вищу освіту», який у частині 6 статті 69 закріпив, що академічним плагіатом є оприлюднення (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворення опублікованих текстів інших авторів без відповідного посилання.
		Одночасно набрали чинності і положення частини 6 статті 6 Закону України «Про вищу освіту», які передбачали (у редакції, яка діяла на той час), що виявлення академічного плагіату у захищеній дисертації (науковій доповіді) є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплома. Скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржене відповідно до законодавства.
		Таким чином, лише з 6 вересня 2014 року, на законодавчому рівні з`явилося поняття «академічний плагіат», а також було передбачено відповідальність за нього у вигляді скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплому.
		Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово висловлював юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).
		У контексті повноважень органів влади та розгляду зазначеного адміністративного позову важливим є і Рішення Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, де було констатовано, що з набранням чинності частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», витрати осіб, вказаних у пункті 1, підпункті „а пункту 2 частини першої статті 4 цього закону, підлягають декларуванню. Конституційний Суд України вважає, що оскільки стаття 12 Закону набрала чинності з 1 січня 2012 року, то й обов`язок відповідних посадових і службових осіб щодо декларування своїх витрат виник з дня набрання чинності статтею 12 Закону. Таким чином, особи, які претендують на зайняття посад в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, та особи, які вже займають відповідні посади, мають вносити до декларації відомості про витрати, здійснені з 1 січня 2012 року, за формою, передбаченою Законом. Натомість у пункті 2 розділу VIII „Прикінцеві та перехідні положення Закону встановлено контроль за витратами, здійсненими зазначеними особами у період з 1 липня 2011 року до 31 грудня 2011 року, тобто за відносинами, які виникли до набрання чинності статтею 12 цього закону, чим порушено конституційну вимогу щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.
		Таким чином, враховуючи, що поняття «академічного плагіату» з`явилося на рівні закону 6 вересня 2014 року, то відповідно і встановлення такого порушення та застосування до особи будь-яких негативних наслідків, пов`язаних з таким порушенням можливо лише за результатами перевірки відповідних наукових праць, які були опубліковані після 6 вересня 2014 року, оскільки в іншому випадку Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти надається можливість перевірки (контролю) щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності законом, яким запроваджено вимогу щодо недопустимості «академічного плагіату», а також відповідальність за таке порушення.
		Крім того, потрібно враховувати, що Конституційний Суд України у підпункті 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 29 червня 2010 року № 17-рп/2020 зауважив, що обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
		Відтак, особа може зазнавати будь-яких обмежень її прав через встановлення академічного плагіату лише з моменту, коли таке поняття з`явилося та коли було встановлено його зміст, оскільки лише з цього моменту це стало нормативним правилом, порушення якого може мати негативні наслідки для такої особи. Особа не може визнаватися винною у порушенні, поняття якого навіть не існувало на момент вчинення певної дії.
		Шостий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 8 лютого 2021 року (чинна, залишена без змін Верховним Судом) (режим доступу https://reyestr.court.gov.ua/Review/94937370) зазначив: «Разом з тим, перевіряючи оспорювані в цій справі дії Відповідача, колегія суддів зазначає, що дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук було захищено у 2009 році. Втім, станом на час захисту ОСОБА_1 його дисертаційного дослідження та здобуття ним відповідного наукового ступеня законодавством не було регламентовано визначення академічного плагіату або, принаймні, загального поняття плагіату, а також не було визначено процедури його виявлення, суб`єкта владних повноважень, якому було б надано відповідну компетенцію, та не було передбачено відповідальності особи, зокрема у вигляді позбавлення наукового ступеня, у разі виявлення в її роботі плагіату.Лише 01.07.2014 законодавцем прийнято новий Закон України «Про вищу освіту» №1556-VII, який набув чинності 06.09.2014 та яким уперше було запроваджено спеціальний державний орган - Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти як постійно діючий колегіальний орган, уповноважений на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти, якому надано повноваження щодо розгляду питань академічного плагіату та притягнення до відповідальності осіб, у роботах яких було виявлено плагіат. У 2015 році, після прийняття КМ України постанови № 244, зазначений орган фактично було створено. Разом з тим, статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
		Отже, наведеною конституційною нормою регламентовано принцип незворотності дії закону у часі, який є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події або факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
		Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 826/7866/17.
		Таким чином, оскільки станом на час захисту Позивачем його дисертації та здобуття ним наукового ступеня законодавством не було передбачено відповідальності за плагіат у науковій роботі і законодавчих норм, якими керувався Відповідач при вчиненні спірних дій, не існувало, то застосування таких норм до Позивача та взагалі поширення на нього повноважень Національного агенства не відповідає принципу дії закону в часі, регламентованому статтею 58 Конституції України.
		Отже, принцип дії закону в часі передбачає, що він поширюється на правовідносини, які виникли після набрання ним чинності, оскільки лише в такому випадку закон є передбачуваним для застосування.
		Таким чином, оскільки станом на час здійснення Позивачем зазначених публікацій законодавством не було передбачено визначення поняття плагіат, а до 06.09.2014 відповідальності за плагіат і законодавчих норм, якими у тому числі керувався Відповідач при вчиненні спірних дій, взагалі не існувало, то застосування таких норм до Позивача та взагалі поширення на нього повноважень Нацагентства не відповідає принципу дії закону в часі, закріпленого статтею 58 Конституції України».
		Станом на 26 березня 2014 рокуст. 6 Закону України «Про вищу освіту»(у редакції від 05 грудня 2012 року) було викладено: «До структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні: 1) освітні рівні: неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта; 2) освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр. У вищих навчальних закладах підготовка за напрямами і спеціальностями фахівців всіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється за відповідними освітньо-професійними програмами ступенево або неперервно залежно від вимог до рівня оволодіння певною сукупністю умінь та навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.».
		Суд звертає увагу, що Закон № 1556-VII, у тому числі частина 6 статті 6 цього Закону набрав чинності 06 вересня 2014 року.
		Разом з тим, у редакції Закону України "Про вищу освіту" 17 січня 2002 року №2984-III (далі - Закон №2984-III), який діяв на час захисту дисертації - 26 березня 2014 року, у тому числі, підготовки позивачем відгуку, статтею 6 було встановлено структуру вищої освіти. Зміст частини 6 статті 6 Закону № 1556-VII, у редакції, що діє на даний час, в Законі №2984-III відсутній.
		Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем, при прийняті оскаржуваного рішення, було застосовано норми того законодавства, яке на момент виникнення спірних відносин не діяло.
		Згідно статті 55 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
		З наведеного відповідно випливає, що повноваження Відповідача щодо проведення перевірок на наявність академічного плагіату обмежені у часовому контексті - починаючи з 6 вересня 2014 року, коли на рівні закону запроваджено поняття «академічний плагіат» та відповідальність за нього. У іншому випадку мало б місце поширення повноважень Відповідача на правовідносини, які виникли до набрання чинності законом, яким передбачено поняття «академічний плагіат», що не відповідає принципу дії закону в часі, регламентованому статтею 58 Конституції України.
		Із викладених вище обставин, позицій Конституційного Суду України та практики національних судів можна зробити висновок, що дії Відповідача із проведення перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 17.05.2023 р. (зареєстрованої за № 11-АД-23) є протиправними, оскільки Відповідач вчиняє дії щодо встановлення академічного плагіату, яка була захищена у період, коли такого поняття не існувало, а відтак фактично виходить за межі своїх повноважень, які визначені законом, а також порушує право Позивача на належну правову процедуру.
		Від так, суд вважає, що вчинення Відповідачем дій, які виходять за межі його компетенції, є порушенням права Позивача на належну правову процедуру, а також підставою для визнання таких дій протиправними. Оскільки повноваження Відповідача щодо встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату, а відтак і пов`язані із встановленням цього факту наслідки, не можуть поширюватися на його дисертацію, яка була захищена у 2008 році, то відповідно будь-які дії та рішення Відповідача у контексті академічного плагіату щодо неї є протиправними. 
		Крім того, суд зазначає, що фактичні обставини свідчать про те, що дії Відповідача, щодо проведення перевірки, проводяться за відсутності підстав для її здійснення, що полягає в наступному.
		Пунктом 5 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого на засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 21 червня 2022 року (протокол № 10 (15), передбачено, що скарга/повідомлення щодо наявності у дисертації на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації може бути подана до Національного агентства будь-якою фізичною (юридичною) особою, радою, в якій проводився захист докторської (кандидатської) дисертації.
		При цьому пунктом 7 цього Порядку закріплено, що скарга/повідомлення щодо наявності у дисертації та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації може надсилатися в електронній формі з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
		Наявність підпису особи, яка подає скаргу/повідомлення є однією із вимог, передбачених у пункті 6 Порядку, і у разі невідповідності скарги/повідомлення вимогам пункту 6 Порядку Національне агентство повертає скаргу/повідомлення особі без рогляду.
		Таким чином, зазначеними положеннями Порядку фактично закріплена неможливість Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти розпочинати та проводити перевірку обставин, викладених у такій скарзі/повідомленні.
		Водночас, 5 червня 2023 року, представником Позивача  адвокатом Бойченюком І.В. було надіслано до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти адвокатський запит з проханням, зокрема, повідомити, які дії вчинялися Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти після надходження скарги/повідомлення (проведення її попередньої перевірки, витребування додаткових матеріалів тощо), а також надати копії документів, які підтверджують вчинення таких дії та їх результати, зокрема, про результати перевірки відповідної скарги/повідомлення на відповідність вимогам пункту 6 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого на засіданні НАЗЯВО від 21 червня 2022 року.
		Листом від 9 червня 2023 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти надало відповідь на зазначений адвокатський запит, у якому повідомило, що: «відповідно до пункту 8 Порядку секретаріат Національного агентства здійснив перевірку поданої скарги/повідомлення та склав Звіт від 19.05.2023 про результати перевірки на відповідність вимогам п. 5-7 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 17.05.2023 No11-АД-23 (додаток 2) та передав його на розгляд Комітету з питань етики». 
		У свою чергу доданий до цього листа Звіт про результати перевірки на відповідність вимогам п. 5-7 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 17.05.2023 No11-АД-23 у якості додатків не містить будь-якого документа, який б підтверджував, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти дійсно проводило перевірку електронного підпису, зокрема з метою перевірки його справжності та встановлення його приналежності особі, яка вказана як заявник у скарзі/повідомленні.
		Зазначене дає підстави вважати, що процедура перевірки розпочата та здійснюється за скаргою, яка не відповідає вимогам Порядку і така невідповідність розглядається цим актом як перешкода для початку розгляду відповідної скарги.
		Положеннями пунктів 4, 11-13 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого на засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 21 червня 2022 року (протокол № 10 (15) передбачено, що Комітет розглядає скаргу/повідомлення у строк до трьох місяців з дня прийняття до розгляду і впродовж зазначеного строку здійснюється перевірка викладених у скарзі/повідомленні відомостей, з можливістю визначення фахівця (фахівців) для проведення експертизи, отриманням від закладів освіти, наукових установ, державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації і громадян інформації, документів та матеріалів, залученням членів галузевих експертних рад, експертів Національного агентства, спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їхніми керівниками), а також працівників закладів вищої освіти та наукових установ, міжнародних експертів та/або експертів інституцій, які забезпечують якість вищої освіти в інших державах, для встановлення фактів наявності або відсутності академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.
		Документом, який свідчить про прийняття скарги/повідомлення до розгляду і наявність якого створює права та обов`язки для значного кола фізичних та юридичних осіб є передбачене пунктом 10 зазначеного вище Порядку рішення Комітету з питань етики про прийняття скарги/повідомлення до розгляду.
		Щодо Позивача таким є Рішення Комітету з питань етики за скаргою ОСОБА_2 на порушення академічної доброчесності у дисертаційній роботі ОСОБА_1 від 1 червня 2023 року № 20 (33). 
		Відповідним рішенням передбачено:
		1. Прийняти скаргу до розгляду.
		2. Призначити ОСОБА_3 доповідачкою по скарзі, яка розглядається.
		3. Доручити секретаріату Національного агентства здійснити перевірку викладених у скарзі відомостей щодо наявності у дисертації ОСОБА_1 «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, фактів академічного плагіату та передати доповідачці звіт перевірки дисертації за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та інших відомостей по суті скарги (за дорученням доповідачки).
		4 серпня 2023 року представником Позивача  адвокатом Бойченюком І.В. було надіслано адвокатський запит з проханням «надати підписану копію рішення Комітету з питань стики Національного агентства зі забезпечення якості вищої освіти від 1 червня 2023 року № 20 (33), оскільки у відповідь на адвокатський запит від 05.06.2023 року мені було надіслано електронний варіант цього рішення, скріплений електронним цифровим підписом голови Комітету з питань етики А. Артюхова. У разі відсутності фізичного документа підписаного безпосередньо та існування виключно рішення Комітету з питань стики від 1 червня 2023 року № 20 (33), підписаного електронним цифровим підписом, прошу Вас повторно не надсилати мені такий варіант рішення, а у відповіді на цей запит лише вказати на таку обставину».
		Листом № 1064 від 9 серпня 2023 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти повідомило, що «рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 01.06.2023 № 20 (33) підписане електронним цифровим підписом голови Комітету з питань етики А. Артюхова. Відповідно до пунктів 6 та 7 Інструкції з діловодства у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти, затвердженоі? наказом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 10.04.2023 N 14, основною формою провадження діловодства в Національному агентстві є електронна. Документування управлінської інформації в Національному агентстві здійснюється в електронній формі із застосуванням кваліфікованих електронних підписів».
		Із зазначеної відповіді Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти можна зробити висновок, що офіційний документ (рішення Комітету з питань етики від 01.06.2023 № 20 (33), на підставі якого проводиться перевірка, реалізуються повноваження Відповідача, виникають та реалізуються права і обов`язки осіб залучених до процесу перевірки, у тому числі й Позивача, існує виключно в електронній формі та підписаний електронним цифровим підписом голови Комітету з питань етики А. Артюхова.
		У цьому контексті потрібно зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
		Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
		Однак, при цьому потрібно враховувати особливості використання електронних підписів, які прямо передбачені законом.
		Зокрема, відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб`єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
		У свою чергу відповідно до Протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 02.06.2023 р., який додається до рішення Комітету з питань етики від 01.06.2023 № 20 (33), передбачено наступні моменти:
		Організація (установа): ФІЗИЧНА ОСОБА
		Тип носія особистого ключа: Незахищений
		Тип підпису: Удосконалений
		Міністерство цифрової трансформації України у листі № 1/06-3-1587 від 16.02.2021 р. надаючи роз`яснення законодавства у сфері електронних довірчих послуг у відповідь на питання: «Якщо при перевірці електронного цифрового підпису на саи?ті ЦЗО з`являється інформація, що тип носія  незахищений?, тип підпису  удосконалений?, чи може такий підпис вважатися кваліфікованим електронним підписом?» зазначило наступне: «Якщо за результатом перевірки електронного підпису засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки надає інформацію, що тип підпису «удосконалений?», то такий електронний підпис не може вважатися кваліфікованим. Звертаємо увагу на те, що згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 N 749, захищений носій особистих ключів  засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання».
		Відповідач, відповідно до загальнодоступної інформації розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за своєю організаційно-правовою формою, є державною організацією (установою, закладом).
		У цьому контексті необхідно звернути увагу і на останню національну судову практику, яка стосується відповідного питання.
		Зокрема, у постанові від 17 квітня 2023 року у справі № 640/16962/21 (режим доступу - https://reyestr.court.gov.ua/Review/110289009) Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що «аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб`єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно дозакону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
		Враховуючи наведене, оскільки рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 01.06.2023 № 20 (33) не було підписано з урахуванням зазначених вище положень законодавства України, то воно відповідно не може розглядатися як офіційний електронний документ, а відтак на його підставі не можуть проводитися будь-які дії щодо перевірки, оскільки якщо відсутня законна підстава для початку процесу перевірки, то відповідно і будь-які дії та рішення у такому процесі є незаконними.
		Від так, вчиняючи дії із перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 17.05.2023 р. №11-АД-23 з метою встановлення наявності чи відсутності у дисертації Позивача 2008 року фактів академічного плагіату, Відповідач діє з порушенням критерію, закріпленого пунктом 1 частини 2 статті 2 КАС України  вчинення суб`єктом владних повноважень своїх дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Відповідно до позиції, закріпленої у Рішенні Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справі № 9901/364/21 (режим доступу - https://reyestr.court.gov.ua/Review/111203634) встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із критеріїв, які закріплені у статті 2 КАС України, може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
		Зважаючи на наведене вище, суд констатує, що вчинення Відповідачем дій, які виходять за межі його компетенції, є порушення його права на належну правову процедуру, а також підставою для визнання таких дій протиправними. 
		Оскільки цілком очевидно, що правова процедура, вчиняється з істотним порушенням закону  відсутністю повноважень, а також відсутністю офіційних підстав для її здійснення не може призвести до ухвалення законного рішення. Вже сам по собі факт здійснення такої процедури є протиправним та вимагає вжиття заходів щодо її припинення.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
		Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти (вул. Володимира Винниченка, 5,м. Київ,04053) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
		Визнати протиправними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 17.05.2023 № 11-АД-23.
		Зобов`язати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти утриматися від подальшого розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 17.05.2023 № 11-АД-23.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Повний текст рішення виготовлено 04 грудня 2023 року.
		 
		Суддя Сергій КЛОПОТ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...