Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/4119/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2023. Зареєстровано: 13.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2023.
Дата набрання законної сили: 04.12.2023
Номер судового провадження: 22-ц/812/1196/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		04.12.23
		22-ц/812/1196/23
		Провадження № 22-ц/812/1196/23
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		04 грудня 2023 року м. Миколаїв
		справа № 487/4119/22
		Миколаївський апеляційний суд у складі:
		головуючого Коломієць В.В.
		суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,
		із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,
		переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Оператор газорозподільноїсистеми «Миколаївгаз»про захистправ споживача, за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 , подану представником  адвокатом Саченко Андрієм Павловичем, на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 13 вересня 2023 року під головуванням судді Гаврасієнка В.О., повний текст судового рішення складений 25 вересня 2023 року,
		В С Т А Н О В И В:
		У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (далі - АТ «Миколаївгаз») про захист прав споживача. 
		Позивач зазначав, що він є власником будинку за адресою АДРЕСА_1 . Між ним та АТ «Миколаївгаз» було укладено договір на постачання ГРМ особовий рахунок № НОМЕР_1 . 31 липня 2022 року війська рф обстріляли м. Миколаїв та одна з ракет влучила в будинок АДРЕСА_1 , який знаходиться поряд з його будинком. Внаслідок вибуху було пошкоджено його будинок, автомобілі, газові труби і газовий лічильник. Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження №22022150000001171 щодо цього випадку та визнала його потерпілим. Через пошкодження газової мережі приїхали представники АТ «Миколаївгаз» та відключили його будинок від газопостачання, про що 03 серпня 2022 року складено відповідний акт, в якому зафіксовано, що підставою відключення є саме бойові дії. Наступного дня, 04 серпня 2022 року, представники АТ «Миколаївгаз» зняли газовий лічильник та відправили його на експертизу. Разом з цим вони склали акт про самовільне втручання в роботу лічильника та його пошкодження. В акті було вказано, що він буде розглядатися 16 вересня 2022 року. В акті він вказав, що лічильник пошкоджено внаслідок вибуху снаряду в сусідньому будинку. За результатами проведення експертизи встановлено, що в механізм лічильника ніяких втручань не було, а лише пошкоджено пломби та скло. Крім того, він написав, що не згоден з результатами експертизи оскільки під час огляду лічильника всередині виявлені залишки скла та каміння. Вказані обставини, на думку позивача свідчать про те, що він не вчиняв жодних порушень Кодексу ГРМ та не втручався в діяльність ЗВТ та причиною пошкодження лічильника є виключно бойові дії, а саме вибух ракети в сусідньому будинку. Проте представники АТ «Миколаївгаз» не взяли до уваги бойові дії, як причину пошкодження лічильника та змушують його сплатити більше 250000 грн за нібито необлікований спожитий газ.
		Згідно відповіді відповідача від 25 листопада 2022 року заборгованість у нього за газ відсутня. Заборгованість за необліковані об`єми природного газу складає 254273 грн 44 коп. 21 грудня 2022 відповідачем скеровано позивачу заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу за адресою АДРЕСА_1 . Вказана заява була 06 грудня 2022 року вручена відповідачу. Однак станом на момент подачі позову підключення до газової мережі відповідачем здійснено не було, будинок відключений від газопостачання і представники АТ «Миколаївгаз» не реагують на його заяву про необхідність під`єднати газ до будинку, що може завдати йому збитків через неможливість опалювати будинок, адже низькі температури та вологість погано впливають на стан будинку. 
		Також зазначав, що у зв`язку з зазначеними вище подіями, йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 26 000 грн. Так протягом чотирьох місяців він інвалід ІІ групи знаходиться зі своєю сім`єю без опалення, тривалий час витрачав свої сили та здоров`я на листування з відповідачем, вимагаючи захисту своїх законних прав, стан здоров`я значно змінився, враховуючи похилий вік (66 років). Вказані обставини також вплинули на його репутацію як добросовісного платника комунальних послуг та пригнічувало його душевний спокій.
		Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просив:
		- визнати протиправною бездіяльність АТ «Миколаївгаз» щодо неукладання «Типового договору розподілу природного газу»;
		- зобов`язати АТ «Миколаївгаз» укласти з ОСОБА_1 договір на поставку газу на умовах «Типового договору розподілу природного газу; 
		- зобов`язати АТ «Миколаївгаз» відновити газопостачання до будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , шляхом підключення до газорозподільної системи протягом 7 днів з дня набрання рішенням законної сили;
		- визнати незаконним та скасувати рішення комісії від 26 серпня 2022 року;
		- визнати незаконним та скасувати складений на підставі рішення АТ «Миколаївгаз» від 26 серпня 2022 року акт про порушення № 00002883 від 04 серпня 2022 року про нарахування ОСОБА_1 необлікованого об`єму природного газу з 04 лютого 2022 року по 03 серпня 2022 року в обсязі 18461,19 куб.м на суму 254273 грн 44 коп;
		- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 26 000 грн.
		Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.
		У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 та власником особового рахунку № НОМЕР_2 . АТ «Миколаївгаз» є Оператором ГРМ. Договірні відносини між позивачем та відповідачем врегульовані у відповідності до вимог Кодексу ГРМ та Типового Договору розподілу природного газу, відповідно і вимога щодо визнання протиправною бездіяльності щодо не укладання договору розподілу природного газу та зобов`язання укласти його з позивачем (Оператором ГРМ) - є безпідставною. Зазначив, що обґрунтовуючи в позовній заяві вимоги про скасування рішення АТ «Миколаївгаз» від 26.08.2022 року, Акту про порушення № 002883 від 04.08.2023р. та рішення щодо нарахування необлікованих об`ємів природного газу та їх вартості за період з 04.02.2022р. по 03.08.2022р. в сумі 254 273,44грн., позивач не посилається на жодну норму закону, яку б було порушено АТ «Миколаївгаз» під час складання цих Актів та рішення. Також зазначив, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ слід кваліфікувати як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу), за яке оператор ГРМ має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача, що й стало підставою для невідновлення розподілу природного газу позивачеві. Зважаючи на те, що стягнення моральної шкоди є похідним поняттям від визнання неправомірними дій чи порушення прав позивача, то така шкода може бути стягнута, лише якщо судом буде встановлена протиправність дій АТ «Миколаївгаз» з припинення чи не відновлення газопостачання та розподілу природного газу на підставі акту на відключення газу від 03.08.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач звертав увагу суду на те, що за зверненням позивача до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) було здійснено перевірку дій відповідача щодо припинення газопостачання та демонтажу лічильника газу для проведення експертизи, за результатами якої порушень в діях товариства не виявлено. Посилаючись на викладене АТ «Миколаївгаз» просило відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Також відповідач зазначав, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження витрат на правову допомогу.
		Представник позивача  адвокат Саченко А.П.  у відповіді на відзив зазначав, що позивач тривалий час після подачі заявки залишається без газу, тим самим підтверджується факт ухилення відповідача від виконання обов`язку по постачанню газу. Також вказав, що відповідачем не доведено, що позивач вчиняв дії з несанкціонованого втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку та спосіб втручання був шляхом підробки чи пошкодження на ньому пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу. Щодо обґрунтованості вимог про стягнення моральної шкоди посилався на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №275/1052/17.
		Рішенням Заводськогорайонного судум.Миколаєва від13вересня 2023року узадоволенні позовувідмовлено.Ухвалюючи рішення,суд першоїінстанції виходивз того,що порушеньвідповідачем нормдіючого законодавствапід часскладання Актупро порушеннята Актурозрахунку,складених зарезультатами розглядуАкту накомісії,які позивачпросить визнатинезаконними таскасувати,не встановлено.04.08.2022року убудинку позивачапредставниками АТ «Миколаївгаз» було зафіксоване порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: пп.3 п.1 гл. 2 розділу XI Кодексу: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, таке порушення слід кваліфікувати як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу), за яке Оператор ГРМ має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача, а тому відсутні підстави для відновлення газопостачання, що було припинено відповідачем 03.08.2022 року на підставі Акту про відключення внаслідок бойових дій. Крім того, враховуючи, що вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від вимог щодо визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, у задоволенні яких суд відмовляє за відсутності протиправних дій або бездіяльності відповідача, то відсутні підстави і для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.
		В апеляційнійскарзі представник ОСОБА_1  адвокат Саченко А.П.  посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неправильне з`ясування фактичних обставин справи, просив скасувати рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2023 року та ухвалити нове, про задоволення позову.
		На думку апелянта, судом першої інстанції всупереч вимогам ст. 265 ЦПК не надано оцінки тому факту, що 31 липня 2022 року війська рф обстріляли м. Миколаїв та одна з ракет влучила в будинок, який знаходиться поряд з будинком позивача, внаслідок чого було пошкоджено його будинок, газові труби і газовий лічильник. Апелянт стверджує, що характер пошкоджень лічильника: пломби на пломбувальному матеріалі зірвано, свинцеві частини пломб вирвано з лічильника, всередині лічильника було скло і каміння, а також час виявлення пошкодження лічильника доводять, що вони виникли саме внаслідок ракетного обстрілу. Відповідачу було достеменно відомо про пошкодження будинку позивача. За результатами експертизи встановлено, що лічильний механізм і корпус лічильника справні, там не має втручань, є лише пошкодження скла, зірвані пломби, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 не може нести відповідальність за пошкодження пломб лічильника внаслідок бойових дій та платити за неспожитий газ. Порівняльний аналіз витрат газу ОСОБА_1 , як споживача, що міститься в матеріалах справи вказує, за порівняльні періоди 2021 та 2022 років, приблизно однакову витрату газу. Згідно правової позиції Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 334/5744/19 для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу). Тоді, як докази, що безпосередньо позивач вчиняв дії тобто несанкціоновано втручався в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку та спосіб втручання безпосередньо ним був шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації) відсутні. Судом порушено стандарт доведення обставин, так в даній справі він взагалі не надав оцінку можливості пошкодження лічильника в результаті вибуху, невиправдано використав стандарт доказування проти позивача, саме за принципом «поза розумним сумнівом». 
		У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Миколаївгаз» зазначає, що апелянт в апеляційній скарзі викривляє дані, які зазначені в акті експертизи від 09.08.2022 року. Так експертизою встановлено: відсутність сторонніх предметів всередині ЗВТ, порушено цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ, порушено цілісність та місцезнаходження пломб. До акту експертизи також додано кольорові фото, які підтверджують, що в жовтих пластикових пломбах-заглушках відсутні свинцеві частини пломби з відбитками тавр заводу-виробника, просвічуються вкручені гвинти , тобто якби пломби було вирвано вибуховою хвилею, то відсутні були б і свинцеві пломби і пластикові заглушки, проте заглушки на місці. Також тріщина саме в місці розташування пломби. Більш того, слюсарями метрологічної служби навіть неозброєним оком, до проведення експертизи, вже під час складання Акту про порушення від 04.08.2022 року зафіксовано саме відсутність пломб заводу-виробника. Проте втручання в роботу  це цілеспрямовані умисні дії, які направлені на викривлення даних обліку природного газу, саме для цього Кодексом ГРМ і передбачено проведення експертизи. Не відповідає дійсності і посилання в апеляційній скарзі, що за результатами експертизи встановлено, що лічильний механізм і корпус справні, там не має втручання. Те що лічильний механізм, який знаходиться під склом та металевий корпус лічильника не пошкоджено, не спростовує відсутність свинцевої частини пломби заводу виробника під пластиковими заглушками. Крім того, відповідно до довідки від 10.08.2022 року № 169/266 лічильник газу визнано непридатним через те, що основна відносна похибка перевищує межі допустимих значень. Позивачем не наведено ні в позові ні в апеляційній скарзі належних аргументів, які б безспірно свідчили про неправомірні дії працівників АТ «Миколаївгаз» при проведенні перевірки лічильника газу, його експертизи, повірки та нарахуванні вартості необлікованого об`єму природного газу. Що стосується посилання на практично однакове споживання об`ємів природного газу в 2021 та 2022 роках, як на відсутність умислу втручання ОСОБА_1 у механізм лічильника, то дане може свідчити як про певний характер звичок споживача при споживанні газу, так і викликати сумніви щодо можливості таких точних збігів за окремі періоди, але в жодному випадку, не є підставою для висновків про застосування чи незастосування норми абзацу 1 п. 1 глави 3 Розділу ХІ Кодексу ГРМ. 
		В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник адвокат Саченко А.П. підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги.
		Представник АТ «ОГС «Миколаївгаз» - адвокат Сімцис Ю.В. - просила відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
		Перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів івимог апеляційноїскарги,колегія суддіввважає,що апеляційнаскарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав. 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із правомірності дій відповідача під час складання оспорюваних позивачем Актів і рішення та відсутності підстав для відновлення газопостачання будинку позивача, що було припинено АТ «Миколаївгаз» 03.08.2022року напідставі Актупро відключеннявнаслідок бойовихдій,оскільки 04.08.2022року убудинку позивачапредставниками АТ «Миколаївгаз» було зафіксоване порушення пп.3 п.1 гл. 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, а саме: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Крім того, враховуючи, що вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від вимог щодо визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, а таких протиправних дій або бездіяльності відповідача судом не встановлено, то відсутні підстави і для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.
		Проте, не з усіма висновками суду першої інстанції можна погодитись.
		Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що  ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 61-62), та споживачемпослуг зпостачання природногогазу за вищевказаною адресою. На ім`я  ОСОБА_1 як абонента АТ «Миколаївгаз» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 
		На час розгляду справи судом першої інстанції АТ «ОГС «Миколаївгаз» було суб`єктом господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території. 
		Відносини між газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.
		Відповідно до п. 1 Глави 1 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
		Пунктом 4 Глави 3 Розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
		Крім цього, п. 7 Глави 3 Розділу VI Кодексу ГРМвстановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (споживання підтверджується витягом з особового рахунку, який додається).
		З матеріалів справи вбачається, що АТ «ОГС «Миколаївгаз» неодноразово своїми листами (від 26.10.2022 року № 540-ЛВ-15439-1022, від 03.11.2022 року № 540-ЛВ-15771-1122, від 04.11.2022 року № 540-ЛВ-15805-1122 та від 21.11.2022 року № 54003.1-СЛ-16452-1122) направляло ОСОБА_1 заяву приєднання до умов договору розподілу природного газу та роз`яснювало про те, які дії споживача свідчать про його приєднання до умов вказаного договору (а.с. 44-45, 47- 52).
		За таких обставинсуд першоїінстанції дійшовобґрунтованого висновку,про те,що відносинисторін врегульованіу відповідностідо вимогКодексу ГРМі Типовогодоговору розподілуприродного газу та відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності АТ «Миколаївгаз» щодо неукладання з позивачем «Типового договору розподілу природного газу» та зобов`язання АТ «Миколаївгаз» укласти з ОСОБА_1 такого договору. 
		За такого оскаржуване рішення суду в частині вирішення вказаних позовних вимог підлягає залишенню без змін. 
		Разом із тим з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача під час складання оспорюваних позивачем Актів і рішення, відсутності підстав для відновлення газопостачання будинку позивача та стягнення моральної шкоди колегія суддів не може погодитись.
		Так, згідно з частиною першою статті 714 Цивільного кодексу Україниза договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		Статтею 13Закону України«Про ринокприродного газу» визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
		Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу»суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
		Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, несанкціонований відбір природного газу.
		Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем несанкціонований відбір природного газу - це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
		Несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ)/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
		Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, зокрема лічильника газу.
		За збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування (пункт 4 глави 6розділу Х Кодексу газорозподільних систем).
		Згідно з пунктом 1 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цьогоКодексуперевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
		Пунктом 1 глави 10 розділу Х Кодексу газорозподільних систем передбачено, що якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.
		Абзацом 1 пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
		Відповідно до глави 5 «Порядок оформлення акта про порушення» розділу ХІ КГС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цьогоКодексу.
		У пункті 2 глави 5 розділу ХІ КГС зазначено, що акт про порушення після пред`явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.
		Представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
		При складанні акта про порушення представник оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
		Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (частина 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ).
		Національною комісією в пункті 1 глави 2 Розділу XI наведено вичерпний перелік порушень, внаслідок яких щодо споживача (несанкціонованого споживача) здійснюється нарахування не облікованих об`ємів природного газу. Підпункт 3 - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
		Згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРМ для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).
		Таким чином, законодавець визначає, що втручання в роботу - це цілеспрямовані умисні дії, які направлені на викривлення даних обліку природного газу.
		При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17, від 04 серпня 2021 року у справі № 334/5744/19.
		У постановах від 03 листопада 2020 року у справі №908/554/19, від 31.07.2019 року у справі №904/4030/18, від 17 лютого 2021 року у справі №914/375/18, від 18 серпня 2021 року у справі №914/2108/19, Верховний Суд вказав, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. 
		З наведеного вбачається, що обов`язковою умовою для донарахування споживачу обсягів необлікованих об`ємів газу є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
		З матеріалів справи вбачається, що 31 липня 2022 року внаслідок обстрілу збройними силами російської федерації цивільної інфраструктури Заводського району м. Миколаєва за адресою: АДРЕСА_1 пошкоджено будинокта загинулодві особи, за адресою: АДРЕСА_1 (будинокпозивача)пошкоджено будинок,автомобілі,що підтверджуєтьсявитягом з ЄРДР, фотоматеріалами (т. 1 а.с. 25, т. 2 а.с. 40) та не оспорюється відповідачем.
		03 серпня 2022 року було припинено подачу природного газу на об`єкт газоспоживання за адресою: АДРЕСА_1 , споживачем якого є позивач, про що було складено Акт про відключення на вводі блокуючим пристроєм та встановлено пломбу № С66707387. Причиною відключення зазначено - внаслідок бойових дій (т. 1 а.с. 135).
		04 серпня 2022 року представниками АТ «Миколаївгаз» було складено Акт № 4469 про виявлені порушення, у якому було висловлено сумніви у правильній роботі встановленого за вищезазначеною адресою лічильника газу в зв`язку із відсутністю свинцевих пломб на заглушці лічильного механізму, пошкодженням скла відлікового механізму (т. 1 а.с. 138). Також було складено Акт про порушення № МК 002883 (т. 1 а.с. 136-137), у якому зазначено про встановлення порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: пп. 3 п.1 гл. 2 розділу XI Кодексу: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, пошкодження ЗВТ, внаслідок чого витрата (споживання) газу не обліковується, або обліковується некоректно; повідомлено споживача про дату, час та місце засідання комісії з розгляду цього Акту. 
		У пункті 3.3. цього Акту зазначено, що зруйновано запірну арматуру, деформовано підвідний газопровід.
		При підписанні Акту ОСОБА_1 виклав свої зауваження про те, що зазначенні у Акті пошкодження лічильника відбулись не з його вини, а внаслідок бойових дій (вибух бойового снаряду та руйнування сусіднього будинку). 
		Згідно Акту № 5544 демонтажу лічильника газу для проведення експертизи та протоколу № 54002.4.2-87-11609-0822 про направлення ЗВТ на експертизу від 04 серпня 2022 року лічильник газу було демонтовано в присутності споживача, повідомлено останнього про дату, час та місце проведення експертизи (т. 1 а.с. 139-141).
		Відповідно до Акту № МК0000096 від 09 серпня 2022 року за результатами експертизи підтверджено несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу Самгаз С-10, зав. № 3450293: на лічильнику газу знаходяться пломби-заглушки, в яких відсутні свинцеві частини. Крім того, на пломбі-заглушці встановленій з боку вихідного патрубка, в місці розташування пломби, пошкодження від дії стороннього предмету у вигляді подряпини. На корпусі відлікового механізму та на склі в місці розташування пломби-заглушки з боку вихідного патрубку тріщини. Виявлені пошкодження дають змогу вільного доступу до відлікового механізму (т. 1 а.с. 142).
		ОСОБА_1 у вказаному Акті зазначив, що не згоден з висновками комісії щодо несанкціонованого доступу до лічильного механізму, вказував, що виявлено по фото всередині лічильника предмети у виді каменів і скла.
		Відповідно до довідки про непридатність від 10 серпня 2022 року № 169/266 лічильник газу визнано непридатним (т. 1 а.с. 150).
		Згідно витягу з протоколу АТ «ОКС «Миколаївгаз» від 17.11.2022 року за результатами розгляду акту про порушення 26 серпня 2022 року комісія прийняла рішення № 13 про задоволення Акту про порушення № 002883 від 04.08.2022 року та провести нарахування згідно кодексу ГРМ (т. 1 а.с. 152). На підставі чого відповідачем було нараховано ОСОБА_1 необлікованого об`єму природного газу за період з 04 лютого 2022 року по 03 серпня 2022 року в обсязі 18461,19 куб.м на суму 254273 грн 44 коп. (т. 1 а.с. 153).
		На засіданні комісії ОСОБА_1 не був присутній, проте про перенесення засідання комісії на 26 серпня 2022 року просив у заяві від 19.08.2022 року (т. 1 а.с. 151).
		Відповідно до статей 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
		Оцінюючи надані сторонами докази, враховуючи конкретні обставини даної справи, зокрема причини припинення газопостачання до будинку позивача, обставини, за яких було виявлено пошкодження лічильнику та характер цих пошкоджень, той факт, що у Акті № 4469 про виявлені порушення від 04 серпня 2022 року представниками АТ «Миколаївгаз» було зазначено про руйнування запірної арматури, деформацію підвідного газопроводу, що свідчить про вплив вибухової хвилі на газове обладнання у будинку позивача, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніми та переконливими доказами того, що виявлені при проведенні експертизи порушення лічильника, а саме несанкціоноване втручання в його конструкцію, свідчать про наявність такого втручання саме зі сторони споживача ОСОБА_1 , тобто вчинення ним цілеспрямованих умисних дій, які були направлені на викривлення даних обліку природного газу та які призвели до такого викривлення даних обліку.
		Крім того колегія суддів приймає до уваги аналіз витратгазу відповідно до наданого АТ «Миколаївгаз» витягу з особового рахунку по об`ємам споживання споживача ОСОБА_1 , що вказує за порівняльні періоди 2021 та 2022 років приблизно однакові об`єми споживання (т. 1 а.с. 134).
		Посилання АТ «Миколаївгаз» на те, що у відповіді за зверненнямпозивача доНаціональної комісії,що здійснюєдержавне регулюванняу сферахенергетики такомунальних послуг(НКРЕКП),було здійсненоперевірку дійвідповідача щодоприпинення газопостачаннята демонтажулічильника газудля проведенняекспертизи,за результатамиякої порушеньв діяхтовариства невиявлено (т.1а.с.156-164)також недоводить вчиненняпозивачем передбаченогопідпунктом 37пункту 4глави 1Кодексу ГРМправопорушення. 
		Отже, оскільки відповідачем не було доведено безспірними доказами вчинення позивачем передбаченого підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРМ правопорушення, зокрема, вчинення позивачем дії, що призвела до викривлення даних обліку природного газу та причинно-наслідкового зв`язку між втручанням в лічильник та діями позивача, то не можна вважати правомірним рішення комісії АТ «Миколаївгаз» від 26 серпня 2022 року та складений на підставі цього рішення акт про порушення № 00002883 від 04 серпня 2022 року про нарахування ОСОБА_1 необлікованого об`єму природного газу з 04 лютого 2022 року по 03 серпня 2022 року в обсязі 18461,19 куб.м на суму 254273 грн 44 коп., а тому вони підлягають скасуванню. 
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено відповідачу витрати на демонтаж пошкодженого лічильника в розмірі 889грн.61 коп, за експертизу лічильника в розмірі 3725 грн 51 коп (т. 1 а.с. 54, 56) придбано новий лічильник замість пошкодженого (т. 1 а.с. 55), проте на неодноразові звернення позивача про відновлення газопостачання АТ «Миколаївгаз» роз`яснювало ОСОБА_1 про необхідність сплати ним необлікованого об`єму природного газу в сумі 254273 грн 44 коп.
		За таких обставин відсутні передбачені Кодексом газорозподільних систем причини, що надають Оператору ГРМ право припинення/обмеження газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача, а тому наявні підстави для відновлення газопостачання належного позивачубудинку АДРЕСА_1 , що було припинено відповідачем 03.08.2022 року на підставі Акту про відключення внаслідок бойових дій.
		Разом із тим, 01 жовтня 2023 року набрала чинності постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29 вересня 2023 року № 1773, якою зупинено відповідачу АТ «ОГС «Миколаївгаз» дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 853, у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію  ТОВ «Газорозподільні мережі України».
		Отже, на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення АТ «ОГС «Миколаївгаз» було належним відповідачем за позовною вимогою про поновлення газопостачання в будинку позивача, тоді як на час розгляду справи апеляційним судом АТ «ОГС «Миколаївгаз» вже не має повноважень на виконання вказаних робіт, а апеляційний суд позбавлений права залучати до участі у справі співвідповідача.
		З огляду на викладене не може бути задоволена позовна вимога  ОСОБА_1 про зобов`язання АТ «ОГС «Миколаївгаз» відновити газопостачання до будинку АДРЕСА_1 шляхом підключення до газорозподільної системи.
		Щодо вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то слід зазначити наступне.
		Так, практика Верховного Суду свідчить про те, що припинення газопостачання побутовому споживачу є крайнім заходом.
		У постанові від 27 січня 2020 року по справі № 466/8067/14-ц Верховний Суд зазначив, що відключення житла громадянина від газопостачання в цілому однозначно слід вважати грубим втручанням в приватне життя особи. Так, відключення позбавляє особу належних умов до існування, призводить до змін у побуті, укладі життя особи, тощо.
		Відповідно таке втручання повинно ґрунтуватись на законі, переслідувати законну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві (стаття 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
		Між тим у справі, що переглядається в апеляційному порядку було встановлено, що будинок позивача тривалий час (більше року) відключений від газопостачання та законні підстави для відмови у відновленні газопостачання  відсутні.
		Відповідно до ч.2 ст.22Закону України"Прозахист правспоживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Згідно зі ст.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає:
		1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
		2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
		3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
		4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Як вказано в п.3, 9 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №4від 31березня 1995року "Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Апеляційний суд вважає доведеним, що протиправні дії АТ «Миколаївгаз», якими були порушені права споживача ОСОБА_1 на отримання газу на забезпечення життєдіяльності, призвели до необхідності застосування позивачем додаткових зусиль для пристосування та організації свого побуту, переживання дискомфорту, порушення усталеного повсякденного порядку. Вказані фактори свідчать про спричинення позивачу моральної шкоди і дають йому право на відшкодування такої шкоди.
		Враховуючи тривалість протиправного відключення будинку позивача від газопостачання, із урахуванням всіх обставин справи та вимог розумності, добросовісності, виваженості та справедливості апеляційним суд дійшов висновку про визначення розміру відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з АТ «Миколаївгаз» на користь ОСОБА_1 в сумі 6000грн.
		Суд першої інстанції не звернув уваги на вищевикладене та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
		Оскільки викладені у рішенні суду першої інстанції висновки в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення комісії від 26 серпня 2022 року; визнання незаконним та скасування акту про порушення № 00002883 від 04 серпня 2022 року; стягнення моральної шкоди - не відповідають обставинам справи, то відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення  про задоволення вимог про визнання незаконним та скасування рішення комісії та акту про порушення та часткове задоволення вимог про стягнення моральної шкоди. 
		Отже апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, а тому на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
		З огляду на викладені вимоги закону, пропорційно до частини задоволених позовних вимог (дві немайнові та частково одна майнова (моральна шкода) вимоги) з відповідача в дохід держави підлягає стягненню відшкодування судового збору за позовну заяву у розмірі 2213грн75коп.(992грн 40коп.+992грн 40коп.+228грн.95коп.) таза апеляційнускаргу врозмірі 3320грн 63коп. (2213грн75коп. х 150%), а всього  5 534 грн 38 коп.
		Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України). 
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
		За змістом статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Відповідно до частини восьмої статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу було надано ордер Серії ВЕ №1077070 про надання правничої допомоги ОСОБА_1 в Заводському районному суді м. Миколаєва та Миколаївському апеляційному суді, договір про надання правової допомоги від 08 грудня 2022 року, укладений між  ОСОБА_1 та адвокатом Саченко А.П., згідно п. 3.1. якого розмір оплати за надану адвокатом професійну правничу допомогу встановлюється у розмірі 50000 грн. і є фіксованим. Також надана квитанція до прибуткового касового ордеру від 08 грудня 2022 року про сплату ОСОБА_1 відповідно до договору про надання правової допомоги від 08 грудня 2022 року 50000 грн. (т. 1 а.с. 17, 107, 108).
		За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача в розмірі 18582 грн., тобто пропорційно до задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  задовольнити частково.
		Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення комісії від 26 серпня 2022 року; визнання незаконним та скасування акту про порушення № 00002883 від 04 серпня 2022 року; стягнення моральної шкоди - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення  про задоволення цих вимог. 
		Визнати незаконними та скасувати рішення комісії АТ «Миколаївгаз» від 26 серпня 2022 року та складений на підставі цього рішення акт про порушення № 00002883 від 04 серпня 2022 року про нарахування ОСОБА_1 необлікованого об`єму природного газу з 04 лютого 2022 року по 03 серпня 2022 року в обсязі 18461,19 куб.м на суму 254273 грн 44 коп.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Миколаївгаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 6 000 грн.
		В іншій частині рішення залишити без змін.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Миколаївгаз» в дохід держави 5534грн38коп. судового збору за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Миколаївгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 18582 грн. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
		 
		 
		 
		Головуючий  В.В. Коломієць
		 
		Судді Н.В. Самчишина
		 
		Т.В. Серебрякова
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складено 12 грудня 2023 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...