Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К-1245/10-С : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.10.2010. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 У Х В А Л А
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 "26" серпня 2010 р. м. КиївК-1245/10 
		 
			 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
			Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
			Головуючого  Шипуліної Т.М., 
			суддів: Брайка А.І, Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Федорова М.О.
			при секретарі: Патюк А.О.
			за участю представників:
			від позивача Кравченко О.Б.
			від відповідача Стеценко О.Л., Яброцький С.В.
			від прокуратури Суходольський С.М.
			 
				 розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 року по справі № 2а-2869/09/1470 за позовом ТОВ “Нібулон”до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
				 Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
				 
					 В С Т А Н О В И Л А :
					 Постановою Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 року, позовні вимоги ТОВ “Нібулон”до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
					 Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 30.12.2009 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 01.02.2010 року прийняв її до свого провадження.
					 В касаційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм матеріального права, зокрема, положень Закону України «Про податок на додану вартість».
					 
						 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
						 Як вбачається із матеріалів справи СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві проведена документальна перевірка ТОВ «Нібулон»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ «Агролекс Миколаїв», ТОВ «Новий партнер»та ТОВ «Метал груп М»по звітним деклараціям з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень, лютий 2009 року.
						 За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення п.1.8 ст.1, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97- ВР «Про податок на додану вартість» та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00001840/0 від 16.06.2009 року, яким ТОВ «Нібулон»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8590239,99грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4295120 грн. 
						Відповідач дійшов висновку про завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, базуючись на тому, що ТОВ «Нібулон»протягом тривалого часу придбавало по ланцюгу через посередників зернові культури у осіб, які не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємства, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої.
						 Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
						 Судами попередніх інстанцій встановлено, що наявні в матеріалах справи копії договорів поставки з додатками, накладні та видаткові накладні, витяги з реєстру отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, рахунки та рахунки-фактури, платіжні доручення, в повному обсязі підтверджують фактичне виконання господарських операцій та право позивача на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування.
						Як визначено п. 1.7 та п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредитсума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
						 Як встановлено пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
						Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна (пп.7.2.6. п.7.2 ст.7 даного Закону).
						Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 зазначеного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку, не підтверджені податковими накладними.
						Відповідно до пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону № 168/97- ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
						При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
						При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
						 Згідно з пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. 
						 Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, по кожному періоду, в якому здійснювались розрахунки між позивачем та прямими постачальниками контрагентами ТОВ «Агролекс Миколаїв», ТОВ «Новий партнер»та ТОВ «Метал груп М»СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві були проведені позапланові документальні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок. При проведені таких перевірок досліджувались всі первинні документи по взаєморозрахунках позивача з ТОВ «Агролекс-Миколаїв», ТОВ «Новий партнер», ТОВ «Метал груп  М»; податкові накладні, товаро-транспортні накладні, рахунки, договори, платіжні доручення на перерахування грошових коштів, вантажно-мині декларації. Порушення податкового законодавства з боку платника податку СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві виявлено не було.
						Валова витратність проведених господарських операцій відповідачем під сумнів не ставилась. Сплата податку на додану вартість в ціні товару постачальникам проведена повністю.
						 Таким чином, виходячи з вищевказаних положень Закону України „Про податок на додану вартість” та фактичних обставин справи, суд першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що право платника податку на додану вартість на відшкодування з бюджету податку, сплаченого постачальникам товарів в ціні придбання, в сумі, що перевищує суму податкових зобовязань за відповідний період, не залежить від виконання постачальниками цих товарів в ланцюгу поставок своїх податкових зобовязань.
						 Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
						 Виконуючи свої повноваження щодо оцінки доказів та встановлення обставин справи, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зробили висновки, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження фактів узгодженості дій платника податку з постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності щодо таких дій чи сприянні в ухиленні постачальників від виконання податкових зобовязань.
						 За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
						 Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
						Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. 
						 Керуючись ст.ст.210, 211, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія 
						 
							 У Х В А Л И Л А:
							 Касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, постанову Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 року по справі №2а-2869/09/1470 без змін. 
							 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути переглянута Верховним Судом України виключно з підстав і в порядку передбаченому ст.ст. 235-238, 240 КАС України.
							 
								 
								Головуючий:____________________Т.М. Шипуліна  
								Судді:____________________А.І. Брайко  
								 
									____________________Н.Є. Маринчак  
									 
										____________________А.О. Рибченко 
										 
											____________________М.О. Федоров

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...