Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/2576/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2023. Зареєстровано: 22.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2023.
Дата набрання законної сили: 20.12.2023
Номер судового провадження: К/990/42580/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		20 грудня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа №300/2576/23
		адміністративне провадження №К/990/42580/23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Жука А.В.,
		суддів: Мартинюк Н.М.,  Мельник-Томенко Ж.М., 
		перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 
		на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року
		та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року
		у справі №300/2576/23 
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 
		до Військової частини НОМЕР_1 
		про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,-
		ВСТАНОВИВ:
		09 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 у якому просив суд:
		- визнати протиправними та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 №113 від 01 липня 2022 року, №155 від 01 серпня 2022 року, №198 від 01 вересня 2022 року, №259 від 01 жовтня 2022 року в частині припинення виплати додаткової винагороди за червень, липень, серпень, вересень 2022 року;
		- зобов`язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за червень, липень, серпень, вересень 2022 року, що в загальній сумі становить 400 000 грн;
		- зобов`язати нарахувати та виплатити не виплачені одноразові види грошового забезпечення за червень та липень 2022р.
		Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року, позов задоволено частково.
		Визнано протиправними та скасовано накази командира Військової частини НОМЕР_1 №113 від 01 липня 2022 року, №155 від 01 серпня 2022 року, №198 від 01 вересня 2022 року, №259 від 01 жовтня 2022 року в частині припинення виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за червень, липень, вересень 2022 року.
		Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за червень, липень, вересень 2022 року.
		Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 не виплачені одноразові види грошового забезпечення за червень та липень 2022 року.
		У задоволенні решти позовних вимог суд відмовлено.
		Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
		Відповідно до частини першої  статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
		Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України з огляду на таке.
		18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон №3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.
		Абзацом першим частини шостої статті 18 КАС України (тут і далі - в редакції Закону №3200-IX) визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІСТ або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІСТ або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
		Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
		Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
		Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
		Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
		Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
		До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
		Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
		Отже, Військова частина НОМЕР_1 як державний орган в силу приписів статті 18 КАС України зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС в обов`язковому порядку.
		Так, відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Як встановлено судом з відомостей автоматизованої системи документообігу суду, скаржником не зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
		Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 330 КАС  України у касаційній скарзі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
		Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Серед іншого, за правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
		Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
		Судом установлено, що зміст касаційної скарги зводиться до незгоди скаржника з рішеннями суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, викладу фактичних обставин справи з посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування підпунктів частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.
		Скаржник вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. 
		Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
		Всупереч такими вимогам КАС України, скаржником не наведено чіткого переліку норм, які застосовано судом апеляційної інстанції неправильно та щодо застосування, яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах та який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі.
		Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
		Інші аргументи касаційної скарги зводяться до неповного з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції та переоцінки доказів, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
		При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
		Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу   застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Також, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України, в зв`язку з відсутності документу про сплату судового збору.
		Так, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги зокрема, додається документ про сплату судового збору.  
		З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивач звернувся до суду у 2023 році, судами було задоволено дві вимоги немайнового характеру одна  з яких є похідною.
		Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI) у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
		Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року становив 2684 грн 00 коп.
		Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 2147,20 грн.
		Крім того, відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
		Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
		Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 10 листопада 2023 року Восьмим апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та ухвалено постанову. Повний текст судового рішення складено того ж дня, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 09 грудня 2023 року, а скаргу подано 12 грудня 2023 року.
		В той же час, скаржник не заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
		Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними.
		За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) (Інструкція користувача Електронного кабінету розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua), зазначення в касаційній скарзі відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, подання уточненої касаційної, в якій обґрунтувати наявність передбачених  частиною четвертою статті 328 КАС України, підстав касаційного оскарження судових рішень, надання до суду документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
		Реквізити для сплати судового збору:
		ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
		код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
		банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
		номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
		код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
		призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
		На підставі викладеного, керуючись статтями 169,  332 КАС України,
		УХВАЛИВ:
		1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі №300/2576/23  - залишити без руху.
		2. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом:
		-          обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) (Інструкція користувача Електронного кабінету розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua);
		-          зазначення в касаційній скарзі відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;
		-          подання уточненої касаційної, в якій обґрунтувати наявність передбачених  частиною четвертою статті 328 КАС України, підстав касаційного оскарження судових рішень;
		-          надання до суду документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі;
		-           надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
		3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
		4. У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в іншій частині, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		А.В. Жук
		Н.М. Мартинюк 
		 Ж.М. Мельник-Томенко ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...